ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
03.12.2025Справа № 910/14494/24
Господарський суд міста Києва у складі судді Нечая О.В., за участю секретаря судового засідання Будніка П.О., розглянувши у загальному позовному провадженні матеріали справи № 910/14494/24
за позовом Приватного акціонерного товариства "Слов'янські шпалери - КФТП" (Україна, 15300, Чернігівська обл., Корюківський р-н, м. Корюківка, вул. Бондаря Анатолія, буд. 4; ідентифікаційний код: 00278876)
до Товариства з обмеженою відповідальністю "High Level" (100147, Республіка Узбекистан, м. Ташкент, Яшнабадський район, вул. Тойтепа, буд. 7; податковий номер: 040028706)
про стягнення 99 444,08 дол. США
Представники учасників справи:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: не з'явився.
Приватне акціонерне товариство "Слов'янські шпалери - КФТП" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "High Level" (далі - відповідач) заборгованості в розмірі 99 444,08 дол. США.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Контракту №1804 від 18.04.2023 в частині оплати поставленого товару.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2024 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/14494/24, постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 04.06.2025 та, серед іншого, встановлено позивачу строк - протягом 15-ти днів з дня вручення цієї ухвали для надання суду 3 (трьох) екземплярів нотаріально засвідченого перекладу на узбецьку мову ухвали суду про відкриття провадження у справі, позовної заяви з доданими до неї документами та прохання про вручення судових документів разом із повідомленням про вручення документів, а також звернутись до Міністерства юстиції України для направлення уповноваженій установі юстиції Республіки Узбекистан прохання про вручення судових документів відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "High Level".
03.03.2025 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від позивача надійшло клопотання про надання 3-х екземплярів нотаріально засвідченого перекладу узбецькою мовою ухвали суду про відкриття провадження у справі, позовної заяви з доданими до неї документами та прохання про вручення судових документів разом із повідомленням про вручення документів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 14.03.2025 було зупинено провадження у справі № 910/14494/24 до надходження відповіді від Ташкентського міського суду на судове доручення про надання правової допомоги.
12.09.2025 до загального відділу діловодства Господарського суду міста Києва від Міністерства юстиції (м. Київ) надійшла відповідь на судове доручення про надання правової допомоги, відповідно до якої судові документи в цій справі були вручені відповідачу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2025 було поновлено провадження у справі № 910/14494/24, підготовче засідання призначено на 15.10.2025.
У підготовче засідання 15.10.2025 представники сторін не з'явились, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання сторони були повідомлені, явка представників сторін обов'язковою судом не визнавалась.
У підготовчому засіданні 15.10.2025 судом було оголошено перерву до 12.11.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.10.2025, в порядку статей 120, 121 Господарського процесуального кодексу України, сторін було повідомлено про те, що підготовче засідання у справі № 910/14494/24 призначено на 12.11.2025.
У підготовче засідання 12.11.2025 представники сторін не з'явились, про дату, час та місце проведення підготовчого засідання сторони були повідомлені, явка представників сторін обов'язковою судом не визнавалась.
У підготовчому засіданні 12.11.2025 судом було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 03.12.2025.
У судове засідання 03.12.2025 представники сторін не з'явились, про дату, час та місце проведення судового засідання сторони були повідомлені, явка представників сторін обов'язковою судом не визнавалась, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи без участі представника.
У судовому засіданні 03.12.2025 судом було проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
18.04.2023 між Акціонерним товариством "Слов'янські шпалери - КФТП" (далі - продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "High Level" (далі - покупець) було укладено Контракт №1804 (далі - Контракт), відповідно до п. 1.1 якого продавець зобов'язується продати, а покупець купити шпалери, що далі іменуються товар у номенклатурі та цінах, зазначених в специфікаціях, яка є невід'ємною частиною даного контракту.
Відповідно до п. 2.1 загальна сума Контракту - 3 000 000,00 доларів США.
Згідно з підпунктами 2.1.2 - 2.1.4 Контракту оплата за товар здійснюється покупцем протягом 60 календарних днів з дня відвантаження товару зі складу покупця. Оплата провадиться на підставі виставлених продавцем рахунків безготівковим перерахуванням на розрахунковий рахунок продавця у доларах США. Датою оплати вважається дата зарахування коштів на розрахунковий рахунок продавця.
Відповідно до п. 2.4 Контракту датою відвантаження товару вважається дата відвантаження товару у транспортній накладній.
Пунктом 2.5 Контракту встановлено, що датою поставки товару є дата відвантаження (передачі) товару першому перевізнику, зазначеному у товарній накладній.
Сторонами підписано специфікації №1, №2, №3, №4 до Контракту, якими визначено вартість товару.
30.05.2024 позивачем було здійснено поставку партії товару вартістю 66 874,60 дол. США, що підтверджується наявними в матеріалах справи митною декларацією №24UA102160001380U6 від 30.05.2024, рахунком-фактурою №ЦБКФ 2626 від 30.05.2024 на суму 66 874,60 дол. США, сертифікатом про походження товару №UZ47405H 9 038258 від 30.05.2024 та міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №677408 від 30.05.2024.
Окрім того, 30.05.2024 позивачем було здійснено поставку партії товару вартістю 67 569,48 дол. США, що підтверджується наявними в матеріалах справи митною декларацією №24UA102160001385U1 від 30.05.2024, рахунком-фактурою №ЦБКФ 2627 від 30.05.2024 на суму 67 569,48 дол. США, сертифікатом про походження товару №UZ47405H 10 038259 від 30.05.2024 та міжнародною товарно-транспортною накладною (CMR) №677949 від 30.05.2024.
Відповідачем було здійснено часткову оплату товару, в розмірі 20 000,00 дол. США - 18.11.2024 та 15 000,00 дол. США - 21.11.2024.
З огляду на те, що відповідач не розрахувався з позивачем за поставлений товар у повному обсязі, позивач звернувся до суду з цим позовом та просить стягнути з відповідача 99 444,08 дол. США заборгованості.
Оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд дійшов висновку про наступне.
Відповідно до статті 4 Закону України "Про міжнародне приватне право" право, що підлягає застосуванню до приватноправових відносин з іноземним елементом, визначається згідно з колізійними нормами та іншими положеннями колізійного права цього Закону, інших законів, міжнародних договорів України. Якщо згідно з частиною першою цієї статті неможливо визначити право, що підлягає застосуванню, застосовується право, яке має більш тісний зв'язок із приватноправовими відносинами.
Учасники правовідносин можуть самостійно здійснювати вибір права, що підлягає застосуванню до змісту правових відносин. Вибір права згідно з частиною першою цієї статті має бути явно вираженим або прямо випливати з дій сторін правочину, умов правочину чи обставин справи, які розглядаються в їх сукупності, якщо інше не передбачено законом (ст. 5 Закону України "Про міжнародне приватне право").
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди України можуть приймати до свого провадження і розглядати справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.
Пунктом 6.5 Контракту в редакції Додаткової угоди №4 від 05.09.2024 передбачено, що сторони докладають максимальних зусиль, щоб усунути розбіжності, що виникають, виключно шляхом переговорів. При неможливості усунення розбіжностей шляхом переговорів всі спори і розбіжності підлягають розгляду в Господарському суді міста Києва. Застосовуване матеріальне право - право України.
Виходячи з викладеного, цей спір підлягає розгляду Господарським судом міста Києва із застосуванням норм права України.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина перша статті 626 Цивільного кодексу України визначає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Укладений сторонами Контракт, з огляду на встановлений статтею 204 Цивільного кодексу України принцип правомірності правочину, є належною підставою, у розумінні статті 11 Цивільного кодексу України, для виникнення у позивача та відповідача взаємних цивільних прав та обов'язків та за своєю правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання Глави 54 Цивільного кодексу України.
Відповідно до частин 1, 2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Згідно зі статтею 663 Цивільного кодексу України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.
Суд встановив факт поставки позивачем товару за Договором загальною вартістю 134 444,08 дол. США, про що свідчать наявні в матеріалах справи митні декларації, рахунки-фактури, сертифікати про походження товару та міжнародні товарно-транспортні накладні (CMR).
Відповідно до ч. 1 ст. 691 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.
За приписами частин 1, 2 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З урахуванням погодженого сторонами в пункті 2.1.2 Контракту порядку розрахунків, зобов'язання відповідача з оплати товару мало бути виконане протягом 60 календарних днів після постачання товару.
Отже, відповідач повинен був оплатити поставлений товар вартістю 134 444,08 дол. США до 29.07.2024.
Водночас відповідачем було сплачено лише 35000,00 дол. США, докази сплати 99444,08 дол. США в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
Зазначене також кореспондується з нормами статей 525, 526 Цивільного кодексу України.
Статтею 599 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідачем, у свою чергу, доводи позивача, викладені в позовній заяві, не спростовано, доказів сплати боргу суду не надано.
Частинами 3, 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статей 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з частинами 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
З огляду на вищевикладене, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними доказами, судом встановлено обґрунтованість заявленого позову, відтак до стягнення з відповідача на користь позивача підлягає заборгованість у розмірі 99444,08 дол. США.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору, відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на відповідача, оскільки позов підлягає задоволенню.
Керуючись статтями 129, 233, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "High Level" (100147, Республіка Узбекистан, м. Ташкент, Яшнабадський район, вул. Тойтепа, буд. 7; податковий номер: 040028706) на користь Приватного акціонерного товариства "Слов'янські шпалери - КФТП" (Україна, 15300, Чернігівська обл., Корюківський р-н, м. Корюківка, вул. Бондаря Анатолія, буд. 4; ідентифікаційний код: 00278876) заборгованість у розмірі 99444 (дев'яносто дев'ять тисяч чотириста сорок чотири) долари США 08 центів та витрати по сплаті судового збору в розмірі 61584 (шістдесят одна тисяча п'ятсот вісімдесят чотири) грн 73 коп.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 15.12.2025.
Суддя О.В. Нечай