ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
15.12.2025Справа № 910/12287/25
Господарський суд міста Києва у складі судді Спичака О.М., розглянувши заяву Куликовського Олександра Владиславовича про розподіл судових витрат у справі
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросвєт»
до Акціонерного товариства «ОТП Банк»
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на відповідача - ОСОБА_1
про стягнення 46.301.532,44 грн
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
02.10.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросвєт» з вимогами до Акціонерного товариства «ОТП банк» про стягнення 46.301.532,44 грн, з яких 15.437.223,45 грн основного боргу, 26.225.154,06 грн інфляційних втрат та 4.639.154,93 грн 3% річних.
В обґрунтування позовних вимог заявник посилався на те, що укладені між позивачем та відповідачем Договір про відступлення прав вимоги №2 від 26.06.2015 та Договір №291 від 23.09.2015 про передачу прав на заставлене майно були визнані судом недійсними у справі №910/2489/17, проте відповідач свого зобов'язання перед позивачем з повернення отриманих за недійсним договором грошових коштів не виконав.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2025 було прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; постановлено здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначено на 05.11.2025.
16.10.2025 відповідачем було подано відзив на позовну заяву, а 22.10.2025 клопотання про об'єднання позовних вимог.
24.10.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив, яку суд долучив до матеріалів справи.
29.10.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшли заперечення на відповідь на відзив, які суд долучив до матеріалів справи.
У судовому засіданні 05.11.2025 суд залучив ОСОБА_1 до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 13.11.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросвєт» залишено без руху після відкриття провадження у справі (на підставі ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України).
17.11.2025 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшли письмові заперечення на позов
У додаткових письмових поясненнях, поданих до суду 24.11.2025, третя особа повідомила, що має намір понести витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 150000,00 грн.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.11.2025 позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Євросвєт» у справі №910/12287/25 залишено без розгляду.
05.12.2025 та 08.12.2025 до Господарського суду міста Києва від ОСОБА_1 надійшла заява про стягнення з позивача адвокатських витрат у сумі 50000,00 грн.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
Відповідно до ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.
Отже, вказаною нормою передбачено право саме відповідача, а не будь-якого учасника судового процесу заявити про компенсацію понесених ним судових витрат, до яких входять і витрати на правову допомогу адвоката, тоді як ОСОБА_1 не перебував у статусі відповідача у справі №910/12287/25.
Крім того, необхідною умовою для застосування норм ч. 5 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України у випадку залишення позову без розгляду є доведення факту вчинення позивачем необґрунтованих дій.
Під такими діями слід розуміти завідомо безпідставне та/або штучне ініціювання судового провадження тощо. При цьому відповідач у такому випадку повинен надати суду вмотивоване та підтверджене доказами клопотання про компенсацію відповідних витрат із зазначенням, у чому саме полягають відповідні необґрунтовані дії позивача.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №820/4347/17.
Крім того, у постанові Верховного Суду від 28.01.2019 у справі №619/1146/17 зазначено, що для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідачеві необхідно довести, а суду встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи у ході розгляду справи по суті є необґрунтованими та у чому вони виражені, зокрема: чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.
Господарський процесуальний кодекс України не містить норм, які б встановлювали критерії визначення необґрунтованості дій позивача, однак очевидно, що під такими діями можна розуміти реалізацію позивачем своїх процесуальних прав, внаслідок якої виникають підстави для закриття провадження або залишення позову без розгляду.
Обов'язком сторін у господарському процесі є доведення суду тих обставин, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень. Таким чином, відповідно до положень частини п'ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, останньому необхідно довести, а суду - встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони полягали, зокрема, але не виключно: чи діяв позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача тощо.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.06.2019 зі справи №922/3787/17, від 09.07.2019 зі справи №922/592/17, від 24.03.2021 зі справи №922/2157/20, від 21.01.2020 зі справи №922/3422/18, від 26.04.2021 зі справи №910/12099/17, від 19.04.2021 зі справи №924/804/20 і від 15.09.2021 зі справи №902/136/21.
При компенсації правничих витрат відповідача у справі за рахунок позивача із застосуванням частини п'ятої статті 130 Господарського процесуального кодексу України має бути встановлена необґрунтованість дій позивача, пов'язаних з розглядом справи, та необхідність понесення витрат відповідачем з надання правничої допомоги в порушеній позивачем справі (необхідність ознайомлення адвокатом з матеріалами справи, подання відзиву відповідачем у справі, участь адвоката в судових засіданнях, вчинення дій щодо збирання доказів та інше).
Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №911/3312/21.
ОСОБА_1 вказує, що звернувшись до суду із позовом про стягнення 46.301.532,44 грн. позивач умисно не сплатив судовий збір в сумі 555618,39 грн., хоча чітко зазначив його розмір в позовній заяві. Не відреагував позивач і на пропозицію суду сплатити такий збір - ухвалу залишення позову без руху. Позивач на стадії підготовчого засідання самостійно не виправив недоліків позовної заяви, заявляв різні клопотання (щодо залучення третіх осіб тощо) - тобто намагався домогтися розгляду справи по суті без сплати обов'язкового судового збору. З іншого боку таке звернення позивача до суду спричинило відповідні дії третьої особи - звернення за професійною правовою допомогою, складання представником процесуальних документів, участь у судовому засіданні тощо. В цьому і полягають, на думку третьої особи, необгрунтовані дії позивача.
Втім, суд зазначає, що саме по собі подання позовної заяви без додавання до неї доказів сплати судового збору, а також ненадання доказів його сплати після постановлення судом ухвали про залишення позову без руху, не може бути розцінене як таке, що свідчить про необґрунтованість дій позивача, а інших обставин відповідач не наводить та не обґрунтовує.
Враховуючи вище викладені обставини, суд дійшов висновку відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення з позивача витрат на правову допомогу у розмірі 50000,00 грн.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України,
Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про стягнення з позивача витрат на правову допомогу у розмірі 50000,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 235 Господарського процесуального кодексу України дана ухвала набирає законної сили негайно з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду протягом 10 днів з дня її проголошення.
Суддя О.М. Спичак