вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
15.12.2025м. ДніпроСправа № 904/5808/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Назаренко Н.Г., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "СІГМА", м Запоріжжя
до Фізичної особи - підприємця Трендель Тетяни Павлівни, село Широке, Криворізький район, Дніпропетровська область
про стягнення
Без виклику (повідомлення) учасників справи
РУХ СПРАВИ В СУДІ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок"СІГМА" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Фізичної особи-підприємця Трендель Тетяни Павлівни (далі - відповідач) заборгованість за договором про експлуатацію обладнання № 3000345094_2023.07.20 від 18.07.2023 у загальному розмірі 18 400,00 грн.
Ухвалою від 15.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників за наявними в матеріалах справи документами.
Господарський суд констатує, що сторони мали реальну можливість надати всі існуючі докази в обґрунтування своїх позовних вимог та заперечень суду першої інстанції.
Частиною 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Судові дебати не проводяться.
15.12.2025 здійснено розгляд справи по суті.
Відповідно до статті 233 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято за результатами оцінки доказів, поданих сторонами.
Враховуючи приписи частини 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення прийнято без його проголошення.
Суд, розглянувши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позовна заява, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дійшов наступних висновків.
ПОЗИЦІЯ ПОЗИВАЧА.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором про експлуатацію обладнання № 3000345094_2023.07.20 від 18.07.2023 в частині повернення обладнання.
ПОЗИЦІЯ ВІДПОВІДАЧА.
З приводу дотримання прав відповідача під час розгляду даної справи судом, слід зазначити таке.
За приписами частини 1 статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" Єдиний державний реєстр створюється з метою забезпечення державних органів та органів місцевого самоврядування, а також учасників цивільного обороту достовірною інформацією про юридичних осіб, громадські формування, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців з Єдиного державного реєстру.
Статтею 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" визначено перелік відомостей, про юридичну особу, які вносяться до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Зокрема, передбачено, що до Єдиного державного реєстру вноситься інформація для здійснення зв'язку з юридичною особою: телефон, адреса електронної пошти (пункт 18 частини 2 статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").
Частиною 1 статті 10 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" встановлено, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою.
Слід також відзначити, що місцезнаходження юридичної особи при здійсненні державної реєстрації, відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань" вноситься до відомостей про цю юридичну особу. За змістом частини 4 статті 17 вказаного Закону, державній реєстрації підлягають зміни до відомостей про юридичну особу, що містяться у Єдиному державному реєстрі, тобто і зміна місцезнаходження, про що юридична особа має звернутись із відповідною заявою. Не вживши заходів для внесення до Єдиного державного реєстру відомостей про зміну свого місцезнаходження (в разі такої зміни), юридична особа повинна передбачати або свідомо допускати можливість настання певних негативних ризиків (зокрема щодо неотримання поштової кореспонденції).
Слід відзначити, що поштове відправлення на адресу відповідача, в якому містилася ухвала суду від 15.10.2025, було повернуто за зворотною адресою "За закінченням терміну зберігання" (а.с. 37-41).
Відповідно до частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень.
Відповідно до частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є:
1) день вручення судового рішення під розписку;
2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення на офіційну електронну адресу особи;
3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення;
4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду;
5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
Отже, в розумінні частини 3 статті 120 Господарського процесуального кодексу України відповідач є належним чином повідомлений про розгляд даної справи судом; ухвала суду від 15.10.2025 вважається врученою відповідачу у паперовому вигляді - 25.11.2025.
При цьому, до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.
Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов'язує й сторону у справі, зокрема позивача, з'ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її офіційним місцезнаходженням, визначеним у відповідному державному реєстрі) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.
Крім того, частиною 7 статті 120 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Відповідно до частини 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, в разі коли фактичне місцезнаходження особи - учасника судового процесу з якихось причин не відповідає її місцезнаходженню, визначеному згідно з законом, і дана особа своєчасно не довела про це до відома господарського суду, інших учасників процесу, то всі процесуальні наслідки такої невідповідності покладаються на цю юридичну особу.
Також судом враховані положення Правил надання послуг поштового зв'язку, визначені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (далі - Правила).
Так, порядок доставки поштових відправлень, поштових переказів, повідомлень про вручення поштових відправлень, поштових переказів, періодичних друкованих видань юридичним особам узгоджується оператором поштового зв'язку разом з юридичною особою. Для отримання поштових відправлень юридична особа повинна забезпечити створення умов доставки та вручення поштових відправлень відповідно до вимог Закону України "Про поштовий зв'язок", цих Правил (пункт 94 Правил).
Відтак, повна відповідальність за достовірність інформації про місцезнаходження, а також щодо наслідків неотримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням покладається саме на юридичну особу (фізичну особу-підприємця).
У разі якщо копію прийнятого судового рішення (ухвали, постанови, рішення) направлено судом листом за належною поштовою адресою, тобто повідомленою суду учасником справи, і повернено підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання чи закінчення строку зберігання поштового відправлення, то вважається, що адресат повідомлений про прийняте судове рішення.
Вказана правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 923/1432/15.
Враховуючи викладене, неперебування відповідача за місцем його державної реєстрації чи небажання отримати поштову кореспонденцію та, як наслідок, ненадання відзиву, не є перешкодою розгляду справи судом за наявними матеріалами і не свідчить про порушення норм процесуального права саме зі сторони суду.
Аналогічна правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 03.03.2018 у справі № 911/1163/17 та від 10.05.2018 у справі № 923/441/17.
За таких обставин можна дійти висновку, що невручення ухвали суду відбулось через недотримання відповідачем вимог законодавства щодо забезпечення отримання поштових відправлень за своїм офіційним місцезнаходженням (поштовою адресою), що розцінюється судом як фактична відмова від отримання адресованих йому судових рішень (ухвал). Відповідач, у разі незнаходження за своєю офіційною (юридичною) адресою, повинен був докласти зусиль щодо отримання поштових відправлень за цією адресою або повідомлення суду про зміну свого місцезнаходження.
Також, суд наголошує, що за змістом статей 2, 4 Закону України "Про доступ до судових рішень" вбачається, що кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі. Для реалізації права доступу до судових рішень, внесених до Реєстру, користувачу надаються можливості пошуку, перегляду, копіювання та роздрукування судових рішень або їхніх частин.
Так, згідно з даними Єдиного державного реєстру судових рішень, зокрема, ухвалу господарського суду від 15.10.2025 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/130998322) надіслано судом 15.10.2025, зареєстровано в реєстрі 15.10.2025 та оприлюднено 16.10.2025, тобто завчасно; отже у позивача та відповідача були всі дані, необхідні для пошуку та відстеження руху справи, а також поданими у ній заявами по суті справи, а також реальна можливість отримання такої інформації також із вказаного відкритого джерела (у Єдиному державному реєстрі судових рішень).
З урахуванням наведеного, відповідач не був позбавлений права та можливості ознайомитись з ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області по даній справі у Єдиному державному реєстрі судових рішень.
Більше того, права відповідача, як учасника справи, не можуть забезпечуватись судом за рахунок порушення прав позивача на своєчасне вирішення спору судом, що є безпосереднім завданням господарського судочинства, та яке відповідно до норм частини 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Так, ухвалою суду від 15.10.2025, з урахуванням вимог частини 8 статті 165 Господарського процесуального кодексу України, судом було запропоновано відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15-ти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Судом також враховані Нормативи і нормативні строки пересилання поштових відправлень, затверджені наказом Міністерства інфраструктури України № 958 від 28.11.2013, на випадок направлення відповідачем відзиву на позовну заяву або клопотання до суду поштовим зв'язком.
Слід наголосити, що у зв'язку з запровадженням на території України з 24.02.2022 (в період строку для надання відзиву на позовну заяву) воєнного стану, господарським судом був наданий додатковий час для надання можливості сторонам, зокрема відповідачу, реалізувати свої права під час розгляду даної справи судом та висловлення своєї правової позиції щодо позовних вимог позивача. У даному випадку додатково наданий один місяць господарський суд вважає достатнім та розумним строком для вчинення необхідних процесуальних дій за існуючих обставин воєнного стану та ситуації у Дніпропетровській області (місцезнаходження відповідача та суду), а отже, вважає за доцільне здійснити розгляд даної справи за наявними матеріалами.
Слід також наголосити, що відповідних змін до законів України щодо автоматичного продовження чи зупинення процесуального строку на вчинення тих чи інших дій внесено не внесено.
Отже, станом на 15.12.2025 строк на подання відзиву на позовну заяву, з урахуванням додаткового строку на поштовий перебіг та враховуючи обмеження, пов'язані з запровадженням воєнного стану, закінчився.
Будь-яких клопотань про продовження вказаного процесуального строку у порядку, передбаченому частиною 2 статті 119 Господарського процесуального кодексу України, до суду від відповідача не надходило; поважних причин пропуску вказаного строку суду також не повідомлено.
Згідно із частиною 1 статті 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.
Слід також зауважити, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України).
Крім того, судом робилося оголошення на офіційному сайті Господарського суду Дніпропетровської області для відповідача про наявність справи в суді.
Суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на надання відзиву на позовну заяву та вважає можливим розглянути справу за наявними у ній матеріалами.
ОБСТАВИНИ, ЯКІ Є ПРЕДМЕТОМ ДОКАЗУВАННЯ У СПРАВІ.
Предметом доказування, відповідно до частини 2 статті 76 Господарського процесуального кодексу України, є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Отже, обставинами, які входять до предмету доказування у даній справі є обставни укладення договору, наявність підстав для стягнення вартості обладнання.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ.
Як убачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок"СІГМА" (дистриб'ютор) та Фізичною особою-підприємцем Трендель Тетяною Павлівною (торгова точка, ТТ) укладено договір про експлуатацію обладнання № 3000345094_2023.07.20 від 18.07.2023.
Згідно положень договору, а саме його п.п.: а) ТТ здійснює реалізацію (продаж) кінцевим споживачам придбаного ТТ у дистриб'ютора пива та енергетичного напою, які дистриб'ютор придбаває у компанії, що обумовлює зацікавленість і компанії і дистриб'ютор у збільшенні обсягу продажу товару кінцевим споживачам, оскільки це об'єктивно призводитиме до збільшення обсягів продажу товару дистриб'ютором у торговій точці і до збільшення внаслідок цього доходів дистриб'ютора, а відтак - і до збільшення обсягів продажу товару компанією дистриб'ютору і до збільшення внаслідок цього доходів компанії; в) З метою просування товару на ринку компанія передала дистриб'ютору для подальшої передачі ним торговим точкам холодильне обладнання, обладнання для розливу пива з КЕГ, операційне торгівельне обладнання (далі Обладнання, за погодженням і з дозволу ПРАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС Україна», яке надалі іменується компанія.
Згідно п.1.1. договору, за цим договором дистриб'ютор передав торговій точці вказане в цьому договорі обладнання, а ТТ прийняла вказане в цьому договорі обладнання та зобов'язується експлуатувати таке обладнання відповідно до умов цього договору та «Умов ПРАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС Україна» щодо обігу та експлуатації обладнання» (з додатками)» (далі -Умови) для реалізації з його використанням виключно товару і відповідно до цього договору та Умов ТТ зобов'язується повернути таке обладнання дистриб'ютору або компанії в тому ж стані, в якому ТТ отримувала таке обладнання з урахуванням його нормального зносу.
Необхідність експлуатації обладнання ТТ обумовлена придбанням ТТ товару у дистриб'ютора. Вартість користування обладнанням торговою точкою включена до ціни товару, який постачається дистриб'ютором торговій точці. (п. 1.2. договору).
Відповідно до п. 1.3. договору, цей договір не може бути підписаний сторонами за відсутності його погодження компанією у вигляді підпису уповноваженого представника компанії, скріпленого печаткою/штампом компанії. За відсутності описаного вище погодження компанії дистриб'ютор не має права укладати цей договір та передавати ТТ зазначене у цьому договорі обладнання, а ТТ не має права приймати таке обладнання від дистриб'ютора. У випадку підписання сторонами цього договору без описаного вище погодження компанії, дистриб'ютор або ТТ (на вибір компанії) повинен повернути компанії таке обладнання.
Обладнання, яке передане дистриб'ютором Торговій точці та прийняте Торговою точкою за цим договором: ХІІІ Ice Stream PRIME BUD, зав.№ О3070615604512003191881019015D,, рік виробництва -01.11.2019, кількість - 1шт., вартість 18400,00 грн., адреса розташування/монтажу обладнання: м. Кривий Ріг, вул.. Покровська, 26-А, кафе. (п. 1.4. договору).
Пунктом 1.9. договору встановлено, що обладнання, яке передане торговій точці, ТТ зобов'язана повернути дистриб'ютору (а у випадках, передбачених цим договором та Умовами -компанії) в стані, в якому воно було отримано з урахуванням його нормального зносу, у вказаний у відповідній вимозі термін (строк). Вимога має бути подана письмово. Інші вимоги до змісту і форми вимоги вказані в Умовах.
Повернення обладнання торговою точкою дистриб'ютору оформлюється відповідним актом приймання -передачі між дистриб'ютором та ТТ за формою згідно з Умовами .який в обов'язковому порядку має бути погоджений підписом уповноваженого представника компанії та скріплений печаткою/штампом компанії. (п. 1.12 договору).
Згідно п.1.13. договору, у випадку, якщо ТТ не виконала обов'язку щодо повернення обладнання, ТТ повинна: 1) сплатити компанії (у випадках, передбачених цим договором та Умовами) або дистриб'ютору (за погодженням компанії) неустойку у розмірі 0,5% від передбаченої цим договором ціни (вартості) неповернутого обладнання за кожний день прострочення строку його повернення; 20 повернути компанії (у випадках, передбачених цим договором та Умовами) або дистриб'ютору (за погодженням компанії) визначену цим договором ціну (вартість) неповернутого обладнання або збитки, розмір яких визначається Умовами для збитків, завданих втратою обладнання торговою точкою. З метою стягнення з ТТ передбачених цим пунктом неустойки, ціни (вартості) обладнання, збитків, та з метою повернення обладнання від ТТ дистриб'ютор має право від свого імені (за наявності письмової згоди компанії) звертатись до суду з відповідними позовними заявами.
Строк дії договору - з дня його підписання всіма сторонами та погодження компанією і до 31.12.2024. Якщо за 30 календарних днів до дня закінчення строку дії договору жодна із сторін не надішле іншій стороні (або компанія не надішле обом сторонам) письмове повідмення із підтвердженням закінчення строку дії договору у визначену цим договором дату, цей договір вважається продовженим до кінця календарного року, наступного за роком, на який припадає дата закінчення строку дії цього договору. Це правило про автоматичне продовження строку дії цього договору поширюється на всі наступні випадки закінчення троку його дії.(п. 1.14 договору).
Позивач вказує, що 17.07.2025 направив на адресу відповідача вимогу про повернення обладнання № 15/07-1 від 15.07.2025, в якій вимагав повернути обладнання в строк до 30.07.2025. Дана вимога була погоджена з ПРАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС Україна». (а.с. 20-24).
19.08.2025 представники позивач та ПРАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС Україна» з'явились за адресою місця розташування обладнання з метою його повернення, однак, торгова точка була зачинена, про що свідчить акт від 19.08.2025. Торгова точка не повернула обладнання у зв'язку з його відсутністю за адресою, так само як і знаходження самого відповідача. (а.с. 25).
Позивач зазначає, що компанії відповідач обладнання не повернув, компанією таких вимог про повернення обладнання не направлялися.
Крім того ПРАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС Україна» надало письмову згоду №379 від 19.09.2025 позивачу на звернення від свого імені до суду з метою стягнення з відповідача неустойки, ціни вартості обладнання, збитків та/або з метою повернення такого обладнання (а.с. 26).
Таким чином, позивач зазначає, що відповідач має заборгованість у сумі 18 400,00 грн. загальної вартості обладнання, які і просить стягнути з відповідача.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, з огляду на таке.
Частиною першою статті 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
За умовами частин першої, п'ятої статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (стаття 530 Цивільного кодексу України).
Згідно п.1.13. договору, у випадку, якщо ТТ не виконала обов'язку щодо повернення обладнання, ТТ повинна: 1) сплатити компанії (у випадках, передбачених цим договором та Умовами) або дистриб'ютору (за погодженням компанії) неустойку у розмірі 0,5% від передбаченої цим договором ціни (вартості) неповернутого обладнання за кожний день прострочення строку його повернення; 2) повернути компанії (у випадках, передбачених цим договором та Умовами) або дистриб'ютору (за погодженням компанії) визначену цим договором ціну (вартість) неповернутого обладнання або збитки, розмір яких визначається Умовами для збитків, завданих втратою обладнання торговою точкою. З метою стягнення з ТТ передбачених цим пунктом неустойки, ціни (вартості) обладнання, збитків, та з метою повернення обладнання від ТТ дистриб'ютор має право від свого імені (за наявності письмової згоди компанії) звертатись до суду з відповідними позовними заявами.
Доказів повернення відповідачем позивачу або ПРАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС Україна» обладнання ХІІІ Ice Stream PRIME BUD, зав.№ О3070615604512003191881019015D,, рік виробництва -01.11.2019, кількість - 1шт., вартістю 18400,00 грн. матеріали справи не містять, як і не місять доказів сплати вартості неповернутого обладнання.
Матеріали справи містять згоду ПРАТ «АБІНБЕВ ЕФЕС Україна» на подання позову Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок"СІГМА" за спірним договором.(а.с.26).
Враховуючи викладене суд задовольняє позов зі стягненням з відповідача на користь позивача вартості обладнання в розмірі 18 400,00 грн.
Щодо обґрунтування кожного доказу суд зазначає наступне.
Статтею 129 Конституції України визначено принципи рівності усіх учасників процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, як одні з основних засад судочинства.
Отже, будь-яке рішення господарського суду повинно прийматися з дотриманням цих принципів, які виражені також у статтях Господарського процесуального кодексу України.
Згідно статті 13 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень (частина 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
За частиною 2 статті 74 Господарського процесуального кодексу України у разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.
Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів (частина 4 статті 74 Господарського процесуального кодексу України).
Обов'язок доказування, а отже, і подання доказів відповідно до статті 74 Господарського процесуального кодексу України покладено на сторони та інших учасників справи, однак, не позбавляє суд, у випадку, передбаченому статтею 74 Господарського процесуального кодексу України, витребувати у сторони ті чи інші докази.
На підставі статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Отже, встановивши наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист яких подано позов, суд з'ясовує наявність чи відсутність факту порушення або оспорення і, відповідно, ухвалює рішення про захист порушеного права або відмовляє позивачеві у захисті.
СУДОВІ ВИТРАТИ.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду справи здійснюється розподіл судових витрат.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається на відповідача.
Керуючись ст.ст. 2, 46, 73, 74, 76, 77-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "СІГМА" до Фізичної особи - підприємця Трендель Тетяни Павлівни про стягнення грошових коштів - задовольнити.
Стягнути з Фізичної особи - підприємця Трендель Тетяни Павлівни ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий будинок "СІГМА" (69032, м. Запоріжжя, вул.. Виборзька, буд. 8, код ЄДРПОУ 32006396) основний борг у розмірі 18400,00 грн., судовий збір у розмірі 3028,00 грн., про що видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Центрального апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено та підписано 15.12.2025.
Суддя Н.Г. Назаренко