Справа № 490/9623/18
н/п2/490/3141/2019
Центральний районний суд м. Миколаєва
16 грудня 2025 року Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді Гуденко О.А.,
при секретарі Могила Д.І.,
без участі сторін,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної, моральної шкоди та упущеної вигоди,-
В листопаді 2018 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача, в якому просить стягнути з відповідача матеріальну шкоду у розмірі 145 000,00 грн., моральну шкоду у сумі 100 000,00 грн., упущену вигоду 364 000,00 грн. та оплату послуг за обстеження технічного стану 5500,00 грн. В обґрунтування вимог посилається на те, що є власником квартири АДРЕСА_1 , і над його квартирою знаходяться квартири АДРЕСА_2 , власником яких є відповідач. У січні 2016 року відповідач почав здійснювати перепланування вказаних квартир без узгодження позивача та дотримання ДБН, у зв'язку з чим завдано шкоду його квартирі та приведено до незадовільного стану. Також він намагався продати вказану квартиру за 364 000,00 грн. ОСОБА_3 , проте після завдання шкоди відповідачем, ОСОБА_3 відмовилась від придбання квартири - що є упущеною вигодою.
Ухвалою суду від 21.11.2018 року відкрито провадження по справі.
Ухвалою суду від 27 лютого 2019 року заяву ОСОБА_1 - задоволено частково.
Накладено обтяження у вигляді арешту на квартиру АДРЕСА_3 - до набрання судовим рішенням по справі законної сили. Заборонено укладати усі види угод, пов'язані з відчуженням вищевказаного нерухомого майна.
06 грудня 2019 року надійшов відзив на позовну заяву , в якому відповідач просить відмовити у задволенні позову в повному обсязі.
Протокольною ухвалою суду від 03.12.20220 рок узакрито підготовче провадження по справі.
Ухвалою Центрального районного суду м. Миколаєва від 24 березня 2021 року зупинено провадження у зв'язку з призначенням судової експертизи.
22 січня 2024 року на адресу суду надійшов висновок судової будівельно-технічної експертизи.
Ухвалою суду від 23.01.2024 поновлено и провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної, моральної шкоди та упущеної вигоди. В зв'язку з надмірним навантаженням призначити судове засідання у справі на 28.03.2024 року на 14:00 год.
В зв'язку з неявкою вісх сторін та позивача та його представнкиа, судове засідання не відбувалися та були відкладені на 12 червня 2024 року, на 31 липня 2024, на 31 жовтня 2024 , 12 грудня 2024 року , 10 лютого 2025 року.
10 лютого 2025 року від представника позивача адвокатат Лисенко В.М, надійшла заява про відкладення розгляду с прави в зв'язку з вступом нового адвокатат та ознайомленян з матеріалами справи .
Судове засідання було відкладено на 26 березня 2025 року.
26.03.2025 року від представника позивача адвоката Лисенко В.М, надійшла заява про відкладення розгляду с прави в зв'язку з перебуванням адвокатат за межамимиколаївської області.
Судове засідання було відкладено на 02 червня 2025 року.
02.06.2025 року від представника позивача адвоката Лисенко В.М, надійшла заява про відкладення розгляду с прави в зв'язку з зайнятістю адвоката в іншій цивільній справі.
При цьому суд звертає увагу, що жодних доказів неможливості явки в судове засідання представник позивача суду не надав.
Судове засідання було відкладено на 04 вересня 2025 року, яке в зв'язку з неявкою похзиваач та його представника було відкладено на 21.10.2025 року , яке також в зв'язку з неявкою позивача та його представника було відкладено на 16 грудня 2025 року.
Позивач на кожне судове засідання були повідомлені належним чином як шляхом надіслання на зазаначену позивачем поштову адресу судової повістки, так і шляхом оголошення на сайті Судова влада, а також шляхом доставки судового виклику в електронний кабінет позиваач.
В судові засідання, призначені в період з 28 березня 2024 року по 16 грудня 2025 року позивач та його представники жодного разу ( а це ОДИНАДЦЯТЬ судових засідань поспіль) не з'явилися, про поважність причин неявки суду не повідомили, повідомлялися судом належним чином.
Представник відповідача в судове засідання не з'явивися, про причини неявки суду не повідомив.
За вказаних фактичних обставин, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про залишення позову без розгляду, виходячи з наступного.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Згідно ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини"суди застосовують при розгляді справКонвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Згідно із ч. 1ст. 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання правами не допускається.
Згідно приписів ст. 58, ч.ч. 3, 5 ст.223 ЦПК України позивач може забезпечити свою участь в судовому засіданні особисто або шляхом участі повноважного представника, при цьому особиста участь позивача не позбавляє його права мати при розгляді справі й представника, неявка ж представника за умови участі позивача не є перешкодою в розгляді справи, відкладення розгляду справи у такому випадку є правом, а не обов'язком суду, коли з урахуванням обставин суд дійде поважності причин та підстав відкладення справи, в той час у разі одночасної повторної неявки позивача та його представника в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від цих учасників процесу надійшла заява про розгляд справи за їх відсутності, та не з'явлення безпосередньо позивачане перешкоджає вирішенню спору.
Згідно положень п. 3 ч. 1ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Системний аналіз наведених норм процесуального права свідчить про те, що законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов'язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки. Зазначена норма дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи.
Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов'язаний з'ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду.
Правове значення в такому випадку має лише належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання ним заяви про розгляд справи за його відсутності. Наведений правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду у справі № 522/22303/14-ц від 27.03.2020 та у справі№ 658/1141/18 від 21.09.2020 .
З матеріалів справи вбачається, що позивач не з'явивися тричі поспіль рази у судове засідання з розгляду справи по суті, а загалом 11 (одинадцять) разів поспіль не з'являвся до суду в призначені судові засідання, не подав жодної заяви про розгляд справи у його відсутність чи про відкладення судового засідання з посиланням на поважні причини, що вказує на зловживання позивачем своїми прецесуальними правами. Неявка позивача позбавляють суд можливості встановити всі обставини справи, необхідні для вирішення спору.
У постановах Верховного Суду: від 11 січня 2023 року у справі № 500/3032/18 (провадження № 61-19742св21), від 12 січня 2023 року у справі № 205/3009/16 (провадження № 61-6033св22), від 14 лютого 2023 року у справі № 947/15909/21 (провадження № 61-10773св22) зазначено, що причини повторної неявки позивача в судове засідання правового значення не мають, а обов'язковими умовами для застосування передбачених пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України процесуальних наслідків повторної неявки позивача в судове засідання є одночасно його належне повідомлення про час і місце судового засідання та відсутність заяви позивача про розгляд справи без його участі у судовому засіданні.
Правом на залишення позову без розгляду суд наділений лише у разі повторної неявки належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і якщо його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Залишення позову без розгляду у зв'язку з повторною неявкою позивача є негативним правовим наслідком для позивача у випадку зловживання ним своїми процесуальними правами, що презюмується.
Таким чином, положення частини п'ятої статті 223 та пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України дисциплінують позивача як ініціатора судового розгляду, стимулюють його належно користуватися своїми процесуальними правами, щоб не допустити затягування розгляду справи.
Суд зобов'язаний припиняти недобросовісні дії позивача та залишати позов без розгляду у разі повторної неявки до суду належно повідомленого позивача, від якого не надійшло заяви про розгляд справи без його участі.
Зазначене забезпечує дотримання судом строків розгляду справи та балансу інтересів сторін спору, зокрема забезпечує захист інтересів відповідача, який змушений витрачати час, кошти на свою чи представника явку в судові засідання.
Відповідно до положеньст. 223 ЦПК України в даному випадку відсутні правові підстави для відкладення судового засідання, оскільки позивач втретє не з'явивися для розгляду справи по суті.
Таким чином, відповідно до ч.3ст.131 ЦПК України, суд визнає, що позивач вдруге не з'явився до суду без поважних причин.
За таких обставин, враховуючи принцип розумності строків розгляду справи та те, що позивач повторно не з'явився у судове засідання для розгляду справи по суті, майже двох років взагалі не проявляючи жодного інтересу до своєї справи, позивач та його представник не позбавлені були можливості подавати будь-які заяви через систему "Електронний суд", засобами електронного чи поштового зв'язку, даних про те, що перебуває за межами міста суду не надали - суд дійшов висновку про необхідність залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно ч.9-10 ст. 158 ЦПК України, у випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо повної відмови у задоволенні позову суд у відповідному судовому рішенні зазначає про скасування заходів забезпечення позову. У такому разі заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним рішенням або ухвалою суду.
Керуючись ст.ст.46,47,55,84,223,247,257,258,260,261,268,353,354 ЦПК України, суд
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної, моральної шкоди та упущеної вигоди - залишити без розгляду.
Скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Центрального районного суду м.Миколаєва від 27 лютого 2019 року, шляхом зняття обтяження у вигляді арешту на квартиру АДРЕСА_3 та заборони укладати усі види угод, пов'язані з відчуженням вищевказаного нерухомого майна.
Роз'яснити позивачу, що особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду, має право звернутися до суду повторно.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її підписання.
Суддя О.А. Гуденко