Справа № 594/1543/25
10 грудня 2025 року м.Борщів
Суддя Борщівського районного суду Тернопільської області Губіш О.А., ознайомившись з матеріалами цивільної справи за позовом ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Кульгавець Сергія Михайловича, до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, -
Позивачка ОСОБА_1 в особі представника - адвоката Кульгавець С.М. звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, в якому просить визнати за нею, як спадкоємицею за законом другої черги після смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 брата ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину земельної ділянки площею 0, 2018 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6120880900:02:001:0152, що розташована в АДРЕСА_1 , нормативною грошовою оцінкою 364954,01 гривні; 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 27, 4 кв.м., житловою площею 16, 2 кв.м., загальною вартістю 841320,00 гривень; 1/2 частину квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 27, 2 кв.м., житловою площею 16, 3 кв.м., загальною вартістю 835180,00 гривень.
Вирішуючи питання про відкриття провадження за позовною заявою вбачається, що вона не може бути розглянута Борщівським районним судом Тернопільської області та підлягає направленню за підсудністю з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 ЦПК України позови, що виникають із приводу нерухомого майна, пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини. Якщо пов'язані між собою позовні вимоги пред'явлені одночасно щодо декількох об'єктів нерухомого майна, спір розглядається за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
У постанові Верховного Суду від 11 липня 2019 року у справі №462/7217/18 зазначено, що виключна підсудність застосовується до тих позовів, вимоги за якими стосуються нерухомого майна як безпосередньо, так і опосередковано, тобто спір може стосуватися як правового статусу нерухомого майна, так і інших прав та обов'язків, що пов'язані із нерухомим майном.
Наведена правова позиція була підтримана Великою Палатою Верховного Суду (постанова від 16 лютого 2021 року у справі №911/2390/18).
Як зазначено у постанові Верховного Суду від 16 травня 2018 року у справі №640/16548/16-ц, до позовів, які виникають з приводу нерухомого майна, належать, зокрема, позови про: право власності на таке майно; право володіння і користування ним (стаття 358 ЦК України); поділ нерухомого майна, що є у спільній частковій власності, та виділ частки із цього майна (статті 364, 367 ЦК України); поділ нерухомого майна, що є у спільній сумісній власності, та виділ частки із цього майна (статті 370, 372 ЦК України); право користування нерухомим майном (визначення порядку користування ним); право, яке виникло із договору найму жилого приміщення, оренди, тощо; визнання правочину з нерухомістю недійсним; звернення стягнення на нерухоме майно предмет іпотеки чи застави; розірвання договору оренди землі; стягнення орендної плати, якщо спір виник з приводу нерухомого майна; усунення від права на спадкування та визначення додаткового строку для прийняття спадщини.
Таким чином, на позови про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування, поширюються правила виключної підсудності і вони пред'являються за місцем знаходження майна або основної його частини.
У даній справі спір стосується майна: 1/2 частини земельної ділянки площею 0, 2018 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6120880900:02:001:0152, що розташована в АДРЕСА_1 , нормативною грошовою оцінкою 364954,01 гривні; 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 27, 4 кв.м., житловою площею 16, 2 кв.м., загальною вартістю 841320,00 гривень; 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 27, 2 кв.м., житловою площею 16, 3 кв.м., загальною вартістю 835180,00 гривень.
Таким чином, спір, що виник між сторонами щодо нерухомого майна, має виключну підсудність, тобто повинен розглядатись за місцезнаходженням об'єкта, вартість якого є найвищою.
Враховуючи, що вказана позовна заява не належить до територіальної підсудності Борщівського районного суду Тернопільської області, суд вважає, що справа належить до підсудності Києво - Святошинського районного суду Київської області, оскільки вартість майна, а саме: 1/2 частини квартири АДРЕСА_2 , загальною площею 27, 4 кв.м., житловою площею 16, 2 кв.м., 1/2 частини квартири АДРЕСА_3 , загальною площею 27, 2 кв.м., житловою площею 16, 3 кв.м., є вищою за вартість 1/2 частини земельної ділянки площею 0, 2018 га, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 6120880900:02:001:0152, що розташована в АДРЕСА_1 .
Згідно з пунктом 1 частини першої, частини третьої статті 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду. Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення (частина третя статті 31 ЦПК України).
Відповідно до статті 32 ЦПК України, спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.
Недотримання правил територіальної юрисдикції (підсудності) є порушенням процесуального закону, який є підставою для скасування рішення з направленням справи на розгляд за встановленою законом підсудністю (частина перша статті 378 ЦПК України).
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 4 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Європейський суд з прав людини у справі «Занд протиАвстрії» (Zandv.Austria) від 12 жовтня 1978 року вказав, що словосполучення «встановлений законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Поняття «суд, встановлений законом» у частині першій статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (...) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів (...).
Враховуючи наведене, суд вважає, що справу необхідно передати за підсудністю до Києво - Святошинського районного суду Київської області (03170, вулиця Тараса Бульби - Боровця, м. Київ).
На підставі наведеного вище, керуючись ст.ст. 27, 31, 187 ЦПК України, -
Цивільну справу № 594/1543/25 за позовом ОСОБА_1 , в особі представника - адвоката Кульгавець Сергія Михайловича, до ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - передати на розгляд Києво - Святошинському районному суду Київської області у зв'язку з непідсудністю справи Борщівському районному суду Тернопільської області.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15 днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя: