10 грудня 2025 року
м. Київ
справа № 755/6821/23
провадження № 61-13885 ск 25
Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Калараша А. А., Петрова Є. В. розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресу,
1. У травні 2023 року позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача на свою користь 762 700,78 грн завданої матеріальної шкоди.
2. Дніпровський районний суд міста Києва рішенням від 08 травня 2025 року позов задовольнив. Стягнув з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Аграрний фонд» (далі - АТ «Аграрний фонд») завдану матеріальну шкоду у розмірі 762 700,78 грн.
3. Київський апеляційний суд постановою від 04 листопада 2025 року частково задовольнив апеляційну скаргу ОСОБА_1 , рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 травня 2025 року змінив. Зменшив розмір стягнутої з ОСОБА_1 на користь АТ «Аграрний фонд» матеріальної шкоди з 762 700,78 грн до 733 045,48 грн.
4. У листопаді 2025 року до Верховного Суду через підсистему «Електронний суд» надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року, в якій заявник просить скасувати оскаржувані судові рішення в частині задоволення позовних вимог, відмовити у задоволенні позову та закрити провадження у справі.
5. Верховний Суд ухвалою від 26 листопада 2025 року касаційну скаргу залишив без руху та надав строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків.
6. На виконання вимог вказаної ухвали заявник надіслав до Верховного Суду заяву про усунення недоліків касаційної скарги, в додатку до якої долучив квитанцію, що підтверджує сплату (доплату) судового збору за подання касаційної скарги.
7. Підстави касаційного оскарження судових рішень визначені у частині другій статті 389 ЦПК України.
8. Частиною першою статті 394 ЦПК України встановлено, що, одержавши касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 392 цього Кодексу, колегія суддів у складі трьох суддів вирішує питання про відкриття касаційного провадження (про відмову у відкритті касаційного провадження).
9. Частиною восьмою статті 394 ЦПК України передбачено, що в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються підстава (підстави) відкриття касаційного провадження та строк для подання учасниками справи відзиву на касаційну скаргу.
10. Як на підставу касаційного оскарження заявник посилається на пункти 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
11. Доводи касаційної скарги містять підстави для відкриття касаційного провадження, передбачені пунктами 1, 3, 4 частини другої статті 389 ЦПК України.
12. Касаційна скарга подана з дотриманням вимог статей 390 і 392 ЦПК України.
13. З урахуванням наведеного касаційне провадження у цій справі необхідно відкрити.
14. Крім цього заявник у касаційній скарзі заявляє клопотання про зупинення виконання (дії) рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 травня 2025 року та постанови Київського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року у справі № 755/682/23.
15. Обґрунтовуючи вимогу про зупинення дії вищевказаних судових рішень заявник вказує на те, що на його думку зазначені судові рішення ухвалені з порушенням норм матеріального та процесуального права, а їх виконання до закінчення перегляду у касаційному порядку призведе до незворотних наслідків, оскільки сума, яка стягується є непомірною для заявника, а звернення стягнення на майно призведе до незворотних наслідків та позбавить засобів для існування.
16. Заява не підлягає задоволенню з таких підстав.
17. Відповідно до абзацу 2 частини восьмої статті 394 ЦПК України за наявності клопотання особи, яка подала касаційну скаргу, суд у разі необхідності вирішує питання про зупинення виконання рішення (ухвали) суду або зупинення його дії.
18. Згідно з частиною першою статті 436 ЦПК України суд касаційної інстанції за заявою учасника справи або за своєю ініціативою може зупинити виконання оскарженого рішення суду або зупинити його дію (якщо рішення не передбачає примусового виконання) до закінчення його перегляду в касаційному порядку.
19. Клопотання про зупинення виконання судового рішення має бути мотивованим, містити достатні та обґрунтовані підстави для зупинення виконання судового рішення, підтверджені певними доказами, зокрема, у разі відкриття виконавчого провадження з примусового виконання рішення суду має бути надано копію такої постанови. Вирішуючи питання про зупинення виконання судового рішення, суд касаційної інстанції враховує існування об'єктивної необхідності у цьому, зокрема у разі ймовірності утруднення повторного розгляду справи внаслідок можливого скасування судового рішення, забезпечення дотримання балансу інтересів сторін, запобігання порушенню прав осіб, які брали участь у справі та які не брали такої участі, але рішенням суду вирішено питання про їх права, свободи чи обов'язки.
20. Заявивши клопотання про зупинення виконання оскаржуваних судових рішень ОСОБА_1 не навів достатніх підстав і не надав доказів на підтвердження своїх вимог, які свідчили б про існування об'єктивної необхідності зупинення виконання оскаржуваного судового рішення, зокрема щодо ймовірності порушення балансу інтересів сторін. Також заявником не надано документів про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання постанови Київського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року (оскільки саме вона підлягає виконанню). Сама по собі незгода заявника з оскаржуваним судовим рішенням, так як і організаційні труднощі в його виконанні, не є підставою для зупинення виконання оскаржуваного судового рішення на час перегляду справи в касаційному порядку.
21. Враховуючи, що заявником не надано доказів на підтвердження обставин, за яких суд касаційної інстанції може зупинити виконання судового рішення, в задоволенні його заяви необхідно відмовити. У таких висновках визначальними є правила статей 12 та 13 ЦПК України.
22. Згідно з частиною третьою статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
23. Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
24. Також у касаційній скарзі міститься вимога про розгляд Верховним Судом цієї справи у судовому засіданні з викликом сторін.
25. Відповідно до частини тринадцятої статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
26. Частиною першою статті 402 ЦПК України встановлено, що у суді касаційної інстанції скарга розглядається за правилами розгляду справи судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи з урахуванням статті 400 цього Кодексу.
27. Тобто, розгляд цивільної справи у суді касаційної інстанції у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи є загальним правилом, визначеним ЦПК України. І лише у разі необхідності учасники справи можуть бути викликані для надання пояснень.
28. Крім цього, Верховний Суд є судом права, а не факту і діючи у межах повноважень та порядку, визначених частиною першою статті 400 ЦПК України, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, які можуть додатково пояснити учасники справи, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
29. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово висловлювався з приводу відсутності публічних слухань у судах касаційної інстанції. Публічний характер провадження у судових органах, згаданих у пункті 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі - Конвенція) захищає учасників справи від здійснення правосуддя таємно, поза контролем громадськості та є також одним із засобів збереження довіри до судів вищих і нижчих ланок. Публічність через прозорість, яку вона надає правосуддю, сприяє досягненню мети пункту 1 статті 6 Конвенції, а саме справедливому судовому розгляду, гарантія якого є одним із основних принципів будь якого демократичного суспільства у сенсі Конвенції (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» (заява № 8273/78)).
30. Проте публічний розгляд справи може бути виправданим не у кожному випадку, зокрема і в суді касаційної інстанції. Так, у вказаній справі зазначена гарантія була забезпечена у судах першої й апеляційної інстанцій. Зокрема тому ЄСПЛ не визнав порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції відсутність публічного розгляду у Федеральному суді Німеччини, який, як і Верховний Суд в Україні, вирішував винятково питання права (рішення у справі «Axen v. Germany»).
31. Крім того, ЄСПЛ в своєму рішенні від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino contre le Portugal» (заява № 64336/01) визнав явно необґрунтованим і тому неприйнятним звернення щодо гарантій публічного судового розгляду. У цій справі заявник просив розглянути його справу в судовому засіданні, однак характер спору не вимагав проведення публічного розгляду. Фактичні обставини справи вже були встановлені, а скарги стосувалися питань права, а саме тлумачення норм Цивільного кодексу.
32. ЄСПЛ вказав на те, що відмову у проведенні публічного розгляду не можна вважати необґрунтованою, оскільки під час провадження у справі не виникло ніяких питань, які не можна було вирішити шляхом дослідження письмових доказів.
33. На думку ЄСПЛ у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв є доцільнішим ніж усні слухання і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім.
34. Верховний Суд створив учасникам процесу належні умови для ознайомлення з рухом справи шляхом надсилання процесуальних документів, у яких такий рух описаний. Крім того, кожен з учасників справи має право безпосередньо знайомитися з її матеріалами, зокрема з аргументами іншої сторони, та реагувати на ці аргументи відповідно до вимог ЦПК України.
35. З огляду на вказане у задоволенні клопотання скаржника про розгляд справи № 755/682/23 за участі сторін слід відмовити.
Керуючись статтями 7, 389, 390, 392, 394, 395, 400, 402 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду,
1. Відкрити касаційне провадження у справі за позовом Акціонерного товариства «Аграрний фонд» до ОСОБА_1 про стягнення матеріальної шкоди в порядку регресуза касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Дніпровського районного суду міста Києва від 08 травня 2025 року та постанову Київського апеляційного суду від 04 листопада 2025 року.
2. Витребувати з Дніпровського районного суду міста Києва матеріали цивільної справи № 755/6821/23.
3. Відмовити в задоволенні заяви ОСОБА_1 про зупинення виконання судового рішення.
4. У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про розгляд справи у судовому засіданні із викликом сторін відмовити.
5. Надіслати копію цієї ухвали скаржнику та учасникам справи, яким додатково надіслати копії касаційної скарги та доданих до неї документів, роз'яснити їм право подати відзив на касаційну скаргу, який за формою і змістом має відповідати вимогам статті 395 ЦПК України, у строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення копії цієї ухвали.
6. До відзиву необхідно додати докази надсилання відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Судді /підпис/ В. В. Пророк
/підпис/ А. А. Калараш
/підпис/ Є. В. Петров