вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,
e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua
"09" грудня 2025 р. м. Рівне Справа № 918/397/25
Господарський суд Рівненської області у складі судді Торчинюка В.Г., при секретарі судового засідання Гупалюк О.О., розглянувши скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на дії державного виконавця
у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно виробниче підприємство "Маркус"
до відповідача Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення заборгованості в сумі 1 384 007 грн. 32 коп.
В судовому засіданні приймали участь:
Від позивача: не з'явився;
Від відповідача: не з'явився;
Від скаржника: Гаврилюк Ярослав Васильович (поза межами залу суду);
Від ДВС: не з'явився.
05 травня 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельно виробниче підприємство "Максус" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (далі - відповідач) про стягнення заборгованості в сумі 1 384 007 грн. 32 коп.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05 травня 2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 918/397/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно виробниче підприємство "Максус" до відповідача Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" про стягнення заборгованості в сумі 1 384 007 грн. 32 коп., розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі та призначено підготовче судове засідання.
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 10 червня 2025 року позов задоволено та стягнуто з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торгівельно виробниче підприємство "Максус" 1 384 007 грн. 82 коп., з яких сума основного боргу у розмірі 1 141 484 грн. 50 коп., сума інфляційних втрат у розмірі 184 730 грн. 32 коп., 3 % річних від простроченої суми у розмірі 57 793 грн. 00 коп. та 20 760 грн. 12 коп. судового збору.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду 17 вересня 2025 року апеляційну скаргу Філії "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на рішення Господарського суду Рівненської області від 10 червня 2025 року по справі №918/397/25 залишено без задоволення, рішення Господарського суду Рівненської області від 10 червня 2025 року по справі №918/397/25 залишено без змін.
29 вересня 2025 року на виконання рішення суду від 10 червня 2025 року видано відповідний судовий наказ.
01 грудня 2025 року до відділу канцелярії та документального забезпечення суду від Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" надійшла скарга на бездіяльність, відповідно до якої заявник просить суд: визнати неправомірними дії головного державного виконавця Вараського відділу державної виконавчої служби у Вараському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гурик Вікторії Леонідівни з прийняття 19 листопада 2025 року постанови про відкриття виконавчого провадження № 79628134 та похідних від неї: постанови про стягнення виконавчого збору від 19 листопада 2025 року № 79628134; постанови про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 19 листопада 2025 року № 79628134; постанови про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 21 листопада 2025 року № 79628134; постанови про зупинення вчинення виконавчих дій від 19 листопада 2025 року постанови про відкриття виконавчого провадження від 21 листопада 2025 року № 79628134; скасувати прийняті головним державним виконавцем Вараського відділу державної виконавчої служби у Вараському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гурик Вікторією Леонідівною постанови: про відкриття виконавчого провадження від 19 листопада 2025 року № 79628134; про стягнення виконавчого збору від 19 листопада 2025 року № 79628134; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження від 19 листопада 2025 року № 79628134; про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження від 21 листопада 2025 року № 79628134; про зупинення вчинення виконавчих дій від 19 листопада 2025 року постанови про відкриття виконавчого провадження від 21 листопада 2025 року № 79628134.
Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 02 грудня 2025 року, зокрема: прийнято скаргу Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на дії державного виконавця Вараського відділу ДВС у Вараському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції у виконавчому провадженні № 79628134 щодо примусового виконання наказу Господарського суду Рівненської області від 29 вересня 2025 року у справі № 918/397/25 до розгляду; розгляд скарги призначено на 09 грудня 2025 року; запропоновано Вараському відділу ДВС у Вараському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції надати суду пояснення стосовно поданої скарги.
В судове засідання 09 грудня 2025 року представники позивача, відповідача та ДВС не з'явилися.
Представник скаржника в судовому засіданні 09 грудня 2025 року підтримав подану скаргу на дії ДВС.
Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.
Отже, суд не вбачає підстав для відкладення розгляду скарги.
Розглянувши скаргу, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких вони ґрунтуються, безпосередньо дослідивши докази, які надані сторонами та мають значення для їх розгляду, суд дійшов висновку про відмову у її задоволенні з огляду на таке.
Як зазначено вище рішенням Господарського суду Рівненської області від 10 червня 2025 року позов у даній справі задоволено.
Вказане рішення постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17 вересня 2025 року залишено без змін.
На виконання рішення суду від 10 червня 2025 року Господарським судом Рівненської області 29 вересня 2025 року видано відповідний наказ.
Як встановлено судом, на підставі заяви стягувача 19 листопада 2025 року головним державним виконавцем Вараського відділу державної виконавчої служби у Вараському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гурик Вікторією Леонідівною відкрито виконавче провадження № ВП 79628134 з виконання наказу Господарського суду Рівненської області від 29 вересня 2025 року № 918/397/25. Окрім того, в межах виконавчого провадження № 79628134 державним виконавцем винесено похідні постанови, а саме: про стягнення виконавчого збору; про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження; про приєднання виконавчого провадження до зведеного виконавчого провадження; про зупинення вчинення виконавчих дій.
В обґрунтування своїх вимог скаржник (боржник) зокрема вказує на те, що постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 79628134 від 19 листопада 2025 року винесено неправомірно.
Скаржник посилається на те, що відповідно до положень Закону України від 06 лютого 2023 року № 2896 "Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", постанови КМУ від 29 грудня 2023 року № 1420 "Про утворення акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом", утворено акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" шляхом перетворення державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". Відповідно до пункту 3 вищевказаної постанови КМУ від 29 грудня 2023 року № 1420, товариство є правонаступником усіх майнових і немайнових прав та обов'язків державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із дня державної реєстрації товариства; відокремлені підрозділи державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із дня державної реєстрації товариства продовжують функціонувати як відокремлені підрозділи товариства (філії, представництва). Частиною 3 статті 1 Закону України "Про акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" передбачено, що процедура утворення товариства передбачає, серед іншого, державну реєстрацію припинення державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" та державну реєстрацію товариства. Частиною 4 цієї ж статті передбачено, що товариство є правонаступником усіх прав та обов'язків державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" із дня державної реєстрації товариства. Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" припиняється одночасно із державною реєстрацією товариства.
11 січня 2024 року проведено державну реєстрацію акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом". Того ж дня проведено також державну реєстрацію припинення державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
Відповідно, державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" з 11 січня 2024 року є припиненим.
Скаржник зазначає, що згідно пункту 5 частини 4 статті 4 Закону України “Про виконавче провадження» виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред'явлення, якщо юридичну особу - боржника припинено. Відповідно до пункту 4 розділу ІІІ Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5 (далі - Інструкція), виконавчий документ повертається без прийняття до виконання у випадках, передбачених частиною четвертою статті 4 Закону України “Про виконавче провадження», про що орган державної виконавчої служби або приватний виконавець надсилає стягувачу повідомлення протягом трьох робочих днів з дня пред'явлення виконавчого документа. Пунктом 5 розділу ІІІ цієї Інструкції передбачено, що у разі відсутності підстав для повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття його до виконання виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. Під час здійснення такої перевірки державний виконавець повинен встановити, чи не припинено юридичну особу боржника.
На переконання скаржника державний виконавець прийняв 19 листопада 2025 року постанову про відкриття виконавчого провадження, постанову про стягнення виконавчого збору та постанову про розмір мінімальних витрат виконавчого провадження, всупереч вищенаведеним положенням Закону України "Про виконавче провадження" та Інструкції, не перевірив актуальні відомості про боржника, вказаного у виконавчому документі, що призвело до відкриття виконавчого провадження відносно припиненої юридичної особи. Цим самим державний виконавець не перевірив, а тому й не встановив, наявних у даному випадку підстав для повернення виконавчого документа стягувачу.
Отже, скаржник вважає, що вищевказані обставини свідчать про протиправність дій органу ДВС, та просить суд визнати неправомірними дії органу ДВС, що полягають у винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 79628134 від 19 листопада 2025 року та скасувати вказану постанову про відкриття виконавчого провадження та похідні постанови.
Щодо вказаних тверджень суд зазначає, що відповідно до статті 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання.
Статтею 13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" передбачено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України. Обов'язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається законом.
За приписами ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до статей 18, 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.
Як зазначено вище рішення Господарського суду Рівненської області від 10 червня 2025 року набрало законної сили.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про виконавче провадження" у виконавчому документі зазначаються: 1) назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище, ім'я, по батькові та посада посадової особи, яка його видала; 2) дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; 3) повне найменування (для юридичних осіб) або прізвище, ім'я та, за наявності, по батькові (для фізичних осіб) стягувача та боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або адреса місця проживання чи перебування (для фізичних осіб), дата народження боржника - фізичної особи; 4) ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань стягувача та боржника (для юридичних осіб - за наявності); реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку в паспорті) боржника (для фізичних осіб - платників податків); 5) резолютивна частина рішення, що передбачає заходи примусового виконання рішень; 6) дата набрання рішенням законної сили (крім рішень, що підлягають негайному виконанню); 7) строк пред'явлення рішення до виконання.
Виконавчий документ підписується уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплюється печаткою. Скріплення виконавчого документа печаткою із зображенням Державного Герба України є обов'язковим, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, згідно із законом зобов'язаний мати таку печатку.
Як вбачається зі статті 26 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: 1) за заявою стягувача про примусове виконання рішення; 2) за заявою прокурора у разі представництва інтересів громадянина або держави в суді; 3) якщо виконавчий документ надійшов від суду у випадках, передбачених законом; 4) якщо виконавчий документ надійшов від суду на підставі ухвали про надання дозволу на примусове виконання рішення іноземного суду (суду іноземної держави, інших компетентних органів іноземної держави, до повноважень яких належить розгляд цивільних чи господарських справ, іноземних чи міжнародних арбітражів) у порядку, встановленому законом; 5) у разі якщо виконавчий документ надійшов від Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів.
Отже, суд зазначає, що виходячи з аналізу вищевказаних норм законодавства вбачається, що наказ господарського суду від 29 вересня 2025 року, що видані на виконання рішення суду від 10 червня 2025 року у справі № 918/397/25, є обов'язковим для виконання та його виконання є елементом справедливого судового розгляду, передбаченого ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Згідно з вимогами ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пункт 1 ст. 6 Конвенції гарантує кожному право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і неупередженим судом.
Згідно зі ст. 6 Конвенції виконання судового рішення є складовою частиною судового розгляду, завершальною стадією судового провадження.
У зв'язку із цим під час розгляду питань про відстрочку, розстрочку, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення, а також під час розгляду скарг на рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби судам необхідно дотримуватися вимог Конвенції щодо виконання судового рішення упродовж розумного строку (справи "Горнсбі проти Греції" від 19 березня 1997 року, "Ромашов проти України" від 27 липня 2004 року, "Дубенко проти України" від 11 січня 2005 року, "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року та інші).
У рішенні від 05 липня 2012 року у справі Глоба проти України (no. 15729/07,) Європейський суд з прав людини вказує, що пункт 1 статті 6 Конвенції, захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов'язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці.
Саме на державу покладається обов'язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних заходів для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату.
У відповідності до ст. 6 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" систему органів примусового виконання рішень становлять: Міністерство юстиції України; органи державної виконавчої служби, утворені Міністерством юстиції України в установленому законодавством порядку.
Згідно зі ст. 3 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" завданням органів державної виконавчої служби та приватних виконавців є своєчасне, повне і неупереджене виконання рішень, примусове виконання яких передбачено законом.
За приписами ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами (ч. 1 ст. 13 Закону).
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону, виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у ст. 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов'язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей.
Суд зазначає, що при складанні повного тексту рішення від 10 червня 2025 року, останнім допущено описку в назві відповідача, а саме Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Рівненська атомна електрична станція", замість вірного Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
Крім того, відповідно до тексту вказаного рішення суду вбачається, а саме описової та мотивувальної частини, вказано вірну назву відповідача - Акціонерне товариство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
Також, слід зазначити, що у резолютивній частині рішення суду від 10 червня 2025 року та відповідно у наказі суду від 29 вересня 2025 року вказано вірний код ЄДРОПУ відповідача 05425046, а саме Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" від імені якого діє філія "Відокремлений підрозділ "Рівненська атомна електрична станція" Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом".
Зважаючи на вище вказані обставини, суд критично оцінює твердження скаржника щодо відкриття виконавчого провадження стосовно припиненої юридичної особи, оскільки у даному випадку у рішенні суду та виконавчому документі використано вірний код ЄДРПОУ боржника, що ідентифікує саме боржника у справі № 918/397/25, тобто, діючого підприємства стосовно якого і відкрито спірне виконавче провадження, а твердження скаржника зводяться до формального, а саме невірної назви боржника.
Щодо невірної назви боржника у справі № 918/397/25, суд зазначає, що ухвалою суду від 09 грудня 2025 року задоволено заяву стягувача про виправлення описки в рішенні суду від 10 червня 2025 року та відповідно у наказі від 29 вересня 2025 року.
Отже, приймаючи до уваги те, що виконавчий документ - наказ Господарського суду Рівненської області від 29 вересня 2025 року № 918/397/25, відповідає вимогам, передбаченим ст. 4 Закону України "Про виконавче провадження", дії державного виконавця щодо примусового виконання вказаного наказу є правомірними.
Суд також зазначає, що неналежне здійснення державним виконавцем своїх обов'язків, покладених на нього законом, зокрема, щодо не своєчасне відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу № 918/397/25 від 29 вересня 2025 року призвело до порушення чи обмеження прав стягувача на примусове виконання зазначеного вище судового рішення.
Тому, суд зазначає, що головним державним виконавцем Вараського відділу державної виконавчої служби у Вараському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гурик Вікторією Леонідівною правомірно відкрито виконавче провадження № 79628134 з виконання наказу Господарського суду Рівненської області від 29 вересня 2025 року № 918/397/25.
Статтею 339 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права.
При цьому, у вирішенні питань, які виникають у розгляді скарг на рішення, дії або бездіяльність посадових осіб Державної виконавчої служби, до заяв учасників виконавчого провадження (заявників) мають застосовуватися положення Господарського процесуального кодексу України, якими врегульовано аналогічні питання.
У силу вимог ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 76-78 ГПК України встановлено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Отже, зважаючи на встановлені обставини справи, суд зазначає, що скаржник не довів належними та допустимими доказами та не обґрунтував факт відкриття виконавчого провадження саме щодо припиненої юридичної особи, у даному випадку має місце описка щодо назви боржника у рішенні суду та у виконавчому документі, у яких у свою чергу виправлено відповідну описку.
Окрім того, суд зазначає, що відповідно п. 3 ч. 3 ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або виконавець з власної ініціативи чи за заявою сторони виконавчого провадження може виправити допущені у процесуальних документах, винесених у виконавчому провадженні, граматичні чи арифметичні помилки, про що виноситься відповідна постанова.
Згідно зі ст. 343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.
З огляду на викладене, та враховуючи те, що скаржником (боржником) не надано суду належних та допустимих доказів порушення органом ДВС прав та інтересів останнього, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" дії головного державного виконавця Вараського відділу державної виконавчої служби у Вараському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гурик Вікторії Леонідівни.
Керуючись ст. ст. 233, 234, 339-343 ГПК України, суд -
1. У задоволенні скарги Акціонерного товариства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" дії головного державного виконавця Вараського відділу державної виконавчої служби у Вараському районі Рівненської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції Гурик Вікторії Леонідівни, що полягають у винесенні постанови про відкриття виконавчого провадження № 79628134 від 19 листопада 2025 року - відмовити.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення. Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).
Ухвала може бути оскаржена до Північно-західного апеляційного господарського суду, через місцевий суд, що її постановив, протягом десяти днів з дня її проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.
Суддя Вадим Торчинюк