Номер провадження: 22-з/813/449/25
Справа № 522/7555/23-Е
Головуючий у першій інстанції
Доповідач Комлева О. С.
10.12.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі:
головуючого-судді Комлевої О.С.,
суддів: Драгомерецького М.М., Сегеди С.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання адвоката Мохнюк Руслани Геннадіївни, представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу, у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного майна та за зустрічним позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою власністю,-
У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна, в якому просив: - визнати 1/2 частки права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 , (реєстраційний номер 2627683551100), та 1/2 права власності на нежитлове приміщення за адресою: АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1434833151237) за ним; - стягнути половину вартості майна з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у загальній сумі 107 115 грн., в рахунок компенсації за спільно нажите майно: автомобіль NISSAN MICRA, сірого кольору, VIN-код: НОМЕР_1 , загальною вартістю 149 600 грн., пральну машину Samsung WW70K42106WDUA, холодильник Samsung RB31FSRNDWW/UA, телевізор Samsung 40j5000, загальною вартістю 36 370 грн. та меблі (диван та шафа з тумбою під телевізор), всього меблів на суму 28 260 грн.; - стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати.
ОСОБА_2 звернулася до суду з зустрічним позовом до ОСОБА_1 про визнання майна особистою власністю, в якому просила визнати квартиру, яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_2 , загальною площею 31,8 кв.м., та знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2627683551100, та нежитлове приміщення, яке зареєстроване на ім'я ОСОБА_2 , загальною площею 5,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 приміщення 4 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1434834151237 її особистою власністю, а також стягнути судові витрати та витрати на правову допомогу з ОСОБА_1 на її користь.
Рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 серпня 2024 року позов ОСОБА_1 задоволений частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1/2 вартості автомобіля NISSAN MICRA, VIN-код: НОМЕР_1 , у розмірі - 40 566 грн.
У задоволенні інших вимог відмовлено.
Зустрічний позов ОСОБА_2 задоволений.
Визнано квартиру, яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_2 , загальною площею 31,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2627683551100 - особистою власністю ОСОБА_2 .
Визнано нежитлове приміщення, яке зареєстроване на ім'я ОСОБА_2 , загальною площею 5,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 приміщення 4 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1434834151237 - особистою власністю ОСОБА_2 .
22.08.2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мохнюк Р.Г. звернувся до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, в якій просив стягнути з відповідачки судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 37850 грн., посилаючись на те, що судом під час розгляду справи не було вирішено питання про судові витрати.
22.08.2024 року ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Артем'єва К.М. звернулася до суду з заявою про ухвалення додаткового рішення, посилаючись на те, що у зв'язку з розглядом справи позивач за зустрічним позовом понесла судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 31232,30 грн., які просила стягнути з відповідача за зустрічним позовом.
Додатковим рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 жовтня 2024 року заява ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мохнюк Р.Г про ухвалення додаткового рішення задоволена частково.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у розмірі 402,05 грн., та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 388,80 грн.
Додатковим рішенням Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 жовтня 2024 року заява ОСОБА_2 , в інтересах якої діє адвокат Артем'єва К.М. про ухвалення додаткового рішення задоволена.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу у розмірі 31232,30 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду, ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мохнюк Р.Г. на підставі ордеру (а.с. 59, т.3), звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення суду в частині задоволення зустрічного позову та відмови у задоволені позову про поділ спільного майна щодо спільної квартири та нежитлового приміщення скасувати, прийняти частково нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги за первісним позовом та визнати 1/2 частки права власності на квартиру за адресою: АДРЕСА_1 за ОСОБА_1 , визнати 1/2 частки права власності на нежитлове приміщення (реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1434834151237) за ОСОБА_1 .
Постановою Одеського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мохнюк Р.Г. - задоволено.
Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 19 серпня 2024 року в частині позовних вимог ОСОБА_1 про визнання 1/2 частки права власності на квартиру та на нежитлове приміщення та в частині позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_2 про визнання особистою власністю квартири та нежитлового приміщення - скасовано.
Ухвалено в цій частині постанову.
Позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання 1/2 частки права власності на квартиру та на нежитлове приміщення - задоволено.
Визнано право власності за ОСОБА_1 на 1/2 частину:
- квартири, яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_2 , загальною площею 31,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2627683551100;
- нежитлового приміщення, яке зареєстроване на ім'я ОСОБА_2 , загальною площею 5,2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 приміщення 4 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1434834151237.
Припинено право власності ОСОБА_2 на 1/2:
- квартири, яка зареєстрована на ім'я ОСОБА_2 , загальною площею 31,8 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 2627683551100;
- нежитлового приміщення, яке зареєстроване на ім'я ОСОБА_2 , загальною площею 5.2 кв.м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_3 приміщення 4 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 1434834151237.
Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визнання майна особистою власністю - залишено без задоволення.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мохнюк Р.Г. на додаткове рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 жовтня 2024 року (про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу в сумі 31323,30 гривень) - задоволено частково.
Додаткове рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 жовтня 2024 року (про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу в сумі 31323,30 гривень) - скасовано.
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мохнюк Р.Г. на додаткове рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 жовтня 2024 року (про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 402,05 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 388,80 гривень) - задоволено частково.
Додаткове рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 10 жовтня 2024 року (про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судових витрат у розмірі 402,05 гривень та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 388,80 гривень) - скасовано.
Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 8 824 гривні 27 копійок.
21 жовтня 2025 року адвокат Мохнюк Р.Г., представник ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про стягнення судових витрат у якому просила суд стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в апеляційній інстанції в розмірі 19700 грн.
26 листопада 2025 року, адвокатом Артем'євою К.М. представником ОСОБА_2 , подано заперечення на клопотання.
В порядку визначеному ч.3 ст. 270 ЦПК України (в редакції Закону № 4508-IX від 18 червня 2025 року) додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.
Враховуючи, що для ухвалення додаткового рішення поставлено виключно питання про судові витрати, апеляційний суд вважає за можливе здійснити розгляд вказаного питання без повідомлення учасників справи.
Дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи клопотання про стягнення судових витрат, колегія суддів дійшла до висновку про залишення заяви без задоволення, з наступних підстав.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Частинами першою, другою статті 134 ЦПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
У додатковій постанові від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19), Велика Палата Верховного Суду також зазначила, що з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи. Із запровадженням з 15 грудня 2017 року змін до ЦПК України законодавцем принципово по-новому визначено роль суду у позовному провадженні, а саме: як арбітра, що надає оцінку тим доказам та доводам, що наводяться сторонами у справі, та не може діяти на користь будь-якої із сторін, що не відповідатиме основним принципам цивільного судочинства. Принцип змагальності знайшов свої втілення, зокрема, у положеннях частин п'ятої та шостої статті 137 ЦПК України, відповідно до яких саме на іншу сторону покладено обов'язок обґрунтування наявності підстав для зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами, а також обов'язок доведення їх неспівмірності.
Тому, при вирішенні питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу слід надавати оцінку виключно тим обставинам, щодо яких інша сторона має заперечення. Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися (частина третя статті 141 ЦПК України).
При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 141 ЦПК України, визначені також положеннями частин шостої, сьомої, дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на правову допомогу або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою, шостою, сьомою статті 141 ЦПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих за складністю доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю (див. додаткову постанову Великої Палати Верховного Суду від 15 червня 2022 року у справі № 910/12876/19 (провадження № 12-94гс20)).
Домовленості про сплату гонорару за надання правничої допомоги є такими, що склалися між адвокатом та клієнтом, у межах правовідносин яких слід розглядати питання щодо дійсності такого зобов'язання.
Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 цього Кодексу)».
Судом встановлено, що адвокат Мохнюк Р.Г. при зверненні до суду з апеляційною скаргою зазначила орієнтовні судові витрати позивача, а саме з оплати послуг адвоката з підготовки апеляційної скарги - 7000 грн. та інших витрат що були понесені в суді першої інстанції та ще будуть понесені в апеляційній інстанції про що буде зазначено в інших заявах та документах (а.с. 53).
При зверненні до суду з апеляційною скаргою на додаткові рішення суду, адвокат Мохнюк Р.Г. зазначила що попередній розрахунок витрат на правову допомогу на підготовку апеляційної скарги на додаткові рішення суду, складає 3500 грн.
Після винесення апеляційним судом постанови адвокат Мохнюк Р.Г., представник ОСОБА_1 звернулася до суду з клопотанням про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 витрат на правничу допомогу в апеляційній інстанції в розмірі 19700 грн.
Слід зазначити що з 07 жовтня 2025 року було відкладено справу на 15 жовтня 2025 року для проголошення судового рішення. 15 жовтня 2025 року в судове засідання учасники справи не з'явилися. Повний текст постанови Одеського апеляційного суду від 15 жовтня 2025 року адвокат Мохнюк Р.Г., представник ОСОБА_1 отримала до свого електронного кабінету ЄСІТС 18 жовтня 2025 року. З огляду на викладене, адвокатом Мохнюк Р.Г. не пропущено строк для подання клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу.
На підтвердження укладеної угоди з ОСОБА_1 , яка зазначена у ордері, адвокат Мохнюк Р.Г. до клопотання про стягнення витрат на правничу допомогу додала копію договору № б/н від 15.03.2023 року про надання правничої допомоги.
Однак у вищезазначеному договорі відсутній підпис ОСОБА_1 який би свідчив про його волевиявлення на його укладення.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).
За наведених підстав, колегія суддів приходить висновку про те, що у задоволенні клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мохнюк Р.Г., про стягнення судових витрат на правничу допомогу слід відмовити з підстав того, що на підтвердження витрат, які виникли за домовленістю клієнта ОСОБА_1 та адвоката Мохнюк Р.Г. не надано належно засвідченого договору про правничу допомогу.
За таких обставин колегія суддів вважає, що клопотання ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Мохнюк Р.Г. про стягнення судових витрат на правничу допомогу понесених у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, є необґрунтованою та задоволенню не підлягає, а тому правові підстави для прийняття додаткової постанови про відшкодування стягувачу витрат на правову допомогу відсутні.
Керуючись ст.ст. 141, 270, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, -
Клопотання адвоката Мохнюк Руслани Геннадіївни, представника ОСОБА_1 про стягнення витрат на правничу допомогу - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий ______________________________________ О.С. Комлева
Судді ______________________________________ М.М. Драгомерецький
______________________________________ С.М. Сегеда