06.10.2025 року м.Дніпро Справа № 908/1291/24
Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Верхогляд Т.А. (доповідач)
суддів: Іванова О.Г., Паруснікова Ю.Б.,
секретар судового засідання: Абадей М.О.
представники сторін:
від відповідача: Ус М.В., представник;
прокурор: Міщук Н.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроазіатська пивна група" на рішення господарського суду Запорізької області від 19.07.2024 року у справі №908/1291/24 (суддя Азізбекян Т.А.)
за позовом Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури (69005, м. Запоріжжя, вул. Д. Апухтіна, 29а, код ЄДРПОУ 02909973) в інтересах держави, в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах:
позивач: Запорізька міська рада (69105, м. Запоріжжя, проспект Соборний, 206, код ЄДРПОУ 04053915)
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроазіатська пивна група" (61024, м. Харків, вул. Лермонтовська, 7, код ЄДРПОУ 31797019)
про стягнення 5 984 999,57 грн,-
Заступник керівника Запорізької обласної прокуратури звернувся до господарського суду Запорізької області в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Запорізької міської ради з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроазіатська пивна група" про стягнення безпідставно збережених коштів за період з 01.01.2020 року по 30.11.2023 року у розмірі 5 984 999,57 грн.
Позов заявлено на підставі ст. 131-1 Конституції України, ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", ст. ст. 1212 Цивільного кодексу України, ст.ст. 125, 206 Земельного кодексу України та мотивовано тим, що ПрАТ "Євроазіатська пивна група" (правонаступником якого є ТОВ "Європейська пивна група") з 20.04.2016 року використовує земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010 без достатньої правової підстави.
Заявлена в позові сума є безпідставно збереженими відповідачем коштами зі сплати орендної плати за спірний період.
Рішенням господарського суду Запорізької області від 19.07.2024 року у цій справі позов задоволено; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроазіатська пивна група" на користь Запорізької міської ради до місцевого бюджету безпідставно збережені кошти за період з 01.01.2020 року по 30.11.2023 року у сумі 5 984 999,57 грн.
Приймаючи вказане рішення, суд першої інстанції виходив з тих обставин, що з часу виникнення у відповідача права власності на нерухоме майно, розташоване по вул. Леоніда Жаботинського, 46а у м. Запоріжжі, виник і обов'язок укласти договір оренди та зареєструвати на підставі нього право оренди землі.
Відповідач, що користується вказаною земельною ділянкою без достатньої правової підстави, відповідно до положень ч. 1 ст. 1212 Цивільного кодексу України повинен відшкодувати Запорізькій міській раді безпідставно збережені кошти, які він одержав у вигляді несплаченої орендної плати за мінусом сплаченого ним земельного податку у сумі 5 984 999,57 грн.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Євроазіатська пивна група" звернулось до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою. Просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що:
- позовна заява прокурора подана неуповноваженою особою, обласна прокуратура не є представником місцевої ради за законом;
- позивачем не доведено фактичне користування відповідачем земельною ділянкою в зазначених розмірах; будівля, розташована на земельній ділянці, перебуває в аварійному стані; позивачем не доведено використання відповідачем всієї земельної ділянкою для виробництва підакцизних алкогольних засобів, а не безалькогольного пива;
- у рішенні Запорізької міської ради мова йде саме про виробництво безалькогольного пива, а ставка 8 % застосовується лише до підакцизних товарів згідно рішення Запорізької міської ради;
- позивачем не доведено отримання відповідачем доходів від користування земельною ділянкою;
- судом не прийнято до уваги, що сплата відповідачем добровільно земельного податку свідчить про добросовісність відповідача та його сумлінність;
- відповідач звернувся до міської ради щодо зміни рішення про землевідвід, оскільки існуюча ставка орендної плати, виходячи з якої складена ціна позову, не відповідає стану об'єкту виду землекористування (нарахована орендна плата як при роботі пивовареного заводу з виробництвом підакцизного товару, яке відсутнє у приміщеннях відповідача, які перебувають у стані, непридатному для використання, а тому сума вимог значно завищена в кілька разів;
- скаржник вважає, що судом повинні були бути засосовані пільги по сплаті за землю на період бойових дій та карантину.
Прокуратура згідно відзиву на апеляційну скаргу просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. В обґрунтування відзиву зазначає, що прокурор не є учасником відносин, які виникли між товариством та міською радою з приводу користування земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010, а тому і не володіє інформацією, що відповідач чекає на внесення змін до рішення Запорізької міської ради від 30.10.2019 року № 37/71.
При цьому, вказане рішення не скасовано в судовому або іншому порядку, внаслідок чого є обов'язковим як для позивача, так і для відповідача у справі.
Прокуратура звертає увагу, що матеріалами справи підтверджується нездійснення Запорізькою міською радою захисту порушених інтересів держави та територіальної громади м. Запоріжжя, наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для їх представництва.
За доводами прокуратури, на сьогодні земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010 є повноцінно сформованою та у розумінні ст. 79-1 Земельного кодексу України є об'єктом цивільних прав, що, відповідно, виключало її часткове використання ТОВ "Євроазіатська пивна група".
Разом з тим, відповідно до інформації, розміщеної у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, за ПрАТ "Євроазіатська пивна група" на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010 зареєстровано право власності на об'єкт нерухомого майна загальною площею 894,3 кв.м, що становить третину від площі земельної ділянки, на якій цей об'єкт розташований.
Прокурор вважає, що оскільки відповідачем не надано доказів стосовно внесення змін до рішення міської ради від 30.10.2019 року № 37/71 в частині виключення із нього слів "міні-пивоварня", його скасування у судовому чи іншому порядку, останнє, в силу ст. 79 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", є обов'язковим для виконання. Отже, відповідач за фактичне використання мав вносити орендну плату в розмірі 8% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.
На переконання прокуратури, не відповідають фактичним обставинам справи і доводи відповідача з приводу неукладення договору оренди з вини міської ради, а також щодо його добросовісності під час використання земельної ділянки, про що свідчить систематичне внесення платежів, оскільки відповідачем не надано жодних доказів виконання рішення міськради від 30.10.2019 року № 37/71 в частині покладення на нього обов'язку у чотиримісячний термін після прийняття даного рішення укласти з Запорізькою міською радою договір оренди землі, подати його на державну реєстрацію. Зокрема, відсутні докази направлення позивачу проекту договору оренди земельної ділянки (протягом строку встановленого у рішенні міської ради від 30.10.2019 року № 37/71), листування з приводу ухилення органу місцевого самоврядування від підписання угоди тощо.
Також прокуратура звертає увагу, що правовідносини зі стягнення безпідставно збережених коштів не підпадають під правове регулювання п.п. 69.14 п. 69 підрозділу 10 розділу "Перехідні положення" Податкового кодексу України, а отже відсутні підстави застосування пільг під час дії карантину, як і відсутні підстави для застосування пільг під час дії військового стану, оскільки на території м. Запоріжжя не велись активні бойові дії.
Скаржник згідно додаткових пояснень вказує, що відповідач здійснив придбання теплового пункту з метою проведення його реконструкції. Без договору оренди у відповідача не було можливості цю реконструкцію розпочати (отримання дозвільної документації, затвердження проєкту реконструкції потребує наявності прав на земельну ділянку). Тобто, у відповідача була відсутня можливість використовувати об'єкт нерухомого майна.
Апелянт звертає увагу, що жодної реакції на письмове прохання внести зміни до рішення сесії, в якому відповідач просив міську раду прибрати слова "мініпивоварня", не послідувало. Жодних дій позивач не вчинив, щоб укласти договір.
У додаткових поясненнях № 2 скаржником було розраховано суму орендної плати з урахуванням ставки 3%.
Згідно з протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 18.09.2025 року для розгляду справи визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя -доповідач: Верхогляд Т.А., судді: Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів доходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Предметом позову у справі, яка розглядається, є вимога прокурора, заявлена в інтересах держави в особі Запорізької міської ради, про стягнення з ТОВ "Євроазіатська пивна група" 5 984 999, 57 грн безпідставно набутих (збережених) коштів у вигляді орендної плати за використання земельної ділянки комунальної власності протягом періоду часу з 01.01.2020 року по 30.11.2023 року з посланням, зокрема, на положення ст.ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України.
За приписами ст. 131-1 Конституції України та ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження; у разі відсутності такого органу.
Перший "виключний випадок" передбачає наявність органу, який може здійснювати захист інтересів держави самостійно, а другий - відсутність такого органу. Однак підстави представництва інтересів держави прокуратурою у цих двох випадках істотно відрізняються.
У першому випадку прокурор набуває право на представництво, якщо відповідний суб'єкт владних повноважень не здійснює захисту або здійснює неналежно.
"Нездійснення захисту" виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб'єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.
"Здійснення захисту неналежним чином" виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.
"Неналежність" захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який серед іншого включає досудове з'ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.
У позовній заяві прокурор має обґрунтувати та довести підстави для представництва, однією з яких є бездіяльність компетентного органу, зокрема, що він знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Звертаючись до відповідного компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме - подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого ст. 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Вказані правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі від 26.05.2020 року у справі № 912/2385/18.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, земельна ділянка з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010 площею 0,3067 га, яка розташована по вул. Леоніда Жаботинського, 46а у м. Запоріжжі, відноситься до земель комунальної власності.
Запорізька міська рада відповідно до вимог пунктів 3, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розмежування земель державної та комунальної власності" та ч. 1 ст. 122 Земельного кодексу України є органом, який від імені територіальної громади здійснює права власника щодо спірної земельної ділянки.
Крім того, відповідно до вимог ст. ст. 2, 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в України" Запорізька міська рада є органом, через який територіальну громаду міста Запоріжжя безпосередньо здійснюється місцеве самоврядування.
З метою встановлення наявності підстав для представництва Запорізькою обласною прокуратурою листами від 17.03.2023 року № 1 5/1-1 62вих-23, від 22.02.2024 року № 15/1-2359-24 та від 17.04.2024 року № 15/1-2359-24 повідомлено Запорізьку міську раду про порушення інтересів держави у спірних правовідносинах.
Разом з цим, за інформацією виконавчого комітету Запорізької міської ради від 14.04.2023 року № 04441/03.3-20/03, від 13.03.2024 року № 04483/03.3-20/03 та від 18.04.2024 року № 02-07/0674 заходи щодо стягнення з відповідача коштів за фактичне користування вищевказаною земельною ділянкою не вживались та вживатись не плануються.
Викладене вказує на пасивну поведінку уповноваженого суб'єкта владних повноважень та свідчить про нездійснення ним захисту інтересів держави протягом розумного строку.
Крім того, Верховним Судом у постанові від 15.10.2019 року у справі № 903/129/18 зазначено, що факт не звернення до суду відповідного органу державної влади чи місцевого самоврядування з позовною заявою, яка б відповідала вимогам процесуального законодавства та, відповідно, мала змогу захистити інтереси Українського народу, свідчить про те, що зазначений орган неналежно виконує свої повноваження, у зв'язку з чим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для захисту інтересів держави та звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.
Вказані обставини свідчать про нездійснення Запорізькою міською радою захисту порушених інтересів держави та територіальної громади м. Запоріжжя, та наявність передбачених ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" підстав для їх представництва прокурором.
Згідно з вимогами ч. 4 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру" Запорізькою обласною прокуратурою повідомлено Запорізьку міську раду про намір звернутися до господарського суду Запорізької області із указаним позовом в інтересах держави.
З огляду на викладене, з метою не допущення залишення інтересів держави незахищеними, заступник керівника Запорізької обласної прокуратури звернувся з даним позовом до суду в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах: Запорізької міської ради, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроазіатська пивна група" безпідставно збережених коштів за період з 01.01.2020 року по 30.11.2023 року у розмірі 5 984 999,57 грн.
Наведене спростовує доводи скаржника, що обласна прокуратура не уповноважена представляти інтереси держави в особі Запорізької міської ради у спірних правовідносинах.
З матеріалів справи слідує, що 18.09.2009 року проведено державну реєстрацію земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010 площею 0,3067 га, визначено її категорію та цільове призначення: землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій.
Відповідно до даних Державного земельного кадастру власником земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010 площею 0,3067 га розташованої, по вул. Правди (наразі - Леоніда Жаботинського), 46а у м. Запоріжжі, є територіальна громада м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради, тобто, земельна ділянка перебуває у комунальній власності.
Також судом встановлено, що на підставі договору оренди землі (далі - договір), укладеного 07.09.2009 року між Запорізькою міською радою та ОСОБА_1, останній надано у користування земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010 площею 0,3067 га для розташування котельної (п. 1 договору). Договір укладено до 19.04.2016 року (п. 8 договору).
Договір зареєстровано у Запорізькій регіональній філії Державного підприємства - Центр державного земельного кадастру 18.09.2009 року за №0409261.01837.
Крім того, встановлено, що 11.01.2013 року за Приватним акціонерним товариством "Євроазіатська пивна група" (далі - ПрАТ "Євроазіатська пивна група") зареєстровано право власності на об'єкти нерухомості по вул. Правди (наразі - Леоніда Жаботинського), 46а у м. Запоріжжі, які розташовані на земельній ділянці з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010 площею 0,3067 га.
Право власності на вказаний об'єкт перейшло до ПрАТ "Євроазіатська пивна група" від ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу під 26.12.2012 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 120 Земельного кодексу України якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Таким чином, виходячи зі змісту ст. 120 Земельного кодексу України, до ПрАТ "Євроазіатська пивна група" перейшло право користування вищевказаною земельною ділянкою на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача - ОСОБА_1 , тобто зі строком дії до 19.04.2016 року.
Пунктом 33 договору передбачено, що його дія припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Згідно з п. 34 договору фактичне продовження користування майном після закінчення строку дії даного договору оренди землі не є підставою для поновлення договору.
З вказаних положень договору оренди вбачається, що із закінченням строку договору оренди земельної ділянки право орендаря на земельну ділянку припиняється.
Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" (в редакції станом на 16.04.2016 року) визначено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі).
Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
При цьому додаткова угода про поновлення договору оренди землі має бути укладена в обов'язковому порядку, а за наявності відмови чи ухилення орендодавця від її укладення після дотримання усіх перелічених вище умов - орендар може оскаржити такі дії орендодавця в судовому порядку.
Аналогічну правову позицію викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 року № 903/1030/19, від 10.04.2018 року № 594/3 76/17-ц.
З листів Запорізької міської ради слідує, що від ПрАТ "Євроазіатська пивна група" листи - повідомлення із додатковою угодою про намір продовжити термін дії договору від 07.08.2009 року не надходили.
Враховуючи наведене, а також те, що договором визначено термін його дії до 19.04.2016 року, вказаний договір є припиненим з 20.04.2016 року.
У подальшому, рішенням Запорізької міської ради від 30.10.2019 року № 37/71 затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки № 37/71 вул. Леоніда Жаботинського, 46а Приватному акціонерному товариству "Євроазіатська пивна група".
Рішення міської ради від 24.12.2008 року № 62/66 "Про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розташування котельної" визнано таким, що втратило чинність.
Змінено категорію та цільове призначення земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:05:006:0010) площею 0,3067 га з земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій на землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку).
Передано в оренду строком на 19 років Приватному акціонерному товариству "Євроазіатська пивна група" земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010 площею 0,3067 га (землі житлової та громадської забудови) по вул. Леоніда Жаботинського, 46а для розташування ресторану з міні пивоварнею та офісними приміщеннями.
Також вказаним рішенням зобов'язано ПрАТ "Євроазізтська пивна група" у чотиримісячний термін після прийняття даного рішення укласти з Запорізькою міською радою договір оренди землі, подати його на державну реєстрацію.
Відповідно до інформації, яка міститься з Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, речові права територіальної громади м. Запоріжжя в особі Запорізької міської ради на вищевказану земельну ділянку зареєстровані 20.06.2019 року.
Інші відомості, зокрема, щодо надання земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010 у користування, Державний реєстр речових прав на нерухоме майно не містить, що свідчить про не укладення між міською радою та Товариством договору оренди землі.
Відповідно до листа Головного управління ДПС у Запорізькій області від 22.01.2024 року № 743/5/08-01-04-07 ПрАТ "Євроазіатська пивка група" з 2019 по 2023 роки самостійно нараховувала та сплачувала земельний податок з юридичних осіб за земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010. Загалом за вказаний період сума сплачених коштів склала 515 129,13 грн.
Запорізькою міською радого зроблено розрахунок недоотриманих доходів за фактичне користування ПрАТ "Євроазіатська пивна група" земельною ділянкою з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010 площею 0,3067 га, розташовану по вул, Леоніда Жаботинського, 46а у м. Запоріжжі, у вигляді орендної плати за землю за період з 01.01.2019 року по 30.11.2023 року, зменшеної на суму сплаченого земельного податку за вказаний період.
Відповідно до розрахунку розмір недоотриманих доходів склав 7 384 681,57 грн, з яких: з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року - 1 399 682 грн; з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року - 1 231 153,49 грн; з 01.01.2021 року по 31.01.2021 року - 1 343 076,53 грн; з 01.01.2022 року по 31.01.2022 року - 1 643 378,10 грн; з 01.01.2023 року по 30.11.2023 року - 1 767 391,45 грн.
При складанні розрахунку застосовано рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 року № 7 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя" та від 28.11.2018 року № 26 "Про встановлення розміру орендної плати за землю".
Разом з тим, Запорізькою міською радою, при складанні розрахунку не враховано, що зміну категорії та цільового призначення земельної ділянки і кадастровий номер 2310100000:05:006:0010) площею 0,3067 га на землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку), проведено лише 30.10.2019 року на підставі рішення Запорізької міської ради від 30.10.2019 року № 37/71, яким затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вул. Леоніда Жаботинського, 46а ПрАТ "Євроазіатська пивна група".
Таким чином, розрахунок за період з 01.01.2019 року по 31.12.2019 року на суму 1 399 682 грн щодо земельної ділянки проведено із невірним зазначенням її категорії, цільового призначення та нормативної грошової оцінки.
Враховуючи викладене, прокурором у даній позовній заяві позовними вимогами охоплюється лише період з 01.01.2020 року по 30.11.2023 року на суму 5 984 999,57 грн, з яких: з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року - 1231153,49 грн; з 01.01.2021 року по 31.01.2021 року - 1 343 076,53 грн; з 01.01.2022 року по 31.01.2022 року - 1 643 378,10 грн; з 01.01.2023 року по 30.11.2023 року - 1 767 391,45 грн.
У пунктах 69-71, 75, 78, 90-94 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 у справі № 629/4628/16-ц зі спору, що виник з подібних правовідносин, сформульовано такі висновки щодо застосування положень статей 1212, 1214 Цивільного кодексу України та статей 120, 125 Земельного кодексу України:
"69. Відповідно до частин першої та другої статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
70. Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала (див. висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 березня 2016 року у справі № 6-3090цс15).
71. У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України (див. висновок, сформульований Верховним Судом України у постанові від 2 жовтня 2013 року у справі № 6-88цс13).
75. Перехід прав на земельну ділянку, пов'язаний із переходом права на будинок, будівлю або споруду, регламентований у ЗК України. Так, якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача (частина друга статті 120 ЗК України). Набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці, є підставою припинення права користування земельною ділянкою у попереднього землекористувача (пункт "е" частини першої статті 141 ЗК України).
78. Право оренди земельної ділянки виникає з моменту державної реєстрації цього права (стаття 125 ЗК України).
90. За змістом приписів глав 82 і 83 ЦК України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювача шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість, для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
91. Обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
92. Право оренди земельної ділянки виникає на підставі відповідного договору з моменту державної реєстрації цього права. Виникнення права власності на будинок, будівлю, споруду не є підставою для виникнення права оренди земельної ділянки, на якій вони розміщені і яка не була відведена в оренду попередньому власнику. Проте, враховуючи приписи частини другої статті 120 ЗК України, не є правопорушенням відсутність у власника будинку, будівлі, споруди зареєстрованого права оренди на земельну ділянку, яка має іншого власника і на якій ці будинок, будівля, споруда розташовані.
93. Особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно (частина перша статті 1212 ЦК України).
94. До моменту оформлення власником об'єкта нерухомого майна права оренди земельної ділянки, на якій розташований цей об'єкт, відносини з фактичного користування земельною ділянкою без укладеного договору оренди та недоотримання її власником доходів у вигляді орендної плати є за своїм змістом кондикційними. Фактичний користувач земельної ділянки, який без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї ділянки зберіг у себе кошти, які мав заплатити за користування нею, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини першої статті 1212 ЦК України".
Суд першої інстанції встановив, що з 26.12.2012 року, а саме з дати державної реєстрації права власності відповідача на об'єкт нерухомого майна, ТОВ "Євроазіатська пивна група" використовувало земельну ділянку комунальної власності кадастровий номер 2310100000:05:006:0010 без достатньої правової підстави.
Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, відповідно до положень ст.ст. 1212, 1214 Цивільного кодексу України виходив із встановлених обставин стосовно того, що ТОВ "Євроазіатська пивна група" не сплачуючи в належному обсязі орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди, фактично збільшило свої доходи, а Запорізька міська рада втратила грошові кошти у виді орендної плати, а тому безпідставно збережені кошти підлягають стягненню з відповідача.
При цьому, у зобов'язанні з безпідставного набуття, збереження майна підлягає доведенню. у тому числі, вартість безпідставного збагачення.
Судом першої інстанції було визначено, що рішенням Запорізької міської ради від 28.11.2018 року № 26 "Про встановлення розміру орендної плати за землю" встановлена орендна плата для земельних ділянок, наданих для розташування майна або комплексу майна (підприємства), призначеного для використання його підприємницькій діяльності суб'єктів господарювання виробництва підакцизних алкогольних товарів, які підлягають ліцензуванню, у розмірі 8% від їх нормативної грошової оцінки.
Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
За умовами ст. 21 Закону України "Про оренду землі" та п.п.14.1.136 ст.14 Податкового кодексу України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Згідно зі п.271.1 ст.271 Податкового кодексу України (далі ПК України) базою оподаткування є нормативна грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до порядку, встановленого цим розділом.
За приписами ст. 288 ПК України об'єктом оподаткування орендною платою за землю є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір та умови внесення орендної плати встановлюються у договорі оренди між орендодавцем (власником) і орендарем. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: не може бути меншою за розмір земельного податку: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, у розмірі не більше трьох відсотків їх нормативної грошової оцінки.
Згідно зі ст. 289 ПК України для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства. Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Відповідно до ст. ст. 13, 15, 18, 20, 23 Закону України "Про оцінку земель", ст. 289 ПК України для визначення розміру орендної плати за землю використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок. Нормативна грошова оцінка проводиться не рідше ніж один раз на 5-7 років.
Таким чином, нормативна грошова оцінка земель є основою для визначення розміру орендної плати для земель державної і комунальної власності, а виходячи з вимог ст. 206 ЗК України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землі є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до Закону.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.02.2020 року у справі № 913/169/18.
Як зазначено вище, рішення міської ради від 24.12.2008 року № 62/66 "Про передачу ОСОБА_1 земельної ділянки по АДРЕСА_1 для розташування котельної" визнано таким, що втратило чинність.
Змінено категорію та цільове призначення земельної ділянки (кадастровий номер 2310100000:05:006:0010) площею 0,3067 га з земель промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення; для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій на землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаною з отриманням прибутку).
Передано в оренду строком на 19 років Приватному акціонерному товариству "Євроазіатська пивна група" земельну ділянку з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010 площею 0,3067 га (землі житлової та громадської забудови) по вул. Леоніда Жаботинського, 46а для розташування ресторану з міні пивоварнею та офісними приміщеннями.
Також вказаним рішенням зобов'язано ПрАТ "Євроазізтська пикпа група" у чотиримісячний термін після прийняття даного рішення укласти з Запорізькою міською радою договір оренди землі, подати його на державну реєстрацію.
Проте, як встановлено судом першої інстації, договір оренди землі для розташування ресторану з міні пивоварнею та офісними приміщеннями між сторонами так і не було укладено.
Доказів того, що ТОВ "Євроазіатська пивна група" на вказаній земельній ділянці здійснює підприємницьку діяльность, пов'язану з виробництвом підакцизних алкогольних товарів, які підлягають ліцензуванню, матеріали справи не містять.
При цьому, цільове призначення земельної ділянки залишилось незмінним: для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об'єктів енергогенеруючих підприємств, установ і організацій на землі житлової та громадської забудови; для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльністю, пов'язаною з отриманням прибутку).
Таким чином, у суду були відсутні підстави застосовувати розмір орендної плати у вигляді 8% від нормативної грошової оцінки.
У даному випадку, відповідно до рішення Запорізької міської ради № 26 від 28.11.2018 року "Про встановлення розміру орендної плати за землю", слід застосовувати річний розмір орендної плати у відсотках від їх нормативної грошової оцінки - 3% інші земельні ділянки м. Запоріжжя.
За встановлених вище, обставин, на думку колегії суддів, позивачем доведено належними і допустимими доказами, як то унормовано ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), факт користування відповідачем спірною земельною ділянкою без оформлення правовстановлюючого документа, що посвідчує право оренди (користування), за період з 01.01.2020 року по 30.11.2023 року, внаслідок чого в силу вимог чинного законодавства у відповідача виник обов'язок зі сплати доходу, отриманого від безпідставно набутого майна саме за цей період. Разом з тим, розмір орендної плати необхідно визначати виходячи із 3% від нормативної грошової оцінки.
Відповідно до Витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки з кадастровим номером 2310100000:05:006:0010 від 20.12.2023 року № НВ-2300116462023, нормативна грошова оцінка останньої становить 24 100 792,70 грн.
За розрахунком апеляційного господарського суду, з урахуванням здійснених відповідачем оплат, розмір недоотриманих доходів склав:
- за 2020 рік з 01.01.2020 року по 31.12.2020 року 357 936, 00 грн (з 01.03.2020 року по 31.03.2020 року період не враховувався);
- за 2021 рік з 01.01.2021 року по 31.12.2021 року 390 475, 73 грн.
- за 2022 рік з 01.01.2022 року по 31.12.2022 року 45 451,76 грн.
- за 2023 рік з 01.01.2023 року по 30.11.2023 року 662 771, 80 грн
Таким чином, загальний розмір недоотриманих доходів за період з 01.01.2020 року по 30.11.2023 року склав 2 006 701, 17 грн.
Зазначений розрахунок зроблено на підставі рішення Запорізької міської ради від 30.06.2015 року № 7 "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель міста Запоріжжя", рішення Запорізької міської ради від 28.11.2018 року № 26 "Про встановлення розміру орендної плати за землю", витягу з технічної документації про нормативно-грошову оцінку земельної ділянки №1014/372-21 від 01.10.2021 року, листа ГУ ДПС у Запорізькій області № 12561/5/08-01-04-07 від 26.12.2023 року.
Тобто, Запорізька міська рада, в межах наділених повноважень, відповідно до законодавства України затвердила та встановила податок та збори на користування землями міста Запоріжжя.
Враховуючи встановлені вище обставини справи, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає розмір недоотриманих доходів за період з 01.01.2020 року по 30.11.2023 року у сумі 2 006 701, 17 грн.
Посилання скаржника на необхідність застосування пільги по платі за землю на період дії карантину та ведення бойових дій не приймаються судом до уваги з огляду на наступне.
Матеріали справи свідчать, що позивач в розрахунок не включає березень 2020 року, оскільки на підставі Закону України від 30.03.2020 року "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв'язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID-19) ", за вказаний період не нараховується та не сплачується плата за землю.
Так, відповідно до п. 52-4 названого Закону не нараховується та не сплачується за період з 1 березня по 31 березня 2020 року плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних або юридичних осіб, та використовуються ними в господарській діяльності.
При здійсненні апеляційним судом нового розрахунку також було враховано вказані положення та за вказаний період заборгованість не нараховувалась.
Стосовно нарахування за період дії військового стану колегія суддів зазначає, що Законом України від 11.04.2023 року № 3050-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно", який набрав чинності 06.05.2023 року, внесено зміни до підпункту 69.14 пункту 69 підрозділу 10 розділу ХХ "Перехідні положення" ПК України, зокрема абзац перший вказаного пункту встановлював наступне:
"За період з 1 січня 2022 року до 31 грудня 2022 року не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, фізичних осіб, та за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
У постанові Верховного Суду від 27.04.2021 року № 922/2378/20 за позовом Харківської міської ради про стягнення з Акціонерного товариства "Альфа-Банк" безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати зазначено таке:
"З урахуванням системного аналізу змісту пункту 10.1.1. статті 10, підпункту 14.1.147 пункту 14.1 статті 14, статей 40, 41, пункту 265.1.3. статті 265 Податкового кодексу України та встановлених судами фактичних обставин справи, колегія суддів дійшла висновку, що зазначені норми у подібних правовідносинах слід застосовувати таким чином: "власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) і постійні землекористувачі є платниками земельного податку, а орендарі земель державної та комунальної власності - орендної плати за такі земельні ділянки, однак особа, яка є фактичним користувачем земельної ділянки, не маючи права власності або постійного користування на неї і використовуючи її без укладення договору оренди землі, не підпадає під правове регулювання наведених норм ПК України".
Отже, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що Законом України від 11.04.2023 року № 3050-IX "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно" чітко передбачено, що не нараховується та не сплачується плата за землю (земельний податок та орендна плата за земельні ділянки державної та комунальної власності) за земельні ділянки (земельні частки (паї), що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, та перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, за період з 1 березня 2022 року до 31 грудня 2022 року - в частині земельних ділянок, що перебувають у власності або користуванні, у тому числі на умовах оренди, юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.
Отже, зазначені положення Закону підлягають застосуванню у разі наявності правових підстав для володіння чи користування земельними ділянками, що розташовані на територіях активних бойових дій або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, що підтверджується правовим висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25.02.2025 року у справі № 908/929/24.
Натомість у справі, яка розглядається, ТОВ "Євроазіатська пивна група" не сплачуючи в належному обсязі орендну плату за користування земельною ділянкою за відсутності укладеного договору оренди, фактично збільшило свої доходи, а Запорізька міська рада втратила грошові кошти у виді орендної плати, а тому безпідставно збережені кошти підлягають стягненню з відповідача.
Як передбачено п. 2 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Згідно ч. 1 ст. 277 ГПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: 1) нез'ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.
У зв'язку з невідповідністю висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи. Колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення прийнято з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим його належить скасувати у відповідній части та прийняти в цій частині нове рішення.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги покладаються на сторін пропорційно задоволеним вимогам.
Керуючись ст.ст. 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Апеляційну скаргу задовольнити частково.
Рішення господарського суду Запорізької області від 19.07.2024 року у справі №908/1291/24 скасувати частково.
Прийняти у відповідній частині нове рішення, яким у задоволенні позову про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроазіатська пивна група" орендної плати за період з 01.01.2020 року по 30.11.2023 року у сумі 4 502 228, 15 грн - відмовити.
Викласти абзац перший, другий та четвертий резолютивної частини рішення у наступній редакції:
"Позов задовольнити частково.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроазіатська пивна група" (вул. Лермонтовська, 7, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 31797019) на користь Запорізької міської ради (проспект Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105, код ЄДРПОУ 04053915) до місцевого бюджету безпідставно збережені кошти за період з 01.01.2020 року по 30.11.2023 року у сумі 2 006 701, 17 грн.
Видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроазіатська пивна група" (вул. Лермонтовська, 7, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 31797019) на користь Запорізької обласної прокуратури (вул. Дмитра Апухтіна 29а, м. Запоріжжя, 69005, код ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок: UА438201720343180001000000271, відкритий в Державній казначейській службі України, м. Київ, МФО 820172, отримувач: Запорізька обласна прокуратура, ЄДРПОУ 02909973, код класифікації видатків бюджету - 2800) кошти, витрачені у 2024 році на сплату судового збору при здійсненні представництва інтересів держави, у розмірі 30 100, 52 грн.
Видати наказ.".
В іншій частині рішення залишити без змін.
Стягнути з Запорізької обласної прокуратури на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Євроазіатська пивна група" (вул. Лермонтовська, 7, м. Харків, 61024, код ЄДРПОУ 31797019) витрати по сплаті судового збору за подачу апеляційної скарги у розмірі 89 511, 71 грн. Видати наказ.
Видачу відповідних наказів, з урахуванням необхідних реквізитів, доручити господарському суду Запорізької області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено ст. ст. 286-289 Господарського процесуального кодексу України.
Постанова складена в повному обсязі 15.12.2025 року.
Головуючий суддя Т.А. Верхогляд
Суддя Ю.Б.Парусніков
Суддя О.Г. Іванов