Справа № 539/2955/23
Провадження № 2-о/539/98/2025
15 грудня 2025 року місто Лубни
Лубенський міськрайонний суд Полтавської області у складі:
Головуючої судді Рудалєвої Л.В,
Присяжних: Тимошенко Н.Б., Гордієнко Т.В.,
при секретарі Бас В.Г.,
сторони у судове засідання не з'явилися,
розглянувши цивільну справу за клопотанням ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського Полтавська області, Високо-Тополянський психоневрологічний інтернат, ІНФОРМАЦІЯ_1 про продовження дії судового рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 жовтня 2023 року у справі №539/2955/23 про визнання особи недієздатною, -
Заявник ОСОБА_1 , заінтересовані особи: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Лубенської міської ради Лубенського Полтавська області та Високо-Тополянський психоневрологічний інтернат звернувся до Лубенського міськрайонного суду Полтавської області (далі - суд) із клопотанням про продовження дії судового рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 13 жовтня 2023 року у справі №539/2955/23 про визнання особи недієздатною.
Ухвалою від 26 червня 2025 року суд відкрив провадження у цивільній справі; залучив адвоката через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Полтавській області для участі у даній цивільній справі з метою представництва інтересів ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; залучив до участі у справі як заінтересовану особу ІНФОРМАЦІЯ_3 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_1 ); витребував від ІНФОРМАЦІЯ_4 інформацію про перебування ОСОБА_1 на військовому обліку; у зв'язку з необхідністю вирішення питання щодо призначення судово-психіатричної експертизи витребував від Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату та від Комунального підприємства «Комунальне некомерційне підприємство «Лубенський міський центр первинної медико-санітарної допомоги» (за наявності) медичну документацію, а саме: амбулаторну медичну карту на хворого та інші медичні документи, необхідні для проведення судово-психіатричної експертизи; розгляд справи призначив на 24 липня 2025 року.
Відповідно до ухвали суду від 05 серпня 2025 року у вказаній справі 27 жовтня 2025 року було проведено судово-психіатричну експертизу та 29 жовтня 2025 року на адресу суду надійшло повідомлення №2035 Полтавської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров'я України» від 27 жовтня 2025 року разом з матеріалами цивільної справи та висновком судово-психіатричного експерта №706 від 15 жовтня 2025 року.
Ухвалою суду від 03 листопада 2025 року провадження у справі поновлено, справа була призначена до розгляду на 25 листопада 2025 року, розгляд відкладено на 08 грудня 2025 року та на 15 грудня 2025 року.
15 грудня 2025 року учасники справи в судове засідання не з'явилися, але, оскільки громадянка ОСОБА_2 , щодо якої розглядається питання про продовження дії рішення про визнання особи недієздатною, відповідно до рішення виконавчого комітету Лубенської міської ради №292 від 23 листопада 2023 року влаштована до Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату, у зв'язку з необхідністю отримання лікування та корекції, суд дійшов висновку про необхідність витребування з Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату інформації та підтверджуючих це документів:
- Чи перебуває громадянка ОСОБА_2 у Високо-Тополянському психоневрологічному інтернаті на державному утриманні, чи її утримання фінансується опікуном - ОСОБА_1 ?
- Чи отримує державну соціальну допомогу недієздатна особа ОСОБА_2 , як особа з інвалідністю І-ї групи з дитинства та який механізм її отримання?
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про необхідність витребування доказів з ініціативи суду у зв'язку з наступним.
Відповідно до частини першої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Згідно з частиною п'ятою статті 12 ЦПК України суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість, зокрема, роз'яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов'язки, наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дій (пункт 3); сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом (пункт 4); запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та живає заходів для виконання ними їхніх обов'язків (пункт 5).
Частиною другою статті 13 ЦПК України визначено, що збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків встановлених ЦПК України. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до частини другої статті 12 та частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі статею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Статтею 77 ЦПК України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування.
Згідно із частиною другою статті 294 ЦПК України з метою з'ясування обставин справи суд може за власною ініціативою витребувати необхідні докази.
Частиною шостою статті 84 ЦПК України встановлено, що будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до частини сьомої статті 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Згідно з пунктом 2 частини першої статті 43 ЦПК України учасники справи мають право подавати докази, яке у взаємозв'язку з положеннями статті 44 повинно використовуватись добросовісно, а не всупереч завданню судочинства.
Відповідно до пунктів 2 та 4 частини другої статті 43 ЦПК України учасники справи зобов'язані подавати усі наявні у них докази в порядку та строки, встановлені законом або судом, не приховувати докази. Завдання законодавця при регламентації конструкції доказування полягає у забезпеченні гармонічного поєднання активності сторін та суду в цивільному судочинстві. Активність сторін відбиває приватноправові засади змагального процесу, а активність суду публічно-правовий інтерес у ефективності відправлення правосуддя. Можливість збирання доказів судом за власною ініціативою за чинним ЦПК мають обґрунтовуватися не виключно через призму змагальності, однак і з урахуванням принципу пропорційності в контексті завдань та мети цивільного судочинства. Положення процесуального законодавства щодо можливості витребування доказів за ініціативою суду у випадку недобросовісної поведінки сторони щодо доказів покликане зберегти баланс між змагальністю сторін, що забезпечує реалізацію приватноправового інтересу у цивільному судочинстві, та активністю суду в контексті принципу суддівського керівництва процесом, що відбиває публічно-правовий інтерес в ефективності цивільного судочинства. Необхідність збереження відповідного балансу прямо випливає із норми, що регулює завдання цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК).
Згідно з пунктом 6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року №14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.
Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово робив висновок, що принцип правової визначеності є одним з фундаментальних аспектів верховенства права (рішення у справах «Брумареску проти Румунії», «Стіл та інші проти Сполученого Королівства» та ін.).Принцип правової визначеності являє собою сукупність вимог до організації та функціонування правової системи з метою забезпечення перш за все стабільного правового становища індивіда шляхом вдосконалення процесів правотворчості та правозастосування. Принцип покликаний надати можливість учасникам правовідносин передбачити результати своїх дій, набуття відповідних прав та обов'язків. Це передбачає і прогнозованість судових рішень за результатами розгляду спорів.
Враховуючи викладене, суд вважає, що з метою повного, всебічного та об'єктивного розгляду справи, підтвердження та встановлення усіх обставин по справі є необхідність у витребуванні доказів.
На підставі викладеного, керуючись статтями 81, 258, 294, 353-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Витребувати від Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату (юридична адреса: Полтавська область, Лубенський район, село Оріхівка, вулиця 1 Травня, будинок №1-А) інформацію та підтверджуючі це документи:
- Чи перебуває громадянка ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уроженка села Ромодан Миргородського району Полтавської області, РНОКПП НОМЕР_1 , у Високо-Тополянському психоневрологічному інтернаті на державному утриманні, чи її утримання фінансується опікуном - ОСОБА_1 ?
- Чи отримує державну соціальну допомогу недієздатна особа ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , уроженка села Ромодан Миргородського району Полтавської області, РНОКПП НОМЕР_1 , як особа з інвалідністю І-ї групи з дитинства та який механізм її отримання?
Розгляд справи відкласти на 23 грудня 2025 року на 11 годину 00 хвилин, який відбудеться у приміщення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області за адресою: Полтавська область, місто Лубни, вулиця Монастирська, будинок №17.
Копію ухвали направити до Високо-Тополянського психоневрологічного інтернату (юридична адреса: Полтавська область, Лубенський район, село Оріхівка, вулиця 1 Травня, будинок №1-А) до виконання.
Ухвала підлягає негайному виконанню в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Роз'яснити, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали.
У разі неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів з причин, визнаних судом неповажними, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, передбачені ЦПК України.
Притягнення винних осіб до відповідальності не звільняє їх від обов'язку подати витребувані судом докази (частини сьому - дев'ята статті 84 ЦПК України).
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи на офіційному вебпорталі судової влади України за веб-адресою: https://lbm.pl.court.gov.ua/sud1618/.
Ухвала оскарженню не підлягає, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Головуюча суддя Л.В. Рудалєва
Присяжні: Т.В. Гордієнко
Н.Б. Тимошенко