26.11.2025 року м.Дніпро Справа № 904/5699/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Чус О.В. (доповідач),
судді: Дармін М.О., Кощеєв І.М.
секретар судового засідання Солодова І.М.
Представники сторін:
Від позивача: ЯКІМЛЮК НАТАЛІЯ ОЛЕКСІЇВНА (поза межами суду, з використанням власних технічних засобів) - адвокат
Від відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ Дар Всесвятське» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2025 (повний текст рішення складено та підписано 29.05.2025, суддя Дичко В.О.) у справі № 904/5699/24
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Адама Україна» (04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 13, офіс № 4А/41, код ЄДРПОУ 36138418)
до товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ Дар Всесвятське» (51200, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Новомосковськ, вул. Бєлої З., буд. 2, код ЄДРПОУ 41507567)
про стягнення 1 269 452,89 грн,
В грудні 2024 товариство з обмеженою відповідальністю «Адама Україна» звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ Дар Всесвятське» про стягнення 1 269 452,89 грн, у тому числі основної заборгованості в сумі 936 948,88 грн, штрафу в сумі 187 389,78 грн, курсової різниці в ціні товару в сумі 70 588,02 грн, 26% річних у сумі 37 273,14 грн та пені в сумі 37 253,07 гривень.
Також позивач просить суд у порядку ч. 10 ст. 238 Господарського процесуального кодексу України надати вказівку органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання рішення суду в даній справі, проводити нарахування 26% річних на фактичну (несплачену) суму основної заборгованості, починаючи з 28.12.2024 до моменту повної оплати основної заборгованості за такою формулою: С * % * Д : К : 100, де С - сума основної заборгованості, % - 26% річних, Д - кількість днів прострочення основної заборгованості, К - кількість днів у році, в якому наявна непогашена основна заборгованість.
Судові витрати просить покласти на відповідача.
Позов обґрунтовано тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ФГ Дар Всесвятське» не здійснило оплату отриманого товару у строк, установлений договором поставки № 41507567/2024 від 01.03.2024 року.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2025, позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Адама Україна» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ Дар Всесвятське» про стягнення 1 269 452,89 грн - задоволено частково.
Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ Дар Всесвятське» (51200, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Новомосковськ, вул. Бєлої З., буд. 2, код ЄДРПОУ 41507567) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адама Україна» (04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 13, офіс № 4А/41, код ЄДРПОУ 36138418) 1 086 111,69 грн (один мільйон вісімдесят шість тисяч сто одинадцять гривень 69 копійок), у тому числі основну заборгованість у сумі 936 948,88 грн (дев'ятсот тридцять шість тисяч дев'ятсот сорок вісім гривень 88 копійок), курсову різницю в сумі 70 588,02 грн (сімдесят тисяч п'ятсот вісімдесят вісім гривень 02 копійки), штраф у сумі 56 216,93 грн (п'ятдесят шість тисяч двісті шістнадцять гривень 93 копійки), 26% річних у сумі 11 181,94 грн (одинадцять тисяч сто вісімдесят одна гривня 94 копійки), пеню в сумі 11 175,92 грн (одинадцять тисяч сто сімдесят п'ять гривень 92 копійки), судовий збір у сумі 13 033,34 грн (тринадцять тисяч тридцять три гривні 34 копійки).
Органу (особі), що здійснюватиме примусове виконання цього рішення, з 28.12.2024 до виконання рішення суду нарахувати 26% річних на фактичну суму основної заборгованості за такою формулою: С * % * Д : К : 100, де С - сума основної заборгованості, простроченої боржником за наказом, виданим на виконання цього рішення, % - відсоток річних, зазначений у договорі (26%), Д - кількість днів прострочення сплати суми основної заборгованості за період до моменту виконання рішення суду, К - кількість днів у році, в якому нараховуються відсотки, та отриману суму відсотків стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ Дар Всесвятське» (51200, Дніпропетровська область, Новомосковський район, м. Новомосковськ, вул.Бєлої З., буд. 2, код ЄДРПОУ 41507567) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Адама Україна» (04050, м. Київ, вул. Миколи Пимоненка, буд. 13, офіс № 4А/41, код ЄДРПОУ 36138418).
У задоволенні решти позовних вимог - відмовлено.
Не погодившись з рішенням суду, через систему «Електронний суд», представник Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ Дар Всесвятське», звернувся до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду від 20.05.2025 в частині задоволених вимог. Ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову повністю.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції, пославшись на правові висновки Великої Палати та необхідність забезпечення балансу інтересів сторін в умовах воєнного стану, визнав розмір нарахованих 26% річних, штрафу та пені надмірним і зменшив їх на 70%. Водночас суд, дійшовши висновку про несправедливість такого розміру процентів, фактично не застосував його повністю, оскільки зобов'язав орган примусового виконання й надалі нараховувати ті самі 26% річних на суму боргу.
Скаржник наполягає, що подальше стягнення 26% річних суперечить висновку суду про їх надмірність, не має компенсаторного характеру та фактично веде до збагачення кредитора, що порушує принципи справедливості й пропорційності.
Скаржник також зазначає, що Позивач заявив до стягнення 26% річних відповідно до п. 6.5 Договору. Водночас не враховано, що за п. 4.3 Договору вартість товару вже включає відсоткову надбавку за продаж на умовах товарного кредиту, тобто проценти за правомірне користування коштами за ст. 694 ЦК України.
Таким чином, з відповідача фактично стягнуто як суму боргу, у ціну якої вже закладено відсотки за товарний кредит, так і додаткові 26% річних як проценти за неправомірне користування коштами за ст. 625 ЦК України.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23.05.2018 у справі №910/1238/17 чітко розмежувала проценти за правомірне користування чужими грошима (ст. 694 ЦКУ) та проценти за прострочення виконання грошового зобов'язання (ст. 625 ЦКУ), підкресливши, що це різні правові інструменти.
Оскільки проценти за ст. 694 та ст. 625 ЦКУ мають однакову правову природу - плату за користування чужими коштами, їх одночасне стягнення у межах одного грошового зобов'язання є взаємовиключним і неправомірним.
Відповідач заперечує нарахування ПДВ на курсову різницю, оскільки відповідно до п. 187.1 ст. 187 ПКУ та Порядку №1307 ПДВ нараховується за фактом оплати. У разі збільшення вартості товару/послуги через перегляд цін після постачання має складатися розрахунок коригування до податкової накладної на дату доплати.
Згідно до протоколу автоматизованогорозподілу судової справи між суддями від 19.06.2025 у даній справі визначена колегія суддів у складі: головуючий, доповідач суддя Чус О.В., судді: Кощеєв І.М., Дармін М.О.
23.06.2025 від Товариства з обмеженою відповідальністю «Адама Україна» до ЦАГС надійшла заява про залишення апеляційної скарги без руху, оскільки апеляційна скарга подана з пропуском процесуального строку для її подання; апелянт не просить поновити процесуальний строк на подання апеляційної скарги.
Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 24.06.2025 відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження до Центрального апеляційного господарського суду матеріалів справи № 904/5699/24. Доручено Господарському суду Дніпропетровської області надіслати до Центрального апеляційного господарського суду матеріали справи № 904/5699/24.
27.06.2025 матеріали даної справи надійшли до ЦАГС.
Ухвалою суду від 01.07.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ Дар Всесвятське» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2025 у справі № 904/5699/24 - залишено без руху. Рекомендовано скаржнику усунути недоліки апеляційної скарги, а саме: подати до апеляційного суду належні докази сплати судового збору, на належні реквізити - надавши строк 10 днів з дня отримання копії цієї ухвали для усунення недоліків.
04.07.2025 від скаржника до ЦАГС надійшла заява про усунення недоліків, якою долучено до матеріалів апеляційної скарги докази сплати судового збору у розмірі 19 550,02 грн, відповідно до платіжної інструкції від 03.07.2025 № 960.
Ухвалою суду від 09.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ Дар Всесвятське» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2025 у справі № 904/5699/24. Розгляд апеляційної скарги призначено у судовому засіданні на 26.11.2025 о 10 год. 40 хв.
Позивачем надано відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про те, що апеляційна скарга є безпідставною, та наполягає на законності рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2025 року у справі № 904/5699/24.
Зокрема, Позивач вважає безпідставним довід Відповідача про нібито незастосування судом першої інстанції правового висновку Великої Палати від 18.03.2020 у справі №902/417/18. Суд, посилаючись на зазначений висновок та враховуючи дискреційність своїх повноважень, з урахуванням балансу інтересів сторін в умовах воєнного стану, зменшив на 70% штраф, 26% річних та пеню, надавши Відповідачу можливість виконати основне зобов'язання.
Апелянт, не погоджуючись зі зменшенням 26% річних на стадії виконання, фактично прагне ухилитися від виконання рішення та користуватися коштами. Жодна норма матеріального права не передбачає зменшення відсотків судом на стадії виконання, тому посилання Відповідача на правову позицію Верховного Суду є недостатнім і не обґрунтовує його вимогу.
Відповідач стверджує, що одночасне нарахування відсотків за п. 4.3 Договору (товарний кредит) та за ч. 2 ст. 625 ЦКУ є взаємовиключним і неправомірним, оскільки обидва види процентів стосуються користування чужими коштами.
Позивач заперечує, зазначаючи, що проценти за ст. 625 ЦКУ є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і способом захисту майнового права кредитора, тоді як проценти за ст. 536 ЦКУ (товарний кредит) - це плата за користування чужими коштами. Закон та договір не виключають одночасного стягнення обох видів процентів: проценти за користування чужими коштами не позбавляють кредитора права на стягнення річних за ст. 625 ЦКУ у разі прострочення. Цей висновок підтверджено практикою Верховного Суду (справи №908/24/18, №908/639/18).
Що стосується правових висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 23.05.2018 року у справі № 910/1238/17, на які посилається апелянт у апеляційній скарзі, ТОВ «АДАМА УКРАЇНА» вважає, що вказані правові висновки не можуть бути застосовані судом при розгляді справи, оскільки вони не є релевантними для цієї судової справи.
Відповідач стверджує, що ПДВ на курсову різницю нараховано неправомірно, оскільки, за його словами, ПДВ нараховується лише за фактом оплати (п. 187.1 ст. 187 ПКУ, Порядок №1307), а специфікації визначають курсову різницю без ПДВ.
Позивач пояснює, що курсові різниці є складовою ціни товару (п. 4.2, 4.3 Договору), а договір та ПКУ передбачають включення ПДВ до ціни товару. Згідно з п. 192.1, 194.1.1 ПКУ при зміні вартості товару, зокрема через перегляд ціни після постачання, ПДВ нараховується на нову суму, а складання розрахунку коригування до податкової накладної є окремим питанням і не впливає на обов'язок нарахувати ПДВ.
Отже, курсові різниці підлягають стягненню з Відповідача з урахуванням ПДВ, що відповідає нормам ПКУ та умовам Договору, і суд правильно вирішив справу.
Позивач також зазначає, що попередній розрахунок суми судових витрат включає витрати на професійну правничу допомогу адвоката в апеляційній інстанції в розмірі 30 000,00 грн. Користуючись правами, передбаченими ч. 8 ст. 129 ГПК України, Позивач надасть докази, які підтверджують факт надання йому професійної правничої допомоги адвоката у справі та розмір витрат на таку допомогу, протягом п'яти днів після ухвалення рішення у справі, оскільки акт про надання правничої допомоги буде підписано сторонами після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Просить в задоволенні апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ ДАР ВСЕСВЯТСЬКЕ» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2025 року у справі № 904/5699/24 відмовити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Судові витрати покласти на Відповідача.
26.11.2025 відповідач наданим процесуальним правом не скористався та не забезпечив явку в судове засідання повноважних представників.
Суд апеляційної інстанції враховуючи те, що участь в засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, дійшов висновку про можливість розгляду справи за відсутності представника відповідача.
У судовому засіданні 26.11.2025 проголошено скорочене судове рішення (вступну та резолютивну частини постанови) по справі.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, перевіривши відповідність оскаржуваного рішення нормам діючого законодавства, Центральний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.
Як вбачається з матеріалів справи, 01 березня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Адама Україна» (далі - постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФГ Дар Всесвятське» (далі - покупець) укладено договір поставки № 41507567/2024 (а.с. 18-23, далі - Договір).
Згідно з пунктом 1.1 якого в порядку та на умовах, визначених цим Договором, постачальник зобов'язується поставити покупцю товари, визначені в додатках (далі - специфікація) до Договору (далі - товар), а покупець прийняти та оплатити такий товар.
Відповідно до пункту 1.2 Договору найменування, асортимент та кількість товару, який підлягає поставці за цим Договором, зазначаються в специфікаціях, які є невід'ємною частиною Договору.
На підставі пункту 2.1 Договору товар постачається окремими партіями згідно специфікацій, які оформлюються на підставі замовлень покупця, оформлених в довільній формі (далі - замовлення). Замовлення має обов'язково містити наступну інформацію: найменування та номенклатуру товару, його кількість, склад постачальника, з якого покупець хотів би отримати товар, очікувані умови його оплати.
Відповідно до пункту 2.2 Договору покупець направляє постачальнику замовлення електронною поштою або іншими засобами у довільній формі. Сторони визнають електронні копії замовлення як належно оформлені для оформлення специфікації та здійснення поставки замовленого товару.
Згідно з пунктом 2.4 Договору у випадку згоди покупця з умовами поставки товару, визначеними в проекті специфікації, покупець протягом 3 (трьох) робочих днів з дати отримання на електронну адресу, зазначену в розділі Договору «Реквізити сторін» або п. 9.7 цього Договору, проекту специфікації, зобов'язаний підписати її зі своєї сторони та в той самий строк надіслати скановану копію підписаної зі своєї сторони специфікації, а також надати інструкції щодо відвантаження товару та доручення на отримання товару представником покупця на електронну адресу постачальника. Одночасно з направленням на електронну адресу постачальника копії специфікації покупець направляє на поштову адресу постачальника оригінал специфікації, підписаний зі своєї сторони, та оригінал доручення на отримання товару представником покупця. Сторони дійшли згоди, що до моменту отримання постачальником оригіналу специфікації її сканована копія прирівнюється до оригіналу.
На підставі пункту 2.5 Договору в рахунку на оплату товару зазначається вартість товару в гривнях, розрахована відповідно до положень пунктів 4.2 та 4.3.1 цього Договору.
Згідно з пунктом 3.1 Договору загальна ціна Договору визначається як загальна вартість усього товару, поставленого за цим Договором, що визначається відповідно до цін товару, визначених згідно умов Договору, з урахуванням знижок та надбавок, які можуть надаватися/застосовуватися за цим Договором та призводити до зміни ціни товару та Договору після поставки товару.
Відповідно до пункту 3.2 Договору ціна товару в національній валюті та її еквівалент в іноземній валюті (долар США) зазначається у додатках (специфікаціях) до цього Договору.
Згідно з пунктом 3.3 Договору ціна товару в національній валюті є попередньою та остаточно визначається в порядку, передбаченому умовами цього Договору та додатками (специфікаціями) до нього.
Відповідно до пункту 3.4 Договору вартість тари та упаковки, в якій постачається товар, включено до ціни товару.
На підставі пункту 4.1 Договору розрахунок за товар здійснюється у безготівковій формі, в гривні, шляхом перерахування грошових коштів на рахунок постачальника, згідно банківських реквізитів, зазначених у рахунку на оплату. Датою оплати товару вважається день зарахування грошових коштів на банківський рахунок постачальника.
На підставі пункту 4.2 Договору сторони домовились, що попередня ціна товару в гривнях, яка вказується в рахунку на оплату товару, визначається відповідно до положень п. 4.3.1 Договору, виходячи із курсу продажу долара США, який склався на міжбанківському валютному ринку України на момент закриття торгів на ньому і який публікується на сайті www.kurs.com.ua (далі - курс), у робочий день, що передує даті виставлення відповідного рахунку на оплату товару.
Згідно з пунктом 4.5 Договору сторони дійшли згоди, що якщо ані Договором, ані специфікаціями до нього не визначено строки оплати товару, то такий товар має бути оплачений покупцем протягом 10 робочих днів з дати отримання такого товару.
Відповідно до пункту 4.10 Договору, здійснюючи оплату товару, покупець зобов'язаний зазначити у платіжному дорученні, за яким саме додатком (специфікацією) та/або рахунком на оплату товару, а також у разі необхідності, за який саме товар здійснюється оплата. У разі відсутності такої інформації, а також у разі порушення покупцем грошових зобов'язань за цим Договором, отриманий платіж зараховується постачальником на власний розсуд.
Згідно з пунктом 5.1 Договору умови поставки та оплати товару визначаються сторонами у додатках (специфікаціях) на поставку товару з урахуванням положень цього Договору.
Відповідно до пункту 5.3 Договору товар вважається прийнятим за якістю та кількістю (видимі дефекти) на підставі та з дати, вказаної у відповідній видатковій накладній.
Згідно з пунктом 6.1 Договору за невиконання чи неналежне виконання обов'язків за цим Договором кожна із сторін несе відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством України.
На підставі пункту 6.6 Договору сплата будь-якої неустойки (штрафу, пені), процентів, передбачених цим Договором, не звільняє покупця від виконання своїх зобов'язань за цим Договором і не позбавляє постачальника права на інші способи захисту своїх інтересів відповідно до чинного законодавства України.
Згідно з пунктом 6.9 Договору сторони домовились про те, що нарахування штрафних санкцій (пені, штрафу, процентів) за цим Договором відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України припиняється через три роки від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Згідно з пунктом 6.10 Договору сторони домовились про те, що позовна давність щодо стягнення неустойки, штрафу, пені становить 3 (три) роки.
На підставі пункту 7.1 Договору у разі виникнення спору щодо виконання даного Договору, його укладення, тлумачення або розірвання, такий спір передається на остаточний розгляд до відповідного господарського суду, згідно з положеннями законодавства України.
Відповідно до пункту 7.2 Договору сторони домовились, що до усіх без виключення зобов'язань сторін, які можуть виникнути з цього Договору, застосовується строк позовної давності у 3 (три) роки.
Згідно з пунктом 8.1 Договору даний Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 31 грудня 2024 року, але у будь-якому випадку до повного виконання сторонами їх обов'язків, які виникли з Договору протягом строку його дії.
14 березня 2024 року сторонами підписано та скріплено їх печатками специфікацію до договору № 41507567/2024 від 01.03.2024 (рахунок № 1536) (а.с. 24, далі - Рахунок № 1536).
Пунктом 1 Рахунку № 1536 визначено найменування, кількість та ціну товару, що постачається на виконання Договору: інсектицид «Пірінекс Супер КЕ» - 5 л, у кількості 100 л, за ціною 473,52 грн/л (без ПДВ), загальною вартістю 59 095,37 грн (з ПДВ).
Сторони дійшли згоди, що загальна попередня вартість товару в гривнях (без ПДВ) становить еквівалент 1 267,76 доларів США, розрахований по курсу 38,845 грн за один долар США.
Відповідно до пункту 2 Рахунку № 1536 строк оплати товару, визначеного даною специфікацією: 100% від вартості товару покупець оплачує постачальнику 01.11.2024 (включно).
Згідно з пунктами 4, 5 Рахунку № 1536 строк поставки товару до 14.04.2024 року.
Умови поставки - СРТ (с. Попасне, Новомосковський р-н, Дніпропетровська обл.).
Відповідно до Рахунку № 1536 позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 1536 від 14.03.2024 (а.с. 25) на суму 59 095,37 грн (з ПДВ) та оформив видаткову накладну № 1583 від 14.03.2024 (а.с. 25) на поставку 100 л інсектициду «Пірінекс Супер КЕ» - 5 л на суму 59 095,37 грн (з ПДВ).
Також 14.03.2024 сторонами підписано та скріплено їх печатками специфікацію до договору № 41507567/2024 від 01.03.2024 (рахунок № 1537) (а.с. 26, далі - Рахунок № 1537).
Пунктом 1 Рахунку № 1537 визначено найменування, кількість та ціну товару, що постачається на виконання Договору:
1. Добриво «Аміно Ксеріон ВГ» - 5 кг, у кількості 200 кг, за ціною 872,46 грн/кг (без ПДВ), загальною вартістю 181 471,41 грн (без ПДВ).
2. Гербіцид «Гліфоган РК» - 20 л, у кількості 200 л, за ціною 197,33 грн/л (без ПДВ), загальною вартістю 41 045,18 грн (без ПДВ).
Загальна вартість товарів за Рахунком № 1537 становить 267 019,91 грн (з ПДВ).
Сторони дійшли згоди, що загальна попередня вартість товару в гривнях (без ПДВ) становить еквівалент 5 728,32 доларів США, розрахований по курсу 38,845 грн за один долар США.
Згідно з пунктом 2 Рахунку № 1537 строк оплати товару, визначеного даною специфікацією: 100% від вартості товару покупець оплачує постачальнику 01.11.2024 (включно).
Відповідно до пунктів 4, 5 Рахунку № 1537 строк поставки товару до 14.04.2024 року.
Умови поставки - СРТ (с. Попасне, Новомосковський р-н, Дніпропетровська обл.) для позицій 1, 2.
Згідно з Рахунком № 1537 Товариство з обмеженою відповідальністю «Адама Україна» виставило Товариству з обмеженою відповідальністю «ФГ Дар Всесвятське» рахунок на оплату №1537 від 14.03.2024 (а.с. 26) на суму 267 019,91 грн (з ПДВ) та оформило видаткову накладну №1582 від 14.03.2024 (а.с. 27) на поставку 200 кг добрива «Аміно Ксеріон ВГ» - 5 кг та 200 л гербіциду «Гліфоган РК» - 20 л на загальну суму 267 019,91 грн (з ПДВ).
10 квітня 2024 року сторонами підписано та скріплено їх печатками специфікацію до договору № 41507567/2024 від 01.03.2024 (рахунок № 3337) (а.с. 27, далі - Рахунок № 3337).
Пунктом 1 Рахунку № 3337 визначено найменування, кількість та ціну товару, що постачається на виконання Договору:
1. Інсектицид «Пірінекс Супер КЕ» - 5 л, у кількості 100 л, за ціною 475,41 грн/л (без ПДВ), загальною вартістю 49 442,64 грн (без ПДВ).
2. Гербіцид «Аценіт А Ке» - 20 л, у кількості 200 л, за ціною 310,05 грн/л (без ПДВ), загальною вартістю 64 490,40 грн (без ПДВ).
3. Фунгіцид «Бампер Супер КЕ» - 5 л, у кількості 200 л, за ціною 697,71 грн/л (без ПДВ), загальною вартістю 145 123,68 грн (без ПДВ).
Загальна вартість товарів за Рахунком № 3337 становить 310 868,06 грн (з ПДВ).
Сторони дійшли згоди, що загальна попередня вартість товару в гривнях (без ПДВ) становить 6 642,48 доларів США, розрахований по курсу 39 грн за один долар США.
Відповідно до пункту 2 Рахунку № 3337 строк оплати товару, визначеного даною специфікацією: 100% від вартості товару покупець оплачує постачальнику 01.11.2024 (включно).
Згідно з пунктами 4, 5 Рахунку № 3337 строк поставки товару до 10.05.2024 року.
Умови поставки:
- СРТ (Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Лютинськ, вул. Світанкова, 24 в) для позицій 1, 2.
- СРТ (Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Лютинськ, вул. Світанкова, 24 в) для позиції 3.
Відповідно до Рахунку № 3337 позивач виставив відповідачу рахунок на оплату № 3337 від 10.04.2024 (а.с. 28) на суму 310 868,06 грн (з ПДВ), оформив видаткову накладну № 3933 від 11.04.2024 (а.с. 28) на поставку 100 л інсектициду «Пірінекс Супер КЕ» - 5 л та 200 л гербіциду «Аценіт А КЕ» - 20 л на загальну суму 136 719,65 грн (з ПДВ) та видаткову накладну № 3934 від 11.04.2024 (а.с. 29) на поставку 200 л фунгіциду «Бампер Супер КЕ» - 5 л на суму 174 148,42 грн (з ПДВ).
Також 10.04.2024 сторонами підписано та скріплено їх печатками специфікацію до договору № 41507567/2024 від 01.03.2024 (рахунок № 3338) (а.с. 29, далі - Рахунок № 3338).
Пунктом 1 Рахунку № 3338 визначено найменування, кількість та ціну товару, що постачається на виконання Договору:
1. Фунгіцид «Кустодія КС» - 5 л, у кількості 150 л, за ціною 842,01 грн/л (без ПДВ), загальною вартістю 131 353,56 грн (без ПДВ).
2. Мінеральне добриво «Скудеро Zn+ РК» - 10 л, у кількості 50 л, за ціною 214,5 грн/л (без ПДВ), загальною вартістю 11 154 грн (без ПДВ).
3. Мінеральне добриво «Скудеро Борон РК» - 10 л, у кількості 200 л, за ціною 169,65 грн/л (без ПДВ), загальною вартістю 35 287,20 грн (без ПДВ).
4. Гербіцид «Гліфоган РК» - 20 л, у кількості 200 л, за ціною 198,12 грн/л (без ПДВ), загальною вартістю 41 208,96 грн (без ПДВ).
5. Інсектицид «Галіл КС» - 5 л, у кількості 30 л, за ціною 992,55 грн/л (без ПДВ), загальною вартістю 30 967,56 грн (без ПДВ).
Загальна вартість товарів за Рахунком № 3338 становить 299 965,54 грн (з ПДВ).
Сторони дійшли згоди, що загальна попередня вартість товару в гривнях (без ПДВ) становить 6 409,52 доларів США, розрахований по курсу 39 грн за один долар США.
Згідно з пунктом 2 Рахунку № 3338 строк оплати товару, визначеного даною специфікацією: 100% від вартості товару покупець оплачує постачальнику 01.11.2024 (включно).
Відповідно до пунктів 4, 5 Рахунку № 3338 строк поставки товару до 10.05.2024 року.
Умови поставки:
- СРТ (Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Лютинськ, вул. Світанкова, 24 в) для позицій 1, 2, 3.
- СРТ (Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Лютинськ, вул. Світанкова, 24 в) для позиції 4.
- СРТ (Рівненська обл., Сарненський р-н, м. Лютинськ, вул. Світанкова, 24 в) для позиції 5.
Згідно Рахунку № 3338 Товариство з обмеженою відповідальністю «Адама Україна» виставило Товариству з обмеженою відповідальністю «ФГ Дар Всесвятське» рахунок на оплату №3338 від 10.04.2024 (а.с. 30) на суму 299 965,54 грн (з ПДВ), оформило видаткову накладну №3844 від 11.04.2024 (а.с. 30) на поставку 200 л гербіциду «Гліфоган РК» - 20 л на суму 49 450,75грн (з ПДВ), видаткову накладну № 3845 від 11.04.2024 (а.с. 31) на поставку 150 л фунгіциду «Кустодія КС» - 5 л, 50 л мінерального добрива «Скудеро Zn+ РК» - 10 л, 200 л мінерального добрива «Скудеро Борон РК» - 10 л на загальну суму 213 353,71 грн (з ПДВ) та видаткову накладну № 3846 від 11.04.2024 (а.с. 31) на поставку 30 л інсектициду «Галіл КС» - 5 л на суму 37 161,08 грн (з ПДВ).
Відповідно до бухгалтерської довідки позивача від 10.12.2024 (а.с. 32) Товариство з обмеженою відповідальністю «Адама Україна» за договором поставки № 41507567/2024 від 01.03.2024 за період з 01.03.2024 до 10.12.2024 не одержало оплати; залишок заборгованості за договором поставки № 41507567/2024 від 01.03.2024 без урахування різниці в ціні товару становить 936 948,89 грн (з ПДВ).
Позивач звернувся до відповідача з вимогою № 1 від 17.12.2024 (а.с. 32-38) про сплату заборгованості та неустойки за договором поставки № 41507567/2024 від 01.03.2024, у якій вимагав протягом 3 робочих днів з дати отримання цієї вимоги сплатити заборгованість за поставлений товар у сумі 936 948,88 грн, пеню в сумі 30 600,74 грн, проценти за порушення виконання умов Договору в сумі 30 617,20 грн, штраф у сумі 187 389,78 грн та різницю в ціні товару в сумі 68 397,22 гривень.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Адама Україна» вказує, що Товариство з обмеженою відповідальністю «ФГ Дар Всесвятське» за поставлений товар не розрахувалось, що і стало причиною звернення з позовом до суду.
Задовольняючи позов частково, суд першої інстанції встановив, що правовідносини сторін регулюються положеннями договору поставки. З умов Договору та специфікацій убачається, що строк оплати товару настав 01.11.2024. ТОВ «ФГ Дар Всесвятське»/відповідачем не надало доказів сплати заборгованості у сумі 936 948,88 грн, а подані позивачем/ТОВ «Адама Україна» докази є більш вірогідними, тому вимога про стягнення основного боргу підлягає задоволенню.
Перевіривши розрахунки позивача, суд встановив правильність нарахування:
- курсової різниці - 70 588,02 грн;
- штрафу 20% - 187 389,78 грн;
- 26% річних - 37 273,14 грн;
- пені - 37 253,07 грн.
Разом з тим, з урахуванням правової позиції Великої Палати Верховного Суду, принципу балансу інтересів сторін та умов воєнного стану, суд скористався дискреційними повноваженнями та зменшив розмір штрафу, 26% річних і пені на 70%. Відповідно до цього до стягнення визначено: штраф - 56 216,93 грн; 26% річних - 11 181,94 грн; пеню - 11 175,92 грн.
У підсумку суд стягнув з відповідача на користь позивача 1 086 111,69 грн, у тому числі:
- 936 948,88 грн - основний борг;
- 70 588,02 грн - курсова різниця;
- 56 216,93 грн - штраф;
- 11 181,94 грн - 26% річних;
- 11 175,92 грн - пеня.
Крім того, суд визнав підстави для нарахування органом примусового виконання з 28.12.2024 до моменту виконання рішення 26% річних на фактичну суму основної заборгованості за формулою: С * % * Д : К : 100.
Колегія судді погоджується з даним висновком з огляду на наступне.
Правовідносини, що виникли між сторонами, регулюються загальними положеннями про договір поставки.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Частинами 1, 2 ст. 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно з ч. 1 ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до абз. 1 ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
На підставі ч.ч. 1, 6 ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.
До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як убачається з умов Договору та специфікацій до нього, строк оплати товару є таким, що настав 01.11.2024 року.
Аналіз положень статей 655, 692, частини першої статті 697 та статті 712 Цивільного кодексу України дає підстави для висновку, що продавець зобов'язаний передати товар у власність покупцю, а покупець, у свою чергу, повинен сплатити за нього визначену грошову суму.
Матеріали справи свідчать, що Товариством з обмеженою відповідальністю «ФГ Дар Всесвятське» не надано доказів оплати товару на суму 936 948,88 грн та не спростовано відповідних позовних вимог.
Надані позивачем докази на підтвердження заборгованості у зазначеному розмірі є більш вірогідними та достатніми. З огляду на це суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про правомірність та підставність вимоги щодо стягнення основної заборгованості у сумі 936 948,88 грн.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності та обґрунтованості стягнення з відповідача курсової різниці в сумі 70 588,02 грн.
Суд першої інстанції правильно застосував норми ст. 524, ч.ч. 1, 2 ст. 533 та ст. 627 Цивільного кодексу України, відповідно до яких грошові зобов'язання виконуються у гривнях, проте сторони вправі визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті та погодити порядок його коригування. Законодавство не містить заборони на визначення еквівалента ціни в іноземній валюті чи застосування курсових різниць.
Висновок суду першої інстанції узгоджується також з усталеною судовою практикою Верховного Суду (справи № 916/706/17, № 914/1208/18, № 904/4899/18, № 917/1756/16, № 910/10191/17), у якій підтверджено допустимість коригування платежів у зв'язку зі зміною валютного курсу.
З огляду на умови Договору, зокрема підпункти 4.3.2 та 4.3.2.1 пункту 4.3, курсова різниця є частиною вартості товару, яка виникає через зміну курсу гривні до долара США. Позивач здійснив розрахунки відповідно до погодженої сторонами формули, а перевіркою суду арифметичних помилок не встановлено.
За таких обставин апеляційний суд вважає висновок суду першої інстанції щодо задоволення вимоги про стягнення курсової різниці в сумі 70 588,02 грн законним, обґрунтованим і таким, що ґрунтується на належних та допустимих доказах.
Колегія суддів також погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності та обґрунтованості стягнення з відповідача штрафу у сумі 187 389,78 грн та 26% річних у сумі 37 273,14 грн.
Суд першої інстанції правильно встановив, що пункт 6.4 Договору прямо передбачає обов'язок покупця у разі порушення строків оплати товару сплатити постачальнику штраф у розмірі 20% від вартості товару, зазначеної у відповідній специфікації. Позивач нарахував штраф відповідно до умов Договору, виходячи з простроченої суми 936 948,88 грн. Перевірка здійснених розрахунків не виявила арифметичних помилок, що свідчить про їх коректність.
Аналогічно, пункт 6.5 Договору, узгоджений сторонами, у поєднанні зі статтею 625 Цивільного кодексу України надає постачальнику право нарахувати 26% річних на суму простроченого грошового зобов'язання. Розрахунок позивача у сумі 37 273,14 грн відповідає умовам Договору та вимогам закону, а перевірка суду підтвердила його правильність.
Отже, апеляційний суд вважає висновки суду першої інстанції щодо стягнення штрафу та 26% річних законними, обґрунтованими й такими, що ґрунтуються на належних доказах та умовах укладеного між сторонами Договору.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо правомірності нарахування та часткового стягнення пені, а також щодо зменшення її розміру з урахуванням принципів розумності, справедливості та пропорційності.
Суд першої інстанції правильно застосував положення статей 549- 551, 611 Цивільного кодексу України, статей 216, 217, 230- 232 Господарського кодексу України та Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань». Умови пункту 6.3 Договору прямо передбачають обов'язок покупця сплатити пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення після 10-го дня затримки.
Позивач нарахував пеню в сумі 37 253,07 грн за період з 02.11.2024 до 27.12.2024, окремо за кожною специфікацією. Перевірка судом розрахунків підтвердила їх арифметичну правильність.
Суд першої інстанції обґрунтовано врахував правові висновки Великої Палати Верховного Суду, зокрема викладені у постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, відповідно до яких суд має право зменшувати розмір штрафних санкцій за умови їх явної непропорційності наслідкам порушення зобов'язання та необхідності дотримання балансу інтересів сторін.
З огляду на значний розмір нарахованих штрафних санкцій, економічну ситуацію в умовах воєнного стану, необхідність дотримання розумного балансу інтересів боржника й кредитора - суд першої інстанції обґрунтовано скористався своїм дискреційним повноваженням та зменшив розмір штрафу, 26% річних і пені на 70%.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції, що належним та справедливим є стягнення з відповідача на користь позивача загальної суми 1 086 111,69 грн, у тому числі:
- 936 948,88 грн - основна заборгованість;
- 70 588,02 грн - курсова різниця;
- 56 216,93 грн - штраф;
- 11 181,94 грн - 26% річних;
- 11 175,92 грн - пеня.
Апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції щодо наявності правових підстав для зазначення у рішенні суду вказівки органу примусового виконання щодо подальшого нарахування 26% річних на фактично несплачену суму основної заборгованості до моменту її повної оплати.
Частина 10 статті 238 Господарського процесуального кодексу України прямо надає суду право, ухвалюючи рішення про стягнення боргу, встановити порядок нарахування відсотків чи пені до моменту виконання рішення. Ця норма забезпечує можливість захисту кредитора від подальшого порушення грошового зобов'язання та гарантує повне відшкодування втрат, пов'язаних із простроченням.
Суд першої інстанції обґрунтовано визначив, що остаточний розрахунок 26% річних має здійснюватися органом (особою) примусового виконання за правилами, визначеними у судовому рішенні, з правом подальшого оскарження таких дій у порядку розділу VI ГПК України.
Зазначена судом формула розрахунку (С * % * Д : К : 100) відповідає загальним підходам до визначення розміру відсотків за період прострочення, узгоджена з умовами договору та нормами статті 625 Цивільного кодексу України.
Отже, апеляційний суд погоджується з тим, що:
- з 28.12.2024 і до моменту повного виконання рішення орган примусового виконання має нараховувати 26% річних на фактичну суму основної заборгованості;
- нарахування здійснюється відповідно до зазначеної формули;
- отримана сума підлягає стягненню з ТОВ «ФГ Дар Всесвятське» на користь позивача.
Колегія суддів констатує, що висновки суду першої інстанції у цій частині є законними, обґрунтованими та такими, що відповідають матеріалам справи та вимогам процесуального закону.
Водночас судова колегія відхиляє доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, щодо незастосування судом першої інстанції правового висновку, викладеного у п.п. 8.32, 8.33, 8.38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, з огляду на наступне.
Посилаючись на вищезгаданий правовий висновок суд, враховуючи дискреційність наданих йому повноважень щодо зменшення розміру штрафу, відсотків річних та пені, виходячи з необхідності дотримання балансу інтересів обох сторін в умовах воєнного стану, введеного за наслідками збройної агресії Російської Федерації проти України, а також те, що розмір нарахованих штрафу, 26% річних та пені є значним, вказав, що вважає доцільним, справедливим, обґрунтованим та таким, що відповідає принципу верховенства права, зменшити розмір нарахованих Товариству з обмеженою відповідальністю «ФГ ДАР ВСЕСВЯТСЬКЕ» штрафу на 70% - до 56 216,93 грн, 26% річних на 70% - до 11 181,94 грн та пені на 70% - до 11 175,92 грн.
Отже, аргумент Відповідача, щодо незастосування судом правового висновку Верховного Суду, який просив застосувати Відповідач, щодо нарахування 26% річних в порядку ч. 10 ст.238 ГПК України, є безпідставним.
Апеляційний суд не погоджується з доводами скаржника щодо нібито взаємовиключного характеру застосування відсотків, передбачених пунктом 4.3 Договору, та відсотків, нарахованих відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України.
По-перше, надбавка до ціни товару, передбачена пунктом 4.3 Договору, є елементом договірної ціни та фактично становить плату за продаж товару на умовах товарного кредиту. Така надбавка включається до вартості товару і не є санкцією або компенсаційним механізмом за прострочення виконання грошового зобов'язання. Це - економічна складова ціни, погоджена сторонами при укладенні договору.
По-друге, відсотки, передбачені частиною 2 статті 625 ЦК України, мають іншу правову природу: вони є мірою відповідальності за прострочення виконання грошового зобов'язання та спрямовані на компенсацію кредитору втрат від несвоєчасної оплати. Ці відсотки не пов'язані з умовами формування ціни товару, не включаються до вартості товару та нараховуються виключно у разі порушення строків оплати.
По-третє, ототожнення відсотків, передбачених статтями 694 та 625 ЦК України, є юридично некоректним. Відсотки за статтею 694 ЦКУ - це плата за користування товарним кредитом (договірні, визначені умовами договору), тоді як відсотки за статтею 625 ЦКУ - це законна відповідальність за прострочення, яка настає незалежно від умов договору і не замінюється договірними положеннями.
Отже, колегія суддів вважає, що доводи скаржника є помилковими, ґрунтуються на неправильному розумінні правової природи відповідних відсотків та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції.
Апеляційний суд не приймає доводи скаржника щодо неправомірності нарахування ПДВ на курсову різницю та вважає їх безпідставними з огляду на таке.
Умовами договору прямо передбачено, що зміна курсу валют впливає на кінцеву ціну товару (п. 3.1, п. 4.3.2.1), а курсові різниці є складовою вартості поставленого товару (п. 4.2). Сторони також визначили себе платниками ПДВ (п. 9.9).
Відповідно до абзаців 3, 4 пункту 188.1 статті 188 Податкового кодексу України, до складу договірної вартості включаються всі суми, що компенсують вартість товару, за винятком санкційних платежів. Курсове коригування, будучи елементом ціни товару, підпадає під це визначення та формує базу оподаткування ПДВ.
Згідно з пунктом 192.1 ПК України, у разі зміни суми компенсації вартості товару після його постачання (у тому числі при перегляді ціни) проводиться коригування податкових зобов'язань з оформленням відповідного розрахунку коригування.
Положення пункту 194.1.1 ПК України встановлюють, що ПДВ додається до ціни товару, тобто податок нараховується на фактичну, скориговану відповідно до умов договору, вартість поставленого товару.
Отже, зміна ціни товару внаслідок валютного застереження створює обов'язок постачальника нарахувати ПДВ на таку змінену вартість. Доводи відповідача про те, що ПДВ нібито не нараховується на курсову різницю, не узгоджуються з умовами договору та приписами податкового законодавства й не можуть бути прийняті апеляційним судом.
З огляду на все вищевикладене, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що доводи скаржника, наведені ним в апеляційній скарзі, свого підтвердження не знайшли, не спростовують мотивів господарського суду першої інстанції, викладених в оскаржуваному рішенні, у зв'язку з чим, відхиляються судом апеляційної інстанції, наслідком чого є відсутність підстав для зміни чи скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2025 у справі № 904/5699/24.
Судові витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги на підставі положень ст. 129 ГПК України покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275 - 284 ГПК України, Центральний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФГ Дар Всесвятське» на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2025 у справі № 904/5699/24 - залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 20.05.2025 у справі № 904/5699/24 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення, порядок і строки оскарження визначені ст.ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 16.12.2025.
Головуючий суддя О.В. Чус
Суддя І.М. Кощеєв
Суддя М.О. Дармін