11.12.2025 Справа № 914/482/25
За заявою: Комунального підприємства «Жовкватеплоенерго», м. Жовква Львівської області,
про відстрочення виконання судового рішення
у справі №914/482/25
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ,
до відповідача: Комунального підприємства «Жовкватеплоенерго», м. Жовква Львівської області,
про: стягнення заборгованості у розмірі 23 233 433,00 грн
Суддя Н.Є. Березяк
За участю секретаря судового засідання Р.Р. Волошин
Представники учасників справи:
від позивача: Конопліцький І.В.- представник;
від відповідача (заявника): не з'явився
На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/482/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Комунального підприємства «Жовкватеплоенерго» про стягнення заборгованості у розмірі 23 233 433,00 грн.
Рішенням Господарського суду Львівської області у справі №914/482/25 від 13.11.2025 позовні вимоги задоволено, стягнуто з Комунального підприємства «Жовкватеплоенерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» 21 462 832,34 грн та 128 776,99 грн судового збору; провадження у справі в частині стягнення 1 770 600,66 грн закрито.
На адресу суду, 02.12.2025 надійшла заява (вх.№5188/25) від відповідача про відстрочення виконання судового рішення, у якій просить суд відстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/482/25 від 13.11.2025 строком до 01 грудня 2026 року.
Ухвалою суду від 03.12.2025 заяву Комунального підприємства «Жовкватеплоенерго» про відстрочення виконання судового рішення прийнято до розгляду; розгляд заяви призначено у судовому засіданні на 11.12.2025.
У судове засідання представник заявника (відповідача) не з'явився, через канцелярію суду 10.12.2025 подав клопотання (вх.№33186/25) про розгляд заяви без участі представника КП «Жовкватеплоенерго».
У судове засідання представник позивача з'явився, проти задоволення заяви про відстрочку виконання рішення заперечив усно.
Розглянувши заяву відповідача про відстрочення виконання судового рішення, суд встановив наступне.
Згідно зі ст. 326 Господарського процесуального кодексу України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
У ч. 1 ст. 331 ГПК України передбачено, що за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.
Із змісту ч.ч. 3, 4 ст. 331 ГПК України вбачається, що підставою для відстрочки або розстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) стосовно фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.
Відповідно до положень статті 331 ГПК України задоволення заяв про відстрочку або розстрочку виконання рішення, встановлення або зміну способу й порядку його виконання можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення (тяжке захворювання фізичної особи або членів її сім'ї, її матеріальний стан, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).
Наведеними нормами встановлено, що відстрочення виконання рішення є правом, а не обов'язком суду, яке реалізується виключно у виняткових випадках за наявності підстав, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та доказів, що підтверджують наявність таких підстав.
У рішенні Конституційного Суду України №5-пр/2013 від 26.06.2013 зазначено, що розстрочка (відстрочка) виконання рішення має базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувача і боржника.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення.
Відповідно частини 1 статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, несвоєчасне виконання рішення суду може бути мотивоване наявністю певних обставин, відстрочка виконання рішення суду не повинна шкодити сутності права, гарантованого ч. 1 ст. 6 "Конвенції про захист прав людини та основних свобод" відповідно до якої "кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру", а у системному розумінні даної норми та національного закону, суд не повинен перешкоджати ефективному поновленню у правах, шляхом виконання судового рішення, тобто довготривале невиконання рішення суду може набути форми порушення права на справедливий розгляд, що не може бути виправдано за конкретних обставин справи. Крім того, довготривале невиконання рішення суду порушує право на повагу до власності та на вільне володіння власністю у зв'язку з тим, що рішення набуває ознак довготривалого невиконання.
Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.
Таким чином, запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.
Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися господарськими судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.
Системний аналіз чинного законодавства свідчить, що підставою для розстрочення або відстрочення, можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк.
Господарський процесуальний кодекс України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання, тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини за правилами, встановленими цим Кодексом.
Тобто, можливість розстрочення виконання судового рішення у судовому порядку у будь-якому випадку пов'язується з об'єктивними, непереборними, винятковими обставинами, які суд визначає виходячи з особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення. При цьому рішення про розстрочку виконання рішення суду має ґрунтуватись на додержанні балансу інтересів стягувача та боржника.
Відповідно до ч. ч. 3 та 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Тобто, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.
В обґрунтування обставин для відстрочки виконання судового рішення, боржник посиалється на те, що Комунальне підприємство «Жовкатеплоенерго» є об'єктом критичної інфраструктури, забезпечує життєдіяльність важливих соціальних об'єктів, зокрема виробляє та поставляє теплову енергію у м. Жовква та м. Дубляни Львівського району Львівської області до населення, шкіл, садків, медичних установ і т.д., належна господарська діяльність якого має надважливе соціальне значення.
Відповідно до Протоколу № 22 від 06.11.2024 об'єкти КП «Жовкатеплоенерго» включено до секторального переліку об'єктів критичної інфраструктури сектору системи життєзабезпечення.
КП "Жовкатеплоенерго" є учасником Реєстру теплопостачальних та теплогенеруючих організацій, підприємств централізованого водопостачання та водовідведення, що беруть участь у процедурі врегулювання заборгованості за спожиті енергоносії, відповідно до наказу Мінрегіону від 10.07.2017 № 168 (номер особового запису в Реєстрі 82).
Відповідно до Розпорядження Львівської обласної військової адміністрації за вих. №42/0/5-25ВА від 17.01.2025 КП «Жовкватеплоенерго» визначено критично важливим для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення в особливий період.
Невчасне погашення заборгованості за природний газ відбулось не з вини КП «Жовкватеплоенерго», оскільки єдиним джерелом для оплати заборгованості перед ТзОВ "Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» є кошти, отримані в якості оплати за теплопостачання з населення, бюджетних установ та госпрозрахункових підприємств. Заборгованість споживачів, за умови невідповідності фактичної вартості теплової енергії тарифам, що затверджені (погоджені) органами державної влади чи органами місцевого самоврядування, є об'єктивними обставинами, що і викликають недостатність у комунального підприємства коштів для погашення заборгованості одночасно і в повному обсязі.
Першочерговим фактором неспроможності на даний час погасити борг перед ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», є те що КП «Жовкатеплоенерго» не вправі розпоряджатися власними коштами, так як у відповідності до договору про перерахування коштів та на виконання постанови Кабінету Міністрів України № 812 від 19.07.2022 «Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов'язків на суб'єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу щодо особливостей постачання природного газу виробникам теплової енергії та бюджетним установам» АТ «Ощадбанк» 65% отриманих коштів з рахунку КП «Жовкатеплоенерго» автоматично списує на рахунок ТзОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» як оплату за газ.
Таке унеможливлює вільно розпоряджатись коштами підприємству. І лише на 35% коштів що залишаються на рахунку комунальне підприємство веде господарську діяльністьку: здійснює підготовку до опалювального сезону, заміни теплотрас, різні поточні ремонти, закупляє енергоресурси, сплачує податки, збори, заробітну плату і т. д.
Така ситуація вкрай унеможливлює здійснити критично необхідні поточні роботи: ремонт аварійних ділянок теплотрас, різні ремонтні роботи в котельнях, для належного забезпечення теплопостачанням міст Жовква та Дублян в зимовий період. Очевидно, що у разі арешту виконавчою службою ще й цих коштів КП «Жовкватеплоенерго», просто буде вимушено зупинити теплопостачання надважливих обєктів соціальної інфраструктури (садочків, шкіл, лікарень) та населення посеред опалювального сезону.
Наявна перед позивачем заборгованість виникла виключно через затримку виконання державою в особі Кабінету Міністрів України взятих на себе зобов'язань з компенсації різниці в тарифах. Державні гарантії з різниці в тарифах на послуги з постачання теплової енергії повністю перекривають наявну у КП «Жовкватеплоенерго» заборгованість перед ТзОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг».
Законом 1730-УШ передбачено, що підтвердження наявних обсягів заборгованості з різниці в тарифах здійснюється територіальними комісіями з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах. Протоколами засідання Територіальної комісії з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах утвореної керуючись пунктом 1 Типового положення про територіальну комісію з питань узгодження заборгованості з різниці в тарифах, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.09.2021 № 932 (зі змінами) було узгоджено заборгованість з різниці в тарифах на послуги теплопостачання на загальну суму 41 802 010,00 грн.: - № 5 ТЕ/09 від 23 вересня 2021 р. на суму -1 309 042,51 грн ; - № 3 ТЕ/11 від 08 листопада 2022 р. на суму - 6 892 759,82 грн ; - № 3 ТЕ/12 від 22 грудня 2022 р. на суму 10 809 278,36 грн ; - № 5 ТЕ/03 від 23 березня 2023 р. на суму 2 064 535,89 грн ; - № 3 ТЕ/05 від 11 травня 2023 р. на суму 1 399 695,23 грн ; - № 5 ТЕ/08 від 11 серпня 2023 р. на суму 3 286 074,65 грн ; - № 4 ТЕ/11 від 10 листопада 2023 р. на суму 3 504 051,23 грн ; - № 3 ТЕ/03 від 19 березня 2024 р. на суму 1 385 980,56 грн ; - № 3 ТЕ/05 від 21 травня 2024 р. на суму 1 980 902,11 грн ; - № 3 ТЕ/08 від 22 серпня 2024 р. на суму 2 701 861,01 грн ; - № 3 ТЕ/11 від 21 листопада 2024 р. на суму 2 135 002,70 грн ; - № 10 ТЕ/03 від 19 березня 2025 р. на суму 2 210 292,28 грн ; -№ 3 ТЕ/05 від 15 травня 2025 р. на суму 2 854 015,33 грн ; - № 3 ТЕ/08 від 14 серпня 2025 р. на суму 2 963 510,39 грн ; - № 5 ТЕ/11 від 17 листопада 2025 р. на суму 3 197 767,75 грн.
Приписами ст. 4 Закону № 1730-УШ визначено, що взаєморозрахунки або перерахування субвенції проводяться у порядку та на умовах, затверджених Кабінетом Міністрів України, за рахунок та в межах видатків державного бюджету за цільовим призначенням, джерелом формування яких є надходження, визначені Законом України "Про Державний бюджет України...." на погашення заборгованості з різниці в тарифах.
Однак, зважаючи на численні звернення до Кабінету Міністрів України, в тому числі КП «Жовкватеплоенерго», стосовно вирішення проблеми погашення різниці в тарифах, у проекті Закону України про Державний бюджет України на 2026 рік закладено 15,2 млрд грн субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам на компенсацію різниці в тарифах на теплову енергію, опалення та гарячу воду.
Відтак, з 01.01.2026 підлягає поновленню дія абз. 9 ч. 1 ст. Закону № 1730 -VIII, відповідно до якої Кабінет Міністрів України матиме обов'язок ухвалити нормативно-правові акти для реалізації взаєморозрахунків між теплопостачальними організаціями та ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг", що забезпечить можливість отримання компенсації з різниці в тарифах.
Таким чином відтермінування виконання рішення Суду для надання КП "Жовкватеплоенерго" можливості використання законного права розрахуватись за природний газ передбаченими на це коштами з Державного бюджету - це єдиний порятунок та уникнення від банкрутства комунального підприємства, яке єдине в містах Жовква та Дубляни забезпечує життєдіяльність важливих соціальних об'єктів, зокрема виробляє та постачає теплову енергію. Накопичення боргів за природний газ, виникло через невиплачену державою більше чотирьох років обіцяну компенсацію різниці у тарифах.
Саме через неотримання компенсації з державного бюджету КП "Жовкватеплоенерго" опинилося у вкрай важкому фінансовому становищі. За таких умов існує загроза припинення надання послуг теплопостачання в містах Жовква та Дубляни, внаслідок чого в першу чергу постраждає населення та важливі соціальні об'єкти. Таке недопустимо під час дії воєнного стану та ще й під час опалювального сезону. Очевидно, що за таких умов стягнення з рахунків підприємства заявленої Стягувачем/Позивачем заборгованості унеможливить провести критично необхідні ремонтні роботи для підтримки теплотрас та котелень КП "Жовкватеплоенерго" під час опалювального періоду 2025/2026 роки.
Непроведення ремонтних робіт матиме наслідок зупинення котелень та припинення надання теплопостачання в містах Жовква та Дубляни в тому числі до шкіл, садків, воєнної частини, суду, виконавчої служби, медичних установ. Скрутне фінансове становище підтверджується звітом, балансом про фінансові результати та податковою декларацією.
Дебіторська заборгованість перед КП "Жовкватеплоенерго" за надані послуги теплопостачання станом на 01.11.2025 становить 3 200 179,28 грн: населення - 2 917 263,53 грн, бюджетні установи - 150 872,63 грн, інші споживачі - 132 043,12 грн.
В силу наявних обставин КП "Жовкватеплоенерго" абсолютно не в змозі розрахуватись за спожитий газ, послуги з його розподілу, акумулювати фінансовий ресурс для проведення ремонтів, виплачувати заробітну плату працівникам підприємства (підприємство працює неповний робочий тиждень у неопалювальний період), тощо.
Все це разом веде до безповоротного припинення надання послуг теплопостачання в містах Жовква та Дубляни в зимовий період. Явно, що за таких умов арешт рахунків при примусовому виконанні рішення, взагалі унеможливить здійснення першочергових заходів з обслуговування котелень КП "Жовкватеплоенерго" для ліквідацій аварійних ситуацій з метою забезпечення безперебійного проведення опалювального сезону, що остаточно призведе до повного їх зупинення і припинення теплопостачання в містах Жовква та Дубляни в зимовий період.
При вирішенні питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, враховуються, зокрема, матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (вказаний висновок викладений в постанові КГС ВС від 07.12.2022 у справі № 910/11949/21).
Втім, в будь-якому разі вирішуючи питання відстрочення виконання рішення суду господарські суди мають дотримуватись балансу інтересів сторін на основі поданих сторонами доказів.
Тобто, господарські суди повинні досліджувати та оцінювати доводи та заперечення як позивача, так і відповідача, та докази подані кожною із сторін, а також дотримуватися розумного строку відстрочення (подібний висновок наведено в п. 4.12 постанові КГС ВС від 21.01.2020 у справі № 910/1180/19).
Рішення Господарського суду Львівської області у справі №914/482/25 від 13.11.2025 набрало законної сили 08.12.2025.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про достатню винятковість наведених обставин для застосування визначеної ст. 331 Господарського процесуального кодексу України процедури відстрочення виконання судового рішення, а тому з метою дотримання балансу інтересів обох сторін суд вважає можливим відстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2025 у справі № 914/482/25 - до закінчення опалювального сезону, тобто до 31.03.2025.
Водночас, суд бере до уваги, що матеріальний інтерес відповідача полягає у виконанні рішення суду таким чином, щоб це дозволило продовжити статутну діяльність відповідача, а матеріальний інтерес позивача, натомість, полягає у виконанні рішення суду у даній справі повністю та протягом розумного строку.
В той же час, суд враховує, що в силу закріплених в пункті 1 ст. 6 Конвенції принципів на державі лежить позитивне зобов'язання організувати систему виконання рішень таким чином, щоб гарантувати виконання без жодних невиправданих затримок, і так, щоб ця система була ефективною як у теорії, так і на практиці, а затримка у виконанні рішення не повинна бути такою, що порушує саму сутність права, яке захищається відповідно до п. 1 ст. 6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 17.05.2005 у справі «Чижов проти України», заява № 6962/02).
Однак, за практикою Європейського суду з прав людини в окремих справах проти України було встановлено, що короткі затримки, менші ніж один рік, не вважаються настільки надмірними, щоб піднімати питання про порушення п. 1 ст. 6 Конвенції («Корнілов та інші проти України», заява № 36575/02, ухвала від 07.10.2003). І навіть два роки та сім місяців не визнавались надмірними і не розглядалися як такі, що суперечать вимогам розумного строку, передбаченого ст. 6 Конвенції (ухвала від 17.09.2002 у справі «Крапивницький та інші проти України», заява № 60858/00). Аналогічні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 31.07.2019 у справі № 904/4566/18 та від 20.09.2018 у справі № 905/2953/17.
Суд також звертає увагу, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не сприяє ухиленню від його виконання відповідача, а навпаки надає можливість ефективно виконати судове рішення без понесення сторонами додаткових обтяжень при його виконанні.
З огляду на викладене, визначений судом строк відстрочення виконання рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2025 у справі №914/482/25 не зумовить порушення гарантованого пунктом 1 статті 6 Конвенції позивачу права на суд.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 234, 235, 331 ГПК України, суд
1. Заяву Комунального підприємства «Жовкватеплоенерго» про відстрочення виконання судового рішення від 13.11.2025 у справі №914/482/25- задоволити частково.
2. Відстрочити виконання рішення Господарського суду Львівської області від 13.11.2025 у справі №914/482/25 до 31 березня 2026 року.
3. В задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
Ухвала набирає законної сили у строки, визначені у ст. 235 Господарського процесуального кодексу та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Березяк Н.Є.