ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.12.2025Справа № 910/12594/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи
За позовом Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» (08131, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 60-А; ідентифікаційний код: 35429675)
до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40; ідентифікаційний код: 20782312)
про стягнення 13136,00 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи
09.10.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» з вимогами до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення 13136,00 грн.
Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та умов договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності не виконав обов'язок щодо виплати страхового відшкодування, у зв'язку із завданням шкоди внаслідок дорожньо-транспортної пригоди майну власника автотранспортного засобу «Ford», державний номер НОМЕР_1 , водієм транспортного засобу «Toyota», державний номер НОМЕР_2 , цивільно-правова відповідальність власника якого застрахована відповідачем відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/218838000, та право вимоги за якою перейшло до позивача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.10.2025 відкрито провадження у справі №910/12594/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання); встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
22.10.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач повідомив, що згідно із Звітом №23-07-24-ІР про оцінку КТЗ від 29.08.2024, складеним суб'єктом оціночної діяльності - Фізичною особою-підприємцем ЯкименкомР.М. (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності - №1107/20 від 18.12.2023), вартість відновлювального ремонту автомобіля «Ford», державний номер НОМЕР_1 , становить 134868,51 грн (Ез = 0,00). Виплата відповідачем страхового відшкодування була здійснена з урахуванням вартості відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ, яка встановлена у вказаному звіті.
27.10.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив яку суд долучив до матеріалів справи.
06.11.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які суд долучив до матеріалів справи.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Відповідно до довідки №3024205390113806 про дорожньо-транспортну пригоду та постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду міста Дніпропетровська від 28.08.2024 у справі №199/6316/24, встановлено, що 22.07.2024 ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Toyota», державний номер НОМЕР_2 , порушив Правила дорожнього руху, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем «Ford», державний номер НОМЕР_1 , що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Вказаною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
28.03.2024 між Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» (страховик) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Віді-Лізинг» (страхувальник) укладено Договір добровільного страхування наземного транспорту №АС№020083, предметом якого є майнові інтереси страхувальника (вигодонабувача), пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом «Ford», державний номер НОМЕР_1 (вигодонабувач - Акціонерне товариство «Вест Файненс Енд Кредит Банк»).
Строк дії договору встановлено з 29.03.2024 до 28.03.2025.
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України договір страхування укладається відповідно до цього Кодексу, Закону України «Про страхування», інших законодавчих актів. Законом може бути встановлено обов'язок фізичної або юридичної особи укласти договір страхування (обов'язкове страхування). Вимоги щодо укладення договорів страхування за окремими класами страхування/категоріями страхових ризиків для врегулювання правовідносин, за якими вимагається обов'язкова наявність договору, можуть бути визначені законодавством.
Згідно із ст. 980 Цивільного кодексу України предметом договору страхування є передача страхувальником за плату ризику, пов'язаного з об'єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором страхування або законодавством України. Об'єктом страхування можуть бути: життя, здоров'я, працездатність та/або пенсійне забезпечення; майно на праві володіння, користування і розпорядження та/або можливі збитки чи витрати; відповідальність за заподіяну шкоду особі або її майну.
Відповідно до рахунку-фактури №3204 від 23.07.2024, виставленого СТО - Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-імпульс», вартість відновлювального ремонту автомобіля «Ford», державний номер НОМЕР_1 , становить 148387,51 грн.
Відповідно до Акту виконаних робіт №2916 від 23.11.2024, складеним СТО - Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-імпульс», фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля «Ford», державний номер НОМЕР_1 , склала 148387,51 грн.
Згідно із Звітом №23-07-24-ІР про оцінку КТЗ від 29.08.2024, складеним суб'єктом оціночної діяльності - Фізичною особою-підприємцем ЯкименкомР.М. (сертифікат суб'єкта оціночної діяльності - №1107/20 від 18.12.2023), вартість відновлювального ремонту автомобіля «Ford», державний номер НОМЕР_1 , становить 134868,51 грн (Ез = 0,00).
Згідно із страховим актом №20027 від 23.09.2024, складеним Товариством з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування», сума страхового відшкодування за Договором добровільного страхування наземного транспорту №АС№020083 від 28.03.2024 становить 148887,51 грн, на підставі якого позивачем було виплачено страхове відшкодування за вказаним договором добровільного страхування у сумі 148887,51 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №3504 від 24.09.2024 на суму 148387,51 грн (вартість ремонту) та платіжною інструкцією №3505 від 24.09.2024 на суму 500,00 грн (вартість довідки банку про надання дозволу на перерахування страхового відшкодування на рахунок СТО).
Судом встановлено, що на момент скоєння ДТП, цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Toyota», державний номер НОМЕР_2 , була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» відповідно до Полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/218838000 зі встановленим розміром страхової суми за шкоду заподіяну майну - 160000,00 грн., франшизи - 0,00 грн.
Позивач звернувся до відповідача із Заявою про страхове відшкодування за Полісом ЕР/218838000, та відповідач спершу прийняв рішення про виплату страхового відшкодування у сумі 53527,83 грн, яке була сплачене позивачу 07.11.2024 відповідно до платіжної інструкції №00129710 від 07.11.2024, а пізніше відповідач доплатив страхове відшкодування у сумі 82223,68 грн відповідно до платіжної інструкції №00136684 від 25.02.2025.
Отже, відповідач загалом сплатив позивачу страхове відшкодування за Полісом ЕР/218838000 у сумі 135751,51 грн, у зв'язку з чим позивач просить суд стягнути з відповідача решту частину невиплаченого страхового відшкодування сумою 13136,00 грн
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, враховуючи наступні обставини.
Відповідно до частини 1 статті 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно з частиною 2 статті 1187 Цивільного кодексу України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Нормами статті 5 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що об'єктом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов'язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров'ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу.
Згідно з частиною 1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
У відповідності до пункту 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно до частини 2 статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений також в інших випадках, встановлених законом.
Згідно з нормами статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
У зв'язку з виплатою страхового відшкодування страхувальнику за Договором добровільного страхування наземного транспорту №АС№020083 від 28.03.2024 позивач набув право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток, оскільки відповідно до статті 993 Цивільного кодексу України та статті 27 Закону України «Про страхування» до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Таким чином, до позивача у межах фактичних витрат і суми страхового відшкодування перейшло право вимоги, яке страхувальник мав до особи, відповідальної за заподіяний збиток.
Так як цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу «Toyota», державний номер НОМЕР_2 , станом на дату ДТП була застрахована Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «ПЗУ Україна» за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/218838000, відповідно до положень Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов'язок щодо відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП водієм транспортного засобу «Toyota», державний номер НОМЕР_2 , власнику транспортного засобу «Ford», державний номер НОМЕР_1 , покладається на відповідача (в межах страхової суми та за вирахуванням франшизи за Полісом ЕР/218838000).
Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону (далі - нормативно-правові акти з оцінки майна), і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов'язковим у випадках, зокрема, визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом.
Згідно з ч. 1 ст. 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється печаткою та підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.
Відповідно до п. п. д) п. 1.4 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 р. N 142/5/2092 (далі - Методика) Методика застосовується з метою, зокрема, визначення матеріальних збитків, завданих власнику в разі пошкодження КТЗ.
Норма ч. 1 ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», яка передбачає відшкодування страховиком саме оціненої шкоди, не встановлює імперативного обов'язку щодо проведення такої оцінки саме суб'єктом оціночної діяльності відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», а отже така оцінка може бути здійснена на підставі рахунку СТО чи акту виконаних робіт.
При цьому, звіт про оцінку є лише попереднім оціночним документом, який показує можливу вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ, тоді як реальна (фактична) вартість відновлювального ремонту автомобіля визначається, виходячи з реальної вартості ремонту, необхідного для відновлення транспортного засобу, що вказується, зокрема, в рахунку на виконані роботи.
Таким чином, належним та допустимим доказом фактичної вартості відновлювального ремонту автомобіля «Ford», державний номер НОМЕР_1 , є Акт виконаних робіт №2916 від 23.11.2024, складений СТО - Товариством з обмеженою відповідальністю «Авто-імпульс», відповідно до якого фактична вартість відновлювального ремонту автомобіля «Ford», державний номер НОМЕР_1 , склала 148387,51 грн.
Наведеними обставинами спростовуються заперечення відповідача про те, що сума страхового відшкодування повинна розраховуватись відповідно до звіту, а не відповідно до акту.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.
У п. 7.38 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 24.11.2003 № 142/5/2092, вказано, що значення Ез приймається таким, що дорівнює нулю, для нових складників та складників КТЗ, строк експлуатації яких не перевищує: 5 років - для легкових КТЗ виробництва країн СНД; 7 років - для інших легкових КТЗ; 3 роки - для вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів виробництва країн СНД; 4 роки - для інших вантажних КТЗ, вантажопасажирських КТЗ, причепів, напівпричепів, спеціальних КТЗ, спеціалізованих КТЗ, автобусів; 5 років - для мототехніки.
Відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу «Ford», державний номер НОМЕР_1 , роком його випуску є 2024 рік.
Отже, відстави для встановлення значення коефіцієнта фізичного зносу вказаного ТЗ відсутні.
Згідно з пунктом 12.1. статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» розмір франшизи при відшкодуванні шкоди, заподіяної майну потерпілих, встановлюється при укладанні договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності і не може перевищувати 2 відсотки від страхової суми, в межах якого відшкодовується збиток, заподіяний майну потерпілих.
Як встановлено судом, розмір франшизи за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/218838000 становить 0,00 грн, а ліміт відповідальності за шкоду, завдану майну, становить 160000,00 грн.
З урахуванням того, що до позивача переходить право вимоги щодо виплати страхового відшкодування за Полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/218838000 у межах фактично здійснених ним витрат (148887,51 грн.) та в межах вартості відновлювального ремонту пошкодженого транспортного засобу «Ford», державний номер НОМЕР_1 (148387,51 грн), беручи до уваги розмір франшизи за Полісом ЕР/218838000 (0,00 грн), ліміт відповідальності (160000,00 грн) та здійснені відповідачем часткові оплати у сумі 135751,51 грн, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» про стягнення 13136,00 грн підлягають частковому задоволенню у розмірі 12636,00 грн (148387,51 грн - «мінус» 135751,51 грн).
Водночас суд не вбачає підстав для стягнення з відповідача 500,00 грн, які є комісією банку-вигодонабувача за надання дозволу здійснити виплату страхового відшкодування за договором добровільного страхування на рахунок СТО (як зазначено у заяві про виплату страхового відшкодування, поданої страхувальником до позивача), оскільки такі витрати не входять до страхового відшкодування, яке сплачується страховиком винної в ДТП особи відповідно до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, буд. 40; ідентифікаційний код: 20782312) на користь Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «Віді-Страхування» (08131, Київська обл., Бучанський р-н, с. Софіївська Борщагівка, вул. Велика Кільцева, буд. 60-А; ідентифікаційний код: 35429675) страхове відшкодування у розмірі 12636 (дванадцять тисяч шістсот тридцять шість) грн 00 коп. та судовий збір у розмірі 2330 (дві тисячі триста тридцять) грн 20 коп.
3. В іншій частині позову відмовити.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Спичак