8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
про відмову у відкритті провадження у справі
"15" грудня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/4425/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
розглянувши матеріали
позовної заяви Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут", 61057, м. Харків, вул. Гоголя, буд. 10
до Фізичної особи Шматько Андрія Васильовича
простягнення коштів
Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" звернулось до Господарського суду Харківської області із позовом до фізичної особи Шматька Андрія Васильовича про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 4-7158C від 01.01.2019 року за спожиту електричну енергію за період з березня 2025 року по квітень 2025 року у сумі 6 139,48 грн., 3% річних за період з 01.06.2023 року по 19.06.2023 року, з 16.11.2023 року по 14.09.2024 року, з 09.11.2024 року по 30.09.2025 року у сумі 184,79 грн. та інфляційні втрати за період з травня 2023 року по липень 2023 року, з червня 2025 року по липень 2025 року у сумі 573,78 грн.
Також до стягнення заявлені судові витрати.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 4-7158C від 01.01.2019 року за період з березня 2025 року по квітень 2025 року.
Відповідно до вимог частин 1, 2 статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
При цьому, за приписами статті 45 Господарського процесуального кодексу України сторонами в судовому процесі - позивачами і відповідачами - можуть бути особи, зазначені у статті 4 цього Кодексу. Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу. Відповідачами є особи, яким пред'явлено позовну вимогу.
Згідно з частиною 1 пунктом 1 статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов'язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці.
З матеріалів позовної заяви, судом встановлено, що позовна заява подана до Фізичної особи Шматька Андрія Васильовича, предметом позову є стягнення заборгованості за спожиту електричну енергію за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 4-7158C від 01.01.2019 року за спожиту електричну енергію за період з березня 2025 року по квітень 2025 року у сумі 6 139,48 грн., 3% річних за період з 01.06.2023 року по 19.06.2023 року, з 16.11.2023 року по 14.09.2024 року, з 09.11.2024 року по 30.09.2025 року у сумі 184,79 грн. та інфляційні втрати за період з травня 2023 року по липень 2023 року, з червня 2025 року по липень 2025 року у сумі 573,78 грн.
Також, позивачем у позовній заяві зазначено, що згідно договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 4-7158C від 01.01.2019 року ФОП Шматько Андрій Васильович є споживачем електричної енергії, яку постачає Приватне акціонерне товариство "Харківенергозбут" на умовах Комерційної пропозиції № 1 для малих непобутових споживачів.
Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань ФОП Шматько Андрій Васильович припинив підприємницьку діяльність дата запису ПРО ПРИПИНЕННЯ 22.12.2018 року, № запису 24800060003124608.
За твердженнями позивача, відповідачем саме як фізичною особою-підприємцем було підписано заяву-приєднання до умов вищевказаного договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, та те, що постачання електричної енергії за Договором № 4-7158C здійснюється на кіоск, за точкою комерційного обліку код ЕІС 62Z6663446050677, що розташоване за адресою АДРЕСА_1 , що на думку останнього свідчить про те, що споживання електричної енергії за договором № 4- 7158C здійснюється не для побутових потреб. Також зазначає, що згідно платіжних інструкцій № 19667156SB від 04.08.2023 року, № 20501447SB від 09.10.2023, № 21150098SB від 27.11.2023 сплата за договором № 4-7158C здійснювалась відповідачем як фізичною особою - підприємцем і після реєстрації припинення підприємницької діяльності.
Відповідно до пункту 13.8 договору № 4-7158C споживач зобов'язується у місячний строк повідомити постачальника про зміну будь-якої інформації та даних, зазначених у заяві-приєднання. Проте, відповідач не звертався до товариства з повідомленням про припинення підприємницької діяльності, тому товариство не може самостійно внести зміни до договору № 4-7158C щодо споживача, допоки останній самостійно не звернеться із даним питанням до позивача.
У зв'язку із чим, зокрема із посиланням на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 року у справі № 922/3476/25 зазначає, що обставини, суб'єктний склад, предмет, підстави позову, фактично-доказова база і відповідне правове регулювання вказаних справ є релевантними даній справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Харківенергозбут" до фізичної особи Шматька Андрія Васильовича.
Суд не приймає вищевикладені посилання позивача, оскільки вони гуртуються на невірному розумінню, та довільному тлумаченню норм законодавства з огляду на наступне.
Із матеріалів позовної заяви та із здійсненого судом безкоштовний запит до сайту Міністерства Юстиції України та отримано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та встановлено, що відповідач Фізична особа - підприємець Шматько Андрій Васильович припинив підприємницьку діяльність 22.12.2018 року, № запису 24800060003124608.
Враховуючи вищевикладене, та із наданих позивачем документів судом встановлено, що станом на момент приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 4-7158C від 01.01.2019 року, а саме підписання заявки - приєднання 24.12.2018 року, Фізична особа - підприємець Шматько Андрій Васильович припинив свою підприємницьку діяльність 22.12.2018 року про що свідчить запис за № 24800060003124608, тобто, з 23.12.2028 року НЕ Є ФІЗИЧНОЮ ОСОБОЮ - ПІДПРИЄМЦЕМ, та станом на дату підписання заявки - приєднання (24.12.2018 року) про приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 4-7158C від 01.01.2019 року Фізична особа - підприємець Шматько Андрій Васильович НЕ мав статус підприємця.
Крім того, суд приймає до уваги, що саме на позивача, як на постачальника електроенергії покладається обов'язок перевіряти статус споживача, у тому числі і щодо перевірки статусу споживача фоп, та всі необхідні документи під час підписання відповідних заявок на приєднання, оскільки це є частиною його функцій з укладання договору енергопостачання та забезпечення дотримання правил ринку електроенергії, що відповідає Правилам роздрібного ринку електричної енергії Постанова НКРЕКП №312 від 14 березня 2018 року та законодавству про енергетику.
У зв'язку із чим, посилання позивача на постанову Східного апеляційного господарського суду від 04.11.2025 року у справі № 922/3476/25 не приймаються судом, оскільки правовідносини у справі № 922/3476/25 та у даній справі № 922/4425/25 не є подібними ані за предметом, підставами позову, ані за фактично-доказовою базою як на тому помилково наполягає позивач.
У справі на яку посилається позивач № 922/3476/25 колегія зазначила, що відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (додано до матеріалів позовної заяви) відповідач зареєстрований як підприємець 28.01.2000 року (дата запису 10.12.2005 року), дата припинення підприємницької діяльності - 27.01.2020 року. Тобто, станом на дату укладення договору (01.01.2019 року) відповідач мав статус підприємця (доказів протилежного відповідачем не надано).
Натомість у даній справі № 922/4425/25 Фізична особа - підприємець Шматько Андрій Васильович припинив свою підприємницьку діяльність 22.12.2018 року, тобто ще до підписання заявки - приєднання (24.12.2018 року) про приєднання до договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 4-7158C від 01.01.2019 року, отже справа № 922/3476/25 та справа № 922/4425/25 не є подібними.
Також, суд не приймає посилання позивача на аналогічні висновки щодо підсудності спорів у подібних відносинах зроблених Шевченківським районним судом міста Харкова в ухвалі від 23.06.2025 року у справі № 638/11665/25 та Основ'янським районним судом міста Харкова в ухвалі від 03.09.2025 у справі № 646/5241/25 (посилаючись на постанову Верховного Суду від 07.08.2019 у справі № 212/3182/16-ц, постанову Верховного Суду від 13.03.2024 у справі № 591/1304/21, постанову Верховного Суду від 19.02.2025 у справі № 126/506/22, постанову Верховного Суду від 16.01.2024 у справі № 914/1362/23). Оскільки із Єдиного державного реєстру судових рішень, доступ до якого є відкритим, щодо справи № 638/11665/25 якою суд відмовити у відкритті провадження у справі про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії, вбачається, що відповідач у цій праві припинив підприємницьку діяльність ще 04.12.2013 року, а позов заявлено щодо стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 61-1442 від 01.01.2019 року. При цьому, у справі 922/2644/25 суд ухвалою від 08.09.2025 року закрив провадження у справі. Крім того, судом було зазначено, що позовну заяву обґрунтовано невиконанням відповідачем договору постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №6-1442 від 01.01.2019 року, посилаючись при цьому на ухвалу Шевченківського районного суду м. Харкова від 23.06.2025 року у справі №638/11665/25, проте судом було встановлено, що відповідач припинив свою підприємницьку діяльність 04.12.2013 року, а тому не укладав договір постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №6-1442 від 01.01.2019 року як фізична особа-підприємець та не споживав електричну енергію у лютому 2022 року як фізична особа-підприємець, та зазначено, що оскільки спірні правовідносини не пов'язані з господарською діяльністю відповідача, то вони мають розглядатися судом загальною юрисдикції у цивільному судочинстві.
У справі № 646/5241/25 щодо стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг №60216 від 01.01.2019 року. судом було встановлено, що відповідач припинив підприємницьку діяльність 27.04.2023 року, про що свідчить запис №2004750060011001629. У цій справи, судом зазначено, що припинення відповідачем своєї підприємницької діяльності, не може свідчити про те, що цей спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки на час виникнення спірних правовідносин відповідач мав статус фізичної особи - підприємця і позбавлення такого статусу не позбавляє його набутих ним раніше цивільних прав і обов'язків, зокрема і права оренди, отриманого для здійснення підприємницької діяльності.
У постанові Верховного Суду від 13.03.2024 року у справі № 591/1304/21 спір стосувався стягнення безпідставно збережених коштів. У справі, яка переглядається, суди встановили, що спірна земельна ділянка вперше була передана відповідачці в користування на підставі договору оренди, укладеного з нею в 2007 році як із фізичною особою - підприємцем, однак строк дії цього договору оренди закінчився і відповідач не повернула земельну ділянку. В позовній заяві Сумська міська рада посилалася на те, що після спливу строку дії договору оренди відповідач продовжує користуватися спірною земельною ділянкою, однак не звернулася до міської ради для укладання нового договору оренди вказаної земельної ділянки. Крім того, суди попередніх інстанцій встановили, що в період з 14 серпня 2002 року до 20 березня 2012 року відповідачка була зареєстрована як фізична особа - підприємець, а 20 березня 2012 року внесено запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності відповідачки. Однак 17 грудня 2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань внесено новий запис про державну реєстрацію фізичної особи - підприємця відповідачки. Враховуючи викладене, оскільки спірна земельна ділянка вперше була передана відповідачці в користування на підставі договору оренди, укладеного з нею в 2007 році як із фізичною особою - підприємцем, однак строк дії цього договору оренди закінчився і відповідач не повернула земельну ділянку, то суди попередніх інстанцій обґрунтовано виходили з того, що правовідносини, які виникли між сторонами в цій справі, є господарсько-правовими, у зв'язку з чим дійшли правильного висновку про закриття провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України, так як справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а спір між сторонами повинен розглядатися за правилами господарського судочинства.
У постанові Верховного Суду від 16.01.2024 року у справі № 914/1362/23 колегією суддів встановлено, що відповідач на момент укладення договору про надання послуг з розподілу електричної енергії здійснював підприємницьку діяльність та був зареєстрований, як фізична особа-підприємець. 27.04.2021 року зареєстровано припинення підприємницької діяльності. У пунктах 27-28 постанови зазначено, що правовідносини, у справі що переглядається, виникли з господарського договору про надання послуг з розподілу електричної енергії, який був укладений між Товариством і ФОП. Акт про порушення було складено Товариством в межах вказаних правовідносин. Іншого суди попередніх інстанцій не встановили (наявність іншого правочину, укладеного зі споживачем, як з фізичною особою, відсутність господарського договору, тощо). Отже, спірні правовідносини виникли у зв'язку зі здійсненням сторонами господарської діяльності (укладено господарський договір), суб'єктний склад сторін правочину - Товариство та ФОП. Тобто за своїм змістом (предметною юрисдикцією) правовідносини мають господарський характер, а тому спір підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства.
З вищевикладеного слідує, правовідносини у справі № 591/1304/21, у справі № 914/1362/23 на яку посилається позивач, не є подібними правовідносинам з правовідносинами у даній справі № 922/4425/25 ані за предметом, підставами позову, ані за фактично-доказовою базою як на тому помилково наполягає позивач.
У постанові Верховного Суду від 07.08.2019 року у справі № 212/3182/16-ц, колегією суддів встановлено, що спір між сторонами виник з приводу належного виконання ФОП укладеного договору фінансового лізингу. Та зазначено, що укладаючи договір купівлі-продажу авто, як ФОП відповідачка тим самим мала право на зменшення фінансового результату до оподаткування доходів ФОП. Таким чином ці права є господарською діяльністю та виходить із суб'єктів спору та корпоративних правовідносин спір відноситься до повноважень господарських судів.
У постанові Верховного Суду від 19.02.2025 року у справі № 126/506/22 спір стовувався позову Керівника окружної прокуратури в інтересах Джулинської сільської ради про зобов'язання відповідача повернути Джулинській сільській раді нерухоме майно, а саме приміщення.
Отже правовідносини у справах № 126/506/22, № 212/3182/16-ц та у даній справі № 922/4425/25 не є подібною ані за предметом, підставами позову , ані за фактичними встановленими обставинами спору.
Враховуючи вищевикладене, вказані позивачем у позові справи є різними за істотно - правовими ознаками, отже, вказані справи та справа № 922/4425/25 не є подібними, атому не приймаються судом.
Частиною 8 статті 4 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Відповідно до статті 52 Цивільного кодексу України ФОП відповідає за зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
Зокрема, відповідно до статей 51, 52, 598-609 Цивільного кодексу України, статті 44 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців" однією з особливостей підстав припинення зобов'язань для ФОП є те, що у випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) її зобов'язання за укладеними договорами не припиняються, а залишаються за нею як фізичною особою, оскільки фізична особа не перестає існувати. ФОП відповідає за своїми зобов'язаннями, пов'язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду України від 04 грудня 2013 року у справі 6-125цс13, постанові Верховного Суду України від 9 серпня 2017 року у справі № 3-788гс17 та постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2018 у справі № 12-113гс18.
При цьому, позовна заява не містить будь-яких обґрунтувань щодо пов'язаності предмету спору (стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 4-7158C від 01.01.2019 року за спожиту електричну енергію за період з березня 2025 року по квітень 2025 року у сумі 6 139,48 грн., 3% річних за період з 01.06.2023 року по 19.06.2023 року, з 16.11.2023 року по 14.09.2024 року, з 09.11.2024 року по 30.09.2025 року у сумі 184,79 грн. та інфляційні втрати за період з травня 2023 року по липень 2023 року, з червня 2025 року по липень 2025 року у сумі 573,78 грн.) саме з господарською діяльністю відповідача, яка було припинена останнім 22.12.2018 року відповідно до відомостей які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.
Пунктом 6 частини 1 статті 175 статті 12 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо настала смерть фізичної особи або оголошено її померлою чи припинено суб'єкта господарювання, які звернулися із позовною заявою або до яких пред'явлено позов, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва.
Відповідно до частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства. Суди розглядають у порядку цивільного судочинства також вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав, якщо цей спір підлягає розгляду в місцевому загальному суді і переданий на його розгляд з такими вимогами.
Враховуючи вищевикладене, позовна заява Приватного акціонерного товариства «Харківенергозбут» до Фізичної особи Шматько Андрія Васильовича про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 4-7158C від 01.01.2019 року за спожиту електричну енергію за період з березня 2025 року по квітень 2025 року у сумі 6 139,48 грн., 3% річних за період з 01.06.2023 року по 19.06.2023 року, з 16.11.2023 року по 14.09.2024 року, з 09.11.2024 року по 30.09.2025 року у сумі 184,79 грн. та інфляційні втрати за період з травня 2023 року по липень 2023 року, з червня 2025 року по липень 2025 року у сумі 573,78 грн. відноситься до юрисдикції загальних судів.
Крім того, суд приймає до уваги, що Великою Палатою Верховного Суду сформовано правову позицію (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 року у справі №686/19389/17 та від 09.10.2019 року у справі №209/1721/14), згідно якої критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі па вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.
Можна зробити висновок, що загальні суди не мають чітко визначеної предметної юрисдикції і розглядають справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин в усіх випадках, за винятком випадку, коли розгляд таких справ прямо визначений за правилами іншого судочинства.
Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність у них спору про право цивільне.
По-друге, таким критерієм є суб'єктний склад спору (однією зі сторін у спорі є, як правило, фізична особа).
Таким чином, факт виникнення заборгованості за об'єктом, який використовується особою, яка не є суб'єктом підприємницької діяльності, виключає можливість вирішення спору про її стягнення у порядку господарського судочинства, оскільки спірні правовідносини не пов'язані з господарською діяльністю відповідача, то вони мають розглядатися судом загальною юрисдикції у цивільному судочинстві.
Про вищезазначене судом, також було вказано позивачу, про що свідчать ухвали суду у справі 922/3654/25 та у справі 922/4215/25.
Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 175 Господарського процесуального кодексу України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду за правилами господарського судочинства.
Керуючись пунктом 1 частини 1 статті 175, статтями 234 - 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити Приватному акціонерному товариству «Харківенергозбут» у відкритті провадження у справі за позовом до Фізичної особи Шматько Андрія Васильовича про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг № 4-7158C від 01.01.2019 року за спожиту електричну енергію за період з березня 2025 року по квітень 2025 року у сумі 6 139,48 грн., 3% річних за період з 01.06.2023 року по 19.06.2023 року, з 16.11.2023 року по 14.09.2024 року, з 09.11.2024 року по 30.09.2025 року у сумі 184,79 грн. та інфляційні втрати за період з травня 2023 року по липень 2023 року, з червня 2025 року по липень 2025 року у сумі 573,78 грн.
2. Роз'яснити позивачу, що розгляд справи даної справи відноситься до юрисдикції загальних судів.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею, а саме 15 грудня 2025 року.
Ухвала підлягає оскарженню в порядку, передбаченому статтями 255-256 Господарського процесуального кодексу України.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається до Східного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили з врахуванням пункту 17.5 Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Інформацію щодо роботи суду та щодо розгляду конкретних судових справ можна отримати на сайті суду, а також за допомогою Телеграм-бота Господарського суду Харківської області https://t.me/GospSud_kh_bot.
Ухвала підписана 15 грудня 2025 року
Суддя О.О. Ємельянова