Справа № 686/15396/25
Провадження № 2/686/5396/25
заочне
27 листопада 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд
Хмельницької області в складі:
головуючого судді Палінчака О.М.,
за участю секретаря судового засідання Цибульської Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницькому цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
встановив:
29 травня 2025 року позивач ТОВ «Свеа Фінанс» звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
В обґрунтування позовних вимог позивач покликається на те, що 17.07.2020 року між АТ «ОТП Банк» (первісний кредитор) та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір (Заява-анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 0281/980/1633506/20, на підставі якого банк взяв на себе зобов'язання з відкриття карткового рахунку, надання картки держателю, а також виконання розрахункового обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням картки. На картковий рахунок відкритий за заявою відповідача було встановлено кредитний ліміт, порядок користування яким визначено правилами користування карткою. За користування Кредитом Банк нараховує проценти, які розраховуються Банком на підставі процентної ставки, розмір якої визначається Тарифами Банку та Інформаційним листком, який є невід'ємною частиною та додатком до Договору. На дату укладення Заяви-Анкети розмір процентної ставки становить 5,00 % в місяць. Відповідачкою використано кредит в розмірі 14 000 грн. 00 коп.
20.09.2024 року АТ «ОТП Банк» уклало з ТОВ «Свеа Фінанс» договір факторингу № 01.02-24/24, за яким АТ «ОТП Банк» відступило позивачу право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 0281/980/1633506/20 від 17.07.2020 року, заборгованість якої на день передання права вимоги становила 29 539 грн. 09 коп., з яких: заборгованість за основним боргом - 14 000 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками - 15 539 грн. 09 коп.
Після отримання права вимоги до відповідачки, позивач за кредитним договором № 0281/980/1633506/20 від 17.07.2020 року жодних нових нарахувань не здійснював.
Разом з тим, відповідача ні первісному кредитору, ні його правонаступнику заборгованості не сплачувала, у зв'язку з чим, позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованість за кредитним договором № 0281/980/1633506/20 від 17.07.2020 року в сумі 29 539 грн. 09 коп., а також суму сплаченого судового збору - 2 442 грн. 40 коп.
Ухвалою судді від 11 червня 2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи вирішено провести за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Представник позивача ТОВ «Свеа Фінанс» в судове засідання не з'явився, у позовній заяві зазначив клопотання про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав, не заперечив проти заочного розгляду справи.
Відповідачка ОСОБА_1 , яка повідомлена про час і місце розгляду справи належним чином, в судове засідання не з'явилась, жодних заяв, клопотань чи відзиву на позов до суду не подала.
Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: 1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
За таких обставин суд вважає за можливе справу розглядати по суті за відсутності сторін, на підставі наявних в справі доказів з ухваленням заочного рішення.
Згідно положень ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Дослідивши матеріали справи, судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини.
Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.
Частина перша статті 2 ЦПК України передбачає, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Частинами першою та другою статті 10 ЦПК України встановлено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Статтею 15 ЦК України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (ч. 1 ст. 16 ЦК України).
Так, судом встановлено, що 17.07.2020 року між Акціонерним товариством «ОТП Банк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір (Заява-анкета про надання банківських послуг АТ «ОТП Банк» № 0281/980/1633506/20, на підставі якого банк надав позичальнику кредит, а позичальник отримав його на умовах, передбачених Кредитним договором. Відповідно до умов Кредитного договору банк взяв на себе зобов'язання з відкриття карткового рахунку, надання картки держателю а також виконання розрахункового обслуговування платіжних операцій, здійснених з використанням картки. За користування Кредитом Банк нараховує проценти, які розраховуються Банком на підставі процентної ставки, розмір якої погоджена при укладенні Заяви-анкети та становить 5,00% в місяць.
На виконання умов договору АТ «ОТП Банк» виконав повністю всі зобов'язання по видачі відповідних сум кредиту. Згідно з Звітом-рахунком відповідачем використано кредит в сумі 14 000 грн. 00 коп.
На підтвердження отримання відповідачкою грошових коштів позивачем надано до позовної заяви розрахунок заборгованості за період з 17.07.2020 року по 20.09.2024 року та виписку з банківського рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , яка містить відомості про використання відповідачкою кредитних коштів, здійснення платежів з погашення боргу, що свідчить про існування договірних зобов'язань перед позивачем.
Так, унаслідок порушення відповідачкою зобов'язань зі своєчасного погашення заборгованості станом на 20.09.2024 року у відповідачки за кредитним договором № 0281/980/1633506/20 від 17.07.2020 року утворилась заборгованість за кредитним договором у розмірі 29 539 грн. 09 коп., з яких: заборгованість за основним боргом - 14 000 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками - 15 539 грн. 09 коп.
20.09.2024 року АТ «ОТП Банк» уклало з ТОВ «Свеа Фінанс» договір факторингу № 01.02-24/24, за яким АТ «ОТП Банк» відступило позивачу право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 0281/980/1633506/20 від 17.07.2020 року.
Всупереч умовам кредитного договору, незважаючи на повідомлення, відповідачка не виконала свого зобов'язання: після відступлення позивачу права грошової вимоги до відповідачки, остання не здійснила жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «Свеа Фінанс», ні на рахунки первісного кредитора.
З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося нарахування штрафних санкцій.
Таким чином, згідно розрахунків, наданих позивачем, ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Свеа Фінанс» за за кредитним договором № 0281/980/1633506/20 від 17.07.2020 року в сумі 29 539 грн. 09 коп., з яких: заборгованість за основним боргом - 14 000 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками - 15 539 грн. 09 коп.
Дані обставини підтверджуються матеріалами справи.
Статтею 11 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) встановлено, що договори та інші правочини є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
За змістом статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (частина перша статті 626 ЦК України).
В силу частини першої статті 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з частиною першою статті 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Як передбачено ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Частиною першою статті 1054 ЦК України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно з частиною першою статті 1048 ЦК України (положення якої застосовуються до спірних правовідносин на виконання частини другої статті 1054 ЦК України), позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
У частині першій статті 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з договорів та інших правочинів.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
За своїми правовими ознаками кредитний договір є консенсуальною, двосторонньою та відплатною угодою, при укладенні якої кредитодавець бере на себе зобов'язання надати кредит і набуває право вимоги на повернення грошових коштів і сплати процентів, а позичальник має право вимагати надання кредиту та несе зобов'язання щодо своєчасного його повернення та сплати процентів.
Такий договір має бути укладений у письмовій формі та підписаний сторонами.
Предметом виконання грошового зобов'язання за кредитним договором є певна грошова сума, що має бути сплачена боржником кредитору.
Враховуючи презумпцію відплатності кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути кредит і сплатити проценти за користування грошовими коштами, якщо інше не встановлено договором.
Зобов'язання має виконуватися належним чином, у тому числі відповідно до умов договору та вимог закону.
Боржник визнається таким, що прострочив виконання зобов'язання за договором, якщо він не приступив до його виконання, тобто не виконує дій, які випливають із змісту зобов'язання, в строки, встановлені договором.
Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв'язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов'язаний надати належну оцінку цим доказам.
Отже, зібрані у справі докази вказують на те, що 17.07.2020 року між АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 0281/980/1633506/20, який було укладено в установленій законом формі, підписано сторонами.
Отже, АТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 у письмовій формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, зокрема, щодо розміру кредиту (позики), порядку його надання та повернення, строку кредитування, порядку нарахування та сплати процентів, прав і обов'язків сторін, відповідальності за порушення умов договору тощо.
При цьому, вищевказаний договір в судовому порядку не оскаржувався, не визнавався недійсним, тобто, в силу положень статті 204 ЦК України, діє презумпція правомірності указаного правочину.
Загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері визначає Закон України «Про споживче кредитування», який набрав чинності 10 червня 2017 року.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 1 Закону України «Про споживче кредитування», загальні витрати за споживчим кредитом - витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов'язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Згідно із ст. 1078 ЦК України, предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).
Позивач належним чином довів факт переходу до нього права вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором № 0281/980/1633506/20 від 17.07.2020 року.
Таким чином, позивач ТОВ «Свеа Фінанс» набув право вимоги до відповідачки за кредитним договором № 0281/980/1633506/20 від 17.07.2020 року в сумі 29 539 грн. 09 коп., з яких: заборгованість за основним боргом - 14 000 грн. 00 коп., заборгованість за відсотками - 15 539 грн. 09 коп.
Отже, вирішуючи спір між сторонами щодо неналежного виконання умов кредитного договору та обґрунтованості позовних вимог про стягнення заборгованості за ним із ОСОБА_1 на користь ТОВ «Свеа Фінанс», суд надав об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу позивача на момент звернення до суду, а також визначив чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача, та дійшов висновку про доведеність позивачем належними та допустимими доказами неналежного виконання умов договору з боку відповідачки, та, як наслідок, наявність порушеного права, що є підставою для прийняття судового рішення про задоволення позову.
При ухваленні рішення суд враховує те, що основними економіко-правовими характеристиками кредиту є строковість, зворотність та платність. За відсутності хоча б однієї з цих ознак договірні відносини між сторонами не можуть вважатися відносинами кредиту. Відтак, у кредитних правовідносинах проценти є платою за користування коштами подібно до плати за користування будь-яким іншим майном, а обов'язок позичальника сплатити проценти є елементом конструкції кредитного зобов'язання за участю спеціального суб'єкта - банка або фінансової установи.
З письмових доказів, які надані позивачем в обґрунтування позовних вимог випливає, що між сторонами виникли саме кредитні відносини, а тому до стягнення підлягають як сума отриманого кредиту, так і відсотки, які підлягають сплаті за його користування, передбачені умовами договору. Розрахунок розміру відсотків, які підлягають до стягнення, у повній мірі відповідає умовам договору кредитування, що був у встановленому порядку погоджений із позичальницею та зафіксований у кредитному договорі.
Отже, суд, з'ясувавши фактичні обставини у справі, на які позивач посилається, як на підставу своїх вимог, дослідивши та оцінивши докази у справі, проаналізувавши норми матеріального та процесуального права, які регулюють спірні правовідносини, вважає, що позивачем належними та допустимими доказами перед судом доведено факт порушення його права у вказаних правовідносинах із ОСОБА_1 , а тому з останнього на користь позивача слід стягнути заборгованість за кредитним договором № 0281/980/1633506/20 від 17.07.2020 року в сумі 29 539 грн. 09 коп.
Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначено нормами ст. 141 ЦПК України.
Так, частиною 1 ст. 141 ЦПК України передбачено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Згідно з ч. 2 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При поданні позовної заяви до суду ТОВ «Свеа Фінанс» сплачено судовий збір у розмірі 2 422 грн. 40 коп.
Оскільки позов ТОВ «Свеа Фінанс» до ОСОБА_1 задоволено повністю, з останньої на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 2 422 грн. 40 коп.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 141, 223, 247, 259, 263-265, 273, 280-289, 352, 354, 355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» заборгованість за кредитним договором № 0281/980/1633506/20 від 17.07.2020 року в сумі 29 539 грн. 09 коп. та 2 422 грн. 40 коп. судового збору.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву проперегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Хмельницького апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.
Повне рішення суду складено 02 грудня 2025 року.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Свеа Фінанс» - код ЄДРПОУ 37616221, адреса: 03124, м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, 6.
Відповідач: ОСОБА_1 - ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .
Суддя : О.М. Палінчак