ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
про залишення апеляційної скарги без руху
15 грудня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/2905/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді: Таран С.В.,
Суддів: Богатиря К.В., Поліщук Л.В.,
розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський авіаційний завод"
на рішення Господарського суду Одеської області від 06.11.2025, прийняте суддею Рогою Н.В., м. Одеса, повний текст складено 11.11.2025,
у справі №916/2905/25
за позовом: Приватного підприємства "ЛІДЕР-Ч"
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський авіаційний завод"
про стягнення 416 863,39 грн
У липні 2025 р. Приватне підприємство "ЛІДЕР-Ч" звернулося з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський авіаційний завод", в якому просило стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у загальній сумі 416863,39 грн, з яких: 228900 грн - основний борг, 19104,67 грн - пеня, 29599,86 грн - 3% річних та 139258,86 грн - інфляційні втрати.
За вказаною позовною заявою місцевим господарським судом 29.07.2025 відкрито провадження у справі №916/2905/25.
Рішенням Господарського суду Одеської області від 06.11.2025 у справі №916/2905/25 (суддя Рога Н.В.) закрито провадження в частині стягнення основного боргу у розмірі 228900 грн; повністю задоволено позов; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський авіаційний завод" на користь Приватного підприємства "ЛІДЕР-Ч" пеню у розмірі 19104,67 грн, 3% річних у розмірі 29599,86 грн, інфляційні нарахування у розмірі 139258,86 грн та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2819,45 грн.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський авіаційний завод" звернулося з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 06.11.2025 у справі №916/2905/25 в частині задоволення позовних вимог та ухвалити нове рішення в цій частині, яким стягнути з відповідача на користь позивача пеню у розмірі 11523,13 грн, інфляційні втрати у розмірі 70415,50 грн і 3% річних у розмірі 15372,86 грн, а в частині закриття провадження - залишити без змін.
Враховуючи те, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський авіаційний завод" на рішення Господарського суду Одеської області від 06.11.2025 у справі №916/2905/25 було подано безпосередньо до суду апеляційної інстанції, що зумовило неотримання апеляційним господарським судом матеріалів даної справи, ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 03.12.2025 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за вказаною апеляційною скаргою до надходження матеріалів справи №916/2905/25 з суду першої інстанції, а також зобов'язано Господарський суд Одеської області направити на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали зазначеної справи.
Ознайомившись з матеріалами справи після їх надходження до суду апеляційної інстанції, а також з апеляційною скаргою та доданими до неї документами, колегія суддів вбачає, що дана апеляційна скарга підлягає залишенню без руху з наступних підстав.
Статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені вимоги до форми та змісту апеляційної скарги.
Відповідно до частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору встановлені Законом України "Про судовий збір".
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина перша статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Згідно з підпунктом 6 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду справляється судовий збір у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги від розміру оспорюваної суми.
Підпунктом 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Станом на 01.01.2025 прожитковий мінімум для працездатних осіб у місячному розмірі становив 3028 грн (стаття 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2025 рік").
В силу частини четвертої статті 6 Закону України "Про судовий збір" якщо скаргу (заяву) подано про перегляд судового рішення в частині позовних вимог (сум, що підлягають стягненню за судовим рішенням), судовий збір за подання скарги (заяви) вираховується та сплачується лише щодо перегляду судового рішення в частині таких позовних вимог (оспорюваних сум).
Колегією суддів враховується, що апелянт оскаржує рішення Господарського суду Одеської області від 06.11.2025 у справі №916/2905/25 лише в частині задоволення позовних вимог про стягнення 90651,90 грн, за розгляд яких позивач відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" повинен був сплатити 3028 грн (мінімальну ставку судового збору за розгляд вимог майнового характеру).
Ставка судового збору при розрахунку його сплати за подання до суду апеляційної скарги є незмінною, повинна відповідати вимогам Закону України "Про судовий збір" та не залежить від розміру сплаченого судового збору позивачем з понижуючим коефіцієнтом при поданні до суду першої інстанції заяви в електронній формі.
Аналогічна правова позиція Верховного Суду викладена в постанові від 02.07.2024 у справі №160/19149/23.
Отже, розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 06.11.2025 у справі №916/2905/25 складає 4542 грн - 150% ставки, що підлягала сплаті при зверненні з однією позовною вимогою немайнового характеру (розраховано наступним чином: 3028 грн х 150% = 4542 грн).
При цьому колегія суддів вбачає, що апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський авіаційний завод" на рішення Господарського суду Одеської області від 06.11.2025 у справі №916/2905/25 було подано в електронній формі з використанням системи "Електронний суд".
За умовами частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Вказана норма була включена до Закону України "Про судовий збір" на підставі Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147а-VIII від 26.05.2021.
Суд апеляційної інстанції зауважує, що на офіційному сайті Верховної Ради України опублікована редакція Закону України "Про судовий збір" з урахуванням змін, внесених Законом України №2147а-VIII від 26.05.2021, у тому числі в частині доповнення частиною третьою статті 4, яка має статус чинної з 04.10.2021, тобто була чинною станом і на час звернення Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський авіаційний завод" з вищенаведеною апеляційною скаргою у даній справі (28.11.2025).
Особи, які після 04.10.2021 подають до суду документи в електронній формі з використанням системи "Електронний суд", мають правомірні очікування, що розмір судового збору, який підлягає сплаті ними, у такому разі буде розрахований із застосуванням понижуючого коефіцієнта, що прямо передбачено в Законі України "Про судовий збір".
Саме такий правовий висновок Великої Палати Верховного Суду викладено в постанові від 16.11.2022 у справі №916/228/22.
Таким чином, беручи до уваги те, що скаржник має обґрунтовані підстави вважати, що у разі подання ним апеляційної скарги в електронній формі до встановленої законом ставки судового збору мав бути застосований понижуючий коефіцієнт у розмірі 0,8, визначений частиною третьою статті 4 Закону України "Про судовий збір", Південно-західний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що за подання вищенаведеної апеляційної скарги на рішення Господарського суду Одеської області від 06.11.2025 у справі №916/2905/25 апелянт повинен був сплатити судовий збір у розмірі 3633,60 грн (розраховано наступним чином: 4542 грн х 0,8 = 3633,60 грн).
Між тим, колегія суддів зауважує, що скаржником до апеляційної скарги додано копію платіжної інструкції №6079 від 25.11.2025 на суму 4229,17 грн, з якої вбачається, що судовий збір сплачено за неналежними реквізитами, а саме: не на розрахунковий рахунок Південно-західного апеляційного господарського суду, про що судом апеляційної інстанції складено відповідну довідку від 28.11.2025.
Зокрема, зі змісту зазначеної довідки, складеної за підписом в.о. начальника відділу забезпечення судового процесу, вбачається, що реквізити, за якими перераховано судовий збір, не відповідають реквізитам для сплати судового збору за подання апеляційних скарг та заяв до Південно-західного апеляційного господарського суду, а саме: розрахунковий рахунок отримувача зазначено "UA938999980313141206083015758" замість належного рахунку отримувача " НОМЕР_1 ".
Таким чином, платіжна інструкція №6079 від 25.11.2025 не є належним доказом сплати апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги у встановлених порядку і розмірі.
Відповідно до частини другої статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
В силу вказаної норми суд апеляційної інстанції перевірив зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України та встановив, що в комп'ютерній програмі "Діловодство спеціалізованого суду" у реєстрі підтверджень оплат із Казначейства не зафіксована сплата апелянтом судового збору за розгляд апеляційної скарги у справі №916/2905/25.
Крім того, частиною першою статті 258 Господарського процесуального кодексу України унормовано, що апеляційна скарга подається у письмовій формі і за аналогією з частиною другою статті 162 Господарського процесуального кодексу України підписується скаржником або його представником, або іншою особою, якій законом надано відповідне право.
В силу частин першої, третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
У пункті 1 частини третьої статті 258 Господарського процесуального кодексу України визначено, що до апеляційної скарги додається, зокрема, довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження представника, якщо скарга подана представником і в справі немає підтвердження його повноважень.
Згідно з приписами частини першої статті 58 Господарського процесуального кодексу України представником у суді може бути адвокат або законний представник.
Відповідно до підпункту 11 пункту 161 розділу ХV "Перехідні положення" Конституції України представництво у судах апеляційної інстанції з 1 січня 2018 року здійснюється виключно прокурорами або адвокатами.
Положеннями статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії.
Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (частина друга статті 16 Господарського процесуального кодексу України).
Отже, наведені вище положення законодавства передбачають можливість здійснення процесуального представництва юридичної особи, як в порядку самопредставництва, так й іншими особами, як представниками юридичної особи.
Самопредставництво юридичної особи - це право одноосібного виконавчого органу (керівника) чи голови (уповноваженого члена) колегіального виконавчого органу безпосередньо діяти від імені такої особи без довіреності, представляючи її інтереси в силу закону, статуту, положення. В порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини третьої статті 56 Господарського процесуального кодексу України, а щодо органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування - відповідно до частини четвертої вказаної норми.
Системний аналіз зазначених законодавчих положень свідчить про те, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб'єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).
За своєю суттю підписання та/або подання апеляційної скарги є процесуальною формою реалізації повноважень з представництва, а тому має здійснюватися за умови наділення учасником справи свого представника такими повноваженнями.
Як вбачається зі змісту апеляційної скарги, остання підписана представником Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський авіаційний завод" - Галісевичем О.О., що діє на підставі довіреності від 09.12.2024, яка сформована в системі "Електронний суд" та яку додано до апеляційної скарги.
Між тим колегія суддів зауважує, що вищенаведена довіреність, надана апелянтом на підтвердження повноважень Галісевича О.О. діяти від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський авіаційний завод" в порядку самопредставництва, не є належним доказом повноважності підписанта апеляційної скарги у розумінні приписів частини четвертої статті 56 Господарського процесуального кодексу України, якою передбачено підтвердження повноважень законом, статутом, положенням або трудовим договором (контрактом). Вказаних документів скаржником до апеляційної скарги не додано.
Суд апеляційної інстанції також враховує, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (частина перша статті 7 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
Обов'язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім'я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань").
Статус документів та відомостей, внесених до Єдиного державного реєстру, закріплений статтею 10 вказаного Закону, яка, зокрема, визначає, що якщо документи та відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, внесені до нього, такі документи та відомості вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою Якщо відомості, що підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не внесені до нього, вони не можуть бути використані у спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.
Отже, відсутність відповідного запису у реєстрі є належним і достатнім (достовірним) підтвердженням відсутності таких відомостей (інформації) для будь-якого державного органу, яким є і суд.
Згідно з відомостями, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, відповідна інформація про особу, що підписала від імені Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський авіаційний завод" дану апеляційну скаргу - Галісевича О.О., у зазначеному реєстрі відсутня.
Водночас за умовами частини четвертої статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".
Судом апеляційної інстанції встановлено, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський авіаційний завод" підписана його представником - Галісевичем О.О., при цьому доказів на підтвердження того, що останній має статус адвоката скаржником не подано.
З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що до матеріалів даної апеляційної скарги не додано доказів на підтвердження того, що Галісевич О.О. у даній справі має право відповідно до закону представляти Товариство з обмеженою відповідальністю "Одеський авіаційний завод" як адвокат або в порядку самопредставництва.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції зазначає про те, що скаржнику відповідно до вимог статті 56 Господарського процесуального кодексу України необхідно надати або документи, що посвідчують повноваження Галісевича О.О. представляти інтереси Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський авіаційний завод" в судах України в порядку самопредставництва (зокрема, статут чи трудовий договір/контракт, які містили б відомості про наявність відповідних повноважень), або докази наявності у Галісевича О.О. статусу адвоката (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю).
Згідно з частиною другою статті 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу у вигляді залишення апеляційної скарги без руху.
Встановивши недоліки апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський авіаційний завод" (відсутність належних доказів сплати судового збору у передбачених чинним законодавством порядку і розмірі та належних доказів, що підтверджують повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу), колегія суддів Південно-західного апеляційного господарського суду залишає вказану апеляційну скаргу без руху з метою надання скаржникові можливості усунути вищезазначені недоліки, а саме: сплатити визначену судом апеляційної інстанції суму судового збору та надати документи, що підтверджують повноваження особи, яка підписала апеляційну скаргу, представляти інтереси апелянта в порядку самопредставництва або підтверджують наявність у вказаної особи права на заняття адвокатською діяльністю.
Керуючись статтями 174, 232-235, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, Південно-західний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Одеський авіаційний завод" на рішення Господарського суду Одеської області від 06.11.2025 у справі №916/2905/25 залишити без руху.
Встановити Товариству з обмеженою відповідальністю "Одеський авіаційний завод" строк для усунення недоліків його апеляційної скарги: 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Роз'яснити скаржникові, що якщо ним не будуть усунуті недоліки у строк, встановлений судом, апеляційна скарга вважається неподаною і повертається особі-апелянту.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями та оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя С.В. Таран
Суддя К.В. Богатир
Суддя Л.В. Поліщук