ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.12.2025Справа № 910/11736/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження матеріали справи
За позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код: 40538421)
до Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 )
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)
про стягнення 333336,60 грн.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
19.09.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» з вимогами до Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича про стягнення 333336,60 грн.
Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказує на те, що за період з 01.09.2023 по 31.07.2025 заборгованість відповідача з відшкодування земельного податку становить 13891,88 грн. Крім того, як вказує позивач, Договір оренди №3257 від 16.06.2020 припинив свою дію 14.06.2023, одна відповідач не повернув позивачу об'єкт оренди та продовжує ним користуватись, у зв'язку з чим позивач нарахував відповідачу неустойку на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України у сумі 319444,72 грн (за період з 01.01.2024 до 31.07.2025).
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2025 відкрито провадження у справі №910/11736/25, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи (без проведення судового засідання), залучено до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Департамент комунальної власності міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи.
Відповідач своїм правом на подання відзиву на позовну заяву у визначений судом у відповідності до господарського процесуального закону строк не скористався, хоча про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/11736/25 відповідач повідомлявся належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (04214, м. Київ, вул. Героїв Дніпра, буд. 38, кв. 116) що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ «Укрпошта» щодо відстеження пересилання поштових відправлень, відповідно до якої ухвала суду була отримана відповідачем 26.11.2025 (за ідентифікатором пошуку R067041040510).
За таких обставин, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд Господарським судом міста Києва справи №910/11736/25.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.
У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
16.06.2020 між Департаментом комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (орендодавець), Фізичною особою-підприємцем Бабичем Дмитром Борисовичем (орендар) та Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (підприємство-балансоутримувач) укладено Договір №3257 про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду, відповідно до умов якого орендодавець на підставі протоколів засідання постійної комісії Київради з питань власності від «05» листопада 2019 року №44/179 та від « 25» лютого 2020 року №6/192 передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва, яке знаходиться за адресою: м. Київ, вул. Олександра Архипенка, буд. 4-А для розміщення пункту доочищення та продажу питної води (20,00 кв. м) та перукарні (102,90 кв. м).
Відповідно до п. 2.1 Договору оренди №3257 від 16.06.2020 об'єктом оренди є: нежитлові приміщення загальною площею 122,90 кв. м на 1 та 2 поверхах, згідно з викопіюванням з поповерхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору.
Згідно з п. 2.4 Договору оренди №3257 від 16.06.2020 орендар вступає у строкове платне користування об'єктом у термін, указаний у цьому Договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього Договору (у разі оренди нерухомого майна на строк не менше ніж три роки - не раніше дати державної реєстрації цього Договору) та акта приймання-передачі об'єкта.
У п. 3.1 Договору оренди №3257 від 16.06.2020 сторонами погоджено, що базовий розмір орендної плати за грудень 2019 року становить 5512,82 грн.
Орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць. Оперативна інформація про індекси інфляції, розраховані Державною службою статистики України, розміщується на веб-сайті Фонду державного майна України (п. 3.2 Договору оренди №3257 від 16.06.2020).
У разі користування об'єктом протягом неповного календарного місяця (першого та/або останнього місяців оренди) добова орендна плата за дні користування визначається згідно з Методикою розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Києва, яке передається в оренду, на основі орендної плати за відповідні місяці пропорційно дням користування (п. 3.3 Договору оренди №3257 від 16.06.2020).
Відповідно до п. 3.5 Договору оренди №3257 від 16.06.2020 додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.
Згідно з п. 3.6 Договору оренди №3257 від 16.06.2020 орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства-балансоутримувача, починаючи з дати підписання акта приймання-передачі.
У п. 3.7 Договору оренди №3257 від 16.06.2020 сторони погодили, що орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 15 числа місяця, наступного за розрахунковим місяцем.
У п. 4.2.21 Договору оренди №3257 від 16.06.2020 сторони погодили, що орендар зобов'язаний після припинення дії цього Договору протягом 3 календарних днів передати майно по акту приймання-передачі підприємству-балансоутримувачу. Акт приймання-передачі об'єкта підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством-балансоутримувачем. У разі невиконання цього пункту орендар сплачує неустойку у подвійному розмірі орендної плати.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 07.10.2024 у справі №910/15848/23 було стягнуто з відповідача заборгованість з відшкодування земельного податку за період з 01.01.2023 по 31.08.2023 та доплати за нецільове використання об'єкта оренди.
Наразі позивач вказує на те, що за період з 01.09.2023 по 31.07.2025 заборгованість відповідача з відшкодування земельного податку становить 13891,88 грн. Крім того, як вказує позивач, Договір оренди №3257 від 16.06.2020 припинив свою дію 14.06.2023, одна відповідач не повернув позивачу об'єкт оренди та продовжує ним користуватись, у зв'язку з чим позивач нарахував відповідачу неустойку на підставі ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України у сумі 319444,72 грн (за період з 01.01.2024 до 31.07.2025).
Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню у повному обсязі з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 774 Цивільного кодексу України передання наймачем речі у володіння та користування іншій особі (піднайм) можливе лише за згодою наймодавця, якщо інше не встановлено договором або законом. Строк договору піднайму не може перевищувати строку договору найму. До договору піднайму застосовуються положення про договір найму.
Відповідно до ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Згідно з ч. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Якщо розмір плати не встановлений договором, він визначається з урахуванням споживчої якості речі та інших обставин, які мають істотне значення.
Згідно з ч. 1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Відповідно до ст. 765 Цивільного кодексу України наймодавець зобов'язаний передати наймачеві майно у користування негайно або у строк, встановлений договором найму.
Закон України «Про оренду державного та комунального майна» регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим, а також передачею права на експлуатацію такого майна; майнові відносини між орендодавцями та орендарями щодо господарського використання майна, що перебуває в державній та комунальній власності, майна, що належить Автономній Республіці Крим.
У відповідності до частини 1 статті 1 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендою є речове право на майно, відповідно до якого орендодавець передає або зобов'язується передати орендарю майно у користування за плату на певний строк; орендар - фізична або юридична особа, яка на підставі договору оренди бере майно у користування за плату на певний строк; орендодавець - юридична особа, яка на підставі договору оренди передає майно у користування за плату на певний строк.
Як вбачається з матеріалів справи, у відповідності до умов Договору оренди №3257 від 16.06.2020 підприємство-балансоутримувач та орендодавець передали, а орендар прийняв в тимчасове платне користування орендоване приміщення загальною площею 122,90 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Олександра Архипенка, буд. 4-А, що підтверджується належним чином оформленим трьохстороннім Актом приймання-передачі від 15.07.2020 до Договору, копія якого міститься в матеріалах справи.
Вказаний акт підписаний підприємством-балансоутримувачем, орендарем та орендодавцем, а також скріплений печатками без будь-яких зауважень та заперечень.
Факт отримання нерухомого майна в оренду, його характеристики та подальше користування сторонами не заперечувались, в тому числі щодо стану об'єкту оренди.
За таких обставин суд дійшов висновку, що підприємством-балансоутримувачем та орендодавцем було належним чином виконано свій обов'язок з передачі на підставі Договору оренди №3257 від 16.06.2020 в оренду відповідачу нерухомого майна - приміщення загальною площею 122,90 кв.м, за адресою: м. Київ, вул. Олександра Архипенка, буд. 4-А, а відповідачем прийнято вказане майно у строкове платне користування без будь-яких зауважень.
Що стосується строку дії Договору оренди №3257 від 16.06.2020, суд зазначає таке.
Відповідно до п. 9.1 Договору оренди №3257 від 16.06.2020 строк дії договору встановлено з 16.06.2020 до 14.06.2023, крім випадку, встановленого п. 9.9. Договору. У разі, якщо законом передбачене нотаріальне посвідчення і державна реєстрація, цей Договір є укладеним з моменту державної реєстрації.
Згідно з п. 9.4 Договору оренди №3257 від 16.06.2020 договір припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.
Відповідно до п. 5 Постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» від 27.05.2022 №634 (в редакції від 01.04.2023, Постанова № 634), договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону.
Згідно абз. 5 та абз. 6 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято, якщо орендар порушував умови договору оренди та не усунув порушення, виявлені балансоутримувачем або орендодавцем у строк, визначений у приписі балансоутримувача та/або орендодавця; якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців.
Зважаючи на те, що були наявні підстави, передбачені абз. 5 та абз. 6 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», позивач з дотриманням вимог, визначених п. 5 Постанови №634, повідомив орендодавця та відповідача про непродовження Договору оренди №3257 від 16.06.2020 листом від 12.05.2023 №28АУ/06/1у/1/2465.
Зокрема, у вказаному листі зазначено, що відповідно до ст. 19 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» рішення про відмову у продовженні договору оренди може бути прийнято ,зокрема, якщо орендар порушував умови договору оренди та не усунув порушення, виявлені балансоутримувачем або орендодавцем у строк, визначений у приписі балансоутримувача та/або орендодавця, а також якщо орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців.
Згідно з п. 4.2.9. Договору оренди №3257 від 16.06.2020 орендар зобов'язаний не допускати самовільного перепланування об'єкта без розробленої та встановленим порядком погодженої підприємством-балансоутримувачем проектної документації.
Відповідно до п. 7.2. Договору оренди №3257 від 16.06.2020 орендар не має права без письмової згоди орендодавця проводити переобладнання, перепланування, ремонт об'єкта, вести будівельні роботи на прибудинковій території.
Згідно з п. 7.3. Договору оренди №3257 від 16.06.2020 згода на виконання таких робіт надається листом орендодавця, в якому зазначається про надання згоди, погодження проекту (якщо його наявність передбачена законодавством України), кошторису витрат та термін виконання робіт.
Відповідно до п. 7.4. Договору оренди №3257 від 16.06.2020 будівельні роботи на об'єкті виконуються тільки на підставі проектно-кошторисної документації, розробленої та затвердженої в установленому законодавством України порядку, та при наявності дозвільних документів на виконання будівельних робіт, отриманих в установленому порядку.
Окрім цього, згідно з п. 1.1. Договору оренди №3257 від 16.06.2020 зазначене нерухоме майно (нежитлові приміщення) передано в орендне користування для розміщення пункту доочищення та продажу питної води (20,00 кв. м) та перукарні (102,90 кв. м).
Відповідно до п. 8.3. Договору оренди №3257 від 16.06.2020 об'єкт повинен використовуватися орендарем тільки за цільовим призначенням, обумовленим підпунктом 1.1 цього Договору.
Також згідно з п. 5.3.6. Договору оренди №3257 від 16.06.2020 орендар має право за попередньою згодою орендодавця здавати об'єкт в суборенду.
Відповідно до п. 8.2. Договору оренди №3257 від 16.06.2020 рішення про передачу об'єкта (його частини) в суборенду надається орендодавцем в установленому порядку.
Згідно з п. 5.1.1 та п. 5.2.1 Договору оренди №3257 від 16.06.2020 орендодавець і підприємство-балансоутримувач має право проводити необхідний огляд та перевірку виконання орендарем умов цього Договору.
16 листопада 2021 року при огляді орендованих площ встановлено факт самовільного перепланування орендованих приміщень без погодження відповідної проєктно-кошторисної документації підприємством-балансоутримувачем та без отримання письмової згоди від орендодавця на проведення таких робіт, тобто з порушенням норм п. 4.2.9., п. 7.2., п. 7.3. і п. 7.4. Договору оренди, що підтверджується такими спостереженнями: цегляну стіну навпроти центрального входу до об'єкта оренди знесено, а замість неї змонтовано нову металопластикову перегородку зі склопакетами; на першому поверсі у приміщеннях з правого боку від центрального входу до об'єкта оренди знесено всі міжкімнатні перегородки та зведено нові перегородки, внаслідок чого утворено відокремлену кімнату з металопластиковими перегородками і склопакетами та приміщення санвузла в іншій конфігурації; на першому поверсі до приміщення з входом навпроти сходів замуровано дверний проріз; на першому поверсі з лівого боку від центрального входу до об'єкта оренди знесено цегляну міжкімнатну перегородку, а замість неї змонтовано нову металопластикову перегородку зі склопакетами; на другому поверсі у приміщенні з входом з правого боку від сходової клітини вимуровано нові міжкімнатні перегородки з дверним прорізом, внаслідок чого утворено відокремлену кімнату; на другому поверсі у кімнатах з входом навпроти сходової клітини знесено всі міжкімнатні перегородки та зведено нові перегородки, внаслідок чого утворено три приміщення в новій конфігурації (коридор, кімната санвузла та кабінет офісного типу).
Окрім цього, встановлено факт невикористання орендованих приміщень за цільовими призначеннями, зазначеними у п. 1.1. Договору оренди, натомість, за словами представника орендаря, на об'єкті оренди облаштовано реабілітаційний центр для алко- та наркозалежних.
На підставі виявлених фактів представниками Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» та Департаменту комунальної власності м. Києва КМДА складено відповідний Акт огляду орендованих приміщень та зроблено фотоматеріали.
Зважаючи на вищевикладене та керуючись ч. 6 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» позивачем складено та надіслано (рекомендованою кореспонденцією з повідомленням) відповідачу письмовий припис щодо усунення порушення умов Договору оренди №3257 від 16.06.2020, згідно з яким орендарю потрібно було терміново, у строк, що не перевищує 30 календарних днів з дати отримання орендарем зазначеного письмового припису, відновити початкову конфігурацію конструкцій орендованих приміщень, що існувала на дату підписання Договору оренди та привести фактичне цільове використання зазначеного об'єкта оренди у відповідність до п. 1.1. Договору оренди.
Згідно з Рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, виплату поштового переказу (поштове відправлення № 0600012591508) зазначений лист вручено адресату особисто 20.11.2021.
Однак, 23 лютого 2022 року при огляді орендованих площ повторно встановлено факт самовільного перепланування орендованих приміщень без погодження відповідної проектно-кошторисної документації підприємством-балансоутримувачем та без отримання письмової згоди від орендодавця на проведення таких робіт, тобто з порушенням норм п. 4.2.9., п. 7.2., п. 7.3. і п. 7.4. Договору оренди, що підтверджується такими спостереженнями: цегляну стіну навпроти центрального входу до об'єкта оренди знесено, а замість неї змонтовано нову металопластикову перегородку зі склопакетами; на першому поверсі у приміщеннях з правого боку від центрального входу до об'єкта оренди знесено всі міжкімнатні перегородки та зведено нові перегородки, внаслідок чого утворено відокремлену кімнату з металопластиковими перегородками і склопакетами та приміщення санвузла в іншій конфігурації; на першому поверсі до приміщення з входом навпроти сходів замуровано дверний проріз; на першому поверсі з лівого боку від центрального входу до об'єкта оренди знесено цегляну міжкімнатну перегородку, а замість неї змонтовано нову металопластикову перегородку зі склопакетами; на другому поверсі у приміщенні з входом з правого боку від сходової клітини вимуровано нові міжкімнатні перегородки з дверним прорізом, внаслідок чого утворено відокремлену кімнату; на другому поверсі у кімнатах з входом навпроти сходової клітини знесено всі міжкімнатні перегородки та зведено нові перегородки, внаслідок чого утворено три приміщення в новій конфігурації (коридор, кімната санвузла та кабінет офісного типу).
Також повторно встановлено факт нецільового використання частини орендованих приміщень, тобто з порушенням норм п. 8.3. та п. 1.1. Договору оренди, оскільки на об'єкті облаштовано реабілітаційний центр для алко- та наркозалежних, що підтверджується словами представника орендаря та такими спостереженнями: відповідно до інформації, розміщеної на вході до орендованих приміщень, назва суб'єкта господарювання Медичний Центр ТОВ «МЕД СТРІМ», зазначено телефон для прийому за попереднім записом (096-328-30-85) та графік роботи. Також на фасаді орендованих приміщень розміщено вивіску «Группа «ЧУДЕСА» Сообщества», на стіні однієї з кімнат на першому поверсі (з правого боку від центрального входу до об'єкта оренди) розміщено два плакати: «Группа ЧУДЕСА Двенадцать Традиций Анонимных наркоманов» та «Группа ЧУДЕСА Двенадцать Шагов Анонимных наркоманов»; у кімнаті на першому поверсі (з лівого боку від центрального входу до об'єкта оренди) розміщено шафу, на полицях якої розкладено декілька десятків медичних карток.
Окрім цього, відповідно до вищенаведеного встановлено факт передачі орендованого майна в суборенду без отримання попередньої згоди орендодавця, тобто з порушенням норм п. 5.3.6. та п. 8.2. Договору оренди.
Отже, виявлені факти свідчили не лише про невиконання відповідачем вимог письмового припису щодо усунення порушення умов Договору оренди №3257 від 16.06.2020, а й про нові порушення орендарем умов договору оренди.
На підставі виявлених фактів представниками відповідача та Департаменту комунальної власності м. Києва КМДА складено відповідний Акт огляду орендованих приміщень та зроблено фотоматеріали.
Як вказує позивач, внаслідок неправомірного перепланування нежитлових приміщень, що були надані в орендне користування, корисна площа об'єкта оренди фактично суттєво зросла та не відповідає розміру орендованих площ, зазначеному в п. 2.1. Договору оренди, Акті приймання-передачі нерухомого майна та викопіюванні з поверхового плану (невід'ємні частини Договору).
Тобто орендар вчинив істотне порушення умов Договору оренди №3257 від 16.06.2020 в частині належного користування розміром нежитлових площ, наданим в орендне користування згідно з нормами цього договору.
Згідно з п. 9.4. Договору оренди №3257 від 16.06.2020 підставою для його припинення, у тому числі, є невиконання або систематичне неналежне виконання істотних умов договору.
Виконання зобов'язань сторонами є істотною умовою договору оренди нерухомого майна, а тому її недотримання тягне за собою наслідки у вигляді припинення договірних відносин.
Окрім цього, відповідно до п. 8.5. Договору оренди №3257 від 16.06.2020 у разі виявлення факту використання об'єкта не за цільовим призначенням Договір може бути розірвано. Орендар зобов'язаний додатково сплатити різницю між орендною платою, розрахованою за фактичний вид використання об'єкта, встановлений перевіркою, та орендною платою, визначеною цим Договором за весь період оренди, з дати останньої проведеної перевірки.
Також згідно з п. 8.6. Договору оренди №3257 від 16.06.2020 за порушення договірних зобов'язань у частині страхування об'єкта, перевищення орендованої площі, а також при недотриманні інших умов договору, цей договір може бути розірвано достроково в установленому законодавством порядку.
Крім того, відповідно до п. 4.2.2. Договору оренди №3257 від 16.06.2020 орендар зобов'язаний після укладання договору оренди не пізніше ніж протягом 30 календарних днів з дати укладення договору оренди актуалізувати оцінку майна та надати її рецензування до орендодавця.
Актуалізована оцінка здійснюється станом на останнє число місяця, який передує даті укладення договору. Ненадання актуалізованої оцінки майна є підставою для відміни рішення про укладання договору оренди або його продовження.
У листі позивач повідомив, що внаслідок порушення умов договору оренди заборгованість відповідача з орендної плати на 11.05.2023 становить 5415,92 грн.
Зазначена сума орендної плати є частково непогашеною заборгованістю, нарахованою у квітні 2022 року, а саме: донарахування орендної плати за фактичне нецільове використання ФОП Бабичем Д.Б. орендованих приміщень (п. 22 таблиці 2 Методики розрахунку орендної плати, затвердженої рішенням Київської міської ради від 21.04.2015 № 415/1280 «Про затвердження Положення про оренду майна територіальної громади міста Києва» (зі змінами) - «Розміщення приватних закладів охорони здоров'я, суб'єктів господарювання, що діють на основі приватної власності і провадять господарську діяльність з медичної практики в інших місцях») за відповідною орендною відсотковою ставкою у розмірі 9% (замість 3%) з дати виявлення при перевірці факту порушення цієї умови Договору оренди, тобто з 16.11.2022 до 23.02.2022.
Тобто орендар допустив прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців.
Відповідно до абз. 2 п. 3.1. Договору оренди орендар відшкодовує підприємству- балансоутримувачу щомісячно витрати, що пов'язані з платою податку за користування земельною ділянкою, на якій розташовано об'єкт оренди з ПДВ.
Нині в орендаря ФОП Бабича Д.Б. також існує заборгованість за відшкодування витрат, пов'язаних із сплатою податку за користування земельною ділянкою, на якій розташований об'єкт оренди у розмірі 17148,91 грн (з урахуванням ПДВ) за період з 01.06.2022 до 30.04.2023.
Підсумовуючи усе вищевикладене позивач повідомив, що з огляду на систематичне невиконання або неналежне виконання вимог Договору оренди №3257 від 16.06.2020, згідно з яким нерухоме майно (нежитлові приміщення) загальною площею 122,90 кв. м за адресою: м. Київ, вул. Олександра Архипенка, буд. 4-а передано в орендне користування відповідачу, керуючись п. 5 Постанови, строк дії договору продовжуватись не буде у зв'язку з порушенням орендарем умов цього договору; неусуненням ним порушень, виявлених підприємством-балансоутримувачем та орендодавцем у строк, визначений у приписі балансоутримувача; допущення прострочення сплати орендної плати на строк більше трьох місяців та інших встановлених порушень.
Відповідач не подав відзиву на позовну заяву, викладених позивачем обставин не спростував.
Згідно зі статтею 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймачеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.
Відповідно до ч. 1 ст. 25 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» у разі припинення договору оренди орендар зобов'язаний протягом трьох робочих днів з дати припинення договору повернути орендоване майно в порядку, визначеному договором оренди.
Доказів повернення відповідачем орендованого майна станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.
Відповідно до ч. 2 ст. 785 Цивільного кодексу України, якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.
Невиконання наймачем передбаченого частиною першою статті 785 Цивільного кодексу України обов'язку щодо негайного повернення наймодавцеві речі (у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі) у разі припинення договору є порушенням умов договору, що породжує у наймодавця право на застосування до наймача відповідно до частини другої статті 785 Цивільного кодексу України такої форми майнової відповідальності як неустойка у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Неустойка згідно із частиною другої статті 785 Цивільного кодексу України розглядається як законна неустойка і застосовується незалежно від погодження сторонами цієї форми відповідальності в договорі найму (оренди).
Водночас неустойка за частиною другою статті 785 Цивільного кодексу України має спеціальний правовий режим, який обумовлений тим, що зобов'язання наймача (орендаря) з повернення об'єкта оренди є майновим і виникає після закінчення дії договору. Наймодавець (орендодавець) у цьому випадку позбавлений можливості застосовувати щодо недобросовісного наймача інші ефективні засоби впливу задля виконання відповідного зобов'язання, окрім як використання права на стягнення неустойки в розмірі подвійної плати за користування орендованим майном.
Оскільки після припинення дії Договору оренди №3257 від 16.06.2020 відповідач не повернув орендоване приміщення та не вчиняв жодних дій, спрямованих на його повернення, суд дійшов висновку в обґрунтованості позовних вимог Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» про стягнення з відповідача неустойки, нарахованої за період з 01.01.2024 (дата відновлення орендної плати відповідно до Рішення Київської міської ради від 14.12.2023 № 7531/7572) до 31.07.2025, на загальну суму 319444,72 грн.
Суд зазначає, що саме на позивачеві лежить процесуальний тягар доведення суду першої інстанції підстав, розміру, строку обчислення боргу шляхом надання суду деталізованого розрахунку усіх заявлених позивачем сум. Водночас, відповідач вправі надати відповідні заперечення щодо позовних вимог та здійснити контррозрахунок таких сум. Як розрахунок позивача, так і контррозрахунок відповідача повинні бути аргументованими, щоби суд, аналізуючи відповідні докази та аргументи учасників справи, виконував функцію здійснення правосуддя, а не змушений би був, в іншому випадку, виконувати обчислення, тобто здійснювати дії, покладені законом на учасників справи.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.1.12019 у справі №910/1265/17.
Відповідач не надав власного контррозрахунку.
Позивач пояснив у позовній заяві, що протягом строку дії договору розмір орендної плати неодноразово підлягав коригуванню на підставі відповідних рішень Київської міської ради.
Відповідно до витягу з протоколу засідання постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 20.09.2022 № 19/62 орендарі за договорами оренди комунального майна територіальної громади міста Києва звільняються від орендної плати із 24.02.2022 відповідно до рішення Київської міської ради від 30.03.2022 №4551/4592 (зі змінами) без прийняття окремого рішення орендодавця та заяви орендаря.
Рішенням Київської міської ради від 14.12.2023 №7531/7572 встановлено, що з 01.01.2024 до 31.12.2024 розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 50% від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.
Відповідно до рішення Київської міської ради від 05.12.2024 № 424/10232, з 01.01.2025 до 31.12.2025 розмір орендної плати за користування комунальним майном територіальної громади міста Києва становить 75% від визначеної у договорах оренди комунального майна територіальної громади міста Києва.
Зважаючи на викладене вище, позивачем проводилось коригування сум орендних платежів, зокрема, шляхом оформлення відповідних коригувальних актів.
Оплата витрат на утримання орендованого майна (комунальних послуг, послуг з управління об'єктом нерухомості, витрат на утримання прибудинкової території та місць загального користування, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньобудинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо), компенсація витрат підприємства-балансоутримувача за користування земельною ділянкою не входить до складу орендної плати (п. 3.9 Договору оренди №3257 від 16.06.2020).
Як вбачається з матеріалів справи, за період з вересня 2023 року по липень 2025 року позивачем на адресу відповідача були направлені Листи про підписання актів здачі-прийняття робіт (надання послуг) з додатками, зокрема, щодо відшкодування земельного податку.
Факт надсилання вказаних листів та актів на адресу відповідача, а також їх отримання останнім підтверджується наявними в матеріалах справи копіями фіскальних чеків та списків поштових відправлень, а також рекомендованих повідомлень про вручення поштових відправлень, що містять підпис відповідача.
Проте, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем надані позивачем Акти не були підписані та повернуті на адресу позивача.
Доказів пред'явлення відповідачем заперечень щодо якості та обсягів наданих послуг з оренди та утримання майна, відмови відповідача від приймання останніх та підписання актів, а також заперечень щодо повного та належного виконання позивачем умов Договору до суду не надходило.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства (ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Доказів сплати грошових коштів у розмірі 13891,88 грн (відшкодування податку за користування земельною ділянкою) станом на дату розгляду справи у суді відповідачем суду не надано.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Наявність та розмір заборгованості Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича у сумі 333336,60 грн підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не були спростовані, у зв'язку з чим позовні вимоги Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» до Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича про стягнення 333336,60 грн є обгрунтованими та підлягають задоволенню у повному обсязі.
Судовий збір покладається на відповідача у зв'язку із задоволенням позову у повному обсязі (ст. 129 Господарського процесуального кодексу України).
Керуючись статтями 74, 76-80, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Бабича Дмитра Борисовича ( АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) на користь Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «Київтеплоенерго» (01001, м. Київ, пл. Івана Франка, буд. 5; ідентифікаційний код: 40538421) грошові кошти у розмірі 333336 (триста тридцять три тисячі триста тридцять шість) грн 60 коп. та судовий збір у розмірі 4000 (чотири тисячі) грн 03 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до ст. 241 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з ч. 1 ст. 256 та ст. 257 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.М. Спичак