1Справа № 335/9760/25 3/335/2515/2025
16 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Мінаєв М.М., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли з Управління патрульної поліції в Запорізькій області, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 , військовослужбовця, РНОКПП НОМЕР_1 ,
за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
ВстановиВ:
01.10.2025 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшла справа про адміністративне правопорушення за протоколом серії ЕПР1 № 457075 від 17.09.2025, щодо громадянина ОСОБА_1 за ознаками адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП.
Вказаним протоколом встановлено, що 17.09.2025 о 21 год. 52 хв. в м. Запоріжжя, по вул. Південне шосе, біля буд. 54, водій ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , керував транспортним засобом Jawa-350, реєстраційний номер НОМЕР_2 , з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: запах алкоголю з ротової порожнини, виражене тремтіння пальців рук, поведінка, що не відповідає обстановці. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку відмовився, чим порушив п. 2.5 ПДР, за що відповідальність передбачена ч.1 ст.130 КУпАП. Від керування відсторонений, про повторність попереджений.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився.
Від захисника ОСОБА_1 , адвоката Шубіна О.П., надійшло декілька клопотань, а саме:
1)про закриття провадження у справі за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення, з посиланням на те, що ОСОБА_1 був зупинений патрульними поліцейськими без передбачених законом підстав, що робить незаконними всі подальші їх дії та рішення; що акт огляду на стан алкогольного сп'яніння був складений з порушеннями відповідного порядку (акт складений лише в одному примірнику, і він заповнений з порушенням встановленої форми); що час складання поліцейським направлення для проходження огляду на стан сп'яніння, зазначений в документі, не підтверджується матеріалами відеозапису, доданими до протоколу; що ОСОБА_1 не було вручене направлення для проходження огляду на стан сп'яніння, і тому немає підстав оцінювати його дії як відмову під такого проходження; що ОСОБА_1 не було вручено на місці події протоколу про адміністративне правопорушення, чи була порушена належна правова процедура, і тому протокол не є доказом вчинення ним правопорушення; що ОСОБА_1 є військовослужбовцем, тобто має спеціальний правовий статус, внаслідок його огляд на стан спяніння міг бути проведений виключно службовими особами військової служби правопорядку; що в силу наведених вище порушень з боку поліцейських, відсутності належних і допустимих доказів винуватості ОСОБА_1 , і з огляду на презумпцію невинуватості, справу щодо нього слід закрити;
2)про незастосування до ОСОБА_1 , у разі визнання його винуватим, додаткового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, шляхом застосування за аналогією відповідних положень КК України, з огляду на наявність у ОСОБА_1 статусу військовослужбовця і учасника бойових дій, має відповідні подяки, використання ним вміння керувати транспортними засобами у військових цілях, внаслідок чого позбавлення його такого права потягне труднощі у виконанні ним обов'язків військової служби;
3)про повне дослідження доказів в судовому засіданні;
4)про зупинення провадження у справі до звільнення ОСОБА_1 військової служби або припинення чи скасування воєнного стану за аналогією з положеннями ст. 335 КПК України.
Також адвокат надав копію особистих пояснень ОСОБА_1 , в яких зазначено, що у стані алкогольного сп'яніння він не перебував, його поведінка після зупинки його транспортного засобу пояснювалась виключно наслідками тривалого перебування у зоні активних бойових дій протягом трьох з половиною років, втратою близьких. ОСОБА_1 також просив не позбавляти його права керування транспортними засобами, оскільки наявність такого права є необхідним для виконання обов'язків військової служби.
Крім того, 03.12.2025 від адвоката Шубіна О.П. надійшли додаткові пояснення в обґрунтування клопотання про закриття провадження у справі. На основі аналізу відеозапису з боді-камер патрульних поліцейських, доданого до протоколу, захисник додатково наполягав на тому, що поліцейськими в даному випадку були допущені настільки істотні порушення правової процедури, що складений ними протокол та додані до нього документи не можуть бути підставою для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності.
В судове засідання ОСОБА_1 не з'явися.
Його захисник, адвокат Шубін О.П., в судовому засіданні висловив доводи на підтримку раніше поданих клопотань, пославшись на викладені в них факти і доводи.
Вирішуючи питання про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, суд виходить з такого.
Частиною першою статті 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено адміністративну відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Відповідно до ст.252 КУпАП орган, який розглядає справу про адміністративне правопорушення, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до ч.1 ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Відповідно до рішення ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерії доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати із співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростованих презумпцій факту.
Європейський суд з прав людини у своєму рішенні у справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 року, яке, з урахуванням положень статей 8, 9 Конституції України, а також статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є частиною національного законодавства, зазначив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі держави.
Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 266 КУпАП огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського. Кожний випадок огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, у закладі охорони здоров'я реєструється в порядку, визначеному спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі охорони здоров'я.
Огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Порядок проведення медичного огляду на стан сп'яніння та фіксації його результатів регулюється Інструкцією про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженою наказом МВС та МОЗ України від 09.11.2015 року № 1452/735 (надалі - Інструкція № 1452); Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженою наказом МВС України від 07.11.2015 року № 1395 (надалі - Інструкція № 1395); Порядком направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року № 1103 (надалі - Порядок № 1103).
Зокрема, відповідно до п. 7 Інструкції № 1452, у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
З наведеного випливає, що об'єктивна сторона правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, у формі відмови від походження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, полягає у відмові особи як від проходження огляду поліцейським на місці зупинки, так і від проходження такого огляду у закладі охорони здоров'я.
Факт вчинення ОСОБА_1 правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, у формі відмови від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп'яніння у встановленому законом порядку підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення та доданими до нього матеріалами, які оформлені з дотриманням вимог, передбачених чинним законодавством України: довідкою з бази даних підсистеми «Інформаційний портал Національної поліції України»; рапортом поліцейського; актом огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, відповідно до якого огляд на місці зупинки не проводився у зв'язку з відмовою водія від проходження огляду; направленням до КНП «ОКЗПНД та СЗХ» ЗОР на огляд водія до закладу охорони здоров'я, відповідно до якого огляд не проводився у зв'язку з відмовою від проходження огляду, відомостями відеозапису з персональних нагрудних відеореєстраторів № 475295 та № 474991, що містяться на DVD-диску.
Оцінюючи зміст відеозапису, доданого до протоколу, суддя виходить з того, що цим записом зафіксовано, що 17.09.2025 близько 21 год. 50 хв. ОСОБА_1 рухався по вулиці Південне шосе у місті Запоріжжя на транспортному засобі Jawa-350, реєстраційний номер НОМЕР_2 , без шолому. У зв'язку з цим поліцейські УПП в Запорізькій області, які рухались на патрульному автомобілі позаду, прийняли рішення зупинити ОСОБА_1 . Відразу після зупинки ОСОБА_1 почав проявляти дуже агресивну поведінку по відношенню до поліцейських, відкрито не визнаючи за ними владних повноважень, висловлюючи на їх адресу образи і навіть погрози завданням шкоди їх здоров'ю і життю. При цьому поведінка ОСОБА_1 явно не відповідала обстановці, його мовлення мало явні ознаки порушення, характерного для алкогольного сп'яніння, на неодноразові зауваження з боку поліцейських і прохання припинити агресивну поведінку ОСОБА_1 не реагував.
Відтак, на переконання суду, у поліцейських були підстави припускати, що ОСОБА_1 перебуває у стані алкогольного сп'яніння.
Також у проміжку часу між 40 хв. 20 сек. 42 хв. 10 хв. на вказаному відеозаписі чітко зафіксовано, що патрульний поліцейський повідомив ОСОБА_1 про наявність у нього ознак алкогольного сп'яніння, перелічив їх, після чого запропоновував пройти огляд як на місці зупинки за допомогою алкотестера «Драгер», так і в медичному закладі у лікаря-нарколога, на що ОСОБА_1 в грубій на образливій формі відмовився, що і стало підставою для складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Будь-яких підстав для обґрунтованого сумніву у належності та допустимості наявних у справі доказів під час розгляду справи не встановлено.
Відповідні доводи сторони захисту суд відхиляє з огляду на таке.
Щодо порушень поліцейськими належної правової процедури.
З дослідженого в судовому засіданні відеозапису судом встановлено, що після зупинки ОСОБА_1 патрульні поліцейські дійсно не назвали йому своє ім'я та звання, не склали у його присутності направлення на огляд та акт огляду, не вручили йому копію протоколу про адміністративні правопорушення та не роз'яснили йому прав, передбачених ст. 268 КУпАП.
Однак вказані обставини вочевидь були викликані поведінкою самого ОСОБА_1 , який від самого початку спілкування з поліцейськими вдався до настільки агресивної поведінки, що замість виконання вказаних процесуальних норм поліцейські змушені були вживати заходів щодо приведення поведінки ОСОБА_1 до хоча б мінімально адекватної. При цьому з питань поліцейських, які вони адресували ОСОБА_1 , було зрозуміло, що причиною його зупинки була відсутність шолому.
В подальшому, незважаючи на погрози і образи з боку ОСОБА_1 , патрульні поліцейські повідомили йому про наявність ознак алкогольного сп'яніння, запропонували йому проти огляд на місці або у лікаря-нарколога, отримали відмову і повідомили, що це є підставою для складання протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
При цьому той факт, що ОСОБА_1 не були роз'яснені права, і не було вручено копію протоколу, також пояснюється його власною поведінкою, оскільки він заявив, що не бажає чекати складання протоколу, та покинув місце зупинки до завершення складання протоколу.
В цілому суд зауважує, що вказані дії поліцейських не призвели до неможливості встановити дійсні обставини події, не потягли спотворення відповідних доказів, і не можуть вплинути на оцінку вчинків самого ОСОБА_1 . Більше того, на переконання суду, в цій ситуації поліцейські, маючи всі формальні підстави для затримання ОСОБА_1 і оцінки його погроз як реальних, проявили високі моральні якості, з розумінням поставились до психо-емоційного стану ОСОБА_1 , що викликаний тривалим перебуванням в зоні активних бойових дій, на всі погрози і образи відреагували спокійно і не сприйняли їх особисто.
Також суд бере до уваги, що скарга ОСОБА_1 на дії патрульних поліцейських, подана до УПП в Запорізькій області, була залишена без задоволення, докази чого надала сама сторона захисту.
Суд також відхиляє доводи сторони захисту щодо того, що патрульні поліцейські не були уповноважені на направлення ОСОБА_1 для проходження медичного огляду на стан сп'яніння, оскільки в даній дорожній ситуації ОСОБА_1 був звичайним учасником дорожнього руху, водієм транспортного засобу, обов'язків військової служби не виконував, не перебував у місці розташування військової частини, і тому особливості притягнення військовослужбовців до адміністративної відповідальності, передбачені ст. 15 КУпАП, на цей випадок не поширювались.
Щодо незастосування додаткового стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.
Відповідно до вимог статей 9, 11, 16, 17, 303, 304 Статуту внутрішньої служби Збройних сил України військовослужбовець зобов'язаний свято та непорушно додержуватись Конституції України та законів України, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок, постійно вивчати військову справу, вдосконалювати свою майстерність, постійно підвищувати свої професійні навички, зразково виконувати свої службові обов'язки, чітко та в зазначений строк виконувати накази командира, бути готовим до виконання завдань, пов'язаних із захистом Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, бути хоробрим і дисциплінованим, не допускати негідних вчинків і стримувати від них інших військовослужбовців.
Отже, у випадку ОСОБА_1 факт перебування його на військовій службі не тільки не звільняє чи не пом'якшує його відповідальність, а навпаки - покладає на нього додаткові обов'язки і відповідальність, оскільки він є представником держави і зобов'язаний як під час проходження служби, так і в позаслужбовий час, не допускати негідних вчинків і являти взірець поведінки для оточуючих.
Той факт, що ОСОБА_1 брав і бере участь у бойових діях, не може розцінюватись як підстава для звільнення його від відповідальності або її зменшення, оскільки чинним нормами КУпАП не передбачено такого.
Навпаки, законодавчі зміни у сфері боротьби з пияцтвом за кермом послідовно йдуть шляхом посилення відповідальності, її безальтернативності й невідворотності. Саме тому санкція ч. 1 ст. 130 КУпАП не передбачає альтернативних стягнень або нижньої чи верхньої межі стягнення, а можливість звільнення особи від відповідальності з переданням на поруки трудового колективу була безпосередньо виключена із ст. 21 КУпАП.
Відтак, звільнення судом правопорушника від адміністративного стягнення за відсутності відповідної норми права, яка надавала б суду відповідне дискреційне повноваження, означало б підміну закону судовим рішенням, що є неприпустимим.
Суд з повагою ставиться до заслуг ОСОБА_1 перед Батьківщиною, з розумінням ставиться до тяжких наслідків для його здоров'я після тривалого перебування в зоні активних бойових дій, однак суд пов'язаний вимогами закону, який не передбачає можливості звільнення від відповідальності чи від призначення певного виду стягнення у разі вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Щодо зупинення провадження у справі.
КУпАП прямо не передбачає права чи обов'язку суду зупиняти провадження у справі про адміністративне правопорушення, крім справ щодо правопорушень, пов'язаних з корупцією.
Судова практика з цього питання не є однаковою.
В даному випадку суд виходить з того, що перебування на військовій службі не стало перешкодою для ОСОБА_1 ані для вчинення адміністративного правопорушення, зафіксованого протоколом від 17.09.2025, ані вжиття заходів щодо залучення захисника для участі у цій справі, ані для збирання відповідних доказів і подання пояснень і клопотань. Відтак, клопотання про зупинення не обґрунтоване наявністю певних обставин, пов'язаних з військовою службою, через які ОСОБА_1 не мав можливість скористатись правом на захист, а тому підстав для зупинення провадження суд не вбачає.
Враховуючи вищенаведене, на підставі ч.1 ст.130 Кодексу України про адміністративні правопорушення, керуючись ст.ст.276-285 Кодексу України про адміністративні правопорушення, п.5 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Накласти на ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) грн. 00 коп. (Отримувач: ГУК у Запорізькій області/Запорізька обл./21081300; Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997; установа банку: Казначейство України (ЕАП); Номер розрахунку (IBAN): UA708999980313000149000008001, Код класифікації доходів бюджету: 21081300 з позбавленням права керувати транспортними засобами строком на один рік.
У разі несплати правопорушником штрафу у строк п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження або опротестування такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги або протесту без задоволення, постанову про накладення штрафу надіслати для примусового виконання до відділу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом та у порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягнути подвійний розмір штрафу, а саме 34000,00 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 605,60 грн. (шістсот п'ять грн. 60 коп.) (Отримувач коштів: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Рахунок отримувача: UА908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Постанова може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду через Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Строк пред'явлення постанови до виконання 3 місяці з часу набрання нею законної сили.
Суддя М.М. Мінаєв