ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.12.2025Справа № 910/12423/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Грєхової О.А., розглянувши у спрощеному позовному провадженні матеріали господарської справи
за позовом Державного підприємства "Медичні закупівлі України"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дойч-фарм"
про стягнення неустойки в розмірі 309 206,37 грн.
Без повідомлення (виклику) сторін.
Державне підприємство «Медичні закупівлі України» звернулось до Господарського суду міста Києва із позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «Дойч-фарм» про стягнення неустойки в розмірі 309 206,37 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за Договором про закупівлю № 09/570-12/2024 від 09.12.2024, в частині строків поставки продукції.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.10.2025 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі, поставлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
29.10.2025 представником відповідача подано відзив на позовну заяву, у якому відповідач зазначає, що позивач тільки 11.03.2025 підтвердив кількість поставки партії за попереднім договором №09/110-06/2024, що автоматично затягнуло розміщення замовлення і за договором 09/570-12/2024, а отже враховуючи, що саме від позивача залежало підтвердження обсягів закупівлі, з яким він зволікав 10 місяців, відповідач звернувся з проханням продовжити строки поставки препарату замовленого одночасно за двома вказаними договорами, однак позивач відмовив у продовженні термінів поставки медичного препарату, і оскільки відмова з боку позивача змінити дату поставки була викликана можливістю скористатись ситуацією та сприяти отриманню додаткового блага у вигляді пені та штрафних санкцій, відповідач просить зменшити розмір неустойки з метою дотримання балансу інтересу сторін та принципу справедливості та чесності.
30.10.2025 представником позивача подано відповідь на відзив, у якій позивач зазначає, що контрагент відповідача не є стороною договору про закупівлю № 09/570-12/2024 від 09.12.2024, а тому вибір та пошук контрагента, виробника, це самостійна (ризикова) та окрема діяльність відповідача, яка ніяким чином не ототожнюється з взятими ним на себе зобов'язаннями по договору про закупівлю № 09/570-12/2024 від 09.12.2024. Позивач зазначає, що договір про закупівлю № 09/110-06/2024 укладено 11.06.2024, а договір про закупівлю, що є предметом цього розгляду № 09/570-12/2024 укладено 09.12.2024, тобто через пів року, що ніяким чином не може підтверджувати, що відповідач об'єднував замовлення для свого виробника по вказаних двох договорах, з таким значним інтервалом їх укладанням, і при цьому відповідач не надає жодного відповідного доказу зі своїм контрагентом, що міг підтверджувати наведе ним у відзиві. Також позивач зазначає, що укладаючи договори, відповідачем надано лист-згоду з проєктом договору про закупівлю (надається) відповідно до якого ТОВ «Дойч-Фарм» підтвердив повну і беззаперечну згоду з усіма умовами, що вказані в проєкті договору про закупівлю у відкритих торгах.
Відповідач правом на подання заперечень на відповідь на відзив у встановлений строк не скористався.
Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва
09 грудня 2024 року між Державним підприємством «Медичні закупівлі України» (далі - замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Дойч-фарм» (далі - постачальник, відповідач) укладено Договір про закупівлю № 09/570-12/2024 (далі - Договір), за умовами якого постачальник бере на себе зобов'язання поставити замовнику фармацевтичну продукцію, асортимент, ціна та обсяг якої вказується в Специфікації (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною цього Договору (далі - продукція), а замовник прийняти таку продукцію та оплатити її в порядку та на умовах, визначених Договором.
Відповідно до пунктів 2.1-2.4 Договору поставка продукції здійснюється відповідно до Incoterms 2020.
Поставка продукції здійснюється на умовах DAP або DDP - склад замовника (на території України).
Адреса пункту призначення (складу замовника в Києві чи Київській області) визначається замовником шляхом заповнення електронних форм в електронному кабінеті постачальника, створеному в інформаційно-аналітичній системі замовника, та/або в заявці на поставку продукції, складеній замовником за формою, встановленою у Додатку № 2 до цього Договору, та/або засобами електронної пошти.
Право власності на продукцію переходить від постачальника до замовника після прийняття продукції в пункті призначення та підписання видаткової накладної або Акту приймання продукції згідно з розділом 6 цього Договору.
Згідно з п. 3.1 Договору валютою цього Договору є національна валюта України - гривня. Загальна ціна Договору та ціна за одиницю продукції вказується у Специфікації (Додаток № 1).
За умовами п. 3.4 Договору, якщо інше не передбачено цим Договором, за загальним правилом, оплата продукції здійснюється замовником на умовах попередньої оплати з урахуванням положень бюджетного законодавства та нормативно-правових актів, що регулюють питання здійснення попередньої оплати.
Попередня оплата за цим Договором здійснюється замовником протягом 30 календарних днів з дня надання постачальником забезпечення повернення попередньої оплати у формі банківської гарантії та за умови дотримання постачальником вимог, визначених у пунктах 3.5-3.9 цього Договору.
Датою оплати є дата списання грошових коштів з рахунку замовника, відкритого в органі Казначейства.
У пункті 3.10 Договору узгоджено, що за умови отримання вмотивованого звернення постачальника та за згодою замовника, може проводитись оплата за партію поставленої продукції за цим Договором (без застосування до постачальника вимог, встановлених в пунктах 3.4, 3.5 цього Договору).
Оплата за партію поставленої продукції за цим Договором здійснюється протягом 30 календарних днів з моменту підписання відповідної видаткової накладної та/або Акту приймання продукції за умови поставки продукції відповідно до вимог п. 4.1 цього Договору. а також за умови відсутності будь-яких зауважень до продукції з боку замовника та/або кінцевого набувача.
У відповідності до п. 4.1 Договору постачальник зобов'язаний здійснити поставку продукції за цим Договором у строк, вказаний у Специфікації (Додаток № 1).
Поставка продукції постачальником у строк, що є меншим за визначений у Специфікації (Додаток № 1) більш ніж на 30 календарних днів, потребує додаткового погодження зі сторони замовника. У такому випадку замовник протягом 5 робочих днів від дати звернення постачальника інформує останнього засобами електронної пошти у порядку, визначеному цим Договором, про погодження поставки продукції у строк, що є меншим за визначений у Специфікації (Додаток № 1), або направляє відмову у такому погодженні.
Поставка продукції здійснюється постачальником однією або окремими партіями.
У пункті 4.2 Договору узгоджено, що вказані у Специфікації (Додаток № 1) та/або заявках на поставку продукції строки поставки продукції можуть бути змінені за мотивованим зверненням постачальника та/або рішенням замовника за наявності документально підтверджених об'єктивних обставин та/або у разі здійснення замовником попередньої оплати, та/або у випадку, коли дія цього Договору може бути продовжена відповідно до законодавства у сфері публічних закупівель, але у будь-якому випадку - за взаємною згодою сторін.
Згідно з п. 8.2 Договору у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) продукції, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від ціни продукції, строк якої порушено, за кожен день прострочення або ціни не переданої (несвоєчасно переданої, повернутої) продукції, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за Договором, включаючи день виконання такого зобов'язання. За порушення строку поставки продукції понад 30 календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% від ціни продукції, строк поставки якої порушено. При цьому. відібрані зразки серій продукції для проведення лабораторного аналізу не вважаються непоставленими (неприйнятими).
Цей Договір вважається укладеним і набирає чинності після його підписання сторонами з моменту надання згоди уповноваженим органом управління на вчинення даного значного господарського зобов'язання (у разі, якщо надання такої згоди передбачено законодавством) та діє протягом строку, вказаного в Специфікації (Додаток № 1), а в частині виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором, у тому числі в частині штрафних санкцій та поставки продукції - до повного виконання (п. 10.1 Договору).
Додатком № 1 до Договору сторонами узгоджено Специфікацію, відповідно до якої поставці підлягає Ерлотокс (Ерлотиніб 150 мг) у кількості 43620 шт. загальною вартістю 1 818 862,40 грн з ПДВ.
У пункті 4 Специфікації сторони узгодили, що у відповідності до п. 4.1 Договору постачальник зобов'язаний здійснити поставку продукції за Договором у строк до 14.05.2025 включно.
Також, сторонами укладено Додаткові угоди № 1 від 21.05.2025 та № 2 від 14.08.2025, якими внесено зміни до Специфікації, зокрема у пункт 6 Специфікації викладено в наступній редакції: у відповідності до п. 10 Договору цей Договір діє до 15 вересня 2025 року включно, а в частині виконання сторонами своїх зобов'язань за цим Договором, у тому числі в частині штрафних санкцій та поставки продукції - до повного виконання.
На виконання умов Договору відповідачем поставлено позивачу товар на суму 1 818 862,40 грн згідно видаткової накладної № 46628 від 22.08.2025.
Звертаючись з позовом до суду, позивач зазначає, що відповідачем допущено прострочення поставки товару вартістю 1 818 862,40 грн, в зв'язку з чим, на підставі п. 8.2 Договору позивачем нараховано та заявлено до стягнення пеню в розмірі 181 886,00 грн та штраф у розмірі 127 320,37 грн.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Згідно зі ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частинами 1 та 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Відповідно до п. 4.1 Договору постачальник зобов'язаний здійснити поставку продукції за цим Договором у строк, вказаний у Специфікації (Додаток № 1).
У пункті 4 Специфікації сторони узгодили, що у відповідності до п. 4.1 Договору постачальник зобов'язаний здійснити поставку продукції за Договором у строк до 14.05.2025 включно.
При цьому, як вбачається з матеріалів справи, відповідач звернувся до відповідача із Листом № 1032 від 16.04.2025 щодо продовження строку поставки, у відповідь на який, позивач Листом № 05/1629-04/2025 від 22.04.2025 повідомив про врахування всіх обставин при оцінці підстав наведених у листі та прийнятті рішення про залишення без змін строку поставки у зв'язку з низьким рівнем забезпеченості більшості регіонів України та нагальною потребою в здійсненні поставки за Договором.
Таким чином, відповідач зобов'язаний був поставити товар вартістю 1 818 862,40 грн у строк до 14.05.2025 включно.
Натомість, як вбачається з матеріалів справи, товар на суму 1 818 862,40 грн поставлено відповідачем 22.08.2025, згідно видаткової накладної № 46628, що визнається обома сторонами.
Отже, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем порушено взяті на себе зобов'язання в частині поставки товару на суму 1 818 862,40 грн в узгоджений сторонами строк.
При цьому, суд відхиляє посилання відповідача на Договір про закупівлю № 09/110-06/2024 від 11.06.2024 та вчинення сторонами дій за означеним правочином, оскільки предметом даного спору є відносини сторін за Договором № 09/570-12/2024 від 09.12.2024.
Згідно з ч. 1 ст. 20 ГПК України комерційною господарською діяльністю (підприємництвом) є самостійна, ініціативна, систематична, на власний ризик господарська діяльність, що здійснюється юридичними особами та фізичними особами - підприємцями з метою досягнення економічних і соціальних результатів та одержання прибутку.
Суд звертає увагу, що юридична особа здійснює свою господарську діяльність на власний ризик, а тому укладаючи спірний договір, відповідач повинен був оцінити погоджені сторонами строки поставки обумовленого обсягу та відповідно об'єктивно оцінити можливість виконання такого зобов'язання у вказаний строк.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.
Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
Згідно ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Згідно з п. 8.2 Договору у разі порушення строку поставки, непередачу (несвоєчасну передачу, повернення з підстав, встановлених цим Договором) продукції, постачальник сплачує замовнику пеню у розмірі 0,1% від ціни продукції, строк якої порушено, за кожен день прострочення або ціни не переданої (несвоєчасно переданої, повернутої) продукції, за кожний день затримки передачі. Пеня нараховується протягом строку порушення виконання зобов'язань за Договором, включаючи день виконання такого зобов'язання. За порушення строку поставки продукції понад 30 календарних днів додатково сплачується штраф у розмірі 7% від ціни продукції, строк поставки якої порушено. При цьому. відібрані зразки серій продукції для проведення лабораторного аналізу не вважаються непоставленими (неприйнятими).
У відповідності до ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру пені, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає пеня у розмірі 181 886,00 грн.
В свою чергу, згідно з ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Отже, оскільки відповідачем порушено строк поставки продукції на понад 30 календарних днів, здійснивши перерахунок заявленого до стягнення розміру штрафу, судом встановлено, що стягненню з відповідача підлягає штраф у розмірі 127 320,37 грн.
Щодо заявленого відповідачем клопотання про зменшення розміру неустойки, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 3 статті 551 ЦК України, відповідно до якої розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Вирішуючи питання про зменшення розміру пені та штрафу, які підлягають стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, суд повинен з'ясувати наявність значного перевищення розміру неустойки перед розміром збитків, а також об'єктивно оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення виконання зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Аналогічної позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 17.05.2018 у справі № 910/6046/16 та у постанові від 27.02.2019 у справі №910/9765/18.
У постанові Верховного Суду від 26.03.2020 у справі № 916/2154/19 зазначено, що зі змісту зазначених норм вбачається, що, вирішуючи питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, господарський суд повинен оцінити, чи є цей випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу; ступеню виконання зобов'язання боржником; причин неналежного виконання або невиконання зобов'язання, строку прострочення виконання, наслідків порушення зобов'язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної особи (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов'язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідки) тощо.
У постанові Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 918/116/19 зазначено, що реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтями 551 ЦК України та 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням встановлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.
При цьому, суд також враховує, що у постанові Верховного Суду від 26.03.2020 у справі № 916/2154/19 зазначено, що зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності у законі переліку таких виняткових обставин, господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки.
В обґрунтування поданого клопотання відповідач зазначає, що у позивача відсутні збитки від прострочення відповідачем виконання зобов'язання.
Оцінюючи надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, суд зазначає, що сам лише факт відсутності в матеріалах справи доказів понесення позивачем збитків через неналежне виконання відповідачем свого обов'язку, подальше здійснення відповідачем постачання товару не можуть бути підставами для зменшення розміру штрафних санкцій, оскільки означені посилання нівелюють інститут застосування штрафних санкцій за порушення зобов'язання, у даному випадку, порушення строків поставки товару за Договором, укладеним під час дії воєнного стану.
Також суд зважає на те, що неналежне виконання постачальником зобов'язань вплинуло й на інтереси замовника, що полягало у справедливому сподіванні позивача на належне виконання відповідачем договору.
При цьому, суд також враховує, що правопорушення зазначеного характеру (несвоєчасна поставка товару) з боку ТОВ «Дойч-фарм» не є виключенням, про що свідчать судові спори з подібних правовідносин, в яких відповідачем систематично порушуються строки поставки, що не може свідчити про наявність виключного випадку при порушенні відповідачем строку поставки за Договором.
Отже, суд дійшов висновку, що відповідач не довів поважності причин неналежного виконання своїх зобов'язань з урахуванням інтересів обох сторін, наявності виняткових обставин для зменшення пені та штрафу.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до ст.ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Дойч-фарм» (02002, м. Київ, вул. Сверстюка Євгена, 21, каб. 506; ідентифікаційний код: 40581739) на користь Державного підприємства «Медичні закупівлі України» (01601, м. Київ, вул. Грушевського, 7; ідентифікаційний код: 42574629) пеню в розмірі 181 886 (сто вісімдесят одна тисяча вісімсот вісімдесят шість) грн 00 коп., штраф у розмірі 127 320 (сто двадцять сім тисяч триста двадцять) грн 37 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 3 710 (три тисячі сімсот десять) грн 48 коп.
3. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Повне рішення складено: 15.12.2025
Суддя О.А. Грєхова