Справа № 755/21157/25
Провадження №: 3/755/7007/25
"11" грудня 2025 р. Суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., розглянувши справу про адміністративне правопорушення про притягнення:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,
до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,
установив:
Суддею визнано доведеним, що ОСОБА_1 16.09.2025 року о 12 годині 04 хвилин в м. Києві, на регульованому перехресні пр. Воскресенський-вул. М. Кибальчича, керуючи транспортним засобом марки «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , повертаючи ліворуч при зеленому сигналі основного світлофора, не надав дорогу транспортному засобу «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_2 , що рухався в зустрічному напрямку прямо, внаслідок чого відбулось зіткнення. В результаті дорожньо-транспортної пригоди транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 16.6 Правил дорожнього руху України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306, та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ст. 124 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину визнав, зазначив, що частково відшкодував завдану шкоду.
У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Прус О.О. зазначив, ОСОБА_1 вину визнає, частково відшкодував шкоду, намагається відшкодувати решту.
У судовому засіданні інший учасник дорожньо-транспортної пригоди - водій ОСОБА_2 зазначив, що провадження у відношенні нього за ст. 124 КУпАП було закрито у зв'язку із відсутністю в його діях адміністративного правопорушення, та підтвердив, що дійсно отримав частину коштів в рахунок відшкодування завданої шкоди.
Адвокат ОСОБА_2 - Макар І.І. наполягав на повному відшкодуванні завданої шкоди.
Вислухавши пояснення ОСОБА_1 , позицію його захисника, пояснення водія ОСОБА_2 , позицію його адвоката, дослідивши матеріали справи, доходжу наступних висновків.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП, адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Згідно вимог ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 124 КУпАП передбачає відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна.
Як наголошується в ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, безпеки на автомобільному транспорті та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Вислухавши пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, позицію його захисника, пояснення водія ОСОБА_2 , дослідивши матеріали справи про адміністративне правопорушення, суддя дійшов висновку, що в діях ОСОБА_1 вбачається склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, що також доводиться зібраними у справі доказами, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 485045 від 16.10.2025 року; схемою місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.09.2025 року; протоколом огляду місця дорожньо-транспортної пригоди від 16.09.2025; рапортом інспектора роти 3 батальйону 1 полку 1 з обслуговування лівого берегу УПП у м. Києві ДПП Усенко С.О. від 16.09.2025; письмовими поясненнями ОСОБА_1 від 16.09.2025 року; відеозаписом з камер відеоспостереження.
Суддею при винесенні постанови враховуються також положення ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», у відповідності до яких, суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду, джерело права.
У рішенні по справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29.06.2007 Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Відповідно до загальних положень ПДР України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306, правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати й неухильно виконувати вимоги цих Правил, а також бути взаємно ввічливими. Кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. Дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху.
Згідно пункту 16.6 Правил дорожнього руху України повертаючи ліворуч або розвертаючись при зеленому сигналі основного світлофора, водій нерейкового транспортного засобу зобов'язаний дати дорогу трамваю попутного напрямку, а також транспортним засобам, що рухаються в зустрічному напрямку прямо або повертають праворуч.
Тобто, положення даного пункту ґрунтуються на правилі «правої руки», відповідно до якого дати дорогу повинен водій, до якого праворуч наближається транспортний засіб, оскільки після того, як транспортний засіб розпочне виконання лівого повороту або розвороту, зустрічні транспортні засоби наближатимуться праворуч та їм необхідно надати дорогу.
Таким чином, водій нерейкового транспортного засобу повертаючи ліворуч або розвертаючись на зелений сигнал основного світлофора, може виїхати на перехрестя одночасно із зустрічним транспортним засобом, і якщо останній рухається прямо або праворуч, необхідно зупинитись на перехресті та пропустити зустрічний транспортний засіб.
Так, в процесі розгляду даної справи було встановлено, що водій транспортного засобу марки «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , перебував на регульованому перехресті, де горів зелений сигнал основного світлофору, в крайній лівій смузі в черзі автомобілів, маючи намір здійснити маневр лівого повороту. Однин за одним автомобілі, за відсутності зустрічних транспортних засобів, здійснювали маневри повороту. В той момент, коли водій ОСОБА_1 розпочав рух, на дорозі зустрічного руху перебували два автомобілі, які рухались прямо, а саме в крайній лівій смузі рухався автомобіль синього кольору, в середній смузі рухався автомобіль водія ОСОБА_2 . Після того, як водій ОСОБА_1 виїхав на перехрестя, автомобіль синього кольору продовжив рух прямо. Крім того, після зіткнення транспортних засобів водіїв ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , прямо здійснили рух ще два транспортні засоби. Після цього інші транспортні засоби зупинились на заборонений сигнал світлофора. Таким чином, дане відео підтверджує порушення Правил дорожнього руху саме водієм ОСОБА_1 .
Крім того, за нормами пункту 8.11 Правил дорожнього руху України водіям, які в разі ввімкнення жовтого сигналу не можуть зупинити транспортний засіб у місці, передбаченому пунктом 8.10 цих Правил, не вдаючись до екстреного гальмування, дозволяється рухатися далі за умови забезпечення безпеки дорожнього руху.
Як установлено з запису з камери відеоспостереження, водій ОСОБА_1 здійснив маневр повороту ліворуч в той момент, коли на смузі зустрічного руху рухались два транспортні засоби на зелений сигнал світлофора, що також підтверджується довідкою з КП «Центр організації дорожнього руху», наданою потерпілою стороною.
Тобто, якби водій ОСОБА_1 зупинився перед виїздом на перехрестя, пропустивши зустрічні транспорті засоби, які рухались на зелений сигнал світлофора, зіткнення б не відбулось.
Таким чином, приходжу до висновку, що водій транспортного засобу марки «Toyota», д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_1 дійсно порушив п. 16.6 Правил дорожнього руху України, що призвело до зіткнення з транспортним засобом марки «ЗАЗ», д.н.з. НОМЕР_2 , яким керував водій ОСОБА_2 .
Згідно ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Стаття 33 КУпАП передбачає, що при накладенні стягнення враховується характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Таким чином, враховуючи викладене, вважаю доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Враховуючи обставини правопорушення, докази наявні у матеріалах справи, приходжу до висновку про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді штрафу в межах санкцій ст. 124 КУпАП.
У відповідності до ст. 40-1 КУпАП з особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, підлягає стягненню судовий збір в дохід держави в розмірі ставки, визначеної п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» - 605 грн. 60 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 23, 24, 30, 124, 283, 284 КУпАП, суддя, -
постановив:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що на день розгляду справи становить 850 (вісімсот п'ятдесят) грн., на користь держави.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір в розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 605 (шістсот п'ять) грн. 60 (шістдесят) коп.
Роз'яснити, що в разі не сплати штрафу в строк, встановлений ч. 1 ст. 307 КУпАП, сума штрафу буде стягнена в порядку примусового виконання постанови в подвійному розмірі.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя М. Сазонова