Справа № 554/15953/25 Номер провадження 11-сс/814/913/25Головуючий у 1-й інстанції ОСОБА_1 Доповідач ап. інст. ОСОБА_2
08 грудня 2025 року м. Полтава
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Полтавського апеляційного суду у складі:
головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
із секретарем - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали провадження за апеляційною скаргою представника ОСОБА_6 в інтересах військової частини НОМЕР_1 на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Полтава від 11 листопада 2025 року,
Цією ухвалою відмовлено у задоволенні скарги представника ОСОБА_6 в інтересах військової частини НОМЕР_1 на бездіяльність уповноваженої особи ТУ ДБР, розташованого в м.Полтава, щодо невнесення до ЄРДР відомостей про кримінальне правопорушення за повідомленням від 24 червня 2025 року.
Обґрунтовуючи прийняте рішення, слідчий суддя зазначив, що подане представником повідомлення не містить фактичних даних, які б вказували на ознаки кримінального правопорушення, що виключає можливість внесення даних відомостей до ЄРДР.
В апеляційній скарзі представник просить ухвалу слідчого судді скасувати та постановити нову, якою зобов'язати уповноважену особу ТУ ДБР, розташованого в м.Полтава, внести відомості до ЄРДР про кримінальне правопорушення та розпочати досудове розслідування.
Вказує, що внесення відомостей до ЄРДР про кримінальне правопорушення є процесуальним обов'язком слідчого. При цьому, факт наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діях конкретних осіб встановлюється шляхом здійснення досудового розслідування.
Прокурор та представник ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомленими про місце, дату та час слухання, в судове засідання не з'явились. Просили розгляд провадження провести за їхньої відсутності.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду прийшла до такого висновку.
Пунктом 1 частини 1 статті 303 КПК України встановлено, що на досудовому провадженні може бути оскаржена, в тому числі, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.
Згідно з ч.1 ст.214 КПК України слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до ЄРДР та розпочати розслідування.
Тобто, до ЄРДР вносяться не будь-які заяви, які надходять до органів досудового розслідування, а лише відомості про кримінальне правопорушення, коли такі відомості викладені особою в заяві чи повідомленні про кримінальне правопорушення.
Внесення відомостей до ЄРДР врегульовано Положенням про порядок ведення ЄРДР (затверджене наказом Генеральної прокуратури України від 06 квітня 2016 №139). Згідно з п.1 глави 2 розділу 1 цього Положення, до реєстру вносяться відомості про короткий виклад обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, наведених потерпілим, заявником чи виявлених з іншого джерела; попередню правову кваліфікацію кримінального правопорушення із зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що узгоджується з вимогами п.4,5 ч.5 ст. 214 КПК України.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року у справі № 818/1526/18 у межах процедури оскарження бездіяльності слідчого щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР після отримання заяви, слідчий суддя з'ясовує обставини та мотиви, з яких слідчий або прокурор дійшов висновку про відсутність підстав для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, чим саме обґрунтоване невнесення відповідних відомостей до ЄРДР, та вирішує питання про наявність або відсутність правових підстав для зобов'язання слідчого або прокурора внести інформацію про кримінальне правопорушення до ЄРДР.
Як вбачається з матеріалів провадження, командир військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_7 звернувся до Першого слідчого відділу (з дислокацією у м.Полтава) ТУ ДБР, розташованого в м.Полтава, із заявою про вчинення кримінального правопорушення військовослужбовцем ОСОБА_8 , яке полягає у нез'явленні вчасно на службу без поважних причин.
При цьому, основним критерієм, що дає змогу вважати заяву про злочин такою, що підлягає внесенню до ЄРДР, є наявність в ній об'єктивних даних, які дійсно свідчать про вчинення кримінального правопорушення. Такими даними є фактичне існування доказів, що підтверджують реальність конкретної події злочину (час, місце, спосіб та інші обставини вчинення злочину). Якщо у заявах чи повідомленнях таких даних немає, то вони не можуть вважатися такими, які мають бути обов'язково внесені до ЄРДР.
Крім того, основним елементом об'єктивної сторони будь-якого кримінального правопорушення є його суспільна небезпечність. Злочин серед інших правопорушень характеризується найвищим ступенем суспільної небезпечності і саме це дозволяє відмежовувати його від близьких за об'єктивними і суб'єктивними ознаками інших правопорушень.
Однак, заявник ОСОБА_7 звернувся до правоохоронних органів із заявою, у якій просить розглянути матеріали службового розслідування за фактом несвоєчасного прибуття військовослужбовця ОСОБА_8 на службу з основної щорічної відпустки.
У поданій заяві взагалі не вказано, у чому полягає кримінальне правопорушення, не зазначено про відсутність поважних причин для нез'явлення вчасно на службу. Тому зазначене не може слугувати підставою для ініціювання кримінального провадження та проведення досудового розслідування.
Разом з тим, надані заявником матеріали свідчать про існування поважних причин для несвоєчасного з'явлення матроса ОСОБА_8 на військову службу.
Отже, відсутні будь-які обставини, що могли б свідчити про вчинення військовослужбовцем ОСОБА_8 кримінального правопорушення.
Враховуючи викладене, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку про відмову в задоволенні скарги представника ОСОБА_6 .
При цьому, всупереч доводам апелянта, зміст ч.1 ст.214 КПК України не передбачає обов'язку слідчого, дізнавача чи прокурора вносити до ЄРДР всі прийняті та зареєстровані ними заяви, зокрема ті, що не містять у собі відомостей про склад кримінального правопорушення, передбаченого діючим КК України.
З огляду на викладене, підстав для скасування ухвали слідчого судді колегія суддів не вбачає, в зв'язку з чим апеляційна скарга представника ОСОБА_6 в інтересах військової частини НОМЕР_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу представника ОСОБА_6 в інтересах військової частини НОМЕР_1 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду м.Полтава від 11 листопада 2025 року - без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її оголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4