Провадження № 1-кп/742/783/25
Єдиний унікальний № 742/6018/25
іменем України
16 грудня 2025 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , розглянувши в судовому засіданні в залі суду м. Прилуки клопотання прокурора Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015270210000494 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України в порядку п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України,
установив:
Прокурор Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 звернувся до суду з клопотанням про закриття кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за №12015270210000494 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України в порядку п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України у зв'язку з не встановленням особи, яка вчинила кримінальне правопорушення та закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Клопотання мотивоване тим, що слідчим відділом Прилуцького районного відділу поліції ГУНП в Чернігівській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні N?12015270210000494 від 04.04.2015 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Досудове розслідування розпочато за заявою жительки АДРЕСА_1 ОСОБА_4 від 03.04.2015 про те, що 03.04.2015 невідома особа шляхом пошкодження замка вхідних дверей проникла до квартири за вказаним вище місцем її проживання, звідки таємно викрала належне їй майно: ноутбук, 750 доларів США та вироби 6 жіночих каблучок, ланцюжок 2 браслети, кулон та кольє. Під час проведення досудового розслідування 03.04.2015 оглянуто місце події, вилучено пошкоджений замок, сліди структури матеріалу. Проведено судову трасологічну експертизу за вилученими слідами, якою встановлено, що вони придатні для встановлення групової належності; судову трасо логічну експертизу замка, згідно якого на ньому виявлені сліди знаряддя злому, що придатні для встановлення групової належності. Допитано потерпілу ОСОБА_4 , яка розповіла, що в день події вранці пішла на роботу, повернувшись увечері додому виявила пошкодження замка у вхідних дверях та зникнення грошових коштів та майна, перелічила та назвала характеристики викраденого. Проведено судову товарознавчу експертизу, якою визначено вартість викраденого майна.
В ході досудового розслідування неодноразово надавались доручення оперативному підрозділу на опитування сусідів, встановлення можливих свідків та осіб, що вчинили злочин, проводились подвірні обходи з метою опитування осіб та відповідні розшукові заходи. Також у жовтні 2025 року додатково надавалось доручення оперативному підрозділу та проводились слідчі та розшукові дії з метою встановити свідків події, осіб що скоїли кримінальне правопорушення.
Проте в результаті проведених слідчих та розшукових дій встановити осіб, які вчинила вказане кримінальне правопорушення, не вдалось.
Прокурор в судове засідання не з'явився, згідно письмової заяви просив розгляд справи проводити без його участі. Заявлене клопотання підтримав, просив суд його задовольнити.
Потерпіла в судове засідання також не з'явилась, хоча про дату, час та місце судового засідання повідомлялася належним чином.
У відповідності до ч.4 ст. 107 КПК України, у разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.
Суд, дослідивши подане клопотання і надані суду для огляду матеріали досудового розслідування, суд дійшов висновків.
17 жовтня 2019 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства» за №187-ХІ від 04 жовтня 2019 року, який запровадив зміни до порядку здійснення кримінального провадження та його закриття.
Так відповідно до п.3-1 ч.1 ст. 284 КПК України кримінальне провадження закривається судом, якщо не встановлено особу, яка вчинила кримінальне правопорушення, у разі закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності, крім випадків вчинення особливо тяжкого злочину проти життя чи здоров'я особи або злочину, за який згідно із законом може бути призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.
При цьому суд враховує, що згідност.2 КПК України завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до положень ч.2 ст. 9 КПК України, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий зобов'язані всебічно, повно і неупереджено дослідити обставини кримінального провадження, виявити як ті обставини, що викривають, так і ті, що виправдовують підозрюваного, обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують чи обтяжують його покарання, надати їм належну правову оцінку та забезпечити прийняття законних і неупереджених процесуальних рішень.
Стаття 25 КПК України визначає, що прокурор, слідчий в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення зобов'язані в межах своєї компетенції вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.
Аналіз вищенаведених положень Кримінального процесуального кодексу Українидає підстави для висновку, що рішенню про закриття кримінального провадження за будь-якою із підстав, що визначені у ч.1ст. 284 КПК України має передувати повне, всебічне та неупереджене дослідження усіх обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні.
Відповідно до ч.2 ст.93 КПК України, сторона обвинувачення здійснює збирання доказів шляхом проведення слідчих (розшукових) дій та негласних слідчих (розшукових) дій, витребування та отримання від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, службових та фізичних осіб речей, документів, відомостей, висновків експертів, висновків ревізій та актів перевірок, проведення інших процесуальних дій, передбачених цим Кодексом.
Згідно положень п.4 ч.1ст. 91 КПК України, у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, обставини, які є підставою закриття кримінального провадження.
У контексті наведеного, всебічність дослідження обставин кримінального провадження означає, по-перше, висунення і дослідження всіх можливих версій щодо характеру події, що має ознаки кримінального правопорушення та винуватості особи, а по-друге, однаково ретельне встановлення і перевірку як обставин, що викривають, так і тих, що виправдовують особу.
У п.42 рішення Європейського суду з прав людини від 13 січня 2011 року у справі «Михалкова та інші проти України» зазначено, що застаттею 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свободдержава зобов'язана «гарантувати кожному, хто перебуває під її юрисдикцією, права і свободи, визначені у Конвенції», що також опосередковано вимагає наявності будь-якої форми ефективного розслідування. Розслідування має бути ретельним, безстороннім і сумлінним. Розслідування повинне забезпечити встановлення винних осіб та їх покарання. Органи державної влади повинні вжити всіх заходів для отримання всіх наявних доказів, які мають відношення до події, показань очевидців, доказів експертиз. Будь-які недоліки у розслідуванні, які підривають його здатність встановити відповідальну особу, створюють ризик недодержання такого стандарту.
Прийняття рішення про закриття кримінального провадження можливе лише після дослідження всіх обставин кримінального провадження та безпосереднього дослідження та оцінки слідчим, прокурором показань, речей і документів, які стосуються цього провадження, у їх сукупності.
Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, 04.04.2015 внесено відомості до ЄРДР за №12015270210000494 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України.
В ході досудового розслідування кримінального провадження слідчим проведено допит потерпілого. Проведено огляд місця події та судово трасо логічні експертизи.
Вказане розслідування аж ніяк не може вважатись ефективним, ретельним, безстороннім, сумлінним та таким, що спрямоване на виконання завдань кримінального провадження.
Суд вважає, що таке використання органами досудового розслідування норми, що була запровадженаЗаконом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення окремих положень кримінального процесуального законодавства»та введена в дію 17 жовтня 2019 року, як можливості закінчити досудове розслідування кримінального провадження шляхом закриття судом на підставі п.3-1 ч.1ст.284 КПК України, суперечить завданням та загальним засадам, встановленим чиннимКПК Українита матиме формальний характер.
Враховуючи наведене, суд дійшов до висновку, що клопотання прокурора не підлягає задоволенню, а тому у закритті даного кримінального провадження, на підставі п.3-1 ч.1ст.284 КПК Українислід відмовити.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.49 КК України, ст.ст.2, 7,9, 284, 369-372, 376 КПУ України, суд
В задоволенні клопотання прокурора Прилуцької окружної прокуратури ОСОБА_3 про закриття кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015270210000494 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.185 КК України в порядку п.3-1 ч.1 ст.284 КПК України -відмовити в повному обсязі.
Ухвала остаточна і оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_5