Єдиний унікальний номер 629/6510/24
Номер провадження 22-ц/818/2897/25
11 грудня 2025 року м. Харків
Харківський апеляційний суд у складі:
головуючого судді Мальованого Ю.М.,
суддів: Пилипчук Н.П., Яцини В.Б.,
за участю:
секретаря судового засідання Шевченко В.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18 березня 2025 року в складі судді Цендри Н.В. по справі № 629/6510/24 за позовом Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області як органу опіки та піклування до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, -
У жовтні 2024 року Виконавчий комітет Лозівської міської ради Харківської області як орган опіки та піклування звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 , третя особа: Служба у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів, який у подальшому уточнив.
Позовна заява мотивована тим, що ОСОБА_1 перебував у зареєстрованому шлюбі зі ОСОБА_2 , від якого вони мають шістьох дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
12 жовтня 2024 року до служби у справах дітей міської ради надійшло усне повідомлення від старшого інспектора сектору ювенальної превенції Лозівського районного відділу поліції ГУНП в Харківській області, про те, що батько ОСОБА_1 вчиняє сексуальне насильство відносно дочок ОСОБА_9 та ОСОБА_10 , за фактом чого відкрито кримінальне провадження. Представник служби у справах дітей був присутній на допитах, де неповнолітні ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повідомили слідчому, що їх батько протягом останніх двох років вчиняв щодо них сексуальне насильство та залякував їх, щоб вони нікому нічого не розповідали. Коли батько останній раз прийшов додому у стані алкогольного сп'яніння і почав знову всіх ображати, вони розповіли про все матері, яка викликала поліцію.
З метою вжиття заходів щодо соціально-правового захисту прав дітей 12 жовтня 2024 року рейдовою групою у складі начальника служби у справах дітей міської ради, директора міського центру соціальних служб, завідувача сектору з питань попередження правопорушень та дотримання законодавства щодо дітей служби у справах дітей міської ради, старости Чернігівського старостинського округу здійснено обстеження умов проживання родини ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 . Встановлено, що родина проживає у трикімнатному будинку з пічним опаленням. Умови проживання родини задовільні. Окремі спальні місця є не у всіх дітей. Діти забезпечені одягом та взуттям. Родина постійно забезпечується гуманітарною допомогою від громади та старостинського округу, тому в наявності запас продуктів харчування. Відповідно до пояснень матері ОСОБА_2 10 жовтня 2024 року дочка ОСОБА_12 повідомила їй про те, що батько протягом двох років вчиняє відносно неї сексуальне насильство. Після чого вона поспілкувалась з дочкою ОСОБА_10 , яка також повідомила про вчинення батьком сексуального насильства відносно неї. Крім того, матір дітей зазначила, що ОСОБА_1 постійно вчиняв фізичне насильство щодо до неї та трьох старших дітей у присутності молодших.
З 12 жовтня 2024 року з дітьми та матір'ю родини ОСОБА_11 проводять роботу психологи міського центру соціальних служб та мобільної бригади соціально-психологічної допомоги постраждалим від домашнього насильства. У ході бесід з дітьми стало відомо, що батько постійно вчиняв сварки і бив матір та старших дітей. Діти ОСОБА_9 та ОСОБА_10 написали згоди на позбавлення батька батьківських прав. З 15 жовтня 2024 року діти перебувають на обліку служби у справах дітей міської ради як такі, що перебувають у складних життєвих обставинах у зв'язку з вчиненням батьком відносно них домашнього насильства (сексуального, фізичного, психологічного).
Щодо батька дітей ОСОБА_1 відкрито кримінальне провадження № 12024221110001141 від 12 жовтня 2024 року за частиною 4 статті 152 КК України, йому повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
ІНФОРМАЦІЯ_7 мати дітей ОСОБА_2 померла, діти набули статус позбавлених батьківського піклування.
Враховуючи викладене, вважав за доцільне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав щодо дітей та стягнути з нього аліменти на їх утримання.
Просив позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та внести відомості до актових записів про народження дітей; стягнути зі ОСОБА_1 аліменти на утримання дітей у твердій грошовій сумі у розмірі по 1598,00 грн на кожну дитину, щомісячно, з урахуванням індексації відповідно до закону для дитини відповідного віку до досягнення ними повноліття, на особисті рахунки дітей.
Рішенням Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18 березня 2025 року позовні вимоги Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області як органу опіки та піклування задоволено.
Позбавлено ОСОБА_1 батьківських прав відносно дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та внесено відомості до актового запису про народження № 07, складеного 07 жовтня 2008 року Чернігівською сільською радою Лозівського району Харківської області; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та внесено відомості до актового запису про народження № 03, складеного 22 березня 2012 року Чернігівською сільською радою Лозівського району Харківської області; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , та внесено відомості до актового запису про народження № 02, складеного 23 січня 2014 року виконавчим комітетом Чернігівської сільської ради Лозівського району Харківської області; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та внесено відомості до актового запису про народження № 02, складеного 01 лютого 2018 року виконавчим комітетом Чернігівської сільської ради Лозівського району Харківської області; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , та внесено відомості до актового запису про народження № 439, складеного 05 листопада 2019 року Лозівським міськрайонним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , та внесено відомості до актового запису про народження № 241, складеного 25 серпня 2023 року Лозівським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Лозівському районі Харківської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції.
Стягнуто зі ОСОБА_1 аліменти на користь дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у твердій грошовій сумі у розмірі по 1598,00 грн на кожну дитину, щомісячно, з урахуванням індексації відповідно до закону, починаючи з 22 жовтня 2024 року та до досягнення ними повноліття, на поточні рахунки, відкриті у філії Харківське обласне управління АТ «Ощадбанк».
Стягнуто зі ОСОБА_1 судовий збір на користь держави у розмірі 6056,00 грн.
Рішення суду мотивовано тим, що надані суду докази свідчать про свідоме нехтування відповідачем ОСОБА_1 батьківськими обов'язками, що полягає у жорстокому поводженні з дітьми, які піддавалися фізичному та психологічному насиллю, що створює безпосередню загрозу для їх життя та здоров'я, його дії суперечать моральним засадам суспільства, що є підставою для застосування до нього такого крайнього заходу впливу як позбавлення батьківських прав. Оскільки позбавлення батьківських прав не звільняє від обов'язку з утримання дітей, доказів неможливості утримувати дітей відповідачем не надано, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача аліментів на утримання дітей у розмірі по 1598,00 грн на кожного.
На вказане судове рішення засобами поштового зв'язку 24 березня 2025 року ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції подав апеляційну скаргу, яку в подальшому уточнював заявами від 27 березня 2025 року та 08 вересня 2025 року, в якій просив повністю переглянути справу, викликати для допиту свідків та дітей.
Апеляційна скарга мотивована тим, що суд розглянув справу, не надавши йому адвоката. Суд відмовив йому у виклику дітей та свідків, які можуть підтвердити, що він не вживає алкогольні напої з 2010 року, не надав належної оцінки показанням допитаних свідків. Вважає, що дітей підмовила дати неправдиві свідчення їхня мати. Він завжди працював та утримував дітей, забезпечував усім необхідним. Доказів неналежного догляду за дітьми, побиття ним дітей, наявності тілесних ушкоджень позивач не надав. Порушення прав дітей не були зафіксовані поліцією чи лікарем. Пояснення у дітей відібрано без свідків, що є порушенням. Суддя, що розглядала цивільний позов, також була слідчим суддею у кримінальному провадженні щодо нього, була необ'єктивною та упередженою. Справа мала бути розглянута або після розгляду кримінального провадження щодо нього або разом з ним, до цього суд не міг посилатися на його вину у вчиненні кримінального правопорушення.
17 жовтня 2025 року від Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області як органу опіки та піклування надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просив залишити її без задоволення. Відзив мотивовано тим, що у ході розгляду справи доведено та підтверджено належними доказами, показаннями свідків факт неналежного виконання відповідачем своїх батьківських обов'язків. Вироком суду від 21 липня 2025 року ОСОБА_1 визнано винним у обвинуваченні за ч. 3 ст. 152, ч. 4 ст. 152, ч. 6 ст. 152 КК України.
04 грудня 2025 року від ОСОБА_1 надійшло клопотання, в якому він просив призначити експертизу з застосуванням поліграфу щодо нього, на вирішення експерта поставити запитання, чи виявляються у нього коливання, які підтверджують побиття ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_3 , та будь-які питання на розсуд експерта, щоб з'ясувати істину у справі.
Вказане клопотання колегія суддів залишає без задоволення на підставі ч. 3 ст. 367 ЦПК України, оскільки з клопотанням про призначення судово-психологічної експертизи з використанням поліграфа відповідач до суду першої інстанції не звертався.
В судове засідання апеляційного суду представники позивача Виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області як органу опіки та піклування та третьої особи Служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області не з'явилися.
Судові повістки-повідомлення про розгляд справи 11 грудня 2025 року Виконавчим комітетом Лозівської міської ради Харківської області як орган опіки та піклування отримано в електронному кабінеті 24 вересня 2025 року.
Відповідач ОСОБА_1 перебуває під вартою.
Апеляційний суд вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи, явка яких у судове засідання обов'язковою не визнавалась, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.
Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що батьками дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ; ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , є ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 16, 18, 19, 20, 21, 22 том 1).
Діти зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується повідомленням відділу з питань реєстрації місця проживання фізичних осіб та ведення реєстру громади Лозівської міської ради Харківської області від 18 жовтня 2024 року № 4176 (а.с. 32 том 1).
Згідно листа заступника директора КПН «Лозівського ТМО» від 04 серпня 2023 року №1106 начальнику служби у справах дітей Лозівської міської ради, в с. Чернігівське перед народженням молодшої дитини, яка народилась ІНФОРМАЦІЯ_8 , прибула сім'я ОСОБА_2 , яка має статус ВПО. Після виписки дитини з акушерського відділення медичним працівником ФАП с. Чернігівське виявлено, що в сім'ї, окрім новонародженого, іще виховується шестеро неповнолітніх дітей. В помешканні, де проживає сім'я, відсутні умови придатного проживання не тільки новонародженій дитині, а також всім іншим дітям (а.с. 33 том 1).
07 серпня 2023 року спеціалістами Служби у справах дітей проведення обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 , про що складено відповідний акт, у ході якого встановлено, що приватний житловий будинок складається з трьох кімнат, з пічним опаленням, потребує ремонту, зручності на вулиці. Умови проживання задовільні. За вказаною адресою проживають: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 та їх діти. На момент огляду в будинку брудна підлога, відсутня постільна білизна, в наявності запас продуктів харчування, меблі в занедбаному стані. У дітей окремі від батьків спальні місця, одяг відповідно віку та сезону, у новонародженої дитини в наявності підгузки, ліжко, пелюшки. Батькам роз'яснено про необхідність створення належних умов для проживання дітей, належного догляду за новонародженою дитиною (а.с. 35 том 1).
З листа Лозівського міського центру соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді від 29 серпня 2023 року №659 вбачається, що фахівцями центру спільно із працівниками служби у справах дітей було відвідано сім'ю ОСОБА_11 , які мешкають за адресою: АДРЕСА_1 , та здійснено оцінку потреб. Під час роботи з сім'єю з'ясовано, що до початку бойових дій та оголошення військового стану родина мешкала на території Харківського району за адресою: АДРЕСА_3 , але змушена була покинути місце постійного проживання через постійні обстріли вказаної території і шукати прилисток в більш безпечному місці. Мати з дітьми мають статус внутрішньо переміщених осіб. У будинку, де мешкає родина, не створено належних умов для проживання і навчання дітей. Для новонародженої доньки придбано дитяче ліжко, сезонний одяг та засоби гігієни. В наявності достатній запас продуктів харчування. Під час візиту у сім'ю батьки повідомили про свій намір на деякий час залишитись у с. Чернігівське, а на початку вересня планують переїхати у Нововодолазький район, де родина винайматиме житло, в якому створені належні умови для проживання, навчання та відпочинку дітей. У родині виявлені складні життєві обставини, зумовлені відсутністю належних умов проживання, а також шкодою, завданою бойовими діями. Зазначені обставини на задоволення потреб дітей мають незначний вплив, оскільки батьки виконують батьківські обов'язки в міру своїх можливостей та життєвих обставин. Батькам дітей надано соціальну послугу консультування щодо соціальних виплат, які родина може оформити, поінформовано про соціальні послуги, які надаються фахівцями центру, проведено профілактичну бесіду щодо належного виконання батьківських обов'язків, а також надано рекомендації щодо необхідності створення умов, придатних для нормального тимчасового проживання дітей, підтримання помешкання на території навколо нього в належному санітарно-гігієнічному стані. Також складено акт оцінки потреб сім'ї № 436-23 щодо вказаних обставин та висновок оцінки потреби сім'ї від 11 серпня 2023 року, згідно якого в родині виявлені складні життєві обставини, зумовлені низьким виховним потенціалом батьків, створенням неналежних умов для проживання дітей, шкодою, завданою бойовими діями. Ознаки психологічної травми у дітей відсутні. Складні життєві обставини мають незначний вплив на стан задоволення потреб дітей, оскільки батьки виконують батьківські обов'язки в міру своїх можливостей та життєвих обставин. Мати і батько здатні забезпечувати потреби дітей. Проблеми у родині тривають до одного року (а.с. 36-37, 38-43, 44-45 том 1).
12 жовтня 2024 року начальник служби у справах дітей звернулася з листом до начальника управління праці та соціального захисту населення Лозівської міської ради Харківської області про виявлення дітей, які постраждали внаслідок сексуального насильства, у зв'язку з тим, що 12 жовтня 2024 року до служби у справах дітей міської ради надійшло повідомлення від старшого інспектора сектору ювенальної превенції Лозівського РВП ГУНП у Харківській області про те, що батько ОСОБА_1 вчиняє насильство відносно доньок ОСОБА_3 , 2008 року народження, ОСОБА_4 , 2012 року народження (а.с. 46 том 1).
Як вбачається з листа начальника служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області від 14 жовтня 2024 року №01-23/2774 про виявлення дітей, які постраждали внаслідок домашнього насильства, адресованого начальнику служби у справах дітей Харківської обласної військової адміністрації, 12 жовтня 2024 року до служби у справах дітей міської ради надійшло усне повідомлення від Миколи Москалика, старшого інспектора сектору ювенальної превенції Лозівського РВП ГУНП в Харківській області, про те, що батько ОСОБА_1 вчиняє сексуальне насильство відносно доньок ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Матеріали досудового розслідування внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12024221110001140. Під час допиту неповнолітніх ОСОБА_13 та ОСОБА_4 було встановлено, що їх батько ОСОБА_1 протягом двох років вчиняв сексуальне насильство відносно кожної з них. Батько постійно залякував дівчат, щоб вони нікому нічого не розповідали. У зв'язку з тим, що батько постійно вчиняє сварки, б'є маму, їх та брата ОСОБА_14 , ОСОБА_9 та ОСОБА_10 нікому не розповідали про те, що з ними робить батько. Коли останній раз батько прийшов додому в стані алкогольного сп'яніння і почав знову всіх ображати, дівчата про все розповіли матері, яка відразу викликала поліцію. Також під час бесіди з малолітніми ОСОБА_15 та ОСОБА_16 стало відомо, що батько постійно вчиняв сварки і бив маму та старших дітей, малих не чіпав. Дівчата дуже переживали, щоб поліція не забрала маму, бо вони її дуже люблять і хочуть бути разом з нею та бабусею. Службою у справах дітей міської ради здійснено оцінку рівня безпеки кожної дитини. За результатами оцінки є необхідність вжиття негайних дій у межах сім'ї, зокрема проведення оцінювання потреб дітей та їх сім'ї. Лозівським міським центром соціальних служб здійснено оцінку потреб сім'ї ОСОБА_11 . Встановлено наявні складні життєві обставини у зв'язку з вчиненням батьком ОСОБА_1 домашнього насильства (сексуального, фізичного та психологічного). Враховуючи факт відсутності кривдника, прив'язаність дітей до матері, наявність у дітей психологічної, фізичної моральної травми, прийнято рішення в інтересах дітей залишити їх в родині. Враховуючи вищезазначене, факт вчинення домашнього насильства (сексуального, фізичного, психологічного) відносно дітей підтверджено (а.с. 47-50 том 1).
12 жовтня 2024 року мати дітей ОСОБА_2 надала письмові пояснення, в яких вказала, що 10 жовтня 2024 року під час розмови з дочками ОСОБА_9 та ОСОБА_10 останні повідомили, що батько ОСОБА_1 вчиняє відносно них сексуальне насильство. 11 жовтня 2024 року вона повідомила про це працівникам поліції. Зазначила, що до цього часу їй не були відомі зазначені факти. Також повідомила, що ОСОБА_1 вчиняв фізичне насильство відносно неї та дітей ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 у присутності малолітніх ОСОБА_17 та ОСОБА_18 (а.с. 94 том 1).
12 жовтня 2024 року було проведено обстеження умов проживання сім'ї ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_1 , за результатами якого складено відповідний акт. Встановлено, що житловий будинок складається з трьох кімнат, є електропостачання та пічне опалення. За вказаною адресою проживають: ОСОБА_2 , ОСОБА_1 , шестеро їхніх дітей та баба ОСОБА_19 . Умови проживання задовільні, меблі в обмеженій кількості. Для дітей створені умови для навчання, є окремі спальні місця, але не у всіх дітей, в наявності одяг та взуття. Є потреба у заміні вікон, придбанні ліжок та столів для навчання. Вихованням дітей займається мама та бабуся. Батько зловживає алкогольними напоями, вчиняє домашнє насильство (сексуальне, фізичне, психологічне) (а.с.51 том 1).
Також 12 жовтня 2024 року було складено акти проведення оцінки рівня безпеки дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , в яких встановлено, що є необхідність вжиття негайних дій у межах сім'ї; ОСОБА_9 та ОСОБА_10 повідомили про сексуальне та фізичне насильство з боку батька, ОСОБА_14 - про фізичне насильство з боку батька; молодші діти були свідками фізичного насильства, є необхідність у разі виявлення небезпеки влаштувати дітей до кризового центру (у разі звільнення батька з-під варти) (а.с.56-85 том 1).
З висновку оцінки потреби сім'ї ОСОБА_11 , наданого Лозівським міським центром соціальних служб для сім'ї, дітей та молоді Лозівської міської ради Харківської області від 14 жовтня 2024 року, вбачається, що в родині виявлені складні життєві обставини, зумовлені жорстоким поводженням з дітьми ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , ОСОБА_14 ; домашнім насильством відносно матері ОСОБА_2 з боку батька ОСОБА_1 , малозабезпеченістю родини. У дітей наявні ознаки психологічної травми. Базові потреби дітей задоволені, але родина потребує системної підтримки (а.с. 86-87 том 1).
Із протоколів бесіди з дітьми ОСОБА_5 , 2013 року народження, ОСОБА_6 , 2018 року народження, ОСОБА_5 , 2019 року народження, з метою визначення прихильності дітей до матері ОСОБА_2 та батька ОСОБА_1 , встановлено, що мати ОСОБА_2 любить своїх дітей та піклується про їх життя і здоров'я, батько ОСОБА_1 вживає алкогольні речовини, вчиняє домашнє насильство щодо матері ОСОБА_2 та дітей ОСОБА_13 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Діти почуваються добре, комфортно, відчувають турботу та повагу до себе з боку матері, проживати з батьком не бажають. ОСОБА_14 впевнено зазначив, що правильним буде позбавити батька батьківських прав по відношенню до всіх дітей (а.с. 54-55 том 1).
Діти ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надали письмові заяви від 17 жовтня 2024 року, в яких не заперечують проти позбавлення батьківських прав батька ОСОБА_1 у зв'язку з вчиненням домашнього насильства відносно них (а.с. 52, 53 том 1).
Наказами начальника служби у справах дітей Лозівської міської ради Харківської області від 15 жовтня 2024 року № 1104-СЖО, № 1105-СЖО, № 1106-СЖО, № 1107- СЖО, № 1108-СЖО, № 1109-СЖО ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 взято на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, у зв'язку із вчиненням домашнього насильства над дітьми (а.с. 88-93, том 1).
Як вбачається з інформації старости Чернігівського старостинського округу Лозівської міської ради Харківської області від 15 жовтня 2024 року сім'я ОСОБА_11 проживає на території Чернігівського старостинського округу за адресою: АДРЕСА_4 . У родині шестеро неповнолітніх дітей. З ними також проживає мати ОСОБА_1 - ОСОБА_19 . Під час відвідування родини було встановлено, що санітарно-гігієнічні умови знаходяться в незадовільному стані. Не вистачає ліжок кожній дитині, столів та стільців. Молодші діти не відвідують дошкільний заклад. Одягом, продуктами харчування та твердим паливом родина забезпечена. Мати займається веденням домашнього господарства та вихованням дітей. Батько постійної роботи не має, перебивається тимчасовими заробітками. Батьки алкогольні напої чи наркотичні речовини не вживають. Скарги стосовно батьків від сусідів та мешканців села не надходили. Протягом 2022-2023 років сім'я неодноразово виїжджала із с. Чернігівське в Харківський район с. Прелесне і Нововодолазький район с. Просяне. З сім'єю ОСОБА_11 проводилася профілактична робота щодо утримування в належному санітарному стані будинку та прибудинкової території (а.с. 95 том 1).
Виконавчим комітетом Лозівської міської ради Харківської області як органом опіки та піклування надано висновок, затверджений рішенням виконавчого комітету Лозівської міської ради Харківської області від 22 жовтня 2024 року № 2101, про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 щодо дітей: ОСОБА_3 , 2008 року народження, ОСОБА_4 , 2012 року народження, ОСОБА_5 , 2013 року народження, ОСОБА_6 , 2018 року народження, ОСОБА_5 , 2019 року народження, ОСОБА_6 , 2023 року народження (а.с. 12-15 том 1).
ІНФОРМАЦІЯ_7 мати дітей ОСОБА_2 померла (а.с. 121 том 1).
Судом першої інстанції допитана свідок ОСОБА_19 , яка пояснила, що є матір'ю ОСОБА_1 , проживала разом з сином та його сім'єю. Вказала, що син сварився з дружиною через гроші та бруд у будинку у присутності її та дітей, давав ляпаси дружині. Чула як син кричав на дітей, але не бачила, щоб він їх бив. Батько привчав дітей до праці, порядку. На дівчат кричав, щоб вони слідкували за собою. ОСОБА_14 сам їздив з батьком на роботу, бо йому там подобалось. Місця поставити додаткові ліжка для дітей в будинку немає. Вказала, що спілкується з прийомними батьками та дітьми по телефону. Дітям буде краще з прийомними батьками.
Допитана судом свідок ОСОБА_20 пояснила, що її мати є сусідкою сім'ї ОСОБА_11 , а також її дочка навчалася в одному класі зі ОСОБА_21 . Діти сторонилися інших дітей, нервували, коли їх кликав батько. Бачила хлопця у дворі, як він ремонтував машини. Старші дівчата допомагали бабі на городі. ОСОБА_22 , гулянок, друзів у сім'ї ОСОБА_11 ніколи не бачила. ОСОБА_23 і будинок були не доглянутими. Сусіди допомагали родині речами. З матір'ю дітей не спілкувалася, бачила її дуже рідко. Синців на дітях не бачила, але помітила, що ОСОБА_9 і ОСОБА_10 були вдягнуті у закритий одяг у спеку.
Відносно ОСОБА_1 відкрито кримінальне провадження №12024221110001140 від 12 жовтня 2024 року за ознаками злочину, передбаченого ч. 4 ст. 152 КК України. Ухвалою слідчого судді Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 12 жовтня 2024 року ОСОБА_1 було обрано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в умовах ДУ «Харківський слідчий ізолятор» (а.с. 96-100 том 1).
З даних ЄДРСР вбачається, що вироком Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 21 липня 2025 року у справі № 629/153/25 визнано ОСОБА_1 винуватим у пред'явленому обвинуваченні за ст. 152 ч. 3, 152 ч. 4, 152 ч. 6 КК України та призначено покарання: за ч. 3 ст.152 КК України у виді 12 років позбавлення волі; за ч. 4 ст. 152 КК України у виді 15 років позбавлення волі; за ч. 6 ст. 152 КК України у виді довічного позбавлення волі. На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, призначено ОСОБА_1 остаточне покарання у виді довічного позбавлення волі.
На вирок подана апеляційна скарга, справа наразі перебуває на розгляді Харківського апеляційного суду.
Частиною 1 статті 3 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789ХІІ (78912) від 27 лютого 1991 року, визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.
Як зазначив Європейський суд з прав людини в рішенні від 16 липня 2015 року у справі «Мамчур проти України», оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв'язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам'ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.
У рішенні по справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року Суд нагадує, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага (див. рішення у справі Olsson v. Sweden (N 2), від 27 листопада 1992 року, Серія A, N 250, ст. 35-36, п. 90), і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.
Відповідно до частини 1 статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.
Позбавлення батьківських прав - це насамперед спосіб захисту прав та інтересів дитини і водночас, санкція (відповідальність) за протиправну винну поведінку матері або батька.
У постанові Верховного Суду в складі Об'єднаної палати Касаційного цивільного суду від 29 січня 2024 року у справі № 185/9339/21 (провадження № 61-8918сво23) вказано, що «тлумачення змісту пункту 2 частини першої статті 164 СК України дає можливість зробити висновок, що ухилення від виконання обов'язків з виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна оцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками. Позбавлення батьківських прав є винятковим заходом, який тягне за собою істотні правові наслідки як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України). Позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише за наявності вини у діях батьків.
Судам необхідно враховувати, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом вирішення сімейних питань, застосовується лише у виняткових випадках, і головне - за наявності достатніх та переконливих доказів, що характеризують особливості батька й матері як особи, що становить реальну загрозу для дитини, її здоров'я та психічного розвитку.
Отже, вирішуючи спір про позбавлення батьківських прав, суд передусім повинен дати оцінку дотриманню якнайкращих інтересів дитини, що передбачає пошук і знаходження балансу між усіма елементами, які потрібні для ухвалення справедливого судового рішення. Позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, тощо), які надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є винятковим заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов'язків, а тому питання про його застосування потрібно вирішувати виключно після повного, всебічного, об'єктивного з'ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.
Правовий висновок про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом, який необхідно розглядати як виключний і надзвичайний спосіб впливу на недобросовісних батьків викладено, зокрема, в постановах Верховного Суду від 29 липня 2021 року у справі № 686/16892/20, від 07 грудня 2022 року у справі № 562/2695/20, від 03 серпня 2022 року у справі № 306/7/20, від 11 січня 2023 року у справі № 461/7447/17, від 07 листопада 2023 року у справі № 601/928/22, від 07 лютого 2024 року у справі № 455/307/22, від 10 вересня 2025 року у справі № 639/2319/24.
Відповідно до частини 3 статті 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.
За об'єктивного встановлення обставин того, що позбавлення батьків (або одного з батьків) батьківських прав щодо дитини буде відповідати найкращому забезпеченню інтересів дитини, такий крайній захід впливу на батьків може бути визнано виправданим та співмірним у демократичному суспільстві втручанням у право останніх на повагу до свого приватного і сімейного життя, передбаченого статтею 8 Конвенції.
Згідно частини 4 статті 22 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству» під час розгляду судом та/або органом опіки та піклування спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, відібрання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька дитини, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на законних підставах або не на основі рішення суду, обов'язково беруться до уваги факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини або за її присутності.
Домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь (пункт 3 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Дитина, яка постраждала від домашнього насильства (далі - постраждала дитина), - особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства (пункт 2 частини першої статті 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашньому насильству»).
Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що законодавець поклав на суд обов'язок при вирішенні спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, визначення місця проживання дитини, відібрання дитини, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька дитини, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на законних підставах або не на основі рішення суду враховувати як факти вчинення домашнього насильства стосовно дитини, так і за присутності дитини. Тобто, у разі посилання учасників сімейного спору на факти вчинення одним із учасників домашнього насильства обов'язково слід перевіряти чи відбувалося домашнє насильство щодо дитини або за її присутності. Зазначені обставини слід також перевіряти при вирішенні питання про забезпечення позову у справах про визначення місця проживання дитини.
Отже, при розгляді вказаних категорій справ у разі посилання учасників сімейного спору на факти вчинення одним із учасників домашнього насильства мають перевірятися обставини чи зазнавала дитина домашнього насильства у будь-якій формі чи стала свідком (очевидцем) такого насильства. Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 08 червня 2022 року в справі № 753/23626/17, від 22 червня 2022 року в справі № 757/33742/19-ц, від 14 грудня 2023 року в справі № 127/20368/21, від 04 квітня 2024 року в справі № 553/449/20, від 09 квітня 2025 року у справі № 727/4341/24.
Європейський суд з прав людини вказав, що «питання домашнього насильства, яке може проявлятися у різних формах - від застосування фізичної сили до сексуального, економічного, емоційного або словесного насильства,- виходить за межі обставин конкретної справи. Це загальна проблема, яка тією чи іншою мірою стосується всіх держав-членів, і не завжди очевидна, оскільки часто має місце у контексті особистих стосунків або закритих соціальних систем (див. згадане рішення у справі «Володіна проти Росії» (Volodina v. Russia), пункт 71). Якщо особа висуває небезпідставну скаргу щодо повторюваних актів домашнього насильства над нею чи інших видів знущання, якими б незначними не були окремі епізоди, національні органи влади зобов'язані оцінити ситуацію загалом, у тому числі й загрозу продовження аналогічних подій (див., mutatis mutandis, рішення у справі «Ірина Смірнова проти України» (Irina Smirnova v. Ukraine), заява № 1870/05, пункти 71 і 89, від 13 жовтня 2016 року). Серед іншого, ця оцінка має належним чином враховувати особливу вразливість потерпілих, які часто емоційно, економічно чи іншим чином залежать від своїх нападників, а також психологічний ефект, який може мати загроза повторного знущання, залякування та насильства на повсякденне життя потерпілого (див., mutatis mutandis, згадані рішення у справах «Хайдуова проти Словаччини», пункт 46, та «Ірина Смірнова проти України» (Irina Smirnova v. Ukraine), там само). Якщо встановлено, що конкретна особа була постійним об'єктом знущань, і є вірогідність продовження жорстокого поводження, окрім реагування на конкретні інциденти, органи державної влади повинні вжити належні заходи загального характеру для протидії основній проблемі та запобіганню майбутньому жорстокому поводженню (див. рішення у справі «Джорджевіч проти Хорватії», заява № 41526/10, пункти 92 і 93 та 147-149, ЄСПЛ 2012, та згадане рішення у справі «Ірина Смірнова проти України» (Irina Smirnova v. Ukraine), там само) (LEVCHUK v. UKRAINE, № 17496/19, § 78, 80, ЄСПЛ, від 03 вересня 2020 року).
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав є крайнім заходом впливу, застосування якого за обставин цієї справи, з огляду на жорстоке поводження з дітьми, є виправданим та відповідає інтересам дітей.
Судами встановлена поведінка відповідача, яка виразилася у застосуванні фізичного насильства до своєї дружини ОСОБА_2 та старших дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 у присутності молодших дітей ОСОБА_6 , ОСОБА_5 .
Крім того, старші дочки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 повідомили про неодноразові факти сексуального насильства щодо них з боку батька. Вирок суду у кримінальному провадженні щодо ОСОБА_1 по обвинуваченню у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.ч. 3, 4, 6 ст. 152 КК України, станом на час розгляду цієї справи переглядається в апеляційному порядку та не набрав законної сили, проте у ході досудового розслідування допитані ОСОБА_3 та ОСОБА_4 надали показання щодо вчинення батьком ОСОБА_1 до них сексуального насильства, аналогічні пояснення дівчата надавали і працівникам органу опіки та піклування, та ці обставини суд безумовно не може залишити поза увагою у межах справи про позбавлення батьківських прав як такі, що свідчать про реальну загрозу життю і здоров'ю дітей з боку батька.
З матеріалів справи вбачається, що існує серйозний ризик фізичної, емоційної та психічної травми від подальшого спілкування дітей з батьком, а також, що реалізація відповідачем батьківських прав та виконання ним батьківських обов'язків не відповідає якнайкращим інтересам дітей. Існування небезпеки для життя і здоров'я дітей з боку ОСОБА_1 ним не спростовано.
Наданий суду висновок органу опіки та піклування щодо доцільності позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 є повним, об'єктивним, складений з урахуванням найкращих інтересів дітей, а відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що згаданий висновок не враховує такі інтереси.
Факт заперечення відповідача проти позову про позбавлення його батьківських прав за обставин цієї справи не може свідчити про його щирий інтерес до дітей та реальне бажання змінити поведінку.
Також суд враховує, що мати дітей ОСОБА_2 померла, діти наразі перебувають у прийомній родині, де у них склалися доброзичливі стосунки.
Повно та всебічно дослідивши обставини справи, перевіривши їх доказами, які оцінено на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності та взаємного зв'язку, установивши вищевказані обставини справи, суд першої інстанції дійшов законного та обґрунтованого висновку про наявність правових підстав для позбавлення ОСОБА_1 батьківських прав стосовно його дітей ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , і з таким висновком суд апеляційної інстанції погоджується.
Аналогічного висновку щодо співмірності такого заходу як позбавлення батьківських прав до батька, який вчиняв фізичне насильство (побиття) щодо дитини, дійшов Верховний Суд у постанові від 29 вересня 2021 року у справі № 459/3411/18.
Оскільки позбавлення батьківських прав не звільняє від обов'язку з утримання дітей, суд також обґрунтовано стягнув з відповідача аліменти на утримання дітей на їх особові рахунки. Заперечень проти рішення суду в частині стягнення коштів апеляційна скарга ОСОБА_1 по суті не містить.
Посилання ОСОБА_1 в апеляційній скарзі на те, що суд розглянув справу, не надавши йому адвоката, колегія суддів відхиляє, оскільки участь представника у цивільних справах не є обов'язковою, та вимоги ЦПК України не передбачають обов'язку суду призначати відповідачу адвоката для представництва його інтересів. При цьому, матеріали справи свідчать про те, що судом вживались заходи щодо забезпечення участі представника відповідача у процесі, а саме ухвалою суду від 05 грудня 2024 року доручено Східному міжрегіональному центру з надання безоплатної правничої допомоги призначити адвоката для здійснення представництва інтересів ОСОБА_1 , який перебуває у ДУ «Харківський слідчий ізолятор» (а.с. 132-133 том 1). Однак, на вказану ухвалу Східним міжрегіональним центром з надання безоплатної правничої допомоги надано відповідь від 23 грудня 2024 року, з якої вбачається, що підтверджень належності ОСОБА_1 до осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, закріплених у частині 1 статті 14 Закону України «Про безоплатну правничу допомогу», не надано, а отже не вбачається підстав для призначення йому адвоката (а.с. 141-142 том 1). Також судом надано відповідачу час для самостійного звернення за правничою допомогою, та з відповіді Східного міжрегіонального центру з надання безоплатної правничої допомоги від 16 січня 2025 року вбачається, що ОСОБА_1 03 січня 2025 року дійсно звертався до центру із заявою про надання йому безоплатної вторинної правничої допомоги щодо здійснення представництва його інтересів у справі про позбавлення його батьківських прав, однак не надав документів на підтвердження його належності до категорії осіб, які мають право на безоплатну вторинну правничу допомогу, у зв'язку з чим йому надані відповідні роз'яснення (а.с. 169 том 1). За таких умов, підстав вважати права відповідача порушеними немає.
Посилання ОСОБА_1 на те, що суд відмовив йому у виклику свідків та не надав належної оцінки показанням допитаних свідків, а також не заслухав дітей, колегія суддів відхиляє, оскільки показанням допитаних судом свідків ОСОБА_19 та ОСОБА_20 судом надано належну оцінку у сукупності з іншими доказами у справі. Обґрунтованих підстав для допиту інших свідків відповідачем не наведено.
Щодо заслуховування думки дітей, то з огляду на конкретні обставини справи, наявність їх пояснень, наданих у кримінальному провадженні та працівникам органу опіки та піклуванням, враховуючи факти застосування насильства до дітей та з метою запобігання їх повторному психологічному травмуванню при розгляді цієї справи, колегія суддів вважає, що виклик їх у судове засідання є недоцільним та не відповідатиме їх інтересам.
Доводи ОСОБА_1 щодо того, що дітей підмовила дати неправдиві свідчення їхня мати, є лише його припущеннями. Не притягнення відповідача до відповідальності за вчинення домашнього насильства не спростовує встановлених судом у цій справі обставин щодо його неналежної та недопустимої поведінки стосовно власних дітей.
Твердження відповідача про те, що він завжди працював та утримував дітей, забезпечував усім необхідним, з огляду на застосування ним насильства до дітей, висновків суду щодо доцільності позбавлення його батьківських прав не спростовують.
Посилання ОСОБА_1 на те, що суддя, що розглядала цивільний позов, також була слідчим суддею у кримінальному провадженні щодо нього, була необ'єктивною та упередженою, колегія суддів відхиляє, адже з клопотаннями про відвід складу суду відповідач не звертався, участь у кримінальному провадженні як слідчого судді не виключає можливості участі судді у розгляді цивільної справи щодо цієї ж особи, а доводи відповідача щодо необ'єктивності суду є безпідставними, жодних доказів упередженого ставлення суду до нього він не надав.
Отже, доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 у взаємозв'язку із дослідженими апеляційним судом матеріалами справи не дають суду підстав вважати, що висновок суду першої інстанції є непропорційним втручанням у право відповідача на повагу до його приватного і сімейного життя, або що цей висновок не є необхідним у демократичному суспільстві для забезпечення якнайкращих інтересів дітей.
Вирішуючи спір, який виник між сторонами справи, суд першої інстанції правильно визначився з характером спірних правовідносин та нормами матеріального права, які підлягають застосуванню, повно та всебічно дослідив обставини справи та наявні у справі докази, надав їм належну оцінку, у результаті чого ухвалив законне й обґрунтоване рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Виходячи з наведеного, апеляційну скаргу ОСОБА_1 слід залишити без задоволення, а рішення суду - без змін.
Частиною 1 статті 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Ухвалою Харківського апеляційного суду від 16 вересня 2025 року було відстрочено ОСОБА_1 сплату судового збору за подачу апеляційної скарги на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18 березня 2025 року у розмірі 9084,00 грн до ухвалення судового рішення у справі.
З огляду на те, що апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, з нього на користь держави підлягає стягненню судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 9084,00 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 369, 374, 375, 381 - 384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 18 березня 2025 року залишити без змін.
Стягнути зі ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_9 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь держави судовий збір за подання апеляційної скарги у розмірі 9084 (дев'ять тисяч вісімдесят чотири) грн 00 коп.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 15 грудня 2025 року.
Головуючий Ю.М. Мальований
Судді Н.П. Пилипчук
В.Б. Яцина