печерський районний суд міста києва
Справа № 757/27864/25-ц
06 жовтня 2025 року
Печерський районний суд м. Києва в складі:
Головуючого судді Головко Ю.Г.,
за участю секретаря судових засідань Сіренко С. О,
від заявника: ОСОБА_1 ,
розглянувши у закритому судовому засіданні в порядку окремого провадження у приміщенні суду цивільну справу за заявою Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, -
У червні 2025 заявник звернувся до суду із заявою, у якій просить зобов'язати Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) надати до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформацію, що містить банківську таємницю, стосовно ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) шляхом надання роздруківки реєстру електронних платіжних документів про рух грошових коштів по рахунку № НОМЕР_2 за 2023 рік.
Заява обґрунтована необхідністю отримання інформації, яка містить банківську таємницю, з метою проведення документальної позапланової перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_2 щодо дотримання податкового та іншого законодавства.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 17.06.2025 відкрито провадження у даній справі та, з урахуванням ст. 19 ЦПК України, суд вирішив розглянути її за правилами окремого провадження.
Представник Заявника в засіданні підтримала вимоги щодо необхідності задоволення заяви. Заінтересована особа та особа, щодо якої банк має розкрити інформацію, яка містить банківську таємницю, у судове засідання не з'явились, повідомлялись належним чином.
Відповідно до ч. 2 ст. 349 ЦПК України неявка в судове засідання без поважних причин заявника та (або) особи, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, чи їх представників або представника банку не перешкоджає розгляду справи, якщо суд не визнав їхню участь обов'язковою.
Заслухавши представника заявника, дослідивши письмові матеріали справи, суд прийшов до наступного висновку.
За ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів (ч. 1 ст. 4 ЦПК України).
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. ч. 1-4 ст. 12 ЦПК України).
За ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Судом встановлено, що Управлінням оподаткування фізичних осіб ГУ ДПС у Дніпропетровській області отримано податкову інформацію від ДПС України щодо здійснення торгівельної діяльності без державної реєстрації фізичною особою-платником податків ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з використанням Інтернет-ресурсу Facebooк. Отримання коштів ОСОБА_2 за товар проводились через рахунок № НОМЕР_2 в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк».
18.06.2024 на адресу гр. ОСОБА_2 Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області керуючись п.п. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.п. 75.1.2 п. 75.1, п.п. 78.1.1 п. 78.1. ст. 78, п. 78.4 ст. 78, п. 79.1 ст. 79, п. 82.2 ст. 82, п.п. 69.351 пп. 69 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового Кодексу України відповідно до наказу № 2377-п від 18.06.2024 року призначено проведення документального позапланової перевірки платника податків-фізичної особи ОСОБА_2 (код РНОКПП НОМЕР_1 ) з метою дотримання податкового та іншого законодавства з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року тривалістю 10 робочих днів з 24.07.2024 року.
09.07.2024 поштове відправлення повернулося по причині: за закінченням терміну зберігання.
У зв'язку з наведеним, з метою недопущення втрат бюджетів в умовах воєнного стану, проведення документальної позапланової перевірки у відповідності до вимог ст. 79 ПК України, податковому органу необхідно отримати інформацію та підтверджуючі документи про суми отриманих платником податків - фізичною особою ОСОБА_2 коштів на розрахункові рахунки, відкриті в Акціонерному товаристві Комерційний банк «ПриватБанк», а саме № НОМЕР_2 .
З метою підтвердження інформації щодо отримання платником податків - фізичною особою ОСОБА_2 доходів, які підлягають оподаткуванню, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області на юридичну адресу фінансової установи Акціонерного товариства комерційного банку «ПриватБанк» (код ЄДРГІОУ 14360570) надіслано запит від 29 липня 2024 року № 53296/6/04-36-24-09-14. Проте отримано відмову в наданні запитуваної інформації в частині, що містить банківську таємницю (лист від 19 серпня 2024 року № 20.1.0.0.0/7 -240819/59436).
Заявник зазначає, що відсутність інформації про обсяг і обіг грошових коштів на даних банківських рахунках за період з 01.01.2023 до 31.12.2023 включно унеможливлює проведення Головним управлінням ДГІС у Дніпропетровській області проведення документальної позапланової перевірки фізичної особи - платника податків ОСОБА_2 з метою дотримання податкового та іншого законодавства.
За положеннями пп. пп. 19-1.1.1, 19-1.1.2 п. 19-1.1. ст. 19-1 Податкового кодексу України (далі - ПК України), контролюючі органи виконують, зокрема, такі функції: здійснюють адміністрування податків, зборів, платежів, у тому числі проводять відповідно до законодавства перевірки та звірки платників податків; контролюють своєчасність подання платниками податків та платниками єдиного внеску передбаченої законом звітності (декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків, зборів, платежів), своєчасність, достовірність, повноту нарахування та сплати податків, зборів, платежів.
Як визначено у пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право, зокрема, проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення;
Аналогічне положення закріплене у п. 75.1. ст. 75 ПК України, відповідно до якого, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до пп. 75.1.2. п. 75.1 ст. 75 ПК України, документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також отриманих в установленому законодавством порядку контролюючим органом документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків. Документальна планова перевірка проводиться відповідно до плану-графіка перевірок. Не може бути предметом планової документальної перевірки питання дотримання платником податків принципу "витягнутої руки", крім випадків перевірки дотримання платником податків вимог підпунктів 140.5.4, 140.5.5-1, 140.5.6 пункту 140.5 статті 140 цього Кодексу. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи контролюючого органу і проводиться за наявності хоча б однієї з підстав, визначених цим Кодексом. Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Згідно з пп. 78.1.7, п. 78.1. ст. 78 ПК України, документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких підстав, зокрема, розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, закриття постійного представництва чи відокремленого підрозділу юридичної особи, в тому числі іноземної компанії, організації, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Відповідно до п. 78.4. ст. 78 ПК України, про проведення документальної позапланової перевірки керівник (його заступник або уповноважена особа) контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.
Як визначено у ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як встановлено з матеріалів справи, ГУ ДПС у Дніпропетровській області вчинило визначені законом дії для проведення документальної позапланової перевірки, однак проведення цієї перевірки було неможливими з незалежних він нього причин.
Відсутність інформації про обсяг та обіг коштів на банківських рахунках ОСОБА_2 , а також відсутність інформації про контрагентів особи унеможливлює проведення документальної позапланової перевірки.
Як визначено у ч. 1 ст. 1076 ЦК України банк гарантує таємницю банківського рахунка, операцій за рахунком і відомостей про клієнта. Відомості про операції та рахунки можуть бути надані тільки самим клієнтам або їхнім представникам. Іншим особам, у тому числі органам державної влади, їхнім посадовим і службовим особам, такі відомості можуть бути надані виключно у випадках та в порядку, встановлених законом про банки і банківську діяльність.
Згідно із ст. 60 Закону України «Про банки і банківську діяльність», інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним чи третім особам при наданні послуг банку, є банківською таємницею. Банківською таємницею, зокрема, є: 1) відомості про банківські рахунки клієнтів, у тому числі кореспондентські рахунки банків у Національному банку України; 2) операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, здійснені ним угоди; 3) фінансово-економічний стан клієнтів; 4) системи охорони банку та клієнтів; 5) інформація про організаційно-правову структуру юридичної особи - клієнта, її керівників, напрями діяльності; 6) відомості стосовно комерційної діяльності клієнтів чи комерційної таємниці, будь-якого проекту, винаходів, зразків продукції та інша комерційна інформація; 7) інформація щодо звітності по окремому банку, за винятком тієї, що підлягає опублікуванню; 8) коди, що використовуються банками для захисту інформації; 9) інформація про фізичну особу, яка має намір укласти договір про споживчий кредит, отримана під час оцінки її кредитоспроможності.
Отже, відомості про банківські рахунки ОСОБА_2 та відомості про обсяг та обіг коштів по рахунках у разі відкриття таких у АТ КБ «ПриватБанк» є банківською таємницею.
Порядок розкриття банківської таємниці визначений ст. 62 Закону України «Про банки і банківську діяльність». Цією нормою визначено коло осіб, на вимогу яких розкривається банківська таємниця, підстави її розкриття та обсяг інформації, яка надається.
Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 62 Закону, підставами для розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, є: по-перше, письмовий запит або дозвіл власника інформації; по-друге, письмова вимога або рішення суду; по-третє, письмова вимога уповноважених державних органів, перелік яких визначено законом і є вичерпним.
З аналізу зазначеної правової норми слідує, що на вимогу відповідних уповноважених державних органів банк вправі надати інформацію, яка містить банківську інформацію, у межах і обсягах, визначених цим та іншими законами, тобто банки надають обмежену законом інформацію.
Згідно з п. 5 глави 3 Правил зберігання, захисту, використання та розкриття банківської таємниці, затверджених постановою Правління Національного банку України від 14.07.2006 року № 267, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 03.08.2006 року за № 935/12809, банки зобов'язані виконувати рішення суду про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, у порядку, установленому законодавством України. За рішенням суду про розкриття інформації, що становить банківську таємницю, банк розкриває інформацію в обсязі, визначеному рішенням суду.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ, у пункті 12 «Про судову практику в цивільних справах про розкриття банками інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб» № 10 від 30.09.2011 року, відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. У зв'язку із цим у разі, якщо підставою звернення до суду, зокрема, органу державної податкової служби із заявою про розкриття банківської таємниці, є дії порушника податкового законодавства і стосовно таких дій для цих органів відповідними спеціальними законами передбачений спосіб реагування, то суд не має підстав для задоволення заяви. Винятком є обґрунтовані посилання заявника на неможливість вчинення ним дій відповідно до способів реагування, передбачених зазначеними законами. Зокрема, це можуть бути обґрунтовані посилання з поданням відповідних доказів про те, що особа, щодо якої вимагається розкриття банківської таємниці, не знаходиться за місцем своєї реєстрації; підтверджена неможливість вручення повідомлення з копією наказу про проведення документальної перевірки тощо.
Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 18.11.2019 року у справі № 752/19172/18 та від 28.05.2020 року у справі № 761/13288/19.
Саме по собі неподання в установлений строк податкової декларації або їх розрахунків, необхідність перевірки достовірності, повноти нарахування та сплати усіх передбачених ПК України податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства тощо є підставою для ініціювання органами державної податкової служби перевірок згідно з процедурою, визначеною главою 8 ПК України. В цьому випадку розкриття банківської таємниці можливе в разі доведення органом державної податкової служби обставин, за яких перевірки є неможливими або є інша об'єктивна потреба в розкритті такої таємниці.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 03.04.2019 року у справі № 761/43384/16-ц.
Оскільки суд встановив, що ГУ ДПС у Дніпропетровській області вчинило визначені законом дії для проведення документальної позапланової перевірки, однак проведення цієї перевірки було неможливими з незалежних він нього причин, заява ГУ ДПС у Дніпропетровській області про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю щодо ОСОБА_2 шляхом надання роздруківки реєстру електронних платіжних документів про рух грошових коштів по рахунку № НОМЕР_2 за 2023 рік підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 3 ст. 350, п. 6 ч. 1 ст. 430 ЦПК України, суд допускає негайне виконання рішень у справах про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 1076 Цивільного кодексу України, ст. ст. 16, 19-1, 20, 75, 77, 78 Податкового кодексу України, ст. ст. 60, 62 Закону України «Про банки та банківську діяльність», ст. ст. 2, 4, 19, 23, 76-81, 95, 263-265, 268, 272, 293, 294, 349, 350, 354, 430 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Заяву Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, за участю заінтересованих осіб: ОСОБА_2 , Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк», про розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю - задовольнити.
Зобов'язати Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» (код ЄДРПОУ 14360570) надати до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області інформацію, що містить банківську таємницю, та надати інформацію щодо ОСОБА_2 шляхом надання роздруківки реєстру електронних платіжних документів про рух грошових коштів по рахунку № НОМЕР_2 за період часу з 01.01.2023 року по 31.12.2023 року, які належать ОСОБА_2 .
Ухвалене судом рішення підлягає негайному виконанню. Особа, щодо якої банк розкриває банківську таємницю, або заявник мають право у п'ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку. Оскарження рішення не зупиняє його виконання.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Заявник має право у п'ятиденний строк оскаржити ухвалене судом рішення до апеляційного суду в установленому порядку.
Суддя Ю. Г. Головко