Справа №766/11567/25
н/п 1-кп/766/4144/25
16.12.2025 м.Херсон
Херсонський міський суд Херсонської області у складі
головуючого ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_5 ,
потерпілого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження №12025232020000173, за обвинуваченням
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Нові Велідники Овруцького району Житомирської області, громадянина України, з загальною середньою освітою, одруженого, маючого на утриманні неповнолітню дитину, непрацевлаштованого, зареєстроване місце проживання за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 125 КК України,
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним. Статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення.
07.07.2025, близько 17.45 год., ОСОБА_5 , знаходячись за адресою: м.Херсон, вулиця Партизанська, 29, під час раптово виниклого конфлікту з ОСОБА_6 , переслідуючи прямий умисел, направлений на заподіяння тілесних ушкоджень останньому, діючи умисно, тобто, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно-небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, звалив потерпілого з ніг, і сидячи на ньому зверху, наніс потерпілому 3-4 удари кулаками правої та лівої руки в область тулуба та по передпліччю, внаслідок чого спричинив ОСОБА_6 тілесні ушкодження у вигляді синців плечей та лівого передпліччя, які відповідно до висновку експертизи відносяться до легких тілесних ушкоджень.
Таким чином, ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.125 КК України, як умисне легке тілесне ушкодження.
ІІ Позиції сторін
Прокурор в судовому засіданні вказала на доведеність винуватості обвинуваченого у спричиненні потерпілому ОСОБА_6 умисного легкого тілесного ушкодження, просила призначити ОСОБА_5 покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
ОСОБА_5 свою винуватість у пред'явленому обвинуваченні визнав частково.
Захисник просила ухвалити виправдувальний вирок, оскільки в судовому засіданні не доведено винуватість обвинуваченого поза розумним сумнівом. Досліджені в судовому засіданні докази не підтверджують, що тілесні ушкодження у потерпілого у вигляді синців на плечах, передпліччі та стегні, виникли від умисних дій обвинуваченого.
ІІІ. Докази, досліджені судом на підтвердження вини та обставин вчиненого кримінального правопорушення.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_5 дав показання, що 07.07.2025, близько 18.00-19.00 год., він перебував на подвір'ї за місцем свого проживання: АДРЕСА_2 . Почув як потерпілий образливо висловлювався на його адресу. Він підійшов до огорожі домоволодіння обвинуваченого, у виді сітки рабиці, висотою близько 1 м., щоб з'ясувати причини такої поведінки ОСОБА_6 .. Потерпілий підійшов до нього, переліз через вказану огорожу та наніс йому удар в обличчя. Захищаючись, він обхопив ОСОБА_6 за тулуб та перекинув через сітку, таким чином опинилися на території домоволодіння потерпілого. Цілеспрямовані удари потерпілому не наносив, удари ногами взагалі не наносив.
На підтвердження винуватості ОСОБА_5 та обставин, які підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, прокурором надано наступні докази, які досліджені судом:
-показання потерпілого ОСОБА_6 , згідно яких, обвинувачений його сусід, вони перебувають у неприязних відносинах тривалий час. Між їхніми домоволодіннями знаходиться земельна ділянка, яку обвинувачений самовільно використовує. 07.07.2025, близько 17.30 год., на території подвір'я за місцем свого проживання, він разом з дружиною ОСОБА_7 та друзями ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , святкували його день народження. Через деякий час почув як «волає» обвинувачений, звертаючись до нього, використовуючи нецензурну лайку. Він вирішив з'ясувати у ОСОБА_10 причину таких дій. Підійшов до сітки рабиці, яка огороджує його подвір'я та побачив, що ОСОБА_5 перебував у стані алкогольного сп'яніння, хотів запитати у обвинуваченого в чому справа, але не встиг. ОСОБА_5 одразу накинувся на нього через сітку, обхопивши руками та повалив на землю. Після чого, обвинувачений, який знаходився зверху, почав наносити йому хаотичні удари руками по тулубу. У відповідь обвинуваченому він удари не наносив, руки тримав перед собою, намагаючись не дати ОСОБА_5 нанести удари. Підбігли ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , які відтягнути обвинуваченого від нього у сторону, в цей момент, ОСОБА_5 ще наніс йому 2-3 удари ногою по тулубу. Хтось із присутніх попросив ОСОБА_5 залишити його територію, що останній і зробив, самостійно переліз через сітку та пішов до себе додому;
-показання свідка ОСОБА_7 , з яких вбачається, що 07.07.2025, у вечірній час, вона, її чоловік ОСОБА_6 , їх друзі ОСОБА_8 та ОСОБА_9 знаходились за місцем їх проживання: АДРЕСА_3 , де на подвір'ї святкували день народження її чоловіка. Вона поралась на кухні коли почула крики, вибігши на подвір'я побачила, як їх сусід ОСОБА_5 , знаходячись зверху на ОСОБА_6 , який лежав спиною на землі, наносив удари кулаками по тулубу потерпілого. Останній намагався своїми руками не дати обвинуваченому нанести удари. ОСОБА_8 та ОСОБА_9 побігли їх розбороняти. ОСОБА_11 відтягнув ОСОБА_5 , а ОСОБА_8 допоміг ОСОБА_6 підвестися. У цей час ОСОБА_5 вдарив потерпілого декілька раз ногою по тулубу. Подія відбувалася на території їх подвір'я. Потім обвинувачений переліз через огорожу та пішов додому;
-протокол прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 08.07.2025, відповідно до якого ОСОБА_6 просить притягнути ОСОБА_5 до відповідальності, який 07.07.2025 о 17.30 год., за адресою: м.Херсон, вулиця Партизанска, 29, під час сварки, спричинив йому тілесні ушкодження;
-висновки судово-медичних експертиз №227 від 17.07.2025, 457/227 від 22.07.2025, з яких вбачається, у ОСОБА_6 виявлено синці плечей, правого стегна, садна лобу справа, спини, лівого передпліччя та лівої гомілки, які виникли від дії травматичних дій тупими предметами, не виключно 07.07.2025 і відносяться до легких тілесних ушкоджень. Враховуючи характер та розташування тілесних ушкоджень, виникнення синців від ударів руками та ногами, способом вказаним у протоколі слідчого експерименту за участю потерпілого, свідка ОСОБА_9 не виключається. У протоколах слідчого експерименту за участю свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , не відображений механізм утворення тілесних ушкоджень наявних у ОСОБА_6 . Садна лоба, лопаток, лівої гомілки могли утворитися при падінні з висоти власного зросту;
-протокол слідчого експерименту від 16.07.2025 за участю ОСОБА_6 , відповідно до якого, потерпілий розповів та показав, за яких обставин та куди обвинувачений наніс йому удари, а саме коли він лежав на спині, обвинувачений наносив удари кулаками по його тулубу, а коли ОСОБА_5 підвівся, ще наніс декілька ударів ногами до тулубу;
-протокол пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 16.07.2025, за участю потерпілого ОСОБА_6 , який за сукупністю рис обличчя впізнав обвинуваченого як особу, яка спричинила йому тілесні ушкодження;
-протоколи пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 15.07.2025, 16.07.2025, 19.07.2025 за участю свідків ОСОБА_12 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , які за сукупністю рисами обличчя впізнали обвинуваченого як особу, яка спричинила тілесні ушкодження ОСОБА_6 ;
-протокол слідчого експерименту від 15.07.2025 за участю ОСОБА_12 , відповідно до якого, свідок розповів та показав, за яких обставин та куди обвинувачений наніс ОСОБА_6 удари руками. Крім того, показав, що обвинувачений, коли його відтягнули від потерпілого, декілька разів махав ногою в бік потерпілого, чи влучили удари ногами по ОСОБА_6 він не бачив;
-протокол слідчого експерименту від 16.07.2025 за участю ОСОБА_9 , відповідно до якого, свідок розповів та показав, за яких обставин та куди обвинувачений наніс ОСОБА_6 удари руками, а саме по тулубу потерпілого, коли він лежав спиною на землі, а обвинувачений знаходився на ньому;
-протокол слідчого експерименту від 19.07.2025 за участю свідка ОСОБА_7 , зі змісту якого вбачається, що свідок розповіла та показала, за яких обставин та куди обвинувачений наніс ОСОБА_6 удари руками та ногами, а саме по тулубу потерпілого;
Крім того, за клопотанням сторони захисту, судом допитано свідка ОСОБА_13 , яка дала
показання, що проживає поруч з обвинуваченим та потерпілим, у домоволодінні під АДРЕСА_4 . Влітку 2025 року, в липні місяці, у після обідній час, більш точну дату та час не пам'ятає, вона копала картоплю у себе на городі. Бачила, як потерпілий підійшов до сітки, висотою до 1 м., яка слугувала огорожею його подвір'я, переліз через неї та підійшов до обвинуваченого, який стояв по інший бік сітки. Про що вони розмовляли не чула. Бачила, як почалася бійка, під час якої, вони впали на сітку та опинилися на території подвір'я потерпілого, де бійка продовжилась, потерпілий та обвинувачений «каталися» по землі. Більше деталей події, свідком якої вона була, пояснити не може, посилаючись, що перебувала у шоковому стані.
V. Оцінка доказів. Мотиви суду щодо висунутого обвинувачення.
Відповідно до ч.1 ст.84 КПК України, доказами в кримінальному провадженні є фактичні дані, отримані у передбаченому цим Кодексом порядку, на підставі яких слідчий, прокурор, слідчий суддя і суд встановлюють наявність чи відсутність фактів та обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню.
Згідно з положеннями статті 85 КПК України, належними є докази, які прямо чи непрямо підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у кримінальному провадженні, та інших обставин, які мають значення для кримінального провадження, а також достовірність чи недостовірність, можливість чи неможливість використання інших доказів.
Доказ визнається допустимим, якщо він отриманий у порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимий доказ не може бути використаний при прийнятті процесуальних рішень, на нього не може посилатися суд при ухваленні судового рішення. (ст.86 КПК України)
За змістом ст. 91 КПК України у кримінальному провадженні підлягають доказуванню, зокрема, подія кримінального правопорушення (час, місце, спосіб та інші обставини його вчинення), винуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, форма вини, мотив і мета вчинення кримінального правопорушення, вид і розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, а також розмір процесуальних витрат. Згідно з вимогами цієї статті доказування полягає у збиранні, перевірці та оцінці доказів з метою встановлення обставин, що мають значення для кримінального провадження.
Аналізуючи надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що вони є належними та допустимими, оскільки підтверджують існування обставин, що підлягають доказуванню, та отримані в порядку встановленому КПК України.
Суд приймає та кладе в основу свого висновку про винуватість ОСОБА_5 - показання потерпілого, висновки судово-медичних експертиз №227 від 17.07.2025, 457/227 від 22.07.2025, протоколи слідчих експериментів.
Дані докази прямо вказують, що внаслідок умисних дій обвинуваченого потерпілому було завдано легких тілесних ушкоджень. Ці докази узгоджуються як між собою, так із іншими доказами у справі, зокрема, протоколами пред'явлення особи для впізнання, показаннями свідків, у тому числі і свідка захисту щодо наявності бійки між потерпілим та обвинуваченим та показаннями самого ОСОБА_5 , який також не заперечував факту конфлікту між ним та потерпілим 07.07.2025.
Суд критично оцінює показання обвинуваченого в частині, що умислу на спричинення тілесних ушкоджень потерпілому він не мав, а його дії були зумовлені виключно внаслідок оборони від дій ОСОБА_6 ..
Відповідно до приписів частини першої статті 36 КК України, необхідною обороною визнаються дії, вчинені з метою захисту охоронюваних законом прав та інтересів особи, яка захищається, або іншої особи, а також суспільних інтересів та інтересів держави від суспільно небезпечного посягання шляхом заподіяння тому, хто посягає, шкоди, необхідної і достатньої в даній обстановці для негайного відвернення чи припинення посягання, якщо при цьому не було допущено перевищення меж необхідної оборони.
В судовому засіданні не встановлено об'єктивних даних, які б вказували, що під час конфлікту з потерпілим обвинувачений перебував у стані необхідної оборони. Показання ОСОБА_5 про те, що ОСОБА_6 перший вдарив його кулаком в обличчя є голослівними та спростовуються показаннями потерпілого. Свідок ОСОБА_13 , яка бачила початок перебігу конфлікту між ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , також не підтвердила, що потерпілий наніс удар обвинуваченому.
Невизнання обвинуваченим своєї вини у вчиненні кримінального правопорушення, яке ставиться йому у провину, суд розцінює як обраний спосіб захисту, з метою уникнення кримінальної відповідальності за вчинене.
Доводи сторони захисту про те, що жоден із досліджених судом доказів не підтверджує механізм умисного спричинення ОСОБА_6 тілесних ушкоджень, зазначених у висновках судово-медичних експертиз, зокрема в ділянці плечей та передпліччя, суд визнає необґрунтованими.
Суд бере до уваги показання потерпілого та свідків, а також відомості, зафіксовані у протоколах слідчих експериментів, з яких убачається, що під час події ОСОБА_6 , захищаючись, тримав руки перед собою та намагався перешкодити нанесенню ударів з боку обвинуваченого. За таких обставин, чисельні умисні удари ОСОБА_5 , спрямовані в напрямку тулуба потерпілого, який перебував у захисній позиції, припали на його руки та плечі. Зазначений механізм утворення тілесних ушкоджень у ділянці передпліччя та плечей узгоджується з висновком судово-медичної експертизи, не суперечить показанням потерпілого, свідка, та не спростований іншими доказами, дослідженими судом.
Отже, сукупність наявних у справі достовірних доказів у своєму взаємозв'язку поза розумним сумнівом доводять, що мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , це діяння містить склад кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.125 КК України, і він винний у вчиненні цього кримінального правопорушення.
Разом з цим, відповідно до обвинувального акта, ОСОБА_5 обвинувачується в тому, що після того які він підвівся, то наніс потерпілому 3 удари правою та лівою ногою в область правого стегна, спричинивши йому синці стегна.
Обвинувальний вирок не може ґрунтуватися на припущеннях і ухвалюється лише за умови, коли в ході судового розгляду винність обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення доведено.
Дослідженні в судовому засіданні докази, зокрема показання потерпілого, свідка ОСОБА_14 , протоколи слідчих експериментів, не підтверджують викладене обвинувачення у цій частині, а саме, наявність причинно-наслідкового зв'язку між завданими обвинуваченим ударами ногами та синцями на стегні потерпілого, у зв'язку з чим, такі обставини підлягають виключенню з пред'явленого обвинувачення, проте, зазначене не впливає на доведеність винуватості та кваліфікацію протиправних дій.
VI. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання
Обставини, які відповідно до ст.66, ст.67 КК України, пом'якшують або обтяжують покарання, судом не встановлені.
VІІ. Мотиви призначення покарання
Згідно зі ст. 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання необхідне й достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень. Виходячи з указаної мети й принципів справедливості, співмірності та індивідуалізації, покарання повинно бути адекватним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного.
При призначенні ОСОБА_5 покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого ним кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії кримінальних проступків, особу винного, який на обліку лікаря нарколога, психіатра не перебуває, вперше притягується до кримінальної відповідальності, має на утриманні малолітню дитину, працездатний, відсутність обставин, які пом'якшують або обтяжують покарання та приходить до висновку, що ОСОБА_5 має бути призначено покарання, передбачене санкцією ч.1 ст. 125 КК України, у виді штрафу.
На думку суду, саме такий вид покарання буде необхідним та достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових кримінальних правопорушень. З огляду, що обвинувачений постійного місця роботи не має, покарання у виді виправних робіт до нього застосоване бути не може, а покарання у виді громадських робіт не відповідатиме особі винного та характеру вчиненого та буде занадто суворим.
Речові докази, процесуальні витрати у кримінальному провадженні відсутні. Запобіжний захід ОСОБА_5 не обирався.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.370, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 125 КК України, та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 (п'ятдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень.
Вирок може бути оскаржений до Херсонського апеляційного суду, шляхом подання апеляційної скарги через Херсонський міський суд Херсонської області, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
СуддяОСОБА_1