Провадження № 2/742/1232/25
Єдиний унікальний № 742/2154/25
15 грудня 2025 року м.Прилуки
Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області у складі головуючого судді Фетісової Н.В., за участю секретаря судового засідання Шептун В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», представник позивача Поляков Олексій Володимирович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
установив:
Представник позивача звернувся до суду, через систему «Електронний суд», з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Свої позовні вимоги мотивує тим, що 10 травня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір про споживчий кредит №139871 у формі електронного документу з використанням електронного підпису. ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» взяті на себе зобов'язання виконало, надавши відповідачу кредит відповідно умов кредитного договору. 10 жовтня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» укладено договір факторингу №10102024 (з відповідними додатками) згідно умов якого до Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» перейшло право вимоги за кредитним договором №139871 від 10.05.2024. Відповідач не виконав умови кредитного договору - не повернув кредит позивачу, а також не виконав усі інші грошові зобов'язання перед позивачем за кредитним договором, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 17 412 грн. 72 коп., з яких: заборгованість по кредиту - 10 667 грн.; заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 6 244,72 грн.; комісія за кредитним договором - 501 грн., тому позивачем і подано до суду позов про стягнення заборгованості в розмірі 17 412 грн. 72 коп., сплаченого судового збору в розмірі 2 422 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу в розмірі 7 000 грн.
Ухвалою Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області від 17 квітня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, призначено судове засідання, яке було відкладено до 15 грудня 2025 року. Крім того, витребувано докази у АТ КБ «ПриватБанк», щодо інформації про зарахування коштів відповідачу.
09 червня 2025 року від ОСОБА_1 надійшла заява про те, що 16 травня 2025 року ним було сплачено суму заборгованості зазначену в позові, проте банк відмовився надавати йому довідку про погашення заборгованості (до заяви додано копію чеку від 16.05.2025 на суму 20 000 грн., призначення платежу: погашення кредитної заборгованості згідно Кредитного договору 15877-03/2024 від 10.03.2024).
Представник позивача у судове засідання не з'явився, згідно поданої заяви просить розглянути цивільну справу без участі представника позивача. Позовні вимоги просить задовільнити в повному обсязі. Звертає увагу суду, що відповідач не надав належних доказів, щодо погашення чи зарахування кредитних коштів позивачу за кредитним договором №139871 від 10.05.2024.
Відповідач у судове засідання також не з'явився, згідно поданої заяви просить справу про стягнення заборгованості за кредитним договором розглядати без його участі.
Відповідно до ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Ст. 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Судом установлено, що 10.05.2024 ТОВ «Фінансова компанія «КРЕДІПЛЮС» та ОСОБА_1 уклали договір про споживчий кредит №139871 у вигляді електронного документу, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання ним одноразового ідентифікатора, який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача.
Відповідно до п.2.2.1 кредитного договору (індивідуальної частини) сума (загальний розмір) кредиту становить 10 667,00 грн., надається не пізніше наступного дня після укладення договору в наступному порядку: у розмірі 8 000,25 грн. на №рахунку/картки позичальника № НОМЕР_1 , у національній валюті (далі - рахунок позичальника); у розмірі 2 666,75 грн. шляхом погашення заборгованості Позичальника за комісією, нарахованою згідно п.2.5 індивідуальної частини.
Згідно п.п.2.3 - 2.6.1 кредитного договору (індивідуальної частини) проценти за користування кредитом нараховуються за ставкою 390,00% річних, тип процентної ставки - фіксована. Проценти за користування кредитом нараховуються з дня наступного за днем отримання кредиту позичальником протягом строку кредитування, зазначений в п.2.6 цієї індивідуальної частини та/або графіком платежів. Розмір процентної ставки незмінний. Знижений тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 1,00 грн. Стандартний (базовий) тариф комісії за управління та обслуговування кредиту складає 100,00 грн. Розмір комісії за управління та обслуговування кредиту не може бути змінено. Комісія за надання кредиту складає 2 666,75 грн., що нараховується та підлягає сплаті одноразово в день укладення цього Договору за ставкою 25,00% від загальної суми кредиту за рахунок власних коштів Позичальника або за рахунок кредиту, якщо це передбачено п.2.2.1. цієї індивідуальної частини. Розмір комісії за надання кредиту не може бути змінено. Загальний строк кредитування за цим Договором складає 84 днів з 10.05.2024 р. (дата надання кредиту) по 02.08.2024 р. Строк на який надається кредит встановлюється Графіком платежів. Періодичність виплат кредиту, процентів та комісії за кредитом становить 1 раз на два тижні. Конкретні дати вказані в графіку платежів.
Договір укладено та підписано сторонами в електронній формі за допомогою інформаційно-телекомунікаційної системи товариства, доступ до якої забезпечується споживачу через веб-сайт кредитодавця. Відповідачем договір підписаний електронним підписом одноразовим ідентифікатором.
Також, ОСОБА_1 підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором додаток до договору Графік платежів за кредитним договором та Паспорт споживчого кредиту, в якому йому була надана інформація щодо умов кредитування.
Отже, між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов кредитного договору (а.с.12-34, зворот).
Договір підписано одноразовим ідентифікатором 4а2d3b24.
ОСОБА_1 підписавши даний договір, засвідчив, що до укладення договору отримав та ознайомився з індивідуальною частиною договору, графіком платежів, паспортом споживчого кредиту, публічною частиною договору, правилами надання коштів у позику тому числі і на умовах фінансового кредиту (п.1.2 договору).
10 травня 2024 року ТОВ «ФК «Кредіплюс» перерахувало ОСОБА_1 на картковий рахунок № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ), кошти в сумі 8 000,25 грн., що підтверджується довідкою АТ КБ «ПриватБанк» та випискою особового рахунка ОСОБА_1 за договором №б/н за період 10.05.2024-15.05.2024, наданими на виконання ухвали суду про витребування доказів.
За інформацією АТ КБ «ПриватБанк» на ім'я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_2 (IBAN НОМЕР_3 ).
10 жовтня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» укладено Договір факторингу №10102024.
Згідно Договору факторингу та ст. 512 ЦК України ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» набуло статусу кредитора та отримало право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №139871 від 10 травня 2024 року у сумі 17 412,72 грн., з яких: заборгованість по кредиту - 10 667 грн.; заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 6 244,72 грн.; комісія за кредитним договором - 501 грн.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
У частині 1 статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно з вимогами чинного законодавства України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та у встановлений у зобов'язанні строк (термін) його виконання (ст.526, 527, 530 ЦК України).
Статтею 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов'язковим до його виконання.
За приписами частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Загальні правила щодо форми договору визначено ст. 639 ЦК України, згідно з якою: договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України "Про електронну комерцію" (далі - Закон).
Згідно ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов'язки майнового характеру; електронний договір - домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб'єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв'язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (пунктом 12 частини 1 статті 3 Закону).
Відповідно до частини 3 статті 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини 4 статті 11 Закону).
Згідно частини 6 статті 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею.
За правилом частини 8 статті 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб'єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Стаття 12 Закону визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору, щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.
В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Електронні документи (повідомлення), пов'язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи.
У даній справі судом встановлено, що 10.05.2024 між сторонами укладено електронний кредитний договір №139871, за умовами якого ОСОБА_1 надано кредитні кошти у розмірі 8 000,25 грн.
10 жовтня 2024 року між ТОВ «Фінансова компанія «Кредіплюс» та ТОВ «Фінансова компанія «Ейс» укладено Договір факторингу №10102024, згідно умов Договору клієнт зобов'язується відступити фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а фактор зобов'язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату на умовах, визначених Договором.
Відповідно до Договору факторингу №10102024 від 10.10.2024 визначено, що під правом вимоги розуміється всі права клієнта за Кредитними договорами, в тому числі права грошових вимог до боржників по сплаті суми боргу за кредитними договорами, строк платежу за якими настав, а також права вимоги, які виникнуть в майбутньому.
Як вбачається з реєстру божників за Договором факторингу №10102024 від 10.10.2024, заборгованість ОСОБА_1 кредитним договором №139871 від 10.05.2024 складає 17 412 грн. 72 коп., а саме: заборгованість по кредиту - 10 667 грн.; заборгованість по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 6 244,72 грн.; комісія за кредитним договором - 501 грн.
Статтею 512 ЦК України визначено підстави заміни кредитора у зобов'язанні, зокрема пунктом 1 частини першої цієї статті передбачено, що кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є належним виконанням.
За приписами частини першої статті 517 ЦК України первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Первісний кредитор у зобов'язанні відповідає перед новим кредитором за недійсність переданої йому вимоги, але не відповідає за невиконання боржником свого обов'язку, крім випадків, коли первісний кредитор поручився за боржника перед новим кредитором (ч.1 ст. 519 ЦК України).
Межі обсягу прав, що переходять до нового кредитора, можуть встановлюватися законом і договором, на підставі якого здійснюється перехід права. Обсяг і зміст прав, які переходять до нового кредитора є істотними умовами цього договору.
За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» правомірно набуло право вимоги до відповідача за грошовими зобов'язаннями, посилаючись на невиконання відповідачем умов кредитного договору щодо повернення у встановлений строк грошових коштів.
Відповідачем не надано суду належних доказів, щодо погашення заборгованості за кредитним договором №139871 від 10.05.2024, оскільки наданий чек про погашення кредитної заборгованості на суму 20 000 грн. стосується іншого кредитного договору.
Приписами ст. 81 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи; доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст.76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ч.1 ст. 77 ЦПК України).
Проаналізувавши наведені норми та обставини справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог позивача про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до вимог ч.1 статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
На підставі ст. 141 ЦПК України, ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір», враховуючи подання позивачем позову в електронному вигляді з використання підсистеми ЄСІТС «Електронний суд», з відповідача підлягають стягненню на користь позивача також понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору у сумі 2 422 грн. 40 коп.
Крім того, судом встановлено, що 04 лютого 2025 року між ТОВ «ФК «Ейс» та адвокатським бюро «Тараненко та партнери» укладено договір про надання правничої допомоги.
Відповідно до п.3.3 гонорар складається з суми вартості послуг, тарифи яких узгоджуються сторонами в протоколі погодження вартості послуг до Договору про надання правничої допомоги №04/02/25-01 від 04.02.2025 (Додаток №1 до цього Договору).
Згідно поданого акту прийому-передачі наданих послуг до Договору про надання правничої допомоги №04/02/25-01 від 04.02.2025 адвокатом надані послуги тривалістю 6 годин загальною вартістю 7 000 гривень, а саме: складання позовної заяви ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» до боржника, яким є ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором №139871 від 10.05.2024 адвокатом витрачено 2 год. часу, вартість яких складає 5000 грн.; вивчення матеріалів справи про стягнення заборгованості з боржника, яким є ОСОБА_1 , за кредитним договором №139871 від 10.05.2024 адвокатом витрачено 2 год. часу, вартість якої складає 1000 грн.; підготовка адвокатського запиту щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів за кредитним договором №139871 від 10.05.2024 на рахунок боржника, яким є ОСОБА_1 та клопотання щодо отримання інформації про зарахування кредитних коштів, адвокатом затрачено по 1 год вартість яких по 500 грн.
У постанові Верховного Суду від 24 січня 2022 року в справі №757/36628/16ц (провадження №61-19062св21) вказано, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної робот, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.
Пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача, у разі часткового задоволення - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ураховуючи, що позовні вимоги задоволені повністю, відповідачем не заявлено клопотання про зменшення розміру вказаних витрат, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в сумі 7000 грн.
Керуючись ст.ст.207, 509, 526, 549, 551, 625, 626-629, 633-634, 1048, 1049, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.81, 89, 141, 263-265, 280-284 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС», представник позивача Поляков Олексій Володимирович до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956, адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд.19, офіс 2005) заборгованість за кредитним договором №139871 від 10.05.2024 у розмірі 17 412 (сімнадцять тисяч чотириста дванадцять) грн. 72 коп., яка складається з: 10 667 грн. - заборгованість за тілом; 6 244,72 грн. - заборгованість за відсотками та комісії - 501 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «ЕЙС» (ЄДРПОУ 42986956, адреса: 02090, м. Київ, Харківське шосе, буд.19, офіс 2005) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) грн. 40 коп. та правничої допомоги в розмірі 7 000 (сім тисяч) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Чернігівського апеляційного суду.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя Наталія ФЕТІСОВА