Справа № 344/22077/25
Провадження № 2/344/7135/25
15 грудня 2025 року м. Івано-Франківськ
Суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області Антоняк Т.М., вивчивши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір'ю, -
11.12.2025 ОСОБА_1 звернулася до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір'ю.
Згідно Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.12.2025, справу розподілено судді Антоняку Т.М.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Статтею 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Аналогічні положення закріплені у частині 1 статті 17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».
Територіальна підсудність - це компетенція із розгляду справ однорідними судами залежно від території, на яку поширюється їх юрисдикція.
Основними видами підсудності є, зокрема, загальна, альтернативна та виключна.
Позовними вимогами позивач просить визначити місце проживання малолітньої доньки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір'ю - ОСОБА_1 .
Суддею через систему «Електронний суд» сформовано запит до Єдиного державного демографічного реєстру щодо зареєстрованого місця проживання відповідача, у результаті якого отримано відповідь за № 2121522 від 12.12.2025 року, відповідно до якого встановлено, що за вказаними параметрами - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , особу не знайдено.
Позивачка у позовній заяві зазначає останнє відоме місце проживання відповідача - с. Кінашів, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область.
Суд враховує, що за загальним правилом, встановленим частиною 1 статті 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Вказане правило загальної підсудності (за місцем знаходження відповідача) діє у всіх випадках, коли закон не обумовлює інше стосовно конкретного виду справ.
За змістом статті 28 ЦПК України позови про визначення місця проживання дитини не віднесені до категорії справ, територіальна підсудність яких може визначатись за вибором позивача.
Також стаття 30 ЦПК України не відносить зазначену категорію справ до виключної підсудності.
У той же час зі змісту позовної заяви не вбачаються обставини, що дозволяють позивачці обирати підсудність справи, а також у ньому не міститься підстав для застосування правил виключної підсудності справи.
Відтак, у даному випадку підсудність справи має визначатись згідно з частиною 1 статті 27 ЦПК України.
Таким чином, справи за позовами про визначення місця проживання дитини віднесені до територіальної юрисдикції (підсудності) суду, визначеній статтею 27 ЦПК України, тобто за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання або перебування відповідача.
Аналогічне положення міститься у пункті 34 Постанови Пленуму Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 3 від 01.03.2013 року «Про деякі питання юрисдикції загальних судів та визначення підсудності цивільних справ» відповідно до якої, якщо інше не встановлено ЦПК, позови пред'являються: до фізичної особи - до суду за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її перебування; до юридичної особи - за її місцезнаходженням (стаття 109 ЦПК), яке стосовно фізичної особи визначається відповідно до положень статті 29 ЦК і статті 3 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1382-IV «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні».
Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру.
Європейський суд з прав людини у справах «Верітас проти України» та «Сокуренко та Стригун проти України», роз'яснив, що суд не може вважатися «судом, встановленим законом» у розумінні пункті 1 статті 6 Конвенції у разі перевищення ним своїх повноважень, визначених процесуальним законодавством. Зокрема, повноваження суду на розгляд конкретної справи, заяви або скарги визначаються правилами підвідомчості та підсудності.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 31 ЦПК України суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ч. 1 ст. 17 Закону України «Про судоустрій та статус суддів», судоустрій будується за принципами територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Згідно ч. 3 ст. 19 Закону України «Про судоустрій та статус суддів» місцезнаходження, територіальна юрисдикція і статус суду визначаються з урахуванням принципів територіальності, спеціалізації та інстанційності.
Відповідно до п. 3-1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України ,,Про судоустрій і статус суддів» до набрання чинності законом України щодо зміни системи місцевих судів на території України у зв'язку з утворенням (ліквідацією) районів відповідні місцеві суди продовжують здійснювати свої повноваження у межах територіальної юрисдикції, визначеної до набрання чинності Постановою Верховної Ради України «Про утворення та ліквідацію районів» від 17 липня 2020 року № 807-IX, але не довше ніж один рік з дня припинення чи скасування воєнного стану на території України, введеного Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.
Як вбачається із позовної заяви, місце проживання відповідача за адресою: с. Кінашів, Івано-Франківський район, Івано-Франківська область, що територіально відноситься до юрисдикції Галицького районного суду Івано-Франківської області.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються.
Таким чином, вважаю за необхідне передати матеріали справи за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір'ю, за територіальною юрисдикцією (підсудністю).
Керуючись ст. ст. 27, 28, 31, 32, 259, 260 ЦПК України, суддя, -
Справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог - Служба у справах дітей виконавчого комітету Івано-Франківської міської ради, про визначення місця проживання дитини з матір'ю, - передати за підсудністю Галицькому районному суду Івано-Франківської області.
Ухвала може бути оскаржена протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена в день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя Антоняк Т.М.