Справа № 504/1569/25
Номер провадження 2-а/504/60/25
09.10.2025с-ще Доброслав
Доброславський районний суд Одеської області у складі:
головуючої судді Вінської Н.В.,
секретаря Коцар А.М.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП,-
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду із вищезазначеним позовом про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що постановою 11 березня 2025 року, т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , було винесено постанову №129, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу 17 000 грн. Позивач вважає, що постанова підлягає скасуванню. ОСОБА_1 вказує, що у період з 03 березня 2025 року на 04 березня 2025 року працівниками поліції його було доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ), де йому було повідомлено про перебування у розшуку. У той самий день позивач підписав певний документ, зміст якого йому не був належним чином роз'яснений. За словами працівників ІНФОРМАЦІЯ_3 , підписання стосувалося повідомлення про можливу адміністративну відповідальність у разі неприбуття за повісткою, що передбачає штраф у розмірі 17 000 гривень. Перебуваючи в тривожному стані ОСОБА_1 , підписав де було зазначено, не розуміючи, що він підписує. Після підписання зазначеного документа позивача відпустили додому у зв'язку з перебуванням на лікарняному. При цьому йому не було вручено жодної повістки для прибуття до ІНФОРМАЦІЯ_3 , жодного направлення на проходження військово-лікарської комісії (ВЛК), а також не було надано копії будь-яких складених документів, у тому числі протоколу чи постанови.
Позивач зазначає, що із 01 квітня 2025 року перебуває у статусі заброньованої особи відповідно до Посвідчення №ОД/ХАД 079 про відстрочку від призову на військову службу на період мобілізації та на воєнний час виданого ІНФОРМАЦІЯ_4 , строком на 12 місяців з дня оформлення відстрочки від призову.
Позивач вважає, що у його діях відсутній склад адміністративного правопорушення, оскільки повідомлення про виклик до ІНФОРМАЦІЯ_2 не надсилалися та ним отримані не були, адже він ніяк не міг порушити п. 10 ст. 1 та п. 8 ст. 2 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 2 п. 1, п.3 додатку №2 постанови КМУ від 30.12.2022 №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а саме не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 , оскільки ніякого виклику не було.
Ухвалою Доброславського районного суду Одеської області від 23.04.2025 року за вищевказаним позовом відкрито провадження та призначено судове засідання..
Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, його представник адвокат Родіонов А.В. надав до суду заяву якою просив проводити розгляд справи без участі позивача, позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Вказану ухвалу відповідач отримав 21.05.2025 року про, що свідчить наявне у справі поштове повідомлення. Проте станом на 18.09.2025 року відповідач не реалізував свого права, відзив на позовну заяву до суду не надав.
Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з'ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності усі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа може в порядку, встановленому КАС України, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушено її права, свободи або законні інтереси.
Згідно до статті 19 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
11.03.2025 року постановою №129 т.в.о. начальника ІНФОРМАЦІЯ_5 підполковника ОСОБА_2 притягнуто ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210 КУпАП за порушення п. 10 ст. 1 та п. 8 ст. 2 ЗУ «Про військовий обов'язок і військову службу», ч. 2 п. 1, п. 3 додатку №2 постанови КМУ від 30.12.2022 №1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», а саме не з'явився за викликом до ІНФОРМАЦІЯ_5 , тобто за порушення правил військового обліку.
Відповідно до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Згідно зі ст. 251 КУпАП, доказами, є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Суду не вдається встановити, що у діях, які кваліфіковані відповідачем ІНФОРМАЦІЯ_6 за ч. 3 ст. 210 КУпАП є склад правопорушення, адже відповідачем не надано до суду жодних додатків до оскаржуваної постанови, які підтверджували б зазначені в ній обставини порушення позивачем.
Відповідачем до суду не надіслано будь-яких заперечень, які могли б спростовувати твердження позивача, що наведені у заяві про скасування постанови про адміністративне правопорушення, а з постанови не вдається встановити, що позивач ОСОБА_1 дійсно не з'явився до ІНФОРМАЦІЯ_2 чим порушив правила військового обліку.
Окрім того оскаржувана постанова не містить відомостей про дату на яку ОСОБА_1 викликався до ІНФОРМАЦІЯ_2 , ні відомостей про надсилання позивачу повістки про виклик.
Згідно ч. 1 ст. 210 КУпАП, Порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку - тягне за собою накладення штрафу від двохсот до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Відповідно ч. 3 ст. 210 КУпАП, Вчинення дій, передбачених частиною першою цієї статті, в особливий період - тягне за собою накладення штрафу від однієї тисячі до однієї тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Диспозиція статті 210 КУпАП має бланкетний характер, а серед ознак суті такого адміністративного правопорушення обов'язково повинні бути посилання на конкретний нормативно-правовий акт, яким встановлюються відповідні правила та яких не дотримано особою, яка притягується до адміністративної відповідальності, порушивши тим самим законодавчі приписи.
Зі змісту оскаржуваної постанови вбачається, що позивачу інкримінується порушення вимог підпункту 2 пункту 1 Правил військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, Затверджені Постановою КМУ № 1487 від 30.12.2022 року, а саме для уточнення військово-облікових даних.
Відповідно до ст. 62 Конституції України, обвинувачення не може ґрунтуватися на доказах, одержаних незаконним шляхом, а також на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Частиною 2 статті 77 КАС України визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
На обов'язок доведення саме відповідачем як суб'єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24.04.2019 року (справа № 537/4012/16-а), від 08.11.2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23.10.2018 року (справа № 743/1128/17), від 15.11.2018 року (справа № 524/7184/16-а).
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості. За таких обставин, факт вчинення позивачем правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, на думку суду, є недоведеним.
Відповідно до норм чинного законодавства в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У свою чергу відповідач ІНФОРМАЦІЯ_6 будь-яких письмових відзивів чи заперечень до суду не надав.
Таким чином, зважаючи на вищевикладене та те, що на виконання вимог законодавства відповідачем не було вжито заходів до повного, всебічного та об'єктивного з'ясування обставин, що мали значення для вирішення справи належним чином, суд доходить висновку про те, що постанова начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 №129 від 11.03.2025 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 210 КУпАП є незаконною, у зв'язку з чим вона підлягає скасуванню, а справа закриттю.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 210, 251, 283, 284 КУпАП, ст.ст. 9, 76-78, 244-246, 257, 262 КАС України, суд, -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення за ч. 3 ст. 210 КУпАП - задовольнити.
Скасувати постанову т.в.о. начальника Начальника ІНФОРМАЦІЯ_7 підполковника ОСОБА_3 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення \відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , про визнання його винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 210 КУпАП, та піддання його адміністративному стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000,00 грн.
Справу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , за ч. 3 ст. 210 КУпАП - закрити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення суду може бути оскаржене до П'ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги на протязі десяти днів з дня його проголошення.
Суддя : Вінська Н. В.