Окрема думка
судді Верховного Суду у Касаційному цивільному судіПророка В. В.
справа № 361/3436/14 (провадження № 61-12345 св 25)
03 грудня 2025 року
м. Київ
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду, розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 , подану представником ОСОБА_2 , на ухвалу Київського апеляційного суду від 17 вересня 2025 рокуу справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «Надра», правонаступником якого є Товариство з обмеженою відповідальністю «Світ фінансів», до ОСОБА_3 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, постановою від 03 грудня 2025 року касаційну скаргу задовольнив, ухвалу Київського апеляційного суду від 17 вересня 2025 року скасував, справу направив на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Водночас з рішенням колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду не можу погодитися з огляду на таке.
1. У пункті 8 частини другої статті 129 Конституції України визначено, що до основних засад судочинства належить забезпечення права на апеляційний перегляд справи.
2. Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлено зміст, форму, умовивиконання процесуальних дій, сукупність цивільних процесуальних прав і обов'язків суб'єктів цивільних процесуальних правовідносин та гарантій їх реалізації.
3. ЦПК України встановлює для відповідача особливий порядок оскарження заочного рішення - шляхом подання до суду, що його ухвалив, заяви про перегляд цього рішення (стаття 284 ЦПК України), а також загальний порядок- апеляційне оскарження (частина четверта статті 287 ЦПК України).
4. Відповідно до частини третьої статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
5. Відповідно до статті 284 ЦПК України заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
6. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
7. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
8. Згідно зі статтею 126 ЦПК України право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом. Документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
9. Отже, законодавець встановив темпоральні обмеження для реалізації відповідачем права на перегляд заочного рішення.
10. При цьому Велика Палата Верховного Суду в постанові від 12 червня 2024 року у справі № 756/11081/20 зауважувала, що встановлений частиною другою статті 284 ЦПК України строк на звернення до суду із заявою про перегляд заочного рішення є одним з інструментів забезпечення принципу правової визначеності, адже право відповідача на доступ до суду апеляційної інстанції при заочному розгляді справи місцевим судом не є абсолютним та забезпечується за умови дотримання ним порядку та строку звернення до суду першої інстанції із заявою про перегляд заочного рішення.
11. Отже, якщо відповідач подає клопотання про поновлення пропущеного строку на подання заяви про перегляд заочного рішення, суд повинен застосувати статтю 127 ЦПК України, у якій вказано, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, установлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними.
12. Відповідно до частини третьої статті 287 ЦПК України повноваження суду першої інстанції (зокрема, залишити заяву без задоволення) стосуються саме суті заяви про перегляд заочного рішення (у тому числі, подання чи неподання відповідачем доказів по суті справи й доказів поважності неявки в судове засідання, на якому було ухвалене заочне рішення) і не застосовуються в ситуації пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення.
13. Як вбачається з матеріалів справи, заочним рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2014 року позов ПАТ «Комерційний банк «Надра» задоволено.
14. Із заявою про перегляд заочного рішення суду представник ОСОБА_1 звернувся 07 червня 2024 року. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення процесуального строку заявник вказав, що ОСОБА_1 про існування заочного рішення суду не знала, судових повісток не отримувала.
15. З метою забезпечення принципу змагальності сторін, суд першої інстанції поновив ОСОБА_1 процесуальний строк на подання заяви про перегляд заочного рішення суду.
16. Однак, як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом апеляційної інстанції, згідно зворотнього поштового повідомлення (т. 1, а.с. 46) ОСОБА_1 вручено судову повістку про виклик в судове засідання, призначене на 20 червня 2014 року (у якому було ухвалено заочне рішення суду).
17. Враховуючи, що ОСОБА_1 була достеменно обізнана про наявність судового провадження за позовом ПАТ «Комерційний банк «Надра», в судове засідання за судовим викликом не з'явилась, апеляційний суд дійшов правильного висновку про недоведеність об'єктивної неможливості подати відповідачем заяву про перегляд заочного рішення раніше 07 червня 2024 року.
18. А відтак, необґрунтоване без поважних причин поновлення судом першої інстанції строку на звернення із заявою про перегляд заочного рішення суду призвело до можливості апеляційного оскарження заочного рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 20 червня 2014 року через 11 років після його ухвалення.
19. Так, оцінка поважності причин пропуску строку на подання заяви про перегляд заочного рішення належить до компетенції місцевого суду, до якого подана така заява. Наслідком пропуску строку для подання заяви про перегляд заочного рішення за умови відсутності поважних причин для його поновлення є залишення такої заяви без розгляду на підставі частини другої статті 126 ЦПК України, а не без задоволення.
20. А тому, враховуючи, що під час розгляду апеляційної скарги на заочне рішення суду у апеляційного суду була відсутня можливість усунути вказану помилку суду першої інстанції щодо необґрунтованого поновлення процесуального строку, вважаю, що колегія суддів апеляційного суду дійшла правильного висновку, що апеляційне провадження підлягає закриттю.
21. Таким чином, належним процесуальним рішенням у цій справі було б залишення касаційної скарги без задоволення, а ухвали Київського апеляційного суду від 17 вересня 2025 року залишити без змін.
Суддя В. В. Пророк
Повний текст окремої думки складений 16 грудня 2025 року.