08 грудня 2025 року
м. Київ
судді Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду Калараша А. А.
до ухвали Верховного Суду від 08 грудня 2025 року
у справі № 185/5323/24 (провадження № 61-15175ск25),
постановлену під час розгляду касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 липня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦКС-Інвест» про стягнення заробітної плати,
1. У травні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю «ЦКС-Інвест» (далі - ТОВ «ЦКС-Інвест») з позовом про стягнення заробітної плати у розмірі 8 566,67 грн.
2. Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області рішенням від 11 грудня 2024 року, залишеним без змін постановою Дніпровського апеляційного суду від 29 травня 2025 року, відмовив у задоволенні позову.
3. У червні 2025 року ОСОБА_1 подав до суду заяву про перегляд за нововиявленими обставинами через набрання рішенням від 03 лютого 2025 року у справі № 185/5437/24 законної сили та закінчення його примусового виконання на підставі постанови державного виконавця від 15 травня 2025 року у зв'язку з фактичним виконанням у повному обсязі.
4. Дніпровський апеляційний суд ухвалою від 15 липня 2025 року відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами. Постанову Дніпровського апеляційного суду від 29 травня 2025 року залишив без змін.
5. У грудні 2025 року ОСОБА_1 за допомогою засобів поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 липня 2025 року.
6. За результатами розгляду питання про відкриття/відмову у відкритті касаційного провадження колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відмови у відкритті касаційного провадження з підстав, що оскаржуване судове рішення ухвалене у малозначній справі з ціною позову, яка не перевищує суму тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а отже судове рішення не підлягає касаційному оскарженню.
7. З таким висновком не погоджуюся з таких підстав.
8. Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
9. У статті 129 Конституції України у числі основних засад судочинства зазначено забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
10. Перегляд судових рішень в апеляційному та касаційному порядку гарантує відновлення порушених прав і охоронюваних законом інтересів людини і громадянина.
11. Отже, конституційний принцип забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду гарантує право звернення до суду зі скаргою в апеляційному чи в касаційному порядку, яке має бути реалізоване, за винятком встановленої законом заборони на таке оскарження.
12. Відповідно до пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
13. Вважаю, що норма пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України щодо неможливості касаційного оскарження судових рішень у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, стосується виключно судових рішень, якими вирішено спір по суті, та не поширює свою дію на процесуальні ухвали, постановлені судами першої та/або апеляційної інстанцій.
14. Отже, суд касаційної інстанції неуповноважений відмовляти у відкритті касаційного провадження з підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, якщо касаційну скаргу подано на процесуальні ухвали судів першої та/або апеляційної інстанцій, постановлених у справах з ціною позову, яка не перевищує встановленого законом порогу.
15. Наведений підхід узгоджується із усталеною практикою, сформованою у Касаційному цивільному суді у складі Верховного Суду.
16. Так, ухвалою колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 21 листопада 2024 року у справі № 759/299/24 (провадження № 61-14880ск24) відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою на ухвалу Чернігівського апеляційного суду від 15 листопада 2024 року про повернення заяви про перегляд за нововиявленими обставинами судового рішення у справі за позовом про стягнення суми боргу за договором про надання правової (професійної правничої) допомоги у розмірі 38 750,00 грн (тобто у малозначній справі).
17. Ухвалою від 18 січня 2024 року у справі № 695/1951/23 (провадження № 61-150ск24) колегія суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду визнала необґрунтованою касаційну скаргу на ухвалу Черкаського апеляційного суду від 20 грудня 2023 року про повернення апеляційної скарги та відмовила у відкритті касаційного провадження на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України (тобто не з тих підстав, що касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі) у справі, предметом якої є відшкодування шкоди у розмірі 130 409,50 грн (тобто ціна позову не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
18. Ухвалою від 27 серпня 2025 року у справі № 760/11504/25 (провадження № 61-10476ск25) колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду визнала необґрунтованою касаційну скаргу на ухвалу Київського апеляційного суду від 18 липня 2025 року про відмову у прийнятті апеляційної скарги і повернення особі, яка її подала, та відмовила у відкритті касаційного провадження на підставі частини четвертої статті 394 ЦПК України (тобто не з тих підстав, що касаційну скаргу подано на судове рішення у малозначній справі) у справі, предметом якої є стягнення заборгованості у розмірі 208 741,45 грн (тобто ціна позову не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб).
19. На моє переконання, колегія суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, розглядаючи касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 15 липня 2025 року, у разі відсутності підстав для відмови у відкритті касаційного провадження в порядку частини четвертої статті 394 ЦПК України повинна була у разі відповідності касаційної скарги вимогам статей 390, 392 ЦПК України вирішити питання про відкриття касаційного провадження у справі.
20. Вважаю, що колегія суддів зазначене не взяла до уваги, внаслідок чого дійшла помилкового висновку щодо відмови у відкритті касаційного провадження на підставі того, що ціна позову у малозначній справі не перевищує суму тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Суддя: А. А. Калараш