Справа № 592/20231/25
Провадження № 1-кс/592/8155/25
15 грудня 2025 року м.Суми
Слідчий суддя Ковпаківського районного суду м. Суми ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , захисників ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання старшого слідчого Четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Суми) ТУ ДБР, розташованого у місті Полтаві, ОСОБА_7 , погоджене з керівником Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 , про продовження строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно підозрюваного
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимого,
у кримінальному провадженні №62025170040011334 від 27.06.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.127, ч.2 ст.406, ч.5 ст.426-1 КК України,
Слідчий звернулася до слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми з вказаним клопотанням, яке обґрунтоване тим, що 19.12.2025 спливає строк дії ухвали слідчого судді про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 . Необхідність продовження строку тримання під вартою зумовлена наявністю ризиків, передбачених ст.177 КПК України, що були враховані при обранні йому запобіжного заходу та наявність яких не зменшилась та продовжує існувати на даний час, а також об'єктивною неможливістю після завершення досудового розслідування у кримінальному провадженні виконати вимоги ст.290 КПК України та скерувати обвинувальний акт до суду.
Відтак слідчий вважає за необхідне продовжити строк тримання підозрюваного ОСОБА_4 під вартою з метою запобігання спробам останнього переховуватися від органів досудового розслідування та суду, незаконно впливати на свідків та потерпілих, перешкоджати кримінальному провадженню або ж вчинити інше кримінальне правопорушення, в межах строку досудового розслідування без визначення розміру застави.
В судовому засіданні прокурор підтримав клопотання з наведених в ньому підстав та просив задовольнити.
Підозрюваний та його захисники щодо вказаного клопотання заперечували, посилаючись на необґрунтованість підозри, недоведеність заявлених ризиків, просили змінити запобіжний захід на більш м'який у виді домашнього арешту.
Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисників, дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов таких висновків.
Четвертим слідчий відділ (з дислокацією у м. Суми) ТУ ДБР ДБР, розташованого у м. Полтаві, проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні №62025170040011334 від 27.06.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.127, ч.2 ст.406, ч.5 ст.426-1 КК України.
Згідно з даними досудового розслідування, заступник командира 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_4 , будучи військовою службовою особою та представником держави, підозрюється у тому, що:
- діючи з прямим умислом, у порушення вимог ст. ст. 4, 6, 9, 11, 16, 49, 50 Статуту, ст. ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, бажаючи продемонструвати підлеглому ОСОБА_9 свою владу та перевагу над ним, принизити його честь і гідність, завдати йому сильного фізичного болю та морального страждання, а також з метою покарання за публікацію відеозапису розмови між ними в соціальній мережі «TikTok» та її видалення, перевищуючи владу, застосовуючи вогнепальну зброю, перебуваючи на території домоволодіння будинку, за адресою: АДРЕСА_3 , 22.04.2025 приблизно з 14:00 по 15:05 (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) за вказаних обставин, вчинив дії, що обмежували невідчужувані та непорушні права, свободи та законні інтереси ОСОБА_9 на повагу до його гідності, на свободу та особисту недоторканність, визначені ст. ст. 3, 28, 29 Конституції України, які ніхто за жодних обставин не мав права вчиняти та які явно виходять за межі наданих йому прав і повноважень, а саме: перевищуючи владу, застосував нестатутні заходи впливу щодо підлеглого, які є нелюдськими та такими, що принижують гідність людини, а у своїй сукупності обмежували права, свободи та законні інтереси ОСОБА_9 і спричинили останньому фізичний біль та моральні страждання; тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст.426-1 КК України;
- діючи з прямим умислом, бажаючи продемонструвати підлеглому ОСОБА_9 свою владу та перевагу над ним, принизити його честь і гідність, завдати йому сильного фізичного болю та морального страждання, а також з метою покарання за публікацію відеозапису розмови між ними в соціальній мережі «TikTok» та її видалення, перевищуючи владу, застосовуючи вогнепальну зброю, перебуваючи на території домоволодіння будинку, за адресою: АДРЕСА_3 , 22.04.2025 приблизно з 14:00 по 15:05 (точний час в ході досудового розслідування не встановлено) за вказаних обставин, вчинив дії, що обмежували невідчужувані та непорушні права, свободи та законні інтереси ОСОБА_9 на повагу до його гідності, на свободу та особисту недоторканність, визначені ст. ст. 3, 28, 29 Конституції України, ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, ратифікованої Законом України від 17.07.1997 № 475/97-ВР, та ст. 5 Загальної Декларації прав людини, які ніхто за жодних обставин не мав права вчиняти та які явно виходять за межі наданих йому прав і повноважень, а саме: застосував заходи впливу, які є нелюдськими та такими, що принижують гідність людини, а у своїй сукупності обмежували права, свободи та законні інтереси ОСОБА_9 і спричинили останньому сильний фізичний біль та моральні страждання, з метою примусити останнього вчинити дії, що суперечать його волі, у тому числі отримати зізнання, та з метою покарати ОСОБА_9 за дії, вчинені з метою залякування; тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.127 КК України;
- діючи в умовах воєнного стану, 13.05.2025 приблизно о 06:00, перебуваючи в КСП 2 механізованого батальйону військової частини НОМЕР_1 , за адресою: АДРЕСА_4 , у присутності інших військовослужбовців, в порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями, діючи умисно, самостійно, маючи на меті продемонструвати свою уявну перевагу та підтвердити своє становище над заступником командира 2 механізованого батальйону з тилу військової частини НОМЕР_1 ОСОБА_10 , а також відкрито принизити особисту честь та гідність останнього, з яким не перебував у відносинах підлеглості, використовуючи як привід до застосування фізичного насильства факт написання ОСОБА_10 рапорту про його неправомірні дії, що як на думку ОСОБА_4 порушує вимоги статутних правил проходження військової служби, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій та передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки, підійшов до ОСОБА_10 та кулаком правої руки наніс удар в лобну ділянку зліва; внаслідок вказаних ударів ОСОБА_10 спричинено легкі тілесні ушкодження, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, у вигляді рани лобної ділянки зліва; таким чином ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні порушення статутних правил взаємовідносин між військовослужбовцями за відсутності між ними відносин підлеглості, що заподіяло легкі тілесні ушкодження; тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.406 КК України.
21.10.2025 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні зазначених кримінальних правопорушень.
Ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.10.2025 до підозрюваного ОСОБА_4 застосований запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів, до 19.12.2025 включно, без визначення розміру застави.
Постановою керівника Сумської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Центрального регіону ОСОБА_8 від 11.12.2025 продовжений строк досудового розслідування у кримінальному провадженні за №62025170040011334, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 27.06.2025 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.127, ч.2 ст.406, ч.5 ст.426-1 КК України, до трьох місяців, тобто до 21.01.2026.
У відповідності до положень ст.ст. 197, 199 КПК України за відсутності підстав для зміни запобіжного заходу з тримання під вартою на непов'язаний з ізоляцією від суспільства, строк тримання підозрюваного під вартою може бути продовжено у разі неможливості закінчення досудового розслідування в частині доведеного обвинувачення у строки, встановлені ст.219 КПК України.
Натомість, згідно з ч.1 ст.183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.
У відповідності до положень ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.
Згідно з ст.178 КПК України, при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у ст.177 КПК України, суд на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов'язаний в сукупності оцінити тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, розмір майнової шкоди, в заподіянні якого підозрюється особа.
Підставою продовження застосування запобіжного заходу в даному випадку є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.127, ч.2 ст.406, ч.5 ст.426-1 КК України, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може вчинити дії, передбачені ч.1 ст.177 КПК України.
Так, не вирішуючи питання про доведеність вини та правильність кваліфікації дій ОСОБА_4 , а виходячи лише з фактичних даних, що містяться в долучених до клопотання матеріалах кримінального провадження (протоколів допиту потерпілих: ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_11 ; свідків: ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 ; проведених з потерпілими та свідками слідчими експериментами, висновків судово-медичних експертиз; протоколу огляду місця події від 28.07.2025; висновків судово-балістичних експертиз; матеріалів службового розслідування тощо), слідчий суддя дійшов висновку про обґрунтованість підозри ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень за викладених у клопотанні обставин.
При встановленні факту наявності обґрунтованої підозри відносно ОСОБА_4 також враховується і усталена судова практика з цього питання Європейського суду з прав людини, який в своїх рішеннях від 21.04.2011 у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (Nechiporuk and Yonkalo v. Ukraine, п. 175) та від 20.03.1997 у справі «Луканов проти Болгарії» (Lukanov v. Bulgaria) визначив, що суд (слідчий суддя), оцінюючи докази на предмет доведеності обставин, передбачених п.1 ч.1 ст.194 КПК, повинен виходити з того, що підозра визнається обґрунтованою лише у тому випадку, якщо «існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про котру йдеться, могла вчинити правопорушення».
Наявні в матеріалах кримінального провадження докази є достатніми у теперішній час на даній стадії досудового слідства для визнання підозри обґрунтованою, а доведення факту вчинення злочину є завданням подальшого розслідування.
Ризики, встановлені ухвалою слідчого судді Ковпаківського районного суду м. Суми від 22.10.2025, не перестали існувати та не зменшилися.
Так, суспільна небезпечність злочинів, у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , фактичні обставини їх вчинення, визначене кримінальним законом безальтернативне основне покарання за найтяжче з них (ч.5 ст.426-1 КК України) у виді позбавлення волі на строк від 8 до 12 років, яке загрожує підозрюваному у разі визнання його винним у вчиненні інкримінованих злочинів, а також те, що ОСОБА_4 , який є діючим військовослужбовцем, володіє інформацією щодо біографічних даних осіб, які надали органу досудового розслідування викривальні показання щодо нього, дають достатні підстави вважати, що підозрюваний може переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на потерпілих та свідків з метою зміни наданих раніше показань, а також вчинити інше кримінальне правопорушення, зокрема, злочин проти порядку несення військової служби, зокрема, самовільно залишити розташування військової частини тощо, тим самим унеможлививши здійснення швидкого, повного і неупередженого судового слідства у даному кримінальному провадженні.
Відтак, заявлені стороною обвинувачення ризики, передбачені п.п. 1, 3, 5 ч.1 ст.177 КПК України, є триваючими, не зменшилися та не втратили своєї актуальності.
Твердження захисників щодо не доведення прокурором заявлених ризиків не заслуговують на увагу слідчого судді, оскільки КПК України не вимагає доказів того, що підозрюваний обов'язково (поза всяким сумнівом) здійснюватиме відповідні дії, однак вимагає доказів того, що він схильний і має реальну можливість їх здійснити у цьому кримінальному провадженні в майбутньому.
Ймовірність вчинення ОСОБА_4 заявлених органом досудового розслідування ризиків підтверджується наведеними вище обставинами в їх сукупності.
Крім того, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_4 є особою віком 50 років, раніше притягався до кримінальної відповідальності, є обвинуваченим у кримінальних провадженнях № 757/52276/20-к за ч.2 ст.15, ч.4 ст.190 КК України (Печерський районний суд м. Києва) та № 761/18761/20 за ч.2 ст.15, ч.4 ст.190, ч.4 ст.27, ч.4 ст.369 КК України (Шевченківський районний суд м. Києва), 758/7678/16-к ч.3 ст.190 КК України (Подільський районний суд м. Києва), одружений, має трьох неповнолітніх дітей, за місце несення служби у в/ч НОМЕР_2 характеризується позитивно, є учасником бойових дій, має державні нагороди, відсутні підстави вважати, що за станом здоров'я підозрюваний не може утримуватися в умовах слідчого ізолятору
Однак, обставини щодо наявних міцних соціальних зв'язків, позитивної характеристики та державних нагород, в своїй сукупності не можуть свідчити на користь зменшення заявлених ризиків, передбачених ст.177 КПК України, які є реальними та триваючими, та які виключають можливість зміни міри запобіжного заходу щодо підозрюваного на більш м'який, так як альтернативні запобіжні заходи на даний час не забезпечать належний рівень процесуальної поведінки підозрюваного.
Виключно через необхідність отримання висновків призначених експертних досліджень, виконання вимог ст.290 КПК України щодо забезпечення сторін кримінального провадження в ознайомленні з матеріалами досудового розслідування, що, в свою чергу, прямо вказує на об'єктивну неможливість закінчити досудове розслідування з направленням в подальшому обвинувального акту до суду в межах визначеного раніше строку тримання під вартою ОСОБА_4 , слідчим обґрунтовано ініційовано розгляд поданого клопотання про доцільність продовження тримання підозрюваного під вартою в межах строку досудового розслідування в даному кримінальному провадженню.
А тому, існують законні підстави та виправдані потреби для задоволення поданого слідчим клопотання про продовження строку тримання підозрюваного під вартою, для забезпечення досягнення завдань в цьому кримінальному провадженні.
Продовжуючи строк тримання під вартою ОСОБА_4 в межах строку досудового розслідування, слідчий суддя виходить з того, що строк досудового розслідування у даному кримінальному провадженні продовжено до 21.01.2026 включно.
У відповідності до ч.4 ст.183 КПК України, слідчий суддя не визначає розмір застави, оскільки ОСОБА_4 підозрюється, в тому числі, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.406 КК України.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 176 - 178, 183, 193, 194, 196, 197, 199, 201 КПК України, слідчий суддя
Клопотання слідчого задовольнити.
Продовжити строк тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по 21.01.2026 включно.
Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити підозрюваному, захисникам, прокурору, слідчому.
Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню та може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до Сумського апеляційного суду.
Слідчий суддя ОСОБА_21