Справа №752/16819/25
Провадження №2/752/8517/25
15 грудня 2025 року м. Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі судді Кордюкової Ж.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін клопотання про затвердження мирової угоди у цивільній справі за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення, послуги постачання гарячої води, послуги з теплової енергії та абонентське обслуговування,-
03.11.2025 сторони звернулись до суду з клопотанням, в якому просили затвердити мирову угоду, укладену ними 28.10.2025 у справі за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення, послуги постачання гарячої води, послуги з теплової енергії та абонентське обслуговування в загальному розмірі 127452,54 грн. та закрити провадження у справі.
Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.
В провадженні суду знаходиться вищезазначена цивільна справа.
15.07.2025 постановлено ухвалу про відкриття провадження у зазначеній цивільній справі та призначено справу до розгляду за спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
03.11.2025 до суду надійшла спільна заява сторін про затвердження мирової угоди, до якої додано мирову угоду від 28.10.2025.
Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Статтею 207 ЦПК України встановлено, що мирова угода укладається сторонами з метою врегулювання спору на підставі взаємних поступок і має стосуватися лише прав та обов'язків сторін. У мировій угоді сторони можуть вийти за межі предмета спору за умови, що мирова угода не порушує прав чи охоронюваних законом інтересів третіх осіб.
Сторони можуть укласти мирову угоду і повідомити про це суд, зробивши спільну письмову заяву, на будь-якій стадії судового процесу.
До ухвалення судового рішення у зв'язку з укладенням сторонами мирової угоди суд роз'яснює сторонам наслідки такого рішення, перевіряє, чи не обмежені представники сторін вчинити відповідні дії.
Укладена сторонами мирова угода затверджується ухвалою суду, в резолютивній частині якої зазначаються умови угоди. Затверджуючи мирову угоду, суд цією ж ухвалою одночасно закриває провадження у справі.
Суд постановляє ухвалу про відмову у затвердженні мирової угоди і продовжує судовий розгляд, якщо:
1) умови мирової угоди суперечать закону чи порушують права чи охоронювані законом інтереси інших осіб, є невиконуваними; або
2) одну із сторін мирової угоди представляє її законний представник, дії якого суперечать інтересам особи, яку він представляє.
Зі змісту наданої суду мирової угоди від 08.10.2025 встановлено, що вона не відповідає вимогам закону, оскільки мирова угода та додаток до неї від імені підприємства підписані особою, яка не має на це повноважень.
Частинами 1-2 ст. 207 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-комунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.
Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства.
Частинами 1, 3 ст. 237 ЦК України встановлено, що представництвом є правовідношення, в якому одна сторона (представник) зобов'язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Представництво виникає на підставі договору, закону, акта органу юридичної особи та з інших підстав, встановлених актами цивільного законодавства.
Відповідно до ч.1 ст. 238 ЦК України представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє.
Відповідно до ч.3 ст. 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на вчинення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Відповідно до частини третьої ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Пунктом 1 ч.1, 3 ст. 62 ЦПК України встановлено, що повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.
Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (кваліфікованим електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.
Зі змісту довіреності Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» від 16.03.2023 №16/03/23-01, виданої на ім'я Лопатіна Костянтина Олександровича, останній уповноважений вести від імені підприємства справи в усіх органах судової системи з певними правами, крім права укладати мирову угоду (п.8 довіреності).
Водночас, в п. 11 цієї довіреності зазначено, що на підставі та на умовах, визначених протоколами засідання комісії з розгляду питань реструктуризації заборгованості/укладання мирової угоди КП «Київтеплоенерго», укладати та підписувати мирові угоди на будь-якій стадії судового процесу у справах по заборгованості споживачів (юридичних осіб, фізичних осіб-підприємств, фізичних осіб) за спожиту теплову енергію та/або за надані послуги з централізованого опалення, централізованого постачання гарячої води, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, у тому числі, й у справах про банкрутство/неплатоспроможність.
Суд зауважує, що протоколу засідання комісії з розгляду питань реструктуризації заборгованості/укладання мирової угоди КП «Київтеплоенерго» суду не надано.
Довіреність Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» від 16.03.2023 №16/03/23-01, видана на ім'я Лопатіна Костянтина Олександровича , є документом, у якому визначені повноваження останнього під час представництва інтересів підприємства.
Зі змісту п.8 довіреності від 16.03.2023 №16/03/23-01 чітко вбачається, що Комунальне підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» не уповноважило останнього під час ведення від імені підприємства справи в усіх органах судової системи укладати мирову угоду.
Крім того, зміст п.8 та п.11 довіреності від 16.03.2023 №16/03/23-01 є взаємовиключними.
Суд вважає, що у підприємства наявна об'єктивна можливість видати на ім'я Лопатіна Костянтина Олександровича довіреність, у якій чітко та однозначно визначити обсяг його прав під час представництва інтересів підприємства в судах загальної юрисдикції.
За таких обставин, суд вважає, що Лопатін К.О. підписав від імені позивача мирову угоду з відповідачами, не маючи на це повноважень.
Зазначене унеможливлює затвердження мирової угоди, що має наслідком відмову в задоволенні клопотання про її затвердження та продовження розгляду справи по суті.
Керуючись ст.ст. 197, 200, 207, 258, 260-261, 353-355 ЦПК України, суд,-
Клопотання про затвердження мирової угоди у цивільній справі за позовною заявою Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиті послуги з централізованого опалення, послуги постачання гарячої води, послуги з теплової енергії та абонентське обслуговування залишити без задоволення.
Ухвала окремо оскарженню в апеляційному порядку не підлягає. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвалу складено 15.12.2025.
Суддя Ж. І. Кордюкова