Справа № 127/35491/25
Провадження № 3/127/7398/25
16 грудня 2025 рокум. Вінниця
Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Тишківський С.Л., розглянувши адміністративний матеріал про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП: НОМЕР_1 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення, -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії АА № 660640 від 04.11.2025 року: «04.10.2025 року близько 20 год 00 хв у АДРЕСА_2 , під час перевірки документів у водія ОСОБА_1 було виявлено, що у даного водія було порушення мобілізаційних правил за ст. 210-1 КУпАП, на законну вимогу працівників на місці прослідувати до ІНФОРМАЦІЯ_2 для встановлення всіх обставин правопорушення, ОСОБА_1 відмовився у категоричній формі, відмовився виходити з власного авто».
До судового засідання ОСОБА_1 з'явився, вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав, суду пояснив, що став на аварійку, до нього підійшли працівники патрульної поліції без представників ТЦК. Попросили пред'явити документ, що посвідчує особу (паспорт) та посвідчення капелана, ОСОБА_1 пред'явив паспорт та посвідчення капелана, вимоги пред'явити військово-облікові документи не було висловлено взагалі. В подальшому, після тривалої розмови працівника патрульної поліції по телефону, він сказав, що потрібно проїхати до ТЦК, ОСОБА_1 відмовився, так як на його думку це не передбачено законом.
Крім того, 28.11.2025 ОСОБА_1 надіслав до суду клопотання про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, яке мотивовано тим, що до протоколу не доєднано жодних доказів його винуватості. Крім того,у протоколі про адміністративні правопорушення належним чином не конкретизовано суть правопорушення, оскільки не зазначено яким нормативним актом передбачено законність вимоги поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, натомість диспозиція статті 185 КУпАП є бланкетною нормою Закону, не вказано яке правопорушення (неправомірні дії) вчинив та в чому конкретно полягала злісна непокора такій вимозі, що є невід'ємною частиною об'єктивної сторони даного адміністративного правопорушення. Також, як зазначив ОСОБА_1 у своєму клопотання він є капеланом корпусу військових капеланів, що підтверджується службовим посвідченням серії НОМЕР_2 видане 01.01.2025, діє до 31.12.2025. Будь-яких фактичних даних щодо порушення ним ст. 210-1 КУпАП, поліцейськими, до відома, в передбаченому законом порядку доведено до нього не було.
Згідно рапорту поліцейського взводу № 1 роти № 1 батальйону з обслуговування Вінницького району УПП у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції Андрія Мороза від 04.11.2025 року вбачається, що під час несення служби у складі наряду патрульної поліції «Юнкер - 109» спільно з капралом поліції Кушніром В.М. 04.11.2025 близько 20 години у АДРЕСА_2 , під час перевірки документів було встановлено що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває в активному розшуку ІНФОРМАЦІЯ_3 як ухилянт від 20.12.2024, після чого громадянину ОСОБА_1 неодноразово було запропоновано проїхати з працівниками поліції в ІНФОРМАЦІЯ_2 для з'ясування усіх обставин правопорушення та для складання адміністративного протоколу за ст. 210-1 КУпАП, на що останній відмовився в категоричній формі, також на неодноразові прохання вийти із свого транспортного засобу відмовлявся.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що провадження у справі підлягає закриттю на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, зважаючи на наступне.
Відповідно до статті 9 КУпАП: адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Диспозиція ст. 185 КУпАП передбачає відповідальність за злісну непокору законному розпорядженню або вимозі поліцейського при виконанні ним службових обов'язків, а також вчинення таких же дій щодо члена громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовця у зв'язку з їх участю в охороні громадського порядку.
Відтак, для наявності об'єктивної сторони складу означеного адміністративного правопорушення обов'язковою є наявність однієї з таких умов:
- висловлення працівником поліції, при виконанні ним службових обов'язків, особі законного розпорядження, тобто розпорядження, яке ґрунтується на вимогах чинного законодавства, та злісна непокора особи цьому розпорядженні;
- висловлення працівником поліції, при виконанні ним службових обов'язків, особі законної вимоги, тобто вимоги, яка ґрунтується на вимогах чинного законодавства, та злісна непокора особи цій вимозі.
Слово "непокора", як зазначає законодавець, означає відмову від виконання або ігнорування виконання певної вимоги чи розпорядження. Злісною непокорою є відмова від виконання наполегливих, неодноразово повторених законних вимог чи розпоряджень працівника поліції при виконанні ним службових обов'язків.
Не містить складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею185 КУпАП, непокора особи висловленому працівником поліції розпорядженню або вимозі, що суперечать закону, або не передбачені ним, або не ґрунтуються за фактичних обставин на наявних повноваженнях.
Відповідно до ч. 1 ст. 254 КУпАП, про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.
Згідно з ч. 2 ст. 251 КУпАП, обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не наділяє суд повноваженнями самостійно збирати докази та самостійно встановлювати в діях особи склад адміністративного правопорушення, елементи якого не зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення.
У протоколі про адміністративне правопорушення особою, яка складала протокол, зазначено суть вимоги працівника поліції, висловленої в адресу ОСОБА_1 , а саме: прослідувати до ІНФОРМАЦІЯ_2 для встановлення всіх обставин правопорушення, передбаченого ст. 210-1 КУпАП.
Зокрема, статтею 210-1 КУпАП, передбачено адміністративну відповідальність за Порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію. Згідно зі ст. 235 КУпАП, справи про такі адміністративні правопорушення розглядають територіальні центри комплектування та соціальної підтримки. Органи Нацполіції не уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до положень статті 255 КУпАП, органи Нацполіції не уповноважені складати протокол про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП.
Відповідно до ч.1 ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніш як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначаються дата і місце розгляду справи.
Згідно з ч.6 ст. 258 КУпАП, протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки підтвердних документів про отримання особою виклику.
Відповідно до ч. 8 ст. 258 КУпАП, у випадках, передбачених частинами шостою і сьомою цієї статті, уповноважені посадові особи після отримання підтвердних документів про отримання особою виклику або відповідної заяви виносять постанову у справі про адміністративне правопорушення відповідно до вимог статті 283 цього Кодексу.
Згідно з положеннями статті 279-9 КУпАП, У разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 цього Кодексу, але не пізніше дня розгляду справи про таке адміністративне правопорушення, особа може звернутися до територіального центру комплектування та соціальної підтримки, в якому вона перебуває на обліку, із заявою, в якій особа зазначає, що не оспорює допущене порушення та згодна на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності. Зазначена заява подається особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, особисто в письмовій формі або через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста. ІНФОРМАЦІЯ_4 , протягом трьох днів після отримання такої заяви зобов'язані перевірити викладені у ній фактичні дані про визнання особою правопорушення та надання нею згоди на притягнення її до адміністративної відповідальності за її відсутності і з дотриманням вимог статей 247, 280, 283 цього Кодексу винести постанову по справі, у тому числі без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Як видно, положення ч.1 ст. 277-2, ч.6 ст. 258, ч.8 ст. 258 КУпАП передбачають забезпечення участі особи в розгляді справи про адміністративне правопорушення. передбачене ст. 210-1 КУпАП шляхом виклику такої особи повісткою до територіального центру комплектування та соціальної підтримки. А нез'явлення цієї особи, належним чином повідомленої, - не перешкоджає розгляду справи про адміністративне правопорушення.
Положення ч.1 ст. 277-2, ч.6 ст. 258, ч.8 ст. 258 та інших норм КУпАП не покладають на особу обов'язку з'явитись до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для розгляду справи про адміністративне правопорушення. передбачене ст. 210-1 КУпАП на підставі усної вимоги працівника поліції.
Рівно як і положення Закону України «Про національну поліцію» не наділяють поліцейських повноваженнями вимагати від особи прослідувати до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для розгляду справи про адміністративне правопорушення, передбачене ст. 210-1 КУпАП.
Поряд з цим, Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затверджений постановою КМ України від 16 травня 2024 р. № 560, наділяє поліцейських повноваженнями проводити адміністративне затримання осіб, які вчинили адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210 та 210-1 КУпАП. Про що в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному щодо ОСОБА_1 за ст. 185 КУпАП - не зазначено взагалі.
А також, як повідомив ОСОБА_1 до нього підійшли працівники поліції без представників ТЦК, тобто встановлено, що працівники поліції не здійснювали спільних з працівниками ТЦК повноважень в порядку, передбаченому постановою КМ № 560 від 16 травня 2024 р. № 560
Таким чином, викладені в протоколі обставини не підтверджуються наявними у справі доказами, а сам протокол від 04.11.2025 року не містить відомостей, якій саме законній вимозі або розпорядженню злісно не підкорився ОСОБА_1 ..
Суд враховує рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010, відповідно до якого адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтуються на конституційних принципах і правових презумпціях, в тому числі й закріплених в статті 62 Конституції України.
Європейський суд з прав людини, у своєму рішенні від 10.02.1995 р. у справі «Аллене де Рібермон проти Франції» підкреслив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості є значно ширшою: він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави.
Згідно зі ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість висунутого проти нього обвинувачення.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях притримується позиції того, що суд вправі обґрунтовувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумцій факту (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 р.), тобто таких, що не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. the United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25).
Положення статті 62 Конституції України встановлюють, що обвинувачення не може ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачиться на її користь.
У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» (Заява № 39598/03) Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту.
Відповідно до ч. 3 ст. 62 Конституції України, усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Згідно із ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності, і ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП встановлено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Зважаючи на вказане суд дійшов висновку, що наданими матеріалами не доведено наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 185 КУпАП.
Враховуючи викладене та керуючись ст. 185, ст.ст. 7, 9, 221, 245, 247, 251, 252, 276, 279, 280, 283, 284, 294 КУпАП, -
Провадження у справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності - закрити у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого статтею 185 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя: