Справа № 564/5099/25
15 грудня 2025 року
Костопільський районний суд Рівненської області в складі судді Снітчук Р.М.
за участі секретаря Зберун К.Ф.
розглянувши у відкритому судовому засіданні без повідомлення сторін в залі суду м. Костопіль заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
11.12.2025 ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про встановлення факту проживання однією сім'єю із племінником ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання із здійснення заходів оборони держави та стримуванні збройної агресії російської федерації, в с. Іванівське Бахмутського району Донецької області.
Одночасно із позовною заявою подала до суду заяву про забезпечення позову шляхом накладення арешту на всі банківські рахунки, на які перераховуються грошові кошти, пов'язані із загибеллю військовослужбовця ОСОБА_4 .
В обґрунтування заявлених вимог покликається на те, що ОСОБА_4 є її племінником, сином її брата ОСОБА_2 . Батьки загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 зловживали спиртними напоями, вели аморальний спосіб життя, не піклувалися про дітей. У зв'язку з чим її племінник ОСОБА_4 з десяти років проживав разом із нею та її сім'єю, вона займалася його доглядом і вихованням. У подальшому ОСОБА_4 допомагав їй у веденні спільного господарства, утриманні майна, вони були об'єднані спільним побутом, систематично надавав кошти на її утримання. Із своїми батьками не спілкувався.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 загинув під час виконання військового обов'язку із захисту Батьківщини в с. Іванівське Бахмутського району Донецької області. Вона здійснювала його поховання.
На даний час його батьки ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , відповідачі у справі, отримують грошове забезпечення загиблого військовослужбовця. Позивач вказувала, що ОСОБА_4 проживав разом із нею та її сім'єю з дитинства та до дня призову на військову службу, понад двадцять років. Вона являється членом сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 та має право на отримання частини одноразової грошової допомоги після його загибелі.
Враховуючи те, що нею подано позов про встановлення факту її проживання разом із загиблим військовослужбовцем ОСОБА_4 з метою отримання права на отримання одноразової грошової допомоги, а також те, що відповідачам призначено виплату вказаних грошових коштів, як батькам загиблого військовослужбовця, існує реальна загроза неотримання нею одноразової грошової допомоги, що порушить її права як члена сім'ї загиблого військовослужбовця, просила накласти арешт на банківські рахунки ОСОБА_4 , на які здійснюються відповідні виплати.
Також вказала, що незастосування такого заходу забезпечення позову може призвести до неможливості призначення та виплати їй одноразового грошового забезпечення після набранням рішенням суду про встановлення факту проживання однією сім'єю, визнання членом сім'ї загиблого військовослужбовця законної сили.
Перевіривши підстави та мотиви заяви про забезпечення позову, надані докази, суд дійшов висновку, що заявлені вимоги є обґрунтованими і такими, що підлягають до задоволення.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно до п. 2 ч. 1 ст. 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред'явленням позову - до суду, до якого подається позовна заява, за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може забезпечуватися накладенням арешту на майно, що належить відповідачеві.
Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18 (провадження № 14-729цс19) зазначено, що співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він просить накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити або унеможливити виконання рішення по суті позовних вимог.
Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням і його значення полягає в тому, що ним захищаються законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може потягти за собою неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає в рівній мірі інтереси як позивача, так і відповідача.
При вирішенні питання про забезпечення позову, суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.
Підстави для забезпечення позову є оціночними та враховуються судом в залежності до конкретного випадку.
Відповідно до ч. 3 - ч. 4 ст. 16-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» у разі відсутності особистого розпорядження або за наявності неохопленої особистим розпорядженням частки розміру одноразової грошової допомоги право на призначення та отримання одноразової грошової допомоги (її частки) мають особи, визначені у пункті 4 цієї статті, у рівних частках.
До членів сімей загиблих (померлих) осіб, зазначених у підпунктах 1-3 пункту 2 статті 16 цього Закону, належать: діти, у тому числі усиновлені, зачаті за життя загиблої (померлої) особи та народжені після її смерті, а також діти, стосовно яких загиблу (померлу) особу за її життя було позбавлено батьківських прав; вдова (вдівець); батьки (усиновлювачі) загиблої (померлої) особи, якщо вони не були позбавлені стосовно неї батьківських прав або їхні батьківські права були поновлені на час її загибелі (смерті); внуки загиблої (померлої) особи, якщо на момент її загибелі (смерті) їх батьки загинули (померли); жінка (чоловік), з якою (з яким) загибла (померла) особа проживали однією сім'єю, але не перебували у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, за умови що цей факт встановлено рішенням суду, яке набрало законної сили; інші утриманці загиблої (померлої) особи, які мають право на пенсію в разі втрати годувальника відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
Судом встановлено, що на даний час між сторонами виник спір про право на отримання одноразової грошової допомоги загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 .
Суд вважає обгрунтованими припущення заявника про наявність високої ймовірності призначення та виплати вказаних коштів відповідачам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , що може призвести до неможливості отримання частини вказаних коштів позивачем, у разі ухвалення судового рішення про визнання її членом сім'ї загиблого військовослужбовця, перебування на його утриманні, яке надаватиме їй право на отримання одноразової грошової допомоги.
Зважаючи на те, що невжиття заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на банківські рахунки військовослужбовця ОСОБА_4 , може ускладнити ефективний захист позивачем своїх прав, істотно ускладнити чи унеможливити виконання судового рішення, суд вважає за вірне заявлені вимоги задовольнити.
На підставі викладеного та керуючись ст. 149-153 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити.
Накласти арешт на банківські рахунки, грошові кошти, які виплачуються як грошова допомога членам сім'ї загиблого військовослужбовця ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який загинув ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду
Повний текст ухвали складено 15 грудня 2025 року.
Стягувач: ОСОБА_1 , місце реєстрації та проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Боржники: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .
ОСОБА_3 , АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 .
Суддя: Снітчук Р.М.