Справа № 201/5225/24
Провадження № 2/201/384/2025
01 грудня 2025 року м. Дніпро
Соборний районний суд міста Дніпра в складі:
головуючого судді Демидової С.О.,
з секретарем судового засідання Терновою А.В.
за участі
представника позивачів ОСОБА_1
представника третьої особи Григоренко А.В.
представника третьої особи Мальцева В.П.
представника третьої особи Борейко Н.О.
розглянувши у судовому засіданні в залі суду у місті Дніпрі цивільну справу за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Державного реєстратора Павлоградської районної державної адміністрації Рижкової Вікторії Василівни, Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шатковської Ірини Юріївни, треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, Територіальна громада м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради, Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» про скасування державної реєстрації та припинення права власності ,-
Стислий виклад позиції позивачів, заперечень відповідачів та пояснень третіх осіб
До Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська 06 травня 2024 року надійшла позовна заява ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Державного реєстратора Павлоградської районної державної адміністрації Рижкової Вікторії Василівни, Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шатковської Ірини Юріївни, треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, Територіальна громада м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради, Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» про скасування державної реєстрації та припинення права власності, в якому просили суд:
-Скасувати державну реєстрацію права власності проведену державним реєстратором Павлоградської районної державної адміністрації, ОСОБА_4 на будівлі та споруди розташовані за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 номери відомостей про речове право: 45608721 та 45608790, проведену на підставі рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень (з відкриттям розділу), індексний номер: 62226626 від 13.12.2021 року.
-Припинити право власності на частину будівель та споруд розташованих за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
-Припинити право власності на частину будівель та споруд розташованих за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .
В обґрунтування позовних вимог, позивач посилалася на те, що ОСОБА_2 , є співзасновником Дніпропетровської обласної громадської організації «Клуб ветеранів веслування на байдарках та каное». Іншими співвласниками є ОСОБА_3 та ОСОБА_5 .
В 2002 році на підставі договору укладеного з КП «Водно - спортивний комбінат» Дніпровської міської ради їх організація зобов'язалась поставити тимчасові будівлі і споруди для проведення учбово - тренувальних заходів та оздоровчих заходів для дітей та працівників КП «Водно - спортивний комбінат» Дніпровської міської ради на їх території, що перебуває в оперативному віддані КП КП «Водно - спортивний комплекс» АДРЕСА_1 .
Після виконання всіх умов договору вони утримували територію в належному стані та завжди пролонгували договори з КП «водно - спортивний комбінат» ДМР, останній договір було укладено 02 січня 2023 року та пролонгований 01 січня 2024 року , відповідно до якого їм надавалося в користування спортивні споруди та приміщення КП «Водно - спортивний комбінат» ДМР за адресою АДРЕСА_1 .
Будівлі та споруди розташовані за вказаною адресою належать на праві власності Територіальній громаді міста Дніпра в особі Дніпровської міської ради.
24 квітня 2024 року на територію будівель та споруд розташованих за даною адресою прийшла приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О.О. та повідомила їх що частин будівель та споруд розташованих за адресою АДРЕСА_1 належить на праві власності ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу , серія та номер: 1237, виданого 11 жовтня 1997 року приватним нотаріусом Шатковською І.Ю., а в неї відкрито виконавче провадження з приводу стягнення грошових коштів з ОСОБА_3 , тому вона здійснить опис цього майна та надалі воно буде реалізовано з торгів.
Проте про існування такого майна їм не було відомо, окрім того такої адреси не існує.
В державному реєстрі речових прав на нерухоме майно містяться відомості про реєстрацію право власності на будинок АДРЕСА_2 по частини за ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на підставі договору купівлі- продажу, серія та номер 1237, посвідченого 11 жовтня 1997 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шатковською І.Ю.
Відповідно наданої відповіді БТІ від 23 листопада 2021 року даної попередньому власнику спірна будівля не належала.
Оскільки жодних договорів вони не укладали про таку реєстрацію не знали, тому просили суд скасувати реєстрацію та припинити право власності на спірний об'єкт (т. 1 а.с. 1-4)
11 червня 2024 року на адресу суду завідувачем сектору державної реєстрації райдержадміністрації Вікторією Рижковою подано відзив в якому зазначила, що 07 грудня 2021 року до державного реєстратора звернулися заявники ОСОБА_2 та ОСОБА_3 з заявою на реєстрацію права власності. Разом з нею були подані оригінали документів: технічний паспорт, договір купівлі продажу, квитанція про сплату адміністративного збору, копія паспорту. Державна реєстрація речового права на нерухоме майно проводиться за заявницьким принципом та в межах чинного законодавства.
Після проведення перевірок по адресі м. Дніпро вул. Набережна Перемоги будинок 13В та встановлення причин для відмови реєстратором було прийнято рішення про державну реєстрацію прав з відкриттям розділу. Нею було проведено реєстраційні дії згідно Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Просила судові витрати зі сплати судового збору на неї не покладати. Питання скасування державної реєстрації права власності вирішити на розсуд суду (т 1 а.с. 94)
10 червня 2024 року Приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. надано пояснення в яких остання зазначила, що на виконанні у приватного виконавця перебуває виконавче провадження №74696723 з примусового виконання виконавчого листа (дублікат) за рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська № 2-3416/2010 від 26.03.2024 року про солідарне стягнення з ОСОБА_6 , ОСОБА_3 на користь Акціонерного товариства «БАНК КРЕДИТ ДНІПРО» заборгованість по кредитному договору про надання відновлювальної кредитної лінії №031007-Л від 03.10.2007 року в сумі 2689352,76 грн.
В рамках здійснення виконавчого провадження, з метою встановлення майнового стану боржника, 09 квітня 2024 р. приватним виконавцем направлено запити до Головного управління Держпродспоживслужби в Дніпропетровській області, до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області та до ТСЦ МВС 1242. 09 квітня 2024 р. в порядку ст.56 Закону України «Про виконавче провадження», винесено постанову про арешт майна боржника, яку направлено сторонам для відома, також винесено постанову про арешт коштів боржника, яку направлено на виконання до банківських установ.
Згідно відомостей з електронного документообігу між банківськими установами та автоматизованою системою виконавчих провадженню від 09 квітня 2024 року, АТ КБ «ПРИВАТБАНК», АТ «УНІВЕРСАЛ БАНК», АТ «СЕНС БАНК», арешт накладено, згідно повідомлення АТ "БАНК ФОРВАРД", АТ "ЮНЕКС БАНК", Філія - Дніпропетровське обласне управління АТ "Ощадбанк" та АТ «РАЙФФАЙЗЕН БАНК » та АТ "ПУМБ"АТ «ОКСІ БАНК», АТ «ТАСКОМБАНК», «АТ «ІНДУСТРІАЛ БАНК», АТ «БАНК ВОСТОК», АТ «ПРОКРЕДИТ БАНК», АТ «Акціонерно - комерційний банк «ЛЬВІВ», АТ «Кредо Банк», АТ «ОТП БАНК », АТ «ІДЕЯ БАНК», АТ «АГРОПРОСПЕРІС БАНК», АТ «УКРСИББАНК» , АТ «БАНК АВАНГАРД», АТ «БАНК АЛЬЯНС», ПАТ АБ «ПІВДЕННИЙ», АТ «АЛЬТА БАНК», АТ «ІНГ БАНК УКРАЇНА», ПАТ АБ «УКРГАЗБАНК», АТ «Банк 3/4», АТ «СКАЙ БАНК», АТ "ДЕРЖАВНИЙ ЕКСПОРТНО ІМПОРТНИЙ БАНК УКРАЇНИ" відкритих поточних рахунків відносно боржника не має.
09 квітня 2024 року на адресу боржника направлено виклик про необхідність з'явитись до приватного виконавця та надати відповідні документи. Крім того повідомлено про обов'язок письмово повідомляти про повне чи часткове самостійне виконання рішення, виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження, про встановлення відстрочки або розстрочки виконання, зміну способу і порядку виконання рішення, зміну місця проживання чи перебування (у тому числі про зміну реєстрації), а також про зміну місця роботи проте боржник до приватного виконавця не з'явився, витребувані документи не надав.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 09 квітня 2024 року, боржнику належить 1/2 частина будівлі та споруди, реєстраційний номер 2531393612020, місцезнаходження: АДРЕСА_1 , на підставі чого, з урахуванням направленого 19 квітня 2024 року попередження на адресу боржника щодо проведення опису й арешту майна, приватним виконавцем складено постанову про опис й арешт майна боржника копію якої направлено сторонам виконавчого провадження.
24 квітня 2024 року на адресу боржника направлено повторний виклик про необхідність з'явитись до приватного виконавця та надати відповідні документи та повідомлено про обов'язок письмово повідомляти про повне чи часткове самостійне виконання рішення та виникнення обставин, що зумовлюють обов'язкове зупинення виконавчого провадження проте боржник до приватного виконавця знову не з'явився, витребувані документи не надав.
25 квітня 2024 р. на адресу офісу приватного виконавця надано заяву представника боржника про визначення боржнику поточного рахунку для здійснення видаткових операцій, відповідно до Закону України № 3048 «Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих особливостей організації примусового виконання судових рішень і рішень інших органів під час дії воєнного стану». На підставі отриманої заяви, приватним виконавцем того ж дня, винесено відповідну постанову, яку направлено на виконання до АТ КБ «Приватбанк».
Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька О.О., в рамках виконавчого провадження № 74696723 діяла відповідно до вимог чинного Законодавства та у спосіб передбачений Законом.
Відповідно до інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 09 квітня 2024 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належить по 1/2 частині будівлі та споруди кожному, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 12.12.1997 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шатковською Т.Ю. за реєстровим № 348, право власності зареєстровано 07 грудня 2021 року державним реєстратором Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Рижковою Вікторією Василівною, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2531393612020.
Відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Отже, звернення стягнення на майно боржника в рамках виконавчого провадження здійснюється у порядку та у спосіб відповідно до норм чинного законодавства. Таким чином, твердження Позивача про те, що він не є власником вищезазначеного нерухомого майна направлені на те, щоб уникнути від відповідальності. (т. 1 а.с. 73-85)
27 червня 2024 року представником третьої особи АТ «Банк Кредит Дніпро» через систему «Електронний суд» було подано пояснення в яких остання зазначила так, рішенням Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19 серпня 2010 року по справі №2-3416/10 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Банку Кредит Дніпро» - задоволено. Стягнуто солідарно з ТОВ «МАЙПАК», ОСОБА_6 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованість по кредитному договору про надання відновлювальної кредитної лінії №031007-Л від 03 жовтня 2007 року в сумі 2 689 352,76 грн. Стягнуто з ТОВ «МАЙПАК» на користь ПАТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованість по кредитному договору про надання відновлювальної кредитної лінії №031007-Л від 03 жовтня 2007 року із застосуванням 20% річних в сумі 85,133.32 грн. Стягнуто солідарно з ТОВ «МАЙПАК», ОСОБА_6 , ОСОБА_3 на користь ПАТ «Банк Кредит Дніпро» судові витрати у вигляді судового збору 1700 грн та витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 250 грн. В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_6 відмовлено. В задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено. Рішення набрало законної сили (наявне в матеріалах справи).
Станом на момент постановлення судового рішення, позивачу ОСОБА_3 вже належало на праві власності частина спірного нерухомого майна, яке було ним набуто ще у 1997 році на підставі договору купівлі-продажу.
При цьому, напротязі 27 років цей договір купівлі-продажу сторонами правочину не оспорювався та є дійсним станом на сьогодні.
Також, відсутнє судове рішення, яким право власності позивачів було оспорено третіми особами, та позивачами не було надано доказів звернення до правоохоронних органів та/або наявності відповідного вироку суду, який набрав чинності щодо незаконних дій третіх осіб щодо набуття права власності на майно, яке є предметом спору.
Враховуючи ту обставину, що власність зобов'язує, позивачів напротязі перебування цього майна у власності сплачувати комунальні послуги та нести інші витрати, пов'язані із утриманням цього майна, а тому не могли знати, що це майно перебуває у їх власності. Тим паче, позивачами було виготовлено технічні паспорти на вказане нерухоме майно (примірники додаються), що відповідало їх волевиявленню, а тому обставини, на які вони посилаються у позові, не відповідають дійсності.
Так, 09 квітня 2024 року приватним виконавцем виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №74696723 з примусового виконання виконавчого листа (дублікату) № 2-3416/2010, виданого 26.03.2024 Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська про стягнення солідарно з ТОВ "Майпак", ОСОБА_6 , ОСОБА_3 на користь ПАТ "Банк Кредит Дніпро" заборгованості по кредитному договору про надання відновлювальної кредитної лінії №031007-Л від 03 жовтня 2007 року в сумі 2689352,76 грн.
В подальшому, враховуючи значну суму заборгованості за вищезазначеним невиконаним судовим рішенням, в межах вказаного виконавчого провадження, 24 квітня 2024 року приватним виконавцем Русецькою О.О. було здійснено опис та арешт нерухомого майна боржника ОСОБА_3 , а саме: 1/2 частина будівель та споруд (реєстраційний номер 2531393612020. Загальна площа (кв.м): 108.5), яка складається: Складова частина об'єкта нерухомого майна: житлова будівля, А-1; Складова частина об'єкта нерухомого майна: Прибудова, А1-1 Складова частина об'єкта нерухомого майна: Баня, Б-1; Складова частина об'єкта нерухомого майна: Будівля охорони,В-1; Складова частина об'єкта нерухомого майна: Комора, Г-1; Складова частина об'єкта нерухомого майна: Споруди, мостіння, 1-8,І; Складова частина об'єкта нерухомого майна: Елінг, Д-1; Складова частина об'єкта нерухомого майна: Котельня, Е-1; Складова частина об'єкта нерухомого майна: Навіс, Ж-1 місцезнаходження: АДРЕСА_1 .
Отже, лише після проведення приватним виконавцем опису та арешту вищезазначеної 1/2 частини нерухомого майна боржника за виконавчим провадженням ОСОБА_3 , надійшов вказаний позов до суду.
Враховуючи, що позивач ОСОБА_3 має невиконані кредитні зобов'язання перед АТ «Банк Кредит Дніпро», що підтверджується судовим рішенням, яке набрало законної сили, та здійснює всі можливі дії задля уникнення від виконання судового рішення, результатом чого є наявність поданого позову, та в разі його задоволення, може призвести до зменшення можливості задовольнити Банку свої вимоги за рахунок реалізації нерухомого майна боржника ОСОБА_3 .
Отже, вважали, що подача вказаного позову та, як наслідок ухвала Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська про відкриття провадження у справі, не пов'язана із дійсним порушенням прав позивача, а направлена на виведення активів боржника ОСОБА_3 в межах відкритого виконавчого провадження, що є проявом недобросовісності в діях позивача ОСОБА_3 .
Крім того, недобросовісність в діях ОСОБА_3 вбачається й в укладенні договору дарування своєї частини квартири за адресою: АДРЕСА_3 , де 19 травня 2023 року, ОСОБА_3 (дарувальник) в особі представника ОСОБА_2 здійснив відчуження шляхом дарування частки квартири АДРЕСА_4 , ОСОБА_7 (обдаровуваному - сину).
В провадженні Жовтевого районного суду м. Дніпропетровська перебувала цивільна справа №201/7760/23 за позовом АТ «Банк Кредит Дніпро» до ОСОБА_3 , ОСОБА_7 про визнання фраудаторного правочину недійсним де представником дарувальника щодо відчуження частини квартири ОСОБА_8 є теперішній позивач по справі ОСОБА_2 .
Отже, в результаті недобросовісних дій ОСОБА_3 , які полягають у виведенні своїх активів із власності та відсутності іншого майна, за рахунок якого можливо виконати судове рішення, АТ «Банк Кредит Дніпро» не зможе виконати судове рішення та задовольнити свої грошові вимоги.
При цьому, ОСОБА_3 не здійснює добровільного погашення заборгованості, не подав до приватного виконавця декларацію про майновий стан та доходи, що додатково свідчить про його недобросовісність.
Позивачами не зазначено за захистом яких порушених прав вони звернулися до суду. Тобто, яке конкретне право вони хочуть захистити. Відсутність цієї інформації унеможливлює задоволення позову (ч.1 ст.2 ЦПК України). Більше того, це також унеможливлює визначення ефективного способу захисту, про який стверджують позивачі.
Окрім того зазначила, що укладаючи договір купівлі-продажу, дії позивачів відповідали внутрішній волі та волевиявленню, позивачі бажали настання правових наслідків, та договір купівлі-продажу був нотаріально посвідчений, а записи про реєстрацію права власності було законно внесено до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 23 червня 2024 року, ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належить по 1/2 частині будівлі та споруди кожному, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого 11 жовтня 1997 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Шатковською Т.Ю. за реєстровим №1237, право власності зареєстровано державним реєстратором Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Рижковою Вікторією Василівною, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2531393612020.
Також, в позові позивачами зазначено, що в ДРРПННМ міститься ще й скан копія аналогічного договору купівлі-продажу, посвідченого начебто приватним нотаріусом Гуніним В.В. 12.12.1997 та начебто спільна заява з ОСОБА_3 про те, що даний договір є неправомірним. Однак, при цьому згідно вищезазначеної довідки вбачається, що вказаний договір купівлі-продажу, серія та номер: 348, виданий 12.12.1997, видавник: Приватний нотаріус В.В.Гунін, було видалено та в реєстр було внесено виправлення, тобто, недоліки, про які зазначали позивачі було усунуто.
Отже позивачі набули у власність будівлі та споруди правомірним шляхом, їх право власності зареєстровано у встановленому законом порядку та вони є добросовісними власниками. Будь-яких судових рішень про витребування майна від ОСОБА_3 та ОСОБА_2 постановлено не було, а тому їх право власності на вказане майно ніким не оспорюється.
Заявлені вимоги про скасування державної реєстрації права власності та припинення права власності є різновидом відчуження майна його власником, який є боржником в межах виконавчого провадження, та направлена на уникнення від виконання судового рішення, яке набрало законної сили, а тому вважаємо таке право чи інтерес позивача ОСОБА_3 не може бути захищене, адже є непорушеним, а вчиняється останнім на шкоду кредитору АТ «Банк Кредит Дніпро» та є проявом явного зловживання правом. А тому вважали, що відсутні підстави для скасування записів про державну реєстрацію права власності та припинення права власності за позивачами. (т. 1 а.с.100-105)
Окрім того представником АТ «Банк Кредит Дніпро» 11 липня 2024 року через систему «Електронний суд» було подано заяву про застосування строку позовної давності зазначивши, що право власності позивачами було набуто 11 жовтня 1997 року на підставі договору купівлі-продажу.
Договір купівлі-продажу було нотаріально посвідчено, а особи покупців та продавця було встановлено, нотаріусом перевірено дієздатність сторін договору.
21 листопада 2021 року позивачі замовляли та отримували технічні паспорти на будівлі та споруди за адресою: АДРЕСА_1 . Також у грудні 2021 року позивачі подавали заяви про державну реєстрацію прав, надавали свої персональні дані та пакет документів, проходили ідентифікацію, тому їх особи було встановлено належним чином. Вони вже тоді були обізнані та бажали настання правових наслідків у вигляді реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.
В подальшому, 25 січня 2022 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 звертались з заявою до Державного реєстратора сектору державної реєстрації Павлоградської райдерж адміністрації про внесення виправлення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно щодо об'єкта нерухомого майна (вказана заява наявна в матеріалах справи). Отже, вважали, що з 11 жовтня 1997 року позивачі були обізнані про наявність у них на праві власності будівель та споруд за адресою: АДРЕСА_1 , а мотив подачі цього позову очевидно є штучним, з метою виведення нерухомого майна з метою ухилення від виконання судового рішення Бабушкінського районного суду м. Дніпропетровська від 19.08.2010, а отже, позивачами пропущено строк позовної давності, що є підставою для відмови в позові. (т. 1 а.с. 181-184).
12 липня 2024 року відповідачем приватним нотаріусом Дніпровського міського нотаріального округу Шатковською І.Ю. надано пояснення в яких осотання зазначила наступне.
Так в позовній заяві вказане, що нею 11 жовтня 1997 року було посвідчено договір купівлі-продажу будівель та споруд, розташованих за адресою: АДРЕСА_1 . Оглянувши копію договору, який нібито вона посвідчила, зазначила, що нею він ніколи не посвідчувався та є підробленим.
В 1997 році вона здійснювала нотаріальну діяльність як приватний нотаріус Башкіна LЮ., тобто під своїм дівочим прізвищем, а 03 квітня 2010 року вона одружилась та взяла прізвище чоловіка та стала здійснювати свою нотаріальну діяльність під прізвищем « ОСОБА_9 », тобто в підробленому договорі використане її прізвище, яке вона одержала після реєстрації шлюбу в 2010 роц.
Крім того номер бланку на якому викладено підроблений договір «НВО 124022». Згідно інформаційної довідки з Єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів від 10 червня 2024 року ідентифікатор 213438693, цей бланк був одержаний приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Хіоніною Ніною Михайлівною 30 листопада 2016 року, та був використаний 15 берензня 2017 року, на якому було викладено та видано свідоцтво про право на спадщину, тобто бланк, на якому викладено договір теж є підробленим.
Згідно реєстру для реєстрації нотаріальних дій за 1997 рік на 11 жовтня 1997 року номер реєстру був чотири тисячі сто п?ятдесят сім, а в підробленому договорі тисяча двісті тридцять сім. Виходячи з вищенаведеного вважала себе не належним відповідачем (т.1 а.с. 215)
30 вересня 2024 року предстаником позивача надано письмові пояснення на пояснення третьої особи, в яких останній зазначив, що третя особа зазначає що позивачами не оспорюється 27 років як свідчення того, що позивачі діють недобросовісно проте позивачі в обгрунтування позовних вимог зазанчали що їм не було відомо про реєстрацію за ними права власності на вказане майно, а дізналися лише 24 квітня 2024 року коли приватний виконавець повідомила їм що ОСОБА_3 є власником частиним тому жодної недобросовісності в їх діях немає.
Стосовно не зазначенння яке саме порушене право вони хотіли б захистити вказав, що оскільки державна реєстрація права власності за позивачами була проведена на підставі підробленого документу належним способом захисту є припинення права власності на спірне нерухоме майно за позивачами. Це відновлює становище, яке існувало до прийняття державним реєстратором оспорюваного рішення.
Наполягали на тому що жодних договорів не підписували заяв на державну реєстрацію прав власності не подавали, а належним способом захисту порушених їх прав буде саме припинення права власності , а не визнання нікчемного правочину недійсним (т. 1 а.с. 242-247).
Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
Згідно з протоколом автоматизованого розподілу справ між суддями від 06 травня 2024 року указана позовна заява передана для розгляду судді Демидовій С.О. (т. 1 а.с. 25-26).
Ухвалою судді від 10 травня 2024 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Державного реєстратора Павлоградської районної державної адміністрації Рижкової Вікторії Василівни, Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шатковської Ірини Юріївни, треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, Територіальна громада м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради, про скасування державної реєстрації та припинення права власності (т. 1 а.с.27-28)
30 травня 2024 року через систему «Електронний суд» було подано клопотання представника АТ «Кредит Дніпро» про вступ у справу в якості третьої особи, яке 11 червня 2024 року в судовому засіданні було задоволено (т. 1 а.с 37-43).
04 червня 2024 року, 04 липня 2024 року, 01 серпня 2024 року, 08 листопада 2024 року, 07 травня 2025 року на адресу суду від керівника апарату райдержадміністрації Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Ольги Біловол надійшли заяви про розгляд справи за їх відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечували (т. 1 а.с. 69, 160, 221, т. 2 а.с. 4, 86-94).
12 листопада 2024 року ухвалою суду було відмовлено у закритті провадження у справі (т. 2 а.с. 14, 20-23 )
Ухвалами суду від 12 листопада 2024 року клопотання представника третьої особи про залишення позову без руху та закриття провдження у справі залишено без задоволення (т .2 а.с. 15, 24--26).
12 листопада 2024 року ухвалою суду відмовлено в задоволено клопотання представника позивачів про витербування доказів (т .2 а..с 16-17)
Приватний нотаріус 27 листопада 2024 року надала заяву про розгляд справи за її відстуності, проти позову заперечувала оскільки даний договоір вона не посвідчувала (т .2 а.с. 28)
20 січня 2025 року представником позивачів подано клопотання про витребування доказів (т .2 а.с. 44-45).
Ухвалою суду від 20 січня 2025 року задоволено клопотання представника позивачів про витребування доказів (т .2 а.с. 50- 52)
11 лютого 2025 року державним нотаріальним архівом надано витребуванні докази (т. 2 а.с. 61).
Ухвалою суду від 08 травня 2025 року закрито підготовче провадження у справі та справу призначено до судового розгляду по суті (т. 2 а.с. 100-101)
В судовому засідання представник позивачів позовні вимоги підтримав та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі.
Відповідачі в судове засідання не з'явилися про день та час повідомлялися належним чином, просили суд слухати справу за їх відсутності
Представник приватного виконавця заперечував проти задоволення позовних вимог вважаючи їх необгрунтованими.
Представник АТ «Банк Кредит Дніпро» заперечувала проти задоволення позовних вимог наполягала на тому що позивачі зловживають своїми правами, а позов є штучним.
Фактичні обставини встановленні судом
Відповідно договору від 11 жовтня 1997 року ОСОБА_10 продав, а ОСОБА_3 та ОСОБА_2 придбали по 1/2 частині будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 , даний договір посвідчено приватним нотаріусом Шатковською І.Ю. та зареєстровано в реєстрі за № 1237 на (бланк НВО124022) (т. 1а.с. 7)
Згідно договору від 12 грудня 1997 року ОСОБА_10 продав, а ОСОБА_3 та ОСОБА_2 придбали по 1/2 частині будівель та споруд за адресою АДРЕСА_1 , даний договір посвідчено приватним нотаріусом Гуніним В.В. та зареєстровано в реєстрі за № 348 (бланк НВО13402524022) (т. 1а.с. 8).
25 січня 2022 року позивачі звернулися з заявою до державного реєстратора Сектору державної реєстрації Павлоградської райдержадміністрації з проханням виправити помилку в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно у розділі № 2531393612020 та в праві власності № 45608721 та № 45608790 у вкладці супровідні документи замінити договір купівлі - продажу 348 від 12 грудня 1997 року виданий Приватним нотаріусом В.В. Гуніним на договір купівлі продажу № 1237 від 11 жовтня 1997 року виданий приватним нотаріусом Шатковською І.Ю. у зв'язку з неправомірністю попереднього (т. 1 а.с. 9)
Як стверджували позивачі дані договори та заяви вони не підписували, про зареєстроване за ними право власності на будівлі та споруди розташовані за адресою АДРЕСА_1 не знали та дізнались лише в квітні 2024 року коли приватним виконавцем було здійснено опис цього майна у виконавчому провадженні про стягнення з ОСОБА_3 заборгованості за виконавчим листом № 2-3416/2010.
Відповідно до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань зареєстровано громадська організація Дніпропетровська обласна громадська організація «Клуб ветеранів веслування на байдарках та каноє» засновниками якої є ОСОБА_3 , ОСОБА_5 та ОСОБА_2 (т. 1 а.с.15).
15 травня 2002 року Дніпропетровська обласна громадська організація «Клуб ветеранів веслування на байдарках та каноє» уклали договір з КП «Водно - спортивний комбінат» Дніпровської міської ради відповідно до якого громадська організація зобов'язалася поставити (побудувати) тимчасові будівлі і споруди для проведення учбово тренувальних заходів оздоровчих заходів для дітей та працівників КП «Водно - спортивний комбінат» Дніпровської міської ради, на їх території, а саме АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 19-20)
02 січня 2023 року між Комунальним підприємством «Водно - спортивний комбінат» Дніпровської міської ради та Дніпропетровською обласною громадською організацією «Клуб ветеранів веслування на байдарках та каноє» було укладено договір про надання послуг пов'язаних зі спортом № 7 відповідно до якого громадська організація зобов'язалася надати послуги пов'язання зі спортом та послуги з тимчасового розміщення (т. 1 а.с. 16-18).
Відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 06 травня 2024 року будівлі та споруди розташовані за адресою АДРЕСА_1 В 07 грудня 2021 року державним реєстратором Павлоградської районної державної адміністрації Дніпропетровської області Рижковою В.В. зареєстровано право власності по спільної часткової власності за ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2531393612020, на підставі договору купівлі - продажу, серія та номер : 1237, виданий 11 жовтня 1997 року видавник приватний нотаріус Шатковська Т.Ю.; договір купівлі - продажу , серія та номер : 348, виданий 12 грудня 1997 року, видавник приватний нотаріус В.В. Гунін (т. 1 а.с.11-12)
Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна станом на 06 травня 2024 року право власності на громадські будинки, будівлі, споруди та гідротехнічні споруди розташовані за адресою АДРЕСА_1 право власності зареєстровано за Територіальною громадою м. Дніпра в особі Дніпровської міської ради (т. 1 а.с.13-14).
23 листопада 2021 року на запит ОСОБА_3 від 22 листопада 2021 року КП «ДМБТІ» Дніпровської міської ради надано відповідь, що станом на 31 грудня 2012 року, в інвентаризаційній справі відомості щодо реєстрації права власності на нерухоме майно за адресою : АДРЕСА_1 відсутні (т.1 а.с. 10).
Представником АТ «Банк Кредит Дніпро» надано технічний паспорт від 22 листопада 2021 року зробленого на замовлення ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на об'єкт, який розташований за адресою АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 113- 116) та технічний паспорт від 09 грудня 2021 року зроблений на замовлення ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на об'єкт розташований за адресою АДРЕСА_1 (т.1 а.с.119-122).
Згідно інформаційної довідки з єдиного реєстру спеціальних бланків нотаріальних документів сформованої приватним нотаріусом Шатковською І.Ю. : серія та номер бланку НВО 124022 , дата отримання бланку 30 листопада 2016 року; бланк отримав приватний нотаріус Хіоніна Н.М. м. Київ; дата витрачання бланка 15.03.2017; код витрачання свідоцтво про право на спадщину (т. 1 а.с.216 )
01 лютого 2025 року на ухвалу про витребування доказів завідувачем Державним нотаріальним архівом в Дніпропетровській області надано відповідь, що згідно Реєстру для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Гуніна Віктора Володимировича за 1997 рік, том 2, що знаходиться на зберіганні в Державному нотаріальному архіві в Дніпропетровській області, за 12 грудня 1997 року запис про посвідчення договору купівлі-продажу будівель і споруд за участю продавця ОСОБА_10 та покупців ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , відсутній; в Реєстрі для реєстрації нотаріальних приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Гуніна Віктора Володимировича за 12 грудня 1997 року зареєстровані нотаріальні дії з № 2330 по № 2339; згідно Реєстру для реєстрації нотаріальних дій приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Гуніна В.В. за 1997 рік, том 1, що знаходиться на зберіганні в Державному нотаріальному архіві в Дніпропетровській області, за реєстровим № 348 від 07 березня 1997 року зареєстрована інша нотаріальна дія від іншої особи (т. 2 а.с. 61 ).
09 квітня 2024 року постановою приватного виконавця виконавчого округу Дніпропетровської області Русецькою О.О. відкрито виконавче провадження № 74696723 на виконання виконавчого листа № 2-3416/2010 виданого 26 березня 2024 року Бабушкінським районним судом міста Дніпропетровська про солідарне стягнення з ТОВ «Майпак», ОСОБА_6 , ОСОБА_3 , на користь АТ «Банк Кредит Дніпро» заборгованості по кредитному договору в розмірі 2 689 352,76 грн(т. 1 а.с.49-50).
24 квітня 2024 року приватним виконавцем у виконавчому провадженні № 74696723 винесено постанову про опис та арешт майна боржника ОСОБА_3 , а саме частини будівлі та споруди за адресою АДРЕСА_1 (т. 1 а.с. 51-53).
Представником позивача після закриття підготовчого провадження у справі та призначення справи до судового розгляду по суті було надано докази, а саме копію позовної заяви за позовом Дніпровської міської ради до них про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за адресою АДРЕСА_1 , шляхом знесення самочинно побудованих будівель та споруд з припинення права володіння ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на об'єкти нерухомого майна які розташовані за адресою АДРЕСА_1 із закриттям розділу разом з додатками (т. 2 а.с.136- 159 ), проте суд не бере їх до уваги оскільки вони були подання з порушенням строку на їх подання.
Мотивована оцінка кожного аргументу, наведеного представником позивача, щодо наявності чи відсутності підстав для задоволення позову. Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Статтею 10 ЦПК України визначено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно з п. 1) ч. 1 ст. 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;
Частинами 1, 2 ст. 18 цього ж закону передбачено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:
1) прийняття/отримання документів для державної реєстрації прав, формування та реєстрація заяви в базі даних заяв;
2) виготовлення електронних копій документів, поданих для державної реєстрації прав, шляхом сканування (у разі подання документів у паперовій формі) та їх розміщення у Державному реєстрі прав;
3) встановлення черговості розгляду заяв, зареєстрованих у базі даних заяв;
4) перевірка документів та/або відомостей Державного реєстру прав, відомостей реєстрів (кадастрів), автоматизованих інформаційних систем на наявність підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав та прийняття відповідних рішень;
5) прийняття рішення про державну реєстрацію прав (у разі відсутності підстав для зупинення розгляду заяви, зупинення державної реєстрації прав, відмови у проведенні державної реєстрації прав);
6) відкриття розділу в Державному реєстрі прав та/або внесення до відкритого розділу або спеціального розділу Державного реєстру прав відповідних відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, про об'єкти та суб'єктів цих прав;
7) формування витягу з Державного реєстру прав про проведену державну реєстрацію прав для подальшого використання заявником;
8) видача/отримання документів за результатом розгляду заяви. 2. Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.
Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.
Згідно пункту 1 частини 3 статті 10 Закону державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення у випадках, передбачених законом; відповідність повноважень особи, яка подає документи для державної реєстрації прав; відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах; наявність обтяжень прав на нерухоме майно; наявність факту виконання умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов'язує можливість виникнення, переходу, припинення речового права, що підлягає державній реєстрації.
Згідно пункту 2 частини 3 статті 10 Закону державний реєстратор перевіряє документи на наявність підстав для проведення реєстраційних дій, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, зупинення державної реєстрації прав, відмови в державній реєстрації прав та приймає відповідні рішення.
Згідно частини 1 статті 11 Закону державний реєстратор самостійно приймає рішення за результатом розгляду заяв у сфері державної реєстрації прав.
Згідно пункту 5 частини 1 статті 24 Закону у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо наявні суперечності між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Таким чином, згідно вказаних приписів, державний реєстратор має право прийняти рішення про відмову у державній реєстрації у випадку суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями.
Відповідно до п. 37 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2013 р. № 868 «Про затвердження Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» (далі - Порядку), документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення речових прав на нерухоме майно, є, в тому числі:
1)укладений в установленому законом порядку договір, предметом якого є нерухоме майно, права щодо якого підлягають державній реєстрації, або речове право на нерухоме майно чи його дублікат.
Тобто, до кола повноважень державного реєстратора входить дослідження документів на предмет їх відповідності вимогам законодавства, визначення факту виникнення в заявника речового права на нерухоме майно або ж його обтяження, а також встановлення відсутності суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими правами на нерухоме майно.
Крім того, саме зазначені положення Закону встановлюють межі дослідження наведених юридичних фактів. Цими межами і є подані документи та права, які з них виникають.
З точки зору юридичних фактів встановленню підлягають наступні обставини: а) чи відповідає поведінка особи на момент вчинення правочину тим правовим моделям, які в подальшому є необхідними для державної реєстрації прав, що виникли внаслідок цього правочину? б) чи виникло в особи право, яке підлягає державній реєстрації? в) чи належним чином зафіксовані юридичні факти в документах, які подаються для проведення реєстрації? г) чи достатньо їх для проведення реєстрації тощо. Іншими словами - державний реєстратор повинен встановити ті юридичні факти, які виникають безпосередньо з поданих документів.
Згідно з ст. 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Відповідно до ст. 334 цього ж кодексу право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.
Право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.
Права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Для приватного права апріорі властивою є така засада як розумність.
Розумність характерна як для оцінки/врахування поведінки учасників цивільного обороту, тлумачення матеріальних приватно-правових норм, що здійснюється при вирішенні спорів, так і для тлумачення процесуальних норм (див. постанову Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі № 554/4741/19, постанову Верховного Суду у складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2022 року у справі № 520/1185/16-ц, постанову Великої Палати Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі № 209/3085/20).
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).
Порушення права пов'язане з позбавленням його суб'єкта можливості здійснити (реалізувати) своє приватне (цивільне) право повністю або частково.
Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж приватні (цивільні) права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких приватних (цивільних) прав (інтересів) позивач звернувся до суду.
Суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси (частина перша статті 21 ЦК України).
Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, які спричинені рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, й ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних прав, і такі правовідносини мають майновий характер або пов'язані з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів (див., зокрема: постанови Великої Палати Верховного Суду від 04 квітня 2018 року в справі № 361/2965/15-а (провадження № 11-190апп18), від 09 листопада 2021 у справі № 542/1403/17 (провадження № 14-106цс21).
Так, відповідно до статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Об'єктом захисту є порушене, невизнане або оспорюване право чи цивільний інтерес. Порушення права пов'язане з позбавленням його володільця можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково. При оспорюванні або невизнанні права виникає невизначеність у справі, спричинена поведінкою ігшої особи.
Статтею 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Таким чином, порушення, невизнання або оспорювання суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України, право на звернення до суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Реалізуючи, передбачене статтею 55 Конституції України, статтею 4 ЦПК України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Відповідно до пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Водночас зазначені норми не означають, що кожний позов, поданий до суду, має бути задоволений. Якщо позивач не довів порушення його права чи безпосереднього інтересу, в позові слід відмовити. Близький за змістом правовий висновок викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі №761/45721/16-ц.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що підставою для звернення особи до суду є наявність у неї порушеного права та/або законного інтересу. Таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які підтверджували б наявність порушення права та/або законного інтересу особи, за захистом якого вона звернулася, є підставою для відмови у задоволенні такого позову.
Особа, яка звертається до суду з позовом вказує у позові власне суб'єктивне уявлення про її порушене право та/або охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
У свою чергу, суд має перевірити доводи, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, у тому числі, щодо матеріально-правового інтересу у спірних відносинах.
Оцінка предмета заявленого позову, а відтак наявності підстав для захисту порушеного права та/або інтересу позивача, про яке ним зазначається в позовній заяві, здійснюється судом, на розгляд якого передано спір, крізь призму оцінки спірних правовідносин та обставин (юридичних фактів), якими позивач обґрунтовує заявлені вимоги (такий правовий висновок Верховного Суду виклав у постановах від 19.09.2019 у справі №924/831/17, від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 22.09.2022 у справі №924/1146/21, від 06.10.2022 у справі №922/2013/21, від 17.11.2022 у справі №904/7841/21).
Звертаючись до суду з позовом позивачі просили суд скасувати за ними державну реєстрацію права власності проведену державним реєстратором та припинити право власності на будівлі та споруди розташовані за адресою АДРЕСА_1 , посилаючись на те що вони не підписували договір купівлі - продажу та не знали що їм належить на праві власності дані будівлі та споруди. Поруч з цим, в позовній заяві позивачі не зазначили обставин, які підтверджували б наявність порушення їх прав та/або законного інтересу.
Також позивачами не було доведено належними доказами факт не підписання договору, а саме не заявлено клопотання про проведення почеркознавчої експертизи, не надано доказів звернення до правоохоронних органів стосовно вчинення кримінального правопорушення. Також, відсутнє судове рішення, яким право власності позивачів було оспорено третіми особами, та позивачами не було надано доказів звернення до правоохоронних органів та/або наявності відповідного вироку суду, який набрав чинності щодо незаконних дій третіх осіб щодо набуття права власності на майно, яке є предметом спору.
Тим паче, позивачами було виготовлено технічні паспорти в 2021 році на вказане нерухоме майно копії яких було надано третьою особою, що спростовує твердження позивачів про те що вони не знали про існування зареєстрованого за ними права власності на будівлі та споруди на які вони просять припинити право власності, а тому обставини, на які вони посилаються у позові, не відповідають дійсності.
Враховуючи, що в судовому засіданні позивачами належними та допустимими доказами не доведено суду факт порушення відповідачами їх прав та інтересів, за захистом яких вони звернувся до суду, суд вважає за необхідне відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
За обставин, коли позивачі не довели обставин порушення їх прав чи інтересів та зважаючи на приписи цивільного процесуального законодавства про те, що суд ухвалює рішення в межах заявлених особою вимог, суд доходить висновку, що позивачами не доведено порушення їх прав.
Відсутність порушення прав та законних інтересів позивача є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові (така правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №910/15262/18 та від 03.03.2020 у справі №910/6091/19).
Верховний Суд неодноразово у своїх постановах наголошував на тому, що у разі з'ясування обставин відсутності порушеного права позивача (що є самостійною, достатньою підставою для відмови у позові), судам не потрібно вдаватись до оцінки спірного рішення на предмет його відповідності положенням законодавства.
Отже, в межах заявлених позовних вимог, встановивши, що позивачами не доведено наявності у них порушеного права (інтересу), суд вважає за необхідне у задоволенні позову відмовити.
Як вказує Верховний Суд у постанові від 21 жовтня 2020 року у справі № 509/3589/16-ц (провадження № 61-16895св18) сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові та застосовується тільки до обґрунтованих позовних вимог. Якщо суд дійде висновку, що заявлені позовні вимоги є необґрунтованими, то повинен відмовити в задоволенні такого позову саме з цієї підстави.
У зв'язку з тим, що суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення, строки позовної давності не застосовуються.
Доходячи до такого висновку, суд звертає увагу на практику Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п. 58 якого Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п. 29).
Судові витрати розподілити на підставі ст. 141 ЦПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 76, 78, 81, 141, 259, 263-265, 355 ЦПК України, суд, -
В задоволені позовних вимог ОСОБА_2 , ОСОБА_3 до Державного реєстратора Павлоградської районної державної адміністрації Рижкової Вікторії Василівни, Приватного нотаріуса Дніпровського міського нотаріального округу Шатковської Ірини Юріївни, треті особи: Приватний виконавець виконавчого округу Дніпропетровської області Русецька Оксана Олександрівна, Територіальна громада м. Дніпро в особі Дніпровської міської ради, Акціонерне товариство «Банк Кредит Дніпро» про скасування державної реєстрації та припинення права власності відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складено 10 грудня 2025 року
Суддя С.О. Демидова