вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
15.12.2025м. ДніпроСправа № 904/1361/25
за позовом Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль", м. Кам'янське, Дніпропетровська область
до Комунального закладу охорони здоров'я Кам'янської міської ради "Міський медичний центр здоров'я та медицини спорту", м. Кам'янське, Дніпропетровська область
про стягнення суми основного боргу у розмірі 36 161,74 грн., пені у розмірі 33 441,30 грн., 3% річних у розмірі 2 710 грн., інфляційної складової у розмірі 14 033,53 грн.
Суддя Ніколенко М.О.
Без участі представників сторін.
РУХ СПРАВИ.
Акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль" звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Комунального закладу охорони здоров'я Кам'янської міської ради "Міський медичний центр здоров'я та медицини спорту" про стягнення суми основного боргу у розмірі 36 161,74 грн., пені у розмірі 33 441,30 грн., 3% річних у розмірі 2 710 грн., інфляційної складової у розмірі 14 033,53 грн.
Ухвалою суду від 31.03.2025 позовну заяву Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" №0402/07 від 27.02.2025 залишено без руху. Ухвалено Акціонерному товариству "Дніпровська теплоелектроцентраль" в строк до 11.04.2025 включно усунути недоліки позовної заяви.
Ухвалою суду від 14.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі. Справу № 904/1361/25 ухвалено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА.
Позивач зазначив, що між Акціонерним товариством "Дніпровська теплоелектроцентраль" (надалі - виконавець) та Комунальним закладом охорони здоров'я Кам'янської міської ради "Міський медичний центр здоров'я та медицини спорту" (надалі - споживач) було укладено договір № 50т/21/4 від 18.11.2021 про постачання теплової енергії (далі - договір), відповідно до умов якого виконавець зобов'язується протягом 2021 року поставити споживачеві теплову енергію (товар) в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується прийняти і оплатити товар за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені договором.
Позивач вказує, що згідно підписаного сторонами акту про постачання теплової енергії № 12-0001512 та акту про постачання теплової енергії №12-0001566, в грудні 2021 року постачальником реалізовано, а споживачем отримано 7,746635 Гкал та 10,663365 Гкал відповідно, теплової енергії на загальну суму 62 432,22 грн., у зв'язку з чим останньому був направлений рахунок-фактура №12-0001512 на оплату боргу у розмірі 26270,48 грн та рахунок-фактура № 12-0001566 на оплату боргу у розмірі 36161,74 грн.
Як стверджує позивач, сума боргу за грудень 2021 року частково боржником була оплачена у розмірі 26 270,48 грн. Залишок заборгованості за грудень 2021 року складає 36 161,74 грн., який до теперішнього часу залишається не сплаченим.
Відповідно до пункту 3.1 договору, споживач вносить плату виконавцю, яка складається з плати за теплову енергію, що розраховується виходячи з розміру затвердженого тарифу теплової енергії (п.п. 3.2.- 3.4 договору) та обсягу спожитої теплової енергії.
Згідно з п. 3.5 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої теплової енергії є календарний місяць.
Пунктом 3.7 договору передбачено, що споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту теплову енергію.
У пункті 3.8 договору зазначено, що двосторонній акт про спожиту теплову енергію споживач підписує і один екземпляр повертає виконавцю в 5-ти денний термін. У разі не повернення акту в зазначений термін та відсутності мотивованої (письмової) відмови, кількість отриманої теплової енергії вважається беззаперечною та прийнятою до сплати.
Позивач стверджує, що два примірника акту про постачання теплової енергії №12-0001566 за грудень 2021 року разом із рахунком-фактурою № 12-0001566 на оплату боргу у розмірі 36 161,74 грн боржнику були направлені цінним листом з описом, але оформлений належним чином зазначений акт на адресу позивача від боржника не повернувся.
З урахуванням зазначених положень договору, за розрахунком позивача строк виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором зі сплати вартості поставленої у грудні 2021 року теплової енергії настав 01.02.2022.
Однак, відповідач, за твердженням позивача, порушив свої зобов'язання за договором та не оплатив спожиту у грудні 2021 року теплову енергії у встановлені строки.
За таких обставин, як вказав позивач, у Комунального закладу охорони здоров'я Кам'янської міської ради "Міський медичний центр здоров'я та медицини спорту" утворилась заборгованість перед Акціонерним товариством "Дніпровська теплоелектроцентраль" зі сплати вартості поставленої у грудні 2021 року теплової енергії у розмірі 36 161,74 грн.
За порушення відповідачем строків виконання грошових зобов'язань, позивачем було нараховано до сплати пеню у розмірі 33 441,30 грн., 3% річних у розмірі 2 710,00 грн., інфляційну складову у розмірі 14 033,53 грн.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ЗАПЕРЕЧЕНЬ ВІДПОВІДАЧА.
Відповідач подав відзив на позов, у якому проти позову заперечує та просить в його задоволенні відмовити. Відповідач зазначає, що відповідно до умов договору граничним строком сплати за спожиту теплову енергію було 31.01.2022. За твердженнями відповідача строк позовної давності за вимогою про стягнення основного боргу минув 31.01.2025, а пені 31.07.2023. Також відповідач вказує, що нарахування пені за період з 01.08.2022 по 25.12.2024 є повністю неправомірним та таким, що суперечить ч.6 ст. 232 Господарського кодексу України. Крім того, відповідач зазначає, що нарахування 3% річних та інфляційних втрат поза межами позовної давності є неправомірним.
Таким чином, відповідач просить застосувати до позовних вимог Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" до Комунального закладу охорони здоров'я Кам'янської міської ради "Міський медичний центр здоров'я та медицини спорту" про стягнення суми основного боргу у розмірі 36 161,74 грн., пені у розмірі 33 441,30 грн., 3% річних у розмірі 2 710 грн., інфляційної складової у розмірі 14 033,53 грн. позовну давність та відмовити в задоволенні позову.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ПОЗИВАЧА, ВИКЛАДЕНОЇ У ВІДПОВІДІ НА ВІДЗИВ.
У відповіді на відзив позивач заперечує щодо пропуску позовної давності, зазначає, що позовна давність для пред'явлення позовних вимог, у тому числі і щодо стягнення пені не сплила, її перебіг був зупинений до закінчення карантину, а в подальшому у зв'язку з воєнним станом.
Таким чином, позивач вважає, що перебіг позовної давності щодо позовних вимог продовжується.
СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЇ ВІДПОВІДАЧА, ВИКЛАДЕНОЇ У ЗАПЕРЕЧЕННЯХ НА ВІДПОВІДЬ НА ВІДЗИВ.
У запереченнях на відповідь на відзив відповідач наполягає на пропуску позивачем позовної давності, просить застосувати до вимог позовну давність та відмовити у задоволенні позову.
ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом цього судового розгляду є вимоги позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу за договором №50т/21/4 від 18.11.2021 про постачання теплової енергії у розмірі 36 161,74 грн., пені у розмірі 33 441,30 грн., 3% річних у розмірі 2 710 грн., інфляційної складової у розмірі 14 033,53 грн.
Для правильного вирішення цього спору необхідно встановити, які саме правовідносини склались між сторонами, які взаємні права та обов'язки виникли між сторонами (в які строки і якому розмірі теплова енергія мала бути оплаченою), чи мало місце порушення будь-яких зобов'язань (чи оплачена відповідачем вартість отриманої теплової енергії у повному обсязі у встановлені строки), які саме зобов'язання порушені боржником, яке право чи інтерес кредитора порушено, які наслідки порушення зобов'язань боржником.
ОЦІНКА АРГУМЕНТІВ УЧАСНИКІВ СПРАВИ.
НОРМИ ПРАВА, ЯКІ ЗАСТОСУВАВ СУД. ПОЗИЦІЯ СУДУ.
Рішенням Кам'янської міської ради № 2009-44/VІІ від 09.07.2020 Акціонерному товариству "Дніпровська теплоелектроцентраль" передані функції з реалізації виробленої теплової енергії для потреб опалення споживачів правобережної частини м. Кам'янського.
Таким чином, постачальником послуг централізованого теплопостачання в правобережній частині м. Кам'янське є Акціонерне товариство "Дніпровська теплоелектроцентраль".
Відповідно до п. 8 Правил надання послуги з постачання теплової енергії постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 р. № 830 (далі Правила № 830) постачання теплової енергії для потреб опалення здійснюється в опалювальний період.
Рішення про початок та закінчення опалювального періоду приймається органами місцевого самоврядування з урахуванням кліматичних умов згідно з будівельними нормами і правилами, правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж, державними санітарними нормами і правилами.
Між Комунальним закладом охорони здоров'я Кам'янської міської ради "Міський медичний центр здоров'я та медицини спорту" (надалі - споживач) було укладено договір № 50т/21/4 від 18.11.2021 про постачання теплової енергії (далі - договір).
Відповідно до п.1.1 договору виконавець зобов'язується протягом 2021 року поставити споживачеві теплову енергію (товар) зазначений у п. 1.2 договору в потрібних йому обсягах, а споживач зобов'язується прийняти і оплатити товар за встановленими тарифами (цінами) в терміни, передбачені цим договором.
Згідно з п. 1.2 договору найменування товару: код ДК 021-2015:09320000-8-Пара, гаряча вода та пов'язана продукція (теплова енергія).
Теплова енергія поставляється споживачу у кількості 49,23529 Гкал (п. 1.3 договору).
Пунктом 2.1 договору в редакції додаткової угоди №1 від 30.12.2021 ціна договору становить 40 812,00 грн, у т.ч. ПДВ 6 802,00 грн. Грошові зобов'язання в сумі кошторисних призначень на 2021 рік складають 40 812,00 грн, у т.ч. ПДВ 6 802,00 грн.
Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків до повного їх здійснення. Керуючись ст. 631 Цивільного кодексу України, сторони прийшли до згоди, що умови даного договору поширюють дію на відносини, що фактично склалися між сторонами з 01.11.2021 (п.п. 9.1, 9.2 договору).
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 Цивільного кодексу України визначено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Приписи статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Згідно зі статтею 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.
Матеріалами справи підтверджується, що позивач виконав умови договору, та у грудні 2021 року поставив відповідачу теплову енергію, у тому числі, в об'ємі 10,663365 Гкал на суму 36161,74 грн., про що складений акт №12-0001566 про постачання теплової енергії.
Відповідно до п. 3.5 договору розрахунковим періодом для оплати обсягу спожитої теплової енергії є календарний місяць.
Виконавець формує та надає рахунок-фактуру та акт про спожиту теплову енергію на оплату теплової енергії споживачу не пізніше ніж за 10 днів до граничного строку внесення плати за спожиту теплову енергію. Рахунок-фактура та акт про спожиту теплову енергію надається на паперовому носії. На вимогу або за згодою споживача рахунок-фактура та акт про спожиту теплову енергію може надаватися в електронній формі (п. 3.6 договору).
Згідно з п. 3.7 договору споживач здійснює оплату за цим договором щомісяця не пізніше останнього дня місяця, що настає за розрахунковим періодом, що є граничним строком внесення плати за спожиту теплову енергію.
У пункті 3.8 договору зазначено, що двосторонній акт про спожиту теплову енергію споживач підписує і один екземпляр повертає виконавцю в 5-ти денний термін. У разі не повернення акту в зазначений термін та відсутності мотивованої (письмової) відмови, кількість отриманої теплової енергії вважається беззаперечною та прийнятою до сплати.
Позивач виставив на оплату рахунки-фактури №12-0001512 на суму 26270,48 грн. (отриманий відповідачем 29.12.2021) та №12-0001566 на суму 36 161,74 грн. (отриманий відповідачем 29.12.2021).
Відповідно до наявного у справі опису вкладення позивач направив відповідачеві рахунок-фактуру №12-0001566 від 10.01.2022 (за грудень 2021 року), акт про постачання теплової енергії №12-0001566 за грудень 2021 року та акт звірки розрахунків за грудень.
З урахуванням зазначених положень договору, строк виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором зі сплати вартості поставленої у грудні 2021 року теплової енергії настав 31.01.2022.
Однак, відповідач порушив свої зобов'язання за договором та не оплатив спожитий природний газ у встановлені строки.
За таких обставин, у Комунального закладу охорони здоров'я Кам'янської міської ради "Міський медичний центр здоров'я та медицини спорту" утворилась заборгованість перед Акціонерним товариством "Дніпровська теплоелектроцентраль" зі сплати вартості поставленої теплової енергії в розмірі 36 161,74 грн.
Заперечення відповідача щодо пропуску позивачем позовної давності не приймаються судом з наступних підстав.
Так, відповідач зазначає, що строк оплати настав 31.01.2022, відповідно строк позовної давності за вимогою про стягнення основного боргу минув 31.01.2025, а пені 31.07.2023.
Приписами ч.ч. 3 та 4 ст. 267 Цивільного кодексу України встановлено, що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За змістом частини 1 статті 261 Цивільного кодексу України позовна давність застосовується лише за наявності порушеного права особи.
Перш ніж застосовувати позовну давність, господарський суд повинен з'ясувати та зазначити в судовому рішенні, чи порушене право або охоронюваний законом інтерес позивача, за захистом якого той звернувся до суду. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості. І лише якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але позовна давність спливла і про це зроблено заяву іншою стороною у справі, суд відмовляє в позові у зв'язку зі спливом позовної давності - за відсутності наведених позивачем поважних причин її пропуску (постанова Касаційного господарського суду Верховним Судом від 26.03.2018 у справі № 922/273/17).
Аналогічний висновок, що суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем у спорі до того відповідача, який заявляє про застосування позовної давності викладено у п. 66 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 909/337/19 та п. 53 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.06.2023 у справі №755/13805/16-ц.
Так, згідно із положенням ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 Цивільного кодексу України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Відповідно до положень п. 12 Цивільного кодексу України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Суд зауважує, що карантин Кабінет Міністрів України установив на підставі постанови №211 від 11.03.2020 з 12.03.2020, який відмінено постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 № 651 з 24 год. 00 хв. 30.06.2023.
Пунктом 19 розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України (у діючій редакції на момент виникнення спірних правовідносин) у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" №64/2022 від 24.02.2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" № 2102-ІХ від 24.02.2022, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.
З 04.09.2025 набрав чинності закон "Про внесення зміни до розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України щодо поновлення перебігу позовної давності" від 14.05.2025 №4434-IX. Закон скасував зупинення строків позовної давності на період дії воєнного стану, шляхом виключення п.19 з розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу.
Враховуючи наведене, строк позовної давності, визначений ст. 257 Цивільного кодексу України, в силу приписів п. 12 Прикінцевих положень Цивільного кодексу України продовжено на строк дії карантину, а на підставі п. 19 Прикінцевих положень Цивільного кодексу України перебіг позовної давності з 30.01.2024 було зупинено на строк дії воєнного стану до виключення вказаного п.19 з розділу "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу.
Матеріалами справи підтверджується, що прострочка оплати настала з 01.02.2022, відповідно трирічний строк позовної давності мав закінчитися 31.01.2025. У цей час вже позовна давність була зупинена (з 30.01.2024). У подальшому - з 04.09.2025 зупинення строків позовної давності було скасовано. Позивач звернувся з позовом до суду 25.03.2025.
Отже, станом на час звернення із позовом до суду трирічний строк позовної давності, який розпочався з 01.02.2022, не сплинув. Відповідно не сплив і річний строк для стягнення пені.
Таким чином, вимога про стягнення основного боргу в розмірі 36 161,74 грн. є обґрунтованою.
Пунктом 8.3 договору встановлено, що у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожний день прострочення терміну виконання зобов'язань. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що настає за останнім днем граничного строку внесення плати за теплову енергію.
Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
На підставі пункту 8.3 договору, позивач нарахував пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за загальний період з 01.02.2022 по 25.12.2024 у розмірі 33441,30 грн.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" предметом регулювання цього Закону є відносини, що виникають у процесі надання споживачам послуг з управління багатоквартирним будинком, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення та управління побутовими відходами, а також відносини, що виникають у процесі надання послуг з постачання та розподілу електричної енергії і природного газу споживачам у житлових, садибних, садових, дачних будинках.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" у разі несвоєчасного здійснення платежів за житлово-комунальні послуги споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі, встановленому в договорі, але не вище 0,01 відсотка суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100 відсотків загальної суми боргу.
Відповідно до пункту 45 типового договору у разі несвоєчасного здійснення платежів споживач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі 0,01 % суми боргу за кожен день прострочення. Загальний розмір сплаченої пені не може перевищувати 100% загальної суми боргу.
Господарський суд встановив, що послуги, які надані відповідачу з поставки теплової енергії, є комунальними послугами, а тому їх регулювання підпадає під норми Закону України "Про житлово-комунальні послуги".
17.03.2020 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)", де зазначено, що на період дії карантину або обмежувальних заходів, пов'язаних із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), та протягом 30 днів з дня його відміни забороняється нарахування та стягнення неустойки (штрафів, пені) за несвоєчасне здійснення платежів за житлово-комунальні послуги.
Оскільки в Україні постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 № 211 "Про запобігання поширенню на території України коронавірусу Covid-19" введено карантин, який припинений 30.06.2023, тому підстави для нарахування пені за період з 04.01.2022 по 30.07.2023 відсутні.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Як зазначено судом вище, карантин скований 30.06.2023, відповідно з 01.07.2023 нарахування пені обмежується шестимісячним строком від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Таким чином, суд доходить висновку про відмову в задоволенні пені нарахованої за зобов'язаннями які виникли у грудні 2021 року у зв'язку з тим, що вказаний період підпадав під дію обмежень, встановлених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)".
З урахуванням викладеного, у позовній вимозі щодо стягнення пені слід відмовити.
Згідно ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 відсотка річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивач нарахував відповідачу до сплати 3% річних у розмірі 2710,00 грн. за період з 01.02.2022 по 25.12.2024 та інфляційну складову у розмірі 14 033,53 грн. за період з лютого 2022 по грудень 2024 року.
За розрахунком суду розмір 3% річних та інфляційної складової у заявлені позивачем періоди є більшими, ніж заявив позивач, що є його правом.
А отже, вимоги позивача про стягнення з відповідача 3% річних у розмірі 2 710,00 грн. та інфляційної складової у розмірі 14 033,53 грн. є обґрунтованими.
ПЕРЕЛІК ДОКАЗІВ, ЯКИМИ СТОРОНИ ПІДТВЕРДЖУЮТЬ АБО СПРОСТОВУЮТЬ НАЯВНІСТЬ КОЖНОЇ ОБСТАВИНИ, ЯКА Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Обставини, на які посилається позивач, доводяться договором № 50т/21/4 від 18.11.2021 про постачання теплової енергії з додатковою угодою до нього (том 1 а.с.11-15), актом про постачання теплової енергії та рахунками-фактурами з доказами направлення (том 1 а.с. 16-19), рішенням Кам'янської міської ради від 09.07.2020 № 2008-44/ VII (том 1 а.с. 20 - 22).
ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ.
За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити частково, а саме про стягнення основного боргу у розмірі 36 161,74 грн., 3% річних у розмірі 2710,00 грн., інфляційної складової у розмірі 14 033,53 грн.
У задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 33441,30 грн. - слід відмовити.
РОЗПОДІЛ СУДОВИХ ВИТРАТ.
Відповідно статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору слід покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог.
Керуючись положеннями Цивільного кодексу України, ст. 73, 74, 123, 129, 232, 233, 236-241, 326 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Комунального закладу охорони здоров'я Кам'янської міської ради "Міський медичний центр здоров'я та медицини спорту" (місцезнаходження: 51934, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Рохтіна Дениса, буд. 4-А; ідентифікаційний код: 26328844) на користь Акціонерного товариства "Дніпровська теплоелектроцентраль" (місцезнаходження: 51925, Дніпропетровська область, м. Кам'янське, вул. Заводська, буд. 2; ідентифікаційний код: 00130820) суму основного боргу у розмірі 36 161,74 грн., 3% річних у розмірі 2 710,00 грн., інфляційну складову у розмірі 14 033,53 грн. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 1 484,22 грн.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
У задоволенні позовної вимоги про стягнення пені в розмірі 33 441,30 грн. - відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Рішення може бути оскаржено в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України, протягом 20 днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складений та підписаний 15.12.2025.
Суддя М.О. Ніколенко