Справа № 537/4460/24 Номер провадження 22-ц/814/4263/25Головуючий у 1-й інстанції ЗОРІНА Д. О. Доповідач ап. інст. Дряниця Ю. В.
02 грудня 2025 року м. Полтава
Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
судді-доповідача: Дряниці Ю.В.,
суддів: Пилипчук Л.І., Чумак О.В.
розглянувши в порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" на рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 вересня 2025 року у справі за позовом Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-
У серпні 2024 року представник АТ «Перший Український Міжнародний Банк» звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 08.01.2020 на підставі укладеного між ОСОБА_1 та АТ «Перший Український Міжнародний Банк» кредитного договору №2001517526801 відповідачу було видано кредитну картку з кредитним лімітом в сумі 20 000 грн. 00 коп., який було збільшено в подальшому до 50 000 грн. 00 коп. Однак, в порушення взятих на себе зобов'язань, відповідач не дотримується умов укладеного договору, а саме не здійснює повернення кредиту у терміни та на умовах, визначених договором. У зв'язку із порушенням умов кредитного договору у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 77 153 грн. 74 коп., яка складається із заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту) в розмірі 49 989 грн. 90 коп. та заборгованості по процентам в розмірі 27 163 грн. 84 коп.
Позивач просить суд ухвалити рішення, яким: стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість в розмірі 77 153 грн. 74 коп.; стягнути з відповідача на користь позивача сплачений ним судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Рішенням Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 вересня 2025 року позовні вимоги задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» заборгованість за Договором комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001517526801 від 08.01.2020 в розмірі 20 000 грн.
Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Перший Український міжнародний банк» суму судового збору, сплачену позивачем при зверненні до суду, в розмірі 627 грн. 88 коп.
В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі представник АТ «ПУМБ» просить скасувати рішення районного суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення частини заборгованості за тілом кредиту та заборгованості по процентам за користування кредитом, та ухвалити в цій частині нове рішення, яким позовні вимоги в цій частині задовольнити у повному обсязі.
В обґрунтування доводів апеляційної скарги посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи та не відповідність висновків суду обставинам справи.
Зазначає, що районний суд не взяв до уваги, що заява підписана сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Відповідач був обізнаний у тому, що грошові кошти надаються йому як кредитні і за користування кредитними коштами сплачуються проценти. Відповідач, підписавши Заяву підтвердив згоду з усіма умовами договору, у тому числі з розміром процентів.
Відповідач підтвердив у Заяві, що всі умови кредитування йому зрозумілі та не потребують додаткового тлумачення. Нарахування процентів за користування кредитом є обов'язком Банка, який передбачений Законом України «Про банки і банківську діяльність», Законом України «Про споживче кредитування», Цивільним кодексом України.
Також апелянт зазначає, що у розділі 4 Паспорту споживчого кредиту, який підписаний відповідачем, передбачена умова про процентну ставку та її розмір. Паспорт споживчого кредиту є преддоговірним зобов'язанням та не свідчить про погодження умов, однак така обставина не спростовує розміру кредитної заборгованості, доведеного іншими письмовими доказами.
Позивач вважає, що матеріали справи містять належні докази, які підтверджують факт ознайомлення відповідача з умовами договору щодо розміру процентів; наявні відомості про те, що саме відповідач погодився з умовами щодо процентної ставки за кредитом. Відповідач не спростував доводи банка щодо процентів та не спростував заявленого банком розміру заборгованості за процентами.
Таким чином, позивач належним чином довів встановлення між Банком і відповідачем кредитних правовідносин та наявність кредитної заборгованості відповідача перед Банком у розмірі, який зазначений у позовній заяві.
Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги відповідно до статті 367 ЦПК України, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що 08.01.2020 ОСОБА_1 звернувся до АТ «Перший Український Міжнародний Банк» із заявою №2001517526801 про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, просив банк встановити на його поточний рахунок у гривнях, відкритий за цією заявою, кредитний ліміт у сумі 20 000 грн. 00 коп., на підставі чого між сторонами було укладено Договір комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001517526801.
Згідно умов зазначеного договору відповідач отримав кредит у розмірі 20 000 грн. шляхом встановлення кредитного ліміту на платіжну картку, зі строком дії кредитного ліміту 12 місяців. Умовами укладеного договору передбачається, що зі спливом вказаного строку дія кредитного ліміту продовжується на такий самий строк у разі відсутності заперечень будь - якої сторони.
Зі змісту заяви про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка є невід'ємною частиною Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб №2001318238401, а також Паспорту споживчого кредиту, підписаного ОСОБА_1 , районним судом встановлено, що умовами Договору встановлено розмір реальної річної процентної ставки 47,88%. Орієнтовна загальна вартість кредиту складає 12 577 грн. 58 коп.
Крім того, встановлено, що ОСОБА_1 було відкрито рахунок № НОМЕР_1 .UAH, встановлено кредитний ліміт в розмірі 20 000 грн., який 14.09.2020 збільшився до 50 000 грн. 00 коп., що підтверджено Довідкою про збільшення кредитного ліміту по договору №2001517526801.
Як вбачається з матеріалів справи, АТ «Перший Український Міжнародний Банк» свої зобов'язання перед відповідачем виконав, надавши кредитний ліміт на картковий рахунок у погодженому розмірі, що підтверджується Випискою по рахунку НОМЕР_1 .UAH з 08.01.2020 по 01.07.2024.
Проте, відповідач ОСОБА_1 не виконує належним чином свої зобов'язання перед позивачем за договором кредиту та, згідно із наданим позивачем розрахунком заборгованості, у відповідача перед позивачем станом на 01.07.2024 утворилась заборгованість за тілом кредиту в розмірі 49 989 грн. 90 коп.
З метою досудового врегулювання спору банком на адресу відповідача було направлено письмову вимогу (повідомлення) № вих.КНО-44.2.2/382 від 02.07.2024 року з вимогою сплатити заборгованість за кредитним договором №2001517526801 у розмірі 77153 грн. 74 коп., не пізніше 30 календарних днів з дня отримання цього повідомлення, що підтверджується копією даної письмової вимоги та списком згуртованих відправлень (рекомендованих листів).
Однак, відповідач заборгованість за вказаним кредитним договором не сплатив.
Частково задовольняючи позовні вимоги, суд вважав достовірно доведеним факт невиконання зобов'язання відповідачем, що випливає з кредитного договору, в частині повернення суми тіла кредиту.
Разом з цим, суд вказав, що матеріали справи не містять жодних доказів в обґрунтування умов нарахування та розміру нарахованих позивачем відсотків за користування кредитом, та що саме із наданими позивачем Умовами публічної пропозиції ПАТ «Перший Український Міжнародний Банк» на укладення Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб ознайомився відповідач, погодився з ними, підписуючи заяву до договору про надання банківських послуг.
Оскільки заява про приєднання до Договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, підписана ОСОБА_1 , не містить умов щодо розміру процентів, неустойки, штрафів, збільшення кредитного ліміту тощо, районний суд дійшов висновку, що в матеріалах справи відсутні будь-які інші письмові докази які б містили узгодження між ним та позивачем порядку сплати процентів за прострочення виконання зобов'язань за договором, тому підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді відповідальність у виді процентів за порушення термінів виконання договірних зобов'язань та обставину збільшення кредитного ліміту відсутні.
Колегія суддів не в повній мірі погоджується з таким висновком районного суду.
Частиною першою статті 1054 ЦК України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
За змістом статей 525, 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватись належним чином та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов'язань не допускається. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).
У відповідності до положень статей 610, 611, 625 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (статті 1055 ЦК України).
Згідно із частиною першою статті 633ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Відповідно до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеної у постанові від 03.07.2019 у справі №342/180/17-ц, оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, вони повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші.
Із матеріалів справи вбачається, що відповідач підписав заяву №2001517526901 на приєднання до договору комплексного банківського обслуговування фізичних осіб, яка не залежно від редакції Публічної пропозиції ПАТ «ПУМБ», містить чітко визначені та доступні для розуміння споживача послуг істотні умови кредитування.
Підписанням такої заяви відповідач підтвердив своє вільне волевиявлення на укладення кредитного договору, отримання платіжної картки, розмір кредиту, ліміт за яким у подальшому збільшено, та розмір процентної ставки 47,88% на рік.
Доказів на підтвердження наявності у позичальника на момент підписання заяви заперечень щодо умов кредитування, матеріали справи не містять.
Згідно зі статтями 12, 13, 81ЦПК України обов'язок доказування та подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно з указаними положенням закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Відповідно до пункту 62 Положення про організацію бухгалтерського обліку, бухгалтерського контролю під час здійснення операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 №75, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Верховний Суд у справі №554/4300/16-ц наголосив, що банківські виписки з рахунків позичальника є належними та допустимими доказами у справі, що підтверджують рух коштів по конкретному банківському рахунку, вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня, та є підтвердженням виконаних за день операцій. Тобто виписки по картковим рахункам можуть бути належними доказами щодо заборгованості за кредитним договором.
У межах заявленого спору на підтвердження розміру заборгованості, банком, окрім її розрахунку, надано виписку по картковому рахунку, із якої убачається, що відповідач активно користувався кредитними коштами та виконував свої кредитні зобов'язання щодо повернення цих коштів, у тому числі відсотків за використання кредитного ліміту. Факт отримання кредитних коштів та користування ними відповідачем не заперечувався, свого контррозрахунку заборгованості ним суду не надано.
Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення про часткове стягнення заборгованості за кредитом на зазначене уваги не звернув.
Таким чином, враховуючи викладене, колегія суддів доходить висновку про те, що позовні вимоги АТ ПУМБ про стягнення заборгованості за кредитним договором №2001517526801 від 08 січня 2020 року, що утворилася станом на станом на 01 липня 2024 року становить 77153 грн. 74 коп., з яких: 49989 грн. 90 коп. заборгованість за кредитом; 27163 грн. 84 коп. - заборгованість процентами, є доведеними та обґрунтованими.
За таких обставин, враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов не обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог АТ «ПУМБ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Оскільки судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржуване рішення в частині вирішення спору щодо стягнення заборгованості за тілом кредиту та процентів за користування кредитом не відповідає встановленим обставинам, то апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню.
Згідно частин 1, 13 статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.
Оскільки позовні вимоги АТ «ПУМБ» підлягають задоволенню у повному обсязі, тому розмір сплаченого позивачем судового збору при зверненні до суду з цим позовом та при поданні апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у розмірі 6 056 грн.(2 422,40 грн. + 3 633,60 грн.).
На підставі викладеного та керуючись статтями 374, 376, 381, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Перший Український міжнародний банк" - задовольнити.
Рішення Крюківського районного суду м. Кременчука Полтавської області від 12 вересня 2025 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким стягнути стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» заборгованість в розмірі 77 153 грн. 74 коп., яка складається із заборгованості за наданим кредитом (за тілом кредиту) в розмірі 49989 грн. 90 коп. та заборгованості по процентам в розмірі 27 163 грн. 84 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь АТ «Перший Український Міжнародний Банк» 6056 гривень сплаченого судового збору.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Суддя - доповідач: Ю. В. Дряниця
Судді : Л.І. Пилипчук
О.В. Чумак