Справа №567/974/25
Провадження №2-п/567/7/25
03 грудня 2025 року м. Острог
Острозький районний суд Рівненської області у складі:
головуючий суддя - Василевич О.В.
секретар - Клімович О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини, -
ОСОБА_1 звернулася в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на її користь у розмірі 1/6 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з дня звернення до суду та до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьохрічного віку.
Позов обґрунтовано тим, що з 11 травня 2024 року позивачка та відповідач перебувають у шлюбі, який був зареєстрований Київським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Одесі Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), актовий запис № 381.
Зазначає, що під час шлюбу у них народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вказує, що шлюбні стосунки між ними фактично припинились, з приводу чого нею було подано до Острозького районного суду Рівненської області позовну заяву про розірвання шлюбу.
Вказує, що вони з відповідачем проживають окремо, син зареєстрований та проживає разом з нею в АДРЕСА_1 .
Зазначає, що вона ніде не працює, оскільки на утриманні має двох малолітніх дітей, єдиним джерелом їхнього з дитиною існування є щомісячна одноразова допомога при народженні дитини, тому вона вимушена поставити питання про стягнення аліментів на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку та звернутися до суду.
Вказала, що відповідач є працездатною особою, працює у правоохоронних органах, отримує дохід, а тому вважає, що він має можливість сплачувати аліменти.
Посилаючись на ч.2 ст.84 СК України вказує, що дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того, чи вона працює, та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу.
Зазначає, що у зв'язку із складним матеріальним становищем, потребує матеріальної допомоги на своє утримання від відповідача.
Посилаючись на те, що ОСОБА_2 працює у правоохоронних органах та отримує стабільний дохід, просить суд стягнути з відповідача на її користь аліменти на своє утримання в розмірі 1/6 частки усіх видів його заробітку (доходів) щомісячно до досягнення дитиною трирічного віку.
Ухвалою суду від 12.06.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без виклику сторін, та роз'яснено відповідачу його право подати заяву із запереченнями проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та відзив на позов протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Згідно заочного рішення суду від 24.07.2025 року позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини було задоволено. Ухвалено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки від всіх видів заробітку (доходу) відповідача щомісячно, починаючи з 02.06.2025 року і до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьохрічного віку.
Ухвалою суду від 09.10.2025 р. задоволено заяву представника відповідача ОСОБА_2 -адвоката Скиби Є.А., скасовано вищевказане заочне рішення від 24.07.2025 р. та призначено справу до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження.
Позивачка ОСОБА_1 та її представник - адвокат Вітошко Ю.Г. в судове засідання не з'явилися, про місце, день та час судового засідання були повідомлені належним чином. Представник позивачки в поданій до суду заяві позовні вимоги підтримав, просив розгляд справи здійснювати у відсутності позивачки та у його відсутності.
Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, про місце, день та час розгляду справи був повідомлений належним чином.
Представник відповідача - адвокат Скиба Є.А. в судове засідання не з'явився, про місце, день та час судового засідання був повідомлений належним чином. В поданому до суду відзиві на позовну заяву представник відповідача позовні вимоги визнав частково та просив суд ухвалити рішення, яким стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на її утримання в розмірі 2 000 грн. щомісячно до досягнення сином ОСОБА_3 трьохрічного віку.
В обґрунтування доводів, викладених у відзиві на позовну заяву зазначає, що відповідачем визнається його обов'язок піклуватися та матеріально забезпечувати свою дружину до досягнення дитиною трьохрічного віку. Водночас вказує, що твердження позивачки про те, що відповідач має можливість сплачувати аліменти на її утримання у розмірі 1/6 частки від всіх видів його заробітку щомісячно до досягнення сином трьохрічного віку не відповідають дійсності.
Зазначає, що за рік до офіційної реєстрації шлюбу позивачка та відповідач почали проживати разом однією сім'єю у квартирі, яка на даний час перебуває у лізингу і що саме під час спільного проживання на потреби їхньої сім'ї відповідачем з банківськими установами було укладено п'ять споживчих кредитів:
1) кредитний договір від 11.08.2023 року, укладений з АТ КБ «ПриватБанк» на суму 36 000 грн., строком на 36 місяців, тобто до 11.08.2026 року. Згідно графіку платежів щомісячний платіж по кредитному договору складає 1 540 грн.;
2) кредитний договір від 02.06.2023 року, укладений з АТ КБ «ПриватБанк» на суму 40 000 грн., строком на 36 місяців, тобто до 02.08.2026 року. Згідно графіку платежів щомісячний платіж по кредитному договору складає 1 711,11 грн.;
3) кредитний договір на оплату товару у розмірі 22 798 грн., укладений з АТ «ПУМБ» на підставі Заяви № 500787670201 від 03.10.2024 року, строком до 04.01.2026 року. Згідно графіку платежів щомісячний платіж по кредитному договору складає 1 519,82 грн.;
4) кредитний договір на оплату товару у розмірі 25 999 грн., укладений з АТ «ПУМБ» на підставі Заяви № 5001198873701 від 15.06.2025 року, строком до 15.02.2027 року. Згідно графіку платежів щомісячний платіж по кредитному договору складає 1 299,95 грн.;
5) кредитний договір на оплату товару у розмірі 23 404 грн., укладений з АТ «ПУМБ» на підставі Заяви № 5001253596101 від 19.07.2025 року, строком до 19.10.2026 року. Згідно графіку платежів щомісячний платіж по кредитному договору складає 1 560,22 грн.
Також вказує, що відповідачем укладено договір фінансового лізингу № ФЛ201901208 від 06.02.2020 року з Державною іпотечною установою на придбання у власність квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та вартість предмета лізингу відповідно до пункту 1.5 договору складає 799 200 грн. Строк дії договору фінансового лізингу визначено до 01.12.2039 року та згідно графіку платежів щомісячний платіж по договору складає в середньому 5 100 грн.
Окрім того, зазначає, що відповідач на підставі наказу Острозького районного суду Рівненської області від 13.06.2025 року у справі № 567/972/25 сплачує на користь позивачки аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 у розмірі 1/4 частки від всіх видів заробітку щомісячно, до досягнення дитиною повноліття.
Вказує, що відповідач ОСОБА_2 сплачує за п'ятьма кредитними договорами суму у розмірі 7 631,10 грн. + 5 100 грн. за договором лізингу + 11 500 грн. (1/4 частка) аліментів на утримання дитини, що в загальному складає 24 231,10 грн. Вважає, що з 46 000 грн. заробітної плати, яку отримує відповідач (згідно довідки форми ОК-7), на його особисті потреби залишається лише 21 769,90 грн., яких не вистачає самому відповідачу для задоволення своїх щоденних потреб. У зв'язку з чим вважає, що присудження з відповідача ще й аліментів на утримання дружини саме у розмірі 1/6 частки від всіх видів його заробітку стане для відповідача непосильним тягарем та поставить його у важке матеріальне становище.
Зазначає, що відповідач постійно перебуває у зоні бойових дій, захищаючи суверенітет та територіальну цілісність держави, у складі полку управління поліції особливого призначення (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_3 ». Перебуваючи у зоні бойових дій, виконуючи бойові завдання, відповідач у більшості випадків не має елементарних санітарних умов, та залишок грошових коштів після сплати всіх вищевказаних платежів дозволяє йому придбавати речі першої необхідності, коли випадає така можливість.
Разом з тим, відповідач розуміє свій обов'язок піклуватися та матеріально забезпечувати свою дружину та не має наміру від нього ухилятися, а тому вважає за необхідне визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі у розмірі 2 000 грн. щомісячно, до досягнення сином трьохрічного віку. Вважає, що позивачкою не обгрунтовано необхідності стягувати з нього аліменти на її утримання у заявленому розмірі - 1/6 частини з усіх видів заробітку (доходу), як і не доведено наявність у нього можливості сплачувати аліменти у заявленому розмірі.
Представник позивачки - адвокат Вітошко Ю.Г. в поданій до суду відповіді на відзив заперечив проти доводів представника відповідача, вказуючи на те, що укладені відповідачем кредитні договори були оформлені або до укладення шлюбу (11.05.2024 р.), або ж після фактичного припинення спільного проживання (16.05.20525 р.), а відтак їх укладення не могло бути пов'язане із забезпеченням потреб сім'ї чи спільної дитини. Вважає, що фінансові зобов'язання відповідача перед кредитними установами є його особистим ризиком і не можуть ставитися вище за обов'язок утримувати дружину до досягнення дитиною трирічного віку. Такі договора укладались відповідачем не в інтересах сім'ї, кредитні кошти відповідач використав у власних, не пов'язаних із сім'єю інтересах, та в яких саме цілях були використані кредитні кошти позивачці не відомо. Фінансові зобов'язання відповідача перед третіми особами є його особистим ризиком і не звільняють його від обов'язку утримувати дружину до досягнення дитиною трирічного віку.
Вказує, що позивачка ОСОБА_1 ніде не працює, оскільки на утриманні має двох малолітніх дітей, єдиним джерелом доходу є щомісячна одноразова допомога при народженні дитини і аліменти на дитину, та з урахуванням постійного зростання цін на продукти харчування та речі першої необхідності, отримуваних коштів не вистачає. Зазначає, що позивачка щоденно здійснює витрати на утримання дитини, які пов'язані з повсякденними потребами, а саме харчування, ліки, одяг та взуття (залежно від сезону), засоби особистої гігієни, іграшки, які необхідні для розвитку дітей, відвідування стоматолога та перукаря, тощо. Крім того, вона несе витрати на облаштування у квартирі місць для навчання та ігор для дитини, зокрема, купує відповідні меблі, оргтехніку та інше. Поряд з цим, на неї також покладається обов'язок щодо оплати комунальних послуг, а саме опалення, електроенергію, інтернет зв'язок, що є обов'язковою умовою для нормального існування та навчання дітей.
Зазначає, що позивачка не погоджується із пропозицією відповідача щодо сплати аліментів у розмірі 2000 грн. на її утримання до досягнення дитиною трирічного віку, оскільки ця сума є недостатньою для забезпечення її базових потреб, враховуючи значне зростання цін на продукти, комунальні послуги та інші необхідні послуги.
Згідно ст.264 ЦПК України суд під час ухвалення рішення вирішує, зокрема, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.
Позивачка, звертаючись до суду, на власний розсуд обирає спосіб захисту і, діючи на засадах змагальності, повинна переконливими, належними та допустимими доказами довести правову та фактичну підставу заявлених нею вимог.
Розглядаючи справу, суд забезпечив сторонам рівні можливості щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості.
Суд, визначивши юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, дослідивши подані письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, дійшов до висновку про задоволення позову частково, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 11.05.2024 року зареєстрували шлюб, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серія НОМЕР_1 від 11.05.2024 року(а.с.4).
Під час спільного подружнього життя у позивачки та відповідача народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 (а.с.5).
Окрім того, позивачка має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_3 (а.с.6).
Згідно відомостей про зареєстрованих у житловому приміщенні осіб від 19.05.2025 року №1065/01-17-25 позивачка ОСОБА_1 зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 разом з малолітнім ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та малолітнім ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.9).
Відповідно до даних консультативних висновків спеціалістів малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , часто хворіє, перебуває під спостереженням лікарів та потребує лікування та спеціальних обстежень (а.с.150-162).
Відповідно до ч.1 ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч.ч.5, 6 ст.81 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №129/1033/13-ц (провадження №14-400цс19) зроблено висновок про те, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний. Тобто, певна обставина не може вважатися доведеною, допоки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу принцип змагальності втрачає сенс.
З досліджених судом доказів встановлено, що під час шлюбу у сторін народився син ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , догляд та виховання якої здійснює позивачка як мати дитини.
Дитина проживає разом з позивачкою, що відповідачем не заперечується та не спростовано.
З довідки відділу кадрового забезпечення Управління поліції особливого призначення № 2 (штурмовий полк « ІНФОРМАЦІЯ_2 ») Департаменту поліції особливого призначення «Об'єднана штурмова бригада Національної поліції України « ІНФОРМАЦІЯ_3 » № 3316/5/13-2025 від 06.08.2025 року та довідки Пенсійного фонду України від 21.08.2025 р. (форми ОК-7) вбачається, що відповідач ОСОБА_2 працює в органах Національної поліції України та сума його фактичного заробітку/доходу за 2024 рік становить 892 667,54 грн., та за сім місяців 2025 року - 385 655,64 грн. Загальна сума фактичного заробітку/доходу відповідача за 2024-2025 роки (за 19 місяців) складає 1 261 721,69 грн., що становить в середньому 66 406,40 грн. на місяць (1 261 721,69 / 19 місяців = 66 406,40 грн.).
З наданих представником відповідача кредитних договорів вбачається, що щомісячний платіж:
- за кредитним договором від 11.08.2023 року, укладеним з АТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 на суму 36 000 грн., строком на 36 місяців (до 11.08.2026 р.), складає 1 540 грн. (55440 грн. (загальна вартість кредиту) / 36 місяців = 1 540 грн.) (а.с.71-72);
- за кредитним договором від 02.06.2023 року, укладеним з АТ КБ «ПриватБанк» на суму 40000 грн., строком на 36 місяців (до 02.06.2026 р.), складає 1 711,11 грн. (61600 грн. (загальна вартість кредиту) / 36 місяців = 1 711,11 грн.) (а.с.73-73 на звороті);
- за кредитним договором на оплату товару, укладений з АТ «ПУМБ» на підставі заяви №500787670201 від 03.10.2024 р., на суму 22 798 грн., строком на 15 місяців (до 04.01.2026 р.), складає 1 519,82 грн. (22 798 грн. / 15 місяців = 1 519, 97 грн.) (а.с.88);
- за кредитним договором на оплату товару, укладеним з АТ «ПУМБ» на підставі заяви №5001198873701 від 15.06.2025 р., на суму 25 999 грн., строком на 20 місяців (до 15.02.2027 р.), складає 1 299,95 грн. (25 999 грн. / 20 місяців = 1 229,95 грн.) (а.с.85 на звороті);
- за кредитним договором на оплату товару, укладеним з АТ «ПУМБ» на підставі заяви №5001253596101 від 19.07.2025 р., на суму 23 404 грн., строком на 15 місяців (до 19.10.2026 р.), складає 1 560,22 грн. (23 404 грн. / 15 місяців = 1 560,27 грн.) (а.с.83).
Також відповідачем укладено договір фінансового лізингу № ФЛ201901208 від 06.02.2020 року з Державною іпотечною установою на придбання у власність квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 , та вартість предмета лізингу відповідно до пункту 1.5 договору складає 799 200 грн. Строк дії договору фінансового лізингу визначено до 01.12.2039 року та згідно графіку платежів щомісячний платіж відповідача, як лізингоодержувача, в рахунок погашення вартості житла становить 2 664 грн., та решту платежів сплачує орган забезпечення житлом (а.с.99 на звороті - 101).
В загальному щомісячні платежі відповідача ОСОБА_2 згідно вищевказаних кредитних договорів та договору лізингу складають щомісячно 10 295,10 грн. (1 540 + 1 711,11 + 1 519,82 + 1299,95 + 1 560,22 + 2 664 = 10 295,10 грн.).
Відтак, доведені згідно досліджених судом доказів щомісячні витрати відповідача ОСОБА_2 складаються з:
1) 10 295, 10 грн. - витрати згідно п'яти кредитних договорів та договору лізингу;
2) 1/4 частки всіх видів заробітку (доходу) відповідача - витрати на сплату аліментів на малолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , згідно судового наказу Острозького районного суду Рівненської області від 13.06.2025 року.
Згідно з ст.ст.75, 80 СК України дружина, чоловік повинні матеріально підтримувати один одного; право на утримання (аліменти) має той із подружжя, який є непрацездатним, потребує матеріальної допомоги, за умови, що другий із подружжя може надавати матеріальну допомогу; аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі.
Згідно з ст. 84 СК України дружина має право на утримання від чоловіка під час вагітності; дружина, з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка - батька дитини до досягнення дитиною трьох років; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу; право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має і в разі розірвання шлюбу. Дружина з якою проживає дитина, має право на утримання від чоловіка батька дитини до досягнення дитиною трьох років.
Принципове положення законодавця полягає у тому, що право на утримання вагітна дружина, а також дружина, з якою проживає дитина, має незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, і в разі розірвання шлюбу.
Особливим видом права жінки на утримання є її право на утримання чоловіком у разі проживання з нею їхньої дитини. Його особливість полягає у строковості дії, незалежності надання утримання від доходу жінки та наявністю лише однієї підстави, яка унеможливлює надання такого утримання, - можливості чоловіка надавати таке утримання.
Таким чином, сімейним законодавством передбачено право дружини-матері на утримання чоловіком-батьком до досягнення дитиною трирічного віку незалежно від того чи вона працює та незалежно від її матеріального становища, за умови, що чоловік може надавати матеріальну допомогу. Подання суду доказів того, що дружина, з якою проживає дитина, потребує матеріальної допомоги, не є обов'язковим, оскільки право на аліменти належить дружині-матері незалежно від цієї обставини.
Відповідно до ч.1 ст.80 СК України аліменти присуджуються одному із подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя або у твердій грошовій сумі.
Оскільки малолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з позивачкою і не досяг трирічного віку, а сама позивачка самостійно забезпечити в повній мірі свої щоденні життєві та побутові потреби не має можливості, оскільки щодня виховує та здійснює догляд за малолітньою дитиною, та відповідач добровільно коштів на утримання дружини не надає, хоча на переконання суду має таку можливість, оскільки отримує стабільний дохід та не обтяжений щоденним вихованням та доглядом за малолітньою дитиною, а відтак суд вбачає фактичні та правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на її утримання до досягнення сином ОСОБА_3 трьохрічного віку.
У Сімейному кодексі України не встановлено максимального розміру аліментів, які можуть бути стягнені судом на утримання одного з подружжя. Суд при визначенні розміру коштів, що стягуються як аліменти, прагне не до зрівняння матеріального становища платника й одержувача аліментів, а до того, щоб одержувач аліментів у результаті їх сплати перестав бути таким, що потребує матеріальної допомоги. При цьому, суд у першу чергу виходить з прожиткового мінімуму й життєвих потреб особи. Аліменти мають бути достатніми й співрозмірними з огляду на цілі зобов'язання по утриманню. Критерії, якими має керуватися суд при визначенні розміру аліментів, в законі значно розширені. Як і раніше, в першу чергу суд виходить з матеріального і сімейного стану платника та одержувача аліментів.
Аліменти присуджуються одному з подружжя у частці від заробітку (доходу) другого з подружжя і (або) у твердій грошовій сумі. Розмір аліментів одному з подружжя суд визначає з урахуванням можливості одержання утримання від повнолітніх дочки, сина, батьків та з урахуванням інших обставин, що мають істотне значення. Розмір аліментів, визначений судом, може бути згодом змінений за рішенням суду за позовною заявою платника або одержувача аліментів у разі зміни їхнього матеріального і (або) сімейного стану (ст.80 СК України).
При вирішенні питання щодо стягнення аліментів на утримання дружини до досягнення дитиною трьох років, суд виходить з положень ст.84 СК України, постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», та бере до уваги стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; стан здоров'я та матеріальне становище отримувача аліментів, відсутність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних дружини, батьків, повнолітніх дітей; сімейний стан платника аліментів, наявність у платника аліментів зобов'язань зі сплати аліментів на дитину за рішенням суду.
При цьому, визначаючи розмір аліментів, суд виходить з того, що розмір коштів на утримання має відповідати певному рівню, достатньому для утримання та забезпечення нормальної життєдіяльності особи.
Окрім того, судом береться до уваги стан здоров'я та матеріальне становище дитини та сторін.
Відповідно до Закону України «Про Державний бюджет у 2025 році» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб складає 3 028 грн.
Визначення розміру аліментів на утримання дружини у частці від доходу відповідача узгоджується з вимогами статті 182 СК України і отримуваний відповідачем дохід є достатнім для забезпечення першочергових життєвих та побутових потреб позивачки.
При визначенні розміру аліментів, які підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки на її утримання, суд виходить з того, що відповідач за віком та станом здоров'я є працездатним, працевлаштований, має стабільний і регулярний дохід, має на утриманні малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , інших неповнолітніх та непрацездатних осіб на утриманні не має, щомісячно несе витрати на погашення заборгованості за кредитними договорами та договором лізингу, крмі того з нього стягуються аліменти на утримання малолітнього сина, та враховуючи часткове визнання позову, та розуміння відповідачем свого обов'язку піклуватися та матеріально забезпечувати свою дружину, суд приходить до переконання про те, що відповідач може сплачувати аліменти на утримання дружини у розмірі 1/10 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, що не буде надто обтяжливим для відповідача.
Оскільки малолітній син ОСОБА_3 проживає з позивачкою та не досяг трирічного віку, а сама позивачка самостійно забезпечити в повній мірі свої щоденні життєві та побутові потреби не має можливості, оскільки щодня виховує та здійснює догляд за малолітньою дитиною, та відповідач добровільно коштів на утримання дружини не надає, хоча на переконання суду має таку можливість, оскільки є особою працездатного віку, має регулярний дохід та не обтяжений щоденним вихованням та доглядом за малолітнім сином, а відтак суд вбачає фактичні та правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивачки аліментів на її утримання до досягнення ОСОБА_3 , трьохрічного віку.
Окрім того, визначаючи розмір аліментів на утримання дружини, суд керується загальними принципами, за якими стягнення аліментів не повинно погіршувати становище іншого порівняно із становищем одержувача аліментів.
З урахуванням викладеного, виходячи з принципу справедливості та розумності, та з урахуванням потреб дружини та можливостей відповідача, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача аліментів на утримання дружини у розмірі 1/10 частки всіх видів його заробітку (доходу) щомісячно, до досягнення дитиною трьох років, що також відповідатиме розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для відповідної соціальної групи (працездатних осіб).
Одночасно, суд бере до уваги, що позов про стягнення аліментів був поданий 02.06.2025р., а тому за правилами ст.191 СК України саме з цього часу необхідно стягувати аліменти.
Згідно вимог п.1 ч.2 ст.141 ЦПК України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, а відтак з відповідача слід стягнути судовий збір на користь держави, оскільки позивачка була звільнена від його сплати при подачі позову відповідно до п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» та ч.6 ст.141 ЦПК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст.10, 57, 60, 88, 212 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання дружини задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_4 , РНОКПП НОМЕР_5 ) аліменти на її утримання у розмірі 1/10 частки від всіх видів заробітку (доходу) ОСОБА_2 щомісячно, починаючи з 02.06.2025 року і до досягнення сином ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , трьохрічного віку.
Стягнути з ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 ) на користь держави 1211,20 грн. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Рівненського апеляційного суду через Острозький районний суд протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складено 12 грудня 2025 року.
Суддя Острозького районного судуВасилевич О.В.