Номер провадження: 22-ц/813/7061/25
Справа № 498/532/25
Головуючий у першій інстанції Чернецька Н. С.
Доповідач Коновалова В. А.
Іменем України
11.12.2025 року м. Одеса
Одеський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Коновалової В.А.,
суддів: Кострицького В.В., Лозко Ю.П.,
учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 ,
відповідачі - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
третя особа - Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),
розглянувши в порядку спрощеного провадження (без повідомлення учасників справи відповідно до ч. 2 ст. 369 ЦПК України) цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Врона Андрій Валентинович,
на ухвалу Великомихайлівського районного суду Одеської області від 22 липня 2025 року
за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження даних про батька, третя особа Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса),
У березні 2025 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження даних про батька, третя особа Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), в якому просив визнати ОСОБА_1 батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; виключити з актового запису № 147 про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та з актового запису № 02 про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вчинених Великомихайлівським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, відомості про батька дітей - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; зобов'язати Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Одеса), внести зміни до актового запису № 147 про народження дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та до актового запису № 02 про народження дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , вказавши батьком дітей ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_4 ) та зазначивши по батькові « ОСОБА_6 », інші відомості залишити без змін.
Великомихайлівський районний суд Одеської області ухвалою від 22 липня 2025 року зупинив провадження у цивільній справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) про визнання батьківства та внесення змін до актового запису про народження даних про батька.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Врона А.В., просить ухвалу Великомихайлівського районного суду Одеської області від 22.07.2025 року у справі № 498/532/25 - скасувати, справу № 498/532/25 направити до Великомихайлівського районного суду Одеської області для продовження розгляду, посилаючись на те, що оскаржувана ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням судом норм процесуального права.
В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Врона А.В., посилається на те, що 26.06.2025 року Великомихайлівським районним судом Одеської області постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, яке мало відбутися 22.07.2025 року об 11:00 год. Представником позивача 22.07.2025 року скеровано клопотання до Великомихайлівського районного суду Одеської області з проханням відкласти розгляд справи з тієї причини, що станом на 22.07.2025 року о 13 год. 25 хв. судове засідання ще не розпочато. Проте суд першої інстанції вирішив питання про зупинення провадження за відсутності представника позивача.
Зазначає, що Великомихайлівським районним судом Одеської області зупинено провадження на підставі інформації, що була актуальна рік тому, адже сповіщення датоване 05.09.2024 року.
Посилається, що згідно відповіді від 20.06.2025 року №30616834, на адвокатський запит, ІНФОРМАЦІЯ_5 повідомлено, що у Військовій службі правопорядку у Збройних Силах України ОСОБА_3 військову службу не проходить. Разом з цим було проінформовано, що відповідно до Закону України "Про Військову службу правопорядку у Збройних Силах України» на Військову службу правопорядку у Збройних Силах України не покладається завдання щодо обліку особового складу Збройних Сил України.
З огляду на вищезазначене, 20.06.2025 року адвокатом Вроною А.В. направлено адвокатський запит за вих. №1125-06/25 до Генерального штабу Збройних сил України з проханням надати інформацію чи перебуває ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , на військовій службі у Збройних силах України. Проте, відповіді надано не було.
Скаржник вважає, що з'ясування факту перебування відповідача у Збройних силах України є ключовим при вирішенні питання про зупинення провадження у справі проте, судом навіть не було перевірено чи перебуває ОСОБА_3 у складі ЗСУ на сьогоднішній день.
Крім того, вважає, що відповідач має статус особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відтак не перебуває у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, відсутні підстави для зупинення провадження у справі згідно п.2 ч.1 ст.253 ЦПК України, а самого факту введення воєнного стану і формального перебування сторони на військовій службі для зупинення провадження у справі недостатньо. Сторони мають надати докази залучення особи до бойових дій, здійснення заходів з національної безпеки та оборони, переведення конкретної військової частини на військовий стан тощо, оскільки безпідставна перерва в судовому розгляді буде порушувати право на справедливий суд.
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 11.08.2025 року ОСОБА_2 та ОСОБА_3 роз'яснювалося право подання до апеляційного суду відзиву на апеляційну скаргу у письмовій формі. Великомихайлівському відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) роз'яснювалося право подання до апеляційного суду письмових пояснення відносно апеляційної скарги.
ОСОБА_1 та його представник Врона А.В. копію ухвали про відкриття провадження отримали 20.08.2025 року в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
ОСОБА_2 та Великомихайлівський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Роздільнянському районі Одеської області Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) копію ухвали про відкриття провадження та копію апеляційної скарги отримали 20.08.2025 року та 08.08.2025 року відповідно в особистому кабінеті Електронного суду, що підтверджується довідками.
ОСОБА_3 копія ухвали про відкриття провадження та копія апеляційної скарги надсилались засобами поштового зв'язку, конверт повернувся до суду із зазначенням про причини повернення «адресат відсутній».
Ухвалою Одеського апеляційного суду від 08.12.2025 року справу призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи в порядку ч. 2 ст. 369 ЦПК України.
За приписами ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Оскаржувана ухвала суду першої інстанції у цій справі входить до переліку ухвал, які розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (п. 14 ч. 1 ст. 353 ЦПК України).
Згідно ч. 1 ст. 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи або обмежений у праві отримання в суді усної або письмової інформації про результати розгляду його судової справи.
Інформація про призначення даної справи до розгляду у апеляційному суді без повідомлення учасників справи розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України.
В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - Врона А.В. просить суд про долучення додаткових доказів, а саме адвокатські запити та відповіді на них, які стосуються статусу відповідача, які не були подані до суду першої інстанції з поважних причин.
У задоволенні клопотання про долучення нових доказів колегія суддів відмовляє на підставі частини 3 статті 367 ЦПК України, з огляду на те, що ухвала про зупинення провадження постановлена судом першої інстанції 22 липня 2025 року, проте надані представником позивача докази датовані червнем 2025 року, тобто позивач мав достатньо часу для подання всіх доказів до постановлення оскаржуваної ухвали.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність й обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду приходить до наступного.
Зупиняючи провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що згідно сповіщення сім'ї №381, яке знаходиться в матеріалах справи, солдат ОСОБА_3 , 1985 року народження, зник безвісті 05.09.2024 року н.п. Торецьк Бахмутського району Донецької області. Зважаючи на факт перебування відповідача ОСОБА_3 на військовій службі в лавах Збройних Сил України та який наразі вважається зниклим безвісти, відтак існують обставини відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 251 ЦПК України, що унеможливлюють продовження розгляду цієї справи та наявність яких є підставою для зупинення провадження у справі, тому суд вважав за необхідне провадження у справі зупинити до припинення перебування відповідача ОСОБА_3 у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені у воєнний стан.
Проте до такого висновку суд першої інстанції дійшов передчасно, виходячи з наступного.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором (частина перша статті 5 ЦПК України).
Аналіз зазначених норм вказує на те, що ніхто не може бути обмежений у праві на доступ до правосуддя, яке охоплює можливість особи ініціювати судовий розгляд та брати участь у судовому процесі. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.
Згідно із статтею 129 Конституції України суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Статтею 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Відповідно до пункту 3 частини другої статті 223 ЦПК України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи.
Ухвалою Великомихайлівського районного суду Одеської області від 26 червня 2025 року клопотання представника позивача адвоката Врона А.В. про розгляд справи в режимі відеоконференції задоволено. Визначено судове засідання призначене об 11:00 год. 22 липня 2025 року, та всі наступні судові засідання проводити в режимі відеоконференції.
Згідно довідки по справі № 498/532/25 від 22 липня 2025 року у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу не здійснювалося у зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі.
Отже 22 липня 2025 року суд першої інстанції розглянув клопотання про зупинення провадження по справі за відсутності сторін, зокрема позивача та його представника.
Скаржник обґрунтовує апеляційну скаргу тим, що 26.06.2025 року судом першої інстанції було постановлено ухвалу, якою задоволено клопотання представника позивача про проведення судового засідання в режимі відеоконференції, проте суд вирішив питання про зупинення провадження за відсутності представника позивача. Разом із тим зазначає, що 22.07.2025 було ним скеровано клопотання про відкладення розгляду справи з тієї причини, що станом на 22.07.2025 року о 13 год. 25 хв. судове засідання ще не розпочато.
Апеляційний суд звертає увагу, що порядок функціонування в судах та органах системи правосуддя, зокрема, підсистеми відеоконференцзв'язку унормовано Положенням про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, затвердженим рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 року № 1845/0/15-21 (далі - Положення).
Відповідно до пункту 49 Положення для участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції учасник справи повинен попередньо зареєструватися в Електронному кабінеті. Учасник справи також повинен перевірити наявні у нього власні технічні засоби на відповідність технічним вимогам, визначеним Інструкцією користувача підсистеми відеоконференцзв'язку, для роботи із системою відеоконференцзв'язку.
Пункт 51 Положення встановлює, що у разі проведення судового засідання в режимі відеоконференції секретар судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС забезпечує ведення протоколу (журналу) судового засідання в електронній формі та технічний запис судового засідання.
Технічний запис судового засідання засобами підсистеми ЄСІТС автоматично зберігається у централізованому файловому сховищі (пункт 53 Положення).
Підписаний протокол (журнал) судового засідання, який містить вебпосилання на технічний запис судового засідання в централізованому файловому сховищі, переноситься (передається, імпортується) до АСДС. У випадку фіксування судового засідання засобами підсистеми відеоконференцзв'язку технічний запис судового засідання та технічний носій, на якому зберігається цей запис, приєднуються до матеріалів справи (зберігаються в матеріалах справи) у вигляді протоколу (журналу) судового засідання, в якому вказано посилання на цей запис у централізованому файловому сховищі. У цьому випадку технічним носієм інформації є частина централізованого файлового сховища, на якому зберігається запис судового засідання та на яке є посилання в протоколі (журналі) судового засідання. Зберігання резервних копій протоколу та відеозапису судового засідання забезпечується засобами ЄСІТС (пункт 54 Положення).
Для забезпечення належної організації роботи судів в ході фіксування судових засідань, встановлення рекомендацій та єдиних підходів до використання судами технічних засобів фіксування судового засідання, а також узагальнення правових норм щодо порядку фіксування судових засідань розроблена Інструкція щодо роботи з технічними засобами фіксування судового засідання, затверджена наказом Державної судової адміністрації України від 06 червня 2022 року № 156 (далі - Інструкція).
Пункт 6 розділу І «Загальні положення» Інструкції встановлено, що фіксування судового засідання здійснюється за допомогою наявних в судах технічних засобів відео- та (або) звукозапису з використанням підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (далі, для цілей цієї Інструкції - підсистема відеоконференцзв'язку).
Відповідно до підпункту 5.3 пункту 5 розділу ІІ «Створення технічного запису судового засідання засобами підсистеми відеоконференцзв'язку» Інструкції після автентифікації в підсистемі відеоконференцзв'язку секретарю судового засідання необхідно відповідно до вимог Інструкції користувача у випадку проведення судового засідання в режимі відеоконференції створити конференцію та запросити до неї учасників процесу, які прийматимуть участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. В такому разі можливо буде здійснювати запис як учасників судового процесу, що знаходяться в залі судового засідання, так і тих, що прийматимуть участь у засіданні в режимі відеоконференції.
Згідно із пунктом 1 розділу ІІІ «Ведення протоколу (журналу) судового засідання засобами підсистеми відеоконференцзв'язку» Інструкції під час здійснення фіксування судового засідання секретар судового засідання забезпечує ведення протоколу (журналу) судового засідання у відповідності до вимог процесуального законодавства. Протокол (журнал) судового засідання ведеться в електронній формі засобами підсистеми відеоконференцзв'язку.
Підписаний протокол (журнал) судового засідання, який містить вебпосилання на технічний запис судового засідання у централізованому файловому сховищі, переноситься разом з кваліфікованим електронним підписом до автоматизованої системи діловодства суду та обліковується за відповідною судовою справою. До матеріалів справи в паперовій формі приєднується роздрукований паперовий примірник протоколу (журналу) судового засідання (пункт 4 розділу ІІІ Інструкції).
Пункт 1 розділу ІV «Фіксування судового засідання засобами іншого програмного забезпечення» Інструкції передбачає, що у разі відсутності інтернет-зв'язку, настання інших обставин, які об'єктивно унеможливлюють функціонування підсистеми відеоконференцзв'язку, допускається у складі технічних засобів фіксування судового засідання використання іншого наявного в суді спеціалізованого програмного забезпечення, яке дозволяє локально здійснювати запис судового засідання (без необхідності доступу до мережі Інтернет).
На вебсторінці технічної підтримки користувачів ЄСІТС за вебадресою wiki.court.gov.ua розміщена Інструкція для організатора конференції (суду), за змістом якої деталізовано дії організатора конференції в процесі додавання учасників конференції (зокрема, їх пошуку та запрошення).
З аналізу наведеного правового регулювання слідує, що у разі проведення судового засідання в режимі відеоконференції обов'язково ведення протоколу (журналу) судового засідання в електронній формі та технічний запис судового засідання забезпечується засобами ЄСІТС. Порядок фіксування судового засідання, що проводиться в режимі відеоконференції, вимагає від секретаря судового засідання здійснити запрошення до створеної ним конференції відповідного учасника процесу, який братиме участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. При цьому функціонал підсистеми ВКЗ дозволяє належним чином відобразити в протоколі (журналі) судового засідання в електронній формі, зокрема, обставини неявки учасника процесу, який виявив бажання взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду, або настання обставин, визначених частиною п'ятою статті 212 ЦПК України.
Неможливість суду забезпечити проведення судового засідання в режимі відеоконференції є підставою для відкладення розгляду справи.
Як зазначалося вище 22 липня 2025 року серетарем судового засідання Попович М.О. складено довідку про те, що у відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу не здійснювалося у зв'язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів вважає, що незабезпечення судом першої інстанції участі представника позивача в судовому засіданні 22 липня 2025 року в режимі відеоконференції призвело до незабезпечення можливості стороні реалізувати надані їй законом процесуальні права, взяти участь у судовому засіданні, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду,
З огляду на викладене апеляційний суд вважає, що ухвала Великомихайлівського районного суду Одеської області від 22 липня 2025 року постановлена судом із порушенням норм процесуального права, зазначене порушення підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду.
Також колегія суддів вважає за необхідне зазначити таке.
Ухвала, що викладається окремим документом, складається з: 1) вступної частини із зазначенням: а) дати і місця її постановлення; б) найменування суду, прізвища та ініціалів судді (суддів); в) імен (найменувань) учасників справи; 2) описової частини із зазначенням суті клопотання та імені (найменування) особи, яка його заявила, чи іншого питання, що вирішується ухвалою; 3) мотивувальної частини із зазначенням мотивів, з яких суд дійшов висновків, і закону, яким керувався суд, постановляючи ухвалу; 4) резолютивної частини із зазначенням: а) висновків суду; б) строку і порядку набрання ухвалою законної сили та її оскарження (частина перша статті 260 ЦПК України).
Проте, оскаржувана ухвала суду не містить мотивувальної частини, відсутні висновки суду за результатом вирішення клопотання представника позивача про відкладення розгляду справи, суд першої інстанції обмежився лише посиланням на те, що через канцелярію суду від представника позивача надійшла заява в якій він просить суд відкласти розгляд справи. Вказане клопотання судом першої інстанції взагалі не вирішувалось і відповідне процесуальне рішення про його задоволення чи відхилення не приймалось.
Враховуючи встановлені обставини щодо не забезпечення представнику позивача можливості участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, апеляційний суд приходить до висновку, що судом не було дотримано принципів рівності прав сторін та диспозитивності цивільного процесу.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати ухвалу, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що судом першої інстанції під час постановлення оскаржуваної ухвали порушено норми процесуального права, у зв'язку з чим наявні підстави для скасування ухвали Великомихайлівського районного суду Одеської області від 22 липня 2025 року і направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.
У зв'язку з тим, що наразі вирішується лише процесуальне питання, та справа по суті спору не розглядається, підстави для розподілу судових витрат судом апеляційної інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 367, п. 6 ч. 1 ст. 374, п. 4 ч. 1 ст. 379, 384 ЦПК України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діє адвокат Врона Андрій Валентинович, задовольнити частково.
Ухвалу Великомихайлівського районного суду Одеської області від 22 липня 2025 року скасувати, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Повний текст постанови складено 11 грудня 2025 року.
Головуючий В.А. Коновалова
Судді В.В. Кострицький
Ю.П. Лозко