Справа № 135/192/25
Провадження № 2/135/160/25
іменем України
16.12.2025 м. Ладижин Вінницька область
Ладижинський міський суд Вінницької області у складі:
головуючого судді Кривешко І.В.,
за участі секретаря судових засідань: Сяба А.В.,
представника позивача - адвоката: Патраманського І.О.
відповідача: ОСОБА_1
представника відповідача -адвоката: Шеремет Г.А.
розглянувши у судовому засіданні в режимі відеоконференції в залі суду в м. Ладижин Вінницької області заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді у цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна, -
В провадженні Ладижинського міського суду Вінницької області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна.
16.12.2025 у судовому засіданні відповідачем ОСОБА_1 подано до суду заяву про відвід судді, мотивуючи тим, що адвокатом позивача є особа, яка раніше обіймала посаду голови Ладижинського міського суду Вінницької області та те, що у відповідача виникли сумніви щодо належного рівня об'єктивності та повноти оцінки доводів і доказів з боку судді, у зв'язку з чим у відповідача наявні сумніви у неупередженості та об'єктивності судді під час розгляду справи про поділ спільного майна.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали справи та обставини заявленого відводу, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч. 2 ст. 39 ЦПК України з підстав, зазначених у статтях 36, 37 і 38 цього Кодексу, судді, секретарю судового засідання, експерту, спеціалісту, перекладачу може бути заявлено відвід учасниками справи.
Вимоги до заяви про відвід визначені статтею 39 ЦПК України.
За статтею 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об'єктивності судді.
Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 ЦПК України.
Особа, яка подала заяву про відвід судді, повинна довести на підставі доказів факт упередженості судді у розгляді справи. Водночас відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу.
Головна мета відводу - гарантування безсторонності суду, зокрема, щоб запобігти упередженості судді (суддів) під час розгляду справи, а мета самовідводу - запобігання будь-яким сумнівам щодо безсторонності судді, що узгоджується із висновками, викладеними в ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 12.02.2018 року у справі №9901/22/17.
Разом з тим, при вирішенні заяви про відвід, суд відповідно дост.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» застосовує Конвенцію та практику Суду як джерело права.
При об'єктивному підході до встановлення наявності/відсутності упередженості судді повинно бути визначено чи існують очевидні факти, що можуть поставити під сумнів його безсторонність, зважаючи на безпосередню поведінку судді.
Отже, надаючи оцінку об'єктивності судді під час вчинення ним процесуальних дій, необхідно виходити з таких критеріїв: чи вільний суддя під час виконання ним своїх обов'язків від будь-яких заходів впливу; чи сприяє його поведінка у судовому процесі та за стінами суду підтримці та зростанню довіри суспільства, представників юридичної професії та сторін у справі; чи вчинялись суддею дії, які можуть стати приводом для позбавлення його права брати участь у судовому засіданні та приймати рішення у справах.
Наявність безсторонності для цілей, передбачених пунктом 1 статті 6 Конвенції, визначається за допомогою суб'єктивного критерію, тобто оцінювання особистого переконання конкретного судді у конкретній справі, а також за допомогою об'єктивного критерію, тобто з'ясування того, чи надав цей суддя достатні гарантії для виключення будь-якого законного сумніву з цього приводу (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Хаушильд проти Данії» від 24.05.1989 року).
У рішенні Європейського суду з прав людини від 09.11.2006 року у справі «Білуха проти України» зазначено, що «у кожній окремій справі слід вирішувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу й такий ступінь, що свідчать про небезсторонність суду». Стосовно відводу (як права сторони його ініціювати) вказано, що «особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного». Безумовно, сторони можуть побоюватися, що суддя є небезстороннім, але «вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими».
За змістом статті 6 Конвенції суд у межах своїх повноважень має бути неупередженим. Неупередженість зазвичай означає відсутність упередженості або суб'єктивного ставлення, що може бути оцінене багатьма способами (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Ветштайн проти Швейцарії» від 21.12.2000 року).
Суд також враховує позицію, висловлену Європейським Судом з прав людини у рішенні від 15.07.2020 року у справі №16695/04 «Газета Україна-Центр проти України». У розрізі розгляду вказаної справи Європейський Суд вказав, що суб'єктивний критерій, то презумпція особистої неупередженості судді, який діє доти, доки не з'являться докази на користь протилежного. При цьому важливим залишається також об'єктивний критерій окремо від поведінки суддів та наявність обставин існування переконливих фактів, які могли б викликати сумніви щодо їхньої безсторонності. Це означає, що при вирішенні того, чи є у цій справі обґрунтовані причини побоюватися, що певний суддя був небезстороннім, позиція заінтересованої особи є важливою, але не вирішальною. Вирішальним є те, чи можна вважати такі побоювання об'єктивно обґрунтованими.
З урахуванням наведеного, суд зауважує, що нормами ЦПК України передбачено можливість задоволення відводу у разі існування передбачених законом підстав, що є доведеними та обґрунтованими, натомість зі змісту заявленого відповідачем відводу слідує, що його висловлювання ґрунтуються на припущеннях та те, що представник позивача - адвокат Патраманський І.О. працював на адміністративній посаді - голова Ладижинського міського суду Вінницької області, що на його думку надає можливість впливати на безсторонність судді. Однак дане припущення відповідача саме по собі не є безумовною підставою, яка викликає сумнів у неупередженості чи об'єктивності судді під час розгляду цієї справи.
Проте, враховуючи практику ЄСПЛ, задля усунення будь-яких сумнівів у неупередженості складу суду, яким розглядається цивільна справа, приймаючи до уваги твердження відповідача що у нього є сумніви у неупередженості судді, сукупність обставин, наведених в заяві про відвід та думку учасників справи, які не заперечують щодо задоволення даної заяви, приходжу до висновку, що з метою забезпечення достатніх гарантій для того, щоб виключити сумніви за суб'єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача у безсторонності і неупередженості судді, приймаючи до уваги положення ст. 3 Європейського статуту судді, яка передбачає, що суддя не тільки повинен бути неупередженим, але й має сприйматися будь-ким як неупереджений, заяву про відвід судді Ладижинського міського суду Вінницької області Кривешко І.В. доцільно задовольнити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.36, 39, 40 ЦПК України, суд,-
Заяву відповідача ОСОБА_1 про відвід судді Ладижинського міського суду Вінницької області Кривешко І.В. у цивільній справі №135/192/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна, - задовольнити.
Цивільну справу № 135/192/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ спільного майна, - передати до канцелярії Ладижинського міського суду Вінницької області для визначення судді у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України.
Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення.
Суддя Кривешко Ірина Володимирівна