16 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 668/1590/16-ц
провадження № 61-15475ск25
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23 липня 2025 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 05 листопада 2025 року в справі за позовом ОСОБА_1 до виконавчого комітету Херсонської міської ради, Департаменту міськогогосподарства Херсонської міської ради, ОСОБА_2 про стягнення шкоди,
встановив:
У лютому 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до виконавчого комітету Херсонської міської ради, Управління обліку, розподілу та приватизації житла Херсонської міської ради, ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , у якому з урахуванням зміни позовних вимог просив суд: стягнути солідарно з ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на його користь 24 222,30 грн матеріальної шкоди за знищене майно та по 25 000, 00грн моральної шкоди з кожної; стягнути солідарно з Управління обліку, розподілу та приватизації житла Херсонської міської ради і виконавчого комітетуХерсонської міської ради на його користь матеріальну шкоду в сумі 554 891,00 грн та по 25 000, 00 грн в рахунок відшкодування моральної шкоди з кожного.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21 листопада 2017 року закрито провадження у справі в частині позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ОСОБА_3 матеріальної та моральної шкоди.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 15 липня 2021 року замінено відповідача Управління обліку, розподілу та приватизації житла Херсонської міської ради на його правонаступника - Департамент міського господарства Херсонської міської ради.
Рішенням Херсонського міського суду Херсонської області від 23 липня 2025 року, залишеним без змін постановою Херсонського апеляційного суду від 05 листопада 2025 року, в задоволенні позову відмовлено.
02 грудня 2025 року ОСОБА_1 засобами поштового зв'язку надіслав до Верховного Суду касаційну скаргу на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23 липня 2025 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 05 листопада 2025 року у вказаній справі. У касаційній скарзі також викладені заперечення на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 18 вересня 2025 року про визнання необґрунтованою заяви ОСОБА_1 про відвід судді та на хвалу Херсонського апеляційного суду від 19 вересня 2025 року про відмову у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід судді.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» встановлено, що з 01 січня 2025 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 3 028, 00 грн.
Ціна позову в цій справі становить 679 113, 30 грн, що станом на 01 січня 2025 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (3 028, 00 грн * 250 = 757 000, 00 грн).
У касаційній скарзі заявник посилається на підпункт «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України та вказує, що комплексне вирішення поставлених у касаційній скарзі питань шляхом однозначного тлумачення правозастосовчої практики у спірних та подібних до спірних правовідносинах стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Також заявник зазначає, що справа має для нього виняткове значення (підпункт «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України), оскільки, не дивлячись на розгляд судами цієї справи та інших справ, що стосуються спірних правовідносин, його права, як добросовісного набувача, залишаються очевидно порушеними і це єдиний спосіб їх поновити чи захистити.
Перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що наведені обставини, передбачені підпунктом «а» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав для висновку про те, що скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики.
Так, у касаційній скарзі не наведено переконливих доводів стосовно того, в чому полягає фундаментальне значення цієї справи для формування єдиної правозастосовчої практики із зазначенням новітніх, проблемних, засадничих, раніше ґрунтовано не досліджуваних питань права, відповідь касаційного суду на які мала б надати нового, уніфікованого розуміння та застосування права як для сторін спору, так і для невизначеного, але широкого кола суб'єктів правовідносин.
Стосовно посилання на виняткове значення для заявника цієї справи, то слід зазначити, щооцінка судом «винятковості» може бути зроблена виключно на підставі дослідження мотивів, відповідно до яких сам учасник справи вважає її такою, що має для нього виняткове значення. Винятковість значення справи для учасника справи можна оцінити тільки з урахуванням особистої оцінки справи таким учасником. Відтак, особа, яка подає касаційну скаргу, має обґрунтувати наявність відповідних обставин у касаційній скарзі.
Аналіз наведених у скарзі доводів не дає підстав для висновку про те, що вказана справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу, оскільки незгода з оскаржуваними судовими рішеннями не свідчить про винятковість справи для заявника, як і не може вказувати на таку обставину, як негативні наслідки для останнього внаслідок прийняття таких судових рішень.
Інших підстав, передбачених пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, за наявності яких суд міг би визнати оскаржувані судові рішення такими, що підлягають касаційному оскарженню, у касаційній скарзі не зазначено та не обґрунтовано.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Оскільки оскаржувані заявником судові рішення ухвалено в справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, і вони не підлягають касаційному оскарженню, тому у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ухвалив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 23 липня 2025 року та постанову Херсонського апеляційного суду від 05 листопада 2025 року в справі за позовомОСОБА_1 до виконавчого комітету Херсонської міської ради, Департаменту міськогогосподарства Херсонської міської ради, ОСОБА_2 про стягнення шкоди відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко