Красилівський районний суд Хмельницької області
вул.Булаєнка,4 м.Красилів, Красилівський р-н, Хмельницька обл., Україна ін.31000
Справа № 677/1422/24
15.12.2025м. Красилів
Красилівський районний суд Хмельницької області в складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження №12024243800000155 від 18.05.2024 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Красилів, зареєстрованого у АДРЕСА_1 , фактично проживаючого у АДРЕСА_2 , раніше судимий 21.12.2020 Красилівським районним судом за ст. 389 КК України до обмеження волі строком на 1 рік, в силу ч. 4 ст. 70 КК України приєднано невідбуту частину покарання по вироку Старокостянтинівського районного суду від 24.09.2020 за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України,
І. Формулювання обвинувачення, визнане судом доведеним
ОСОБА_4 , будучи засудженим вироком Красилівського районного суду Хмельницької області від 21.12.2020 за ст. 389 КК України до покарання у виді обмеження волі на 1 рік, в силу ч. 4 ст. 70 КК України приєднано невідбуту частину покарання по вироку Старокостянтинівського районного суду від 24.09.2020 за ч. 2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, звільнившись 24.07.2023 з місць позбавлення волі, на підставі ч. 3 ст. 82 КК України із заміною на виправні роботи (невідбутий строк 1 рік 2 місяці 15 днів) з відрахуванням в дохід держави 20% заробітку, які не відбув, на шлях виправлення не став та вчинив умисний злочини.
Так, ОСОБА_4 за невстановлених досудовим розслідуванням обставин та часу, отримав небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP» та наркотичний засіб метадон, обіг якого обмежено, переніс їх до свого фактичного місця проживання, за адресою АДРЕСА_2 , де зберігав без передбаченого законом дозволу до часу їх збуту, а саме 17.05.2024, 18.06.2024 та 29.06.2024, чим порушив правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні, а саме всупереч вимогам ст.ст. 2, 7, 12, 15, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».
В подальшому, 17.05.2024 у ОСОБА_4 , який будучи особою, яка офіційно не працевлаштована, без постійного джерела доходу, виник злочинний умисел незаконно збагатитись шляхом продажу наркотичних засобів та особливо небезпечних психотропних речовин.
Так, 17.05.2024 близько 20:30 год біля автобусної зупинки м. Красилів по вул. Грушевського, Хмельницького району, яка розташована на виїзді з м. Красилів в напрямку м. Хмельницький, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут наркотичних засобів та особливо небезпечних психотропних речовин, з корисливих мотивів, умисно, порушуючи правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні, а саме всупереч вимогам ст.ст. 2, 7, 12, 15, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно збув шляхом продажу за 1000 грн. особі із зміненими анкетними даними « ОСОБА_6 », паперовий згорток із порошкоподібною кристалічною речовиною білого кольору, яка є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - «PVP», масою 0,160836 г, яку згідно з таблицею І списку №2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено, та дві таблетки в блістері, які містять у своєму складі наркотичний засіб метадон (фенадон), обіг якого обмежено, масою 0,0483084 г, який згідно з таблицею ІІ списку №1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено.
Крім того, 18.06.2024 близько 22:00 год біля автобусної зупинки м. Красилів по вул. Грушевського, Хмельницького району, яка розташована на виїзді з м. Красилів в напрямку м. Хмельницький, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин, з корисливих мотивів, умисно, повторно, порушуючи правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні, а саме всупереч вимогам ст.ст. 2, 7, 12, 15, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно збув шляхом продажу за 1500 грн. особі із зміненими анкетними даними « ОСОБА_6 », п'ять таблеток в блістерах, які містять у своєму складі наркотичний засіб метадон, обіг якого обмежено, масою 0,1146 г, який згідно з таблицею ІІ списку №1 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, віднесено до наркотичних засобів, обіг яких обмежено.
Також, 29.06.2024 близько 17:20 год. на дорозі неподалік елеватора ТОВ «Астарта-Київ» в м. Красилів по вул. Ярослава Мудрого, Хмельницького району, ОСОБА_4 , реалізовуючи свій злочинний умисел, спрямований на незаконний збут особливо небезпечних психотропних речовин, з корисливих мотивів, умисно, повторно, порушуючи правовий режим обігу наркотичних засобів в Україні, а саме всупереч вимогам ст.ст. 2, 7, 12, 15, 25, 27 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори», незаконно збув шляхом продажу за 1000 грн. особі із зміненими анкетними даними « ОСОБА_6 », паперовий згорток із порошкоподібною кристалічною речовиною білого кольору, яка є особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - «PVP», масою 0,60515 г, яку згідно з таблицею І списку №2 «Переліку наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 06 травня 2000 року № 770, віднесено до особливо небезпечних психотропних речовин, обіг яких заборонено.
В подальшому ОСОБА_4 забрав у особи із зміненими анкетними даними « ОСОБА_6 » паперовий згорток із особливо небезпечною психотропною речовиною, обіг якої заборонено - «PVP», масою 0,60515 г, яку він попередньо збув для нього, та із даного паперового згортку відсипав собі на клаптик паперу частину особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - «PVP», масою 0,01975 г, а іншу частину особливо небезпечної психотропної речовини, обіг якої заборонено - «PVP», масою 0,5854 г, віддав особі із зміненими анкетними даними « ОСОБА_6 ».
ІІ. Позиція обвинуваченого щодо пред'явленого обвинувачення, позиції інших учасників.
В судовому засіданні обвинувачений свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, визнав спершу частково, а згодом - повністю (оскільки неправильно усе розумів, не пам'ятав усіх обставин). Вказав, що таких епізодів було близько 10, і він не пригадує точно усі обставини їх вчинення з тих, що йому ставляться у вину. Крім того, також є наркозалежною особою.
Зазначив, що визнає те, що купував наркотичні засоби, та передавав їх “Підубному» (з яким добре знайомий), допомагаючи йому. Про те, що отримав кошти від ОСОБА_6 , пам'ятає тільки щодо третього епізоду. PVP-закладки придбавав за свої кошти, попередньо їх замовляючи.
Вказав, що ОСОБА_6 , як і він, є наркозалежною особою. Вони час від часу “пригощали» один одного такими засобами, спільно вживали також (близько 20 разів). ОСОБА_4 вживав ці засоби, як знеболююче; після ДТП у нього бувають приступи.
“Підубний» телефонував, запитував, чи може ОСОБА_4 допомогти, вони зустрічалися. Він ( ОСОБА_4 ) пригощав “Підубного». Точно не пам'ятає, скільки разів це було. Близько десяти разів.
Також ОСОБА_4 повідомив, що перебуває на програмі замісної підтримувальної терапії, і отримував в лікарні для самостійного вживання замісний препарат (таблетки з метадоном).
По першому епізоду (17.05.2024, щодо збуту PVP та 2 табл. метадону) ОСОБА_4 вказав, що таблетки метадону отримав на замісній терапії. За PVP не пам'ятає, де взяв.
Щодо другого епізоду (18.06.2024, щодо збуту 5 таблеток метадону) вказав, що не пам'ятає тих обставин, щоб п'ять таблеток метадону давав. Зазвичай одну, дві, три таблетки давав.
Щодо третього епізоду (29.06.2024, щодо збуту PVP), то вказав про попереднє прохання “Підубного» щось знайти, оскільки йому (“Підубному») було “погано». Останній запитав, чи може ОСОБА_4 щось взяти. По цьому епізоду добре пам'ятає, що “Підубний» давав кошти.
Щодо невідбуття виправних робіт, повідомив, що не те, щоб не хотів їх відбути, однак збанкрутувала фірма, в якій він працював. Тому оформлювався на біржу (центр зайнятості), потрібно було багато чого зробити, щоб там стати. Однак уже через 2 дні його взяли від арешт.
Щодо ставлення до цих подій, то визнає свою винуватість; розуміє, що не мав права купувати (купував PVP за допомогою інтернету, в лісі знаходив), передавати ці засоби. Це неправильно. Однак він також наркозалежний, розумів “Підубного», тому робив так. Хоча розуміє, що по закону не мав права.
Висловив жаль щодо скоєного та твердо заявив про намір утримуватися від будь-яких протиправних дій у майбутньому.
Просив призначити покарання з урахуванням ст.69 КК України, враховуючи визнання вини, щире каяття, наявність дитини та дружини.
Захисник обвинуваченого також просив призначити обвинуваченому покарання з урахуванням ст.69 КК України, оскільки обвинувачений визнав вину, щиро розкаявся. Також вважає, що відсутня обтяжуюча обставина - рецидив злочинів.
Щодо епізоду, що мав місце 17.05.2024, просив виправдати обвинуваченого у цій частині, враховуючи процесуальні порушення та, як наслідок, недопустимість доказів.
Щодо епізодів від 18.06.2024 та 29.06.2024, фактично його підзахисним не оспорюється факт зберігання, вживання та передачі наркотичних засобів іншій особі.
Прокурор у судовому засіданні вважав вимоги обвинувачення доведеним у повному обсязі, що знайшло відображення і у судовому розгляді.
III. Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Крім визнання своєї вини, вина ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами.
Зокрема, щодо першого епізоду (17.05.2024):
- даними протоколу огляду грошових коштів від 17.05.2024 уповноваженою особою ВП №4 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області для проведення оперативної закупки наркотичних засобів у особи згідно постанови про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки ( ОСОБА_4 ), згідно яких у присутності понятих було проведено огляд грошових коштів - 4 купюри номіналом 200 грн. (серії АМ №5626269, ГВ №6330032, ЗГ №6130004, ЄА 1350906) та дві купюри номіналом 100 грн. (серії АД 4677248, ЕЗ 0221277);
- даними протоколу огляду покупця з зміненими анкетними даними « ОСОБА_6 » від 17.05.2024, якому доручено проведення оперативної закупки наркотичних засобів у особи згідно постанови про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки №99т від 08.05.2024 ( ОСОБА_4 ), згідно яких у присутності понятих сторонніх речей у покупця не виявлено і останній отримав грошові кошти - 4 купюри номіналом 200 грн. (серії АМ №5626269, ГВ №6330032, ЗГ №6130004, ЄА 1350906) та дві купюри номіналом 100 грн. (серії АД 4677248, ЕЗ 0221277).
- даними протоколу вилучення придбаного товару від 17.05.2024, згідно яких у присутності понятих у ОСОБА_6 вилучено паперовий згорток з порошкоподібною речовиною та дві таблетки білого кольору в блістері з надписом “Інтерхім», які він придбав за попередньою домовленістю за 1000 грн. у особи на ім'я ОСОБА_7
- даними протоколу за результатами проведення оперативно-розшукового заходу від 18.05.2024, згідно яких 17.05.2024 о 19 год. 05 хв. в присутності понятих було здійснено огляд грошових коштів 1000 грн., які передано покупцю, проведено огляд покупця. О 20:19 особа покупець сів в автомобіль і поїхав в напрямку вул.Ярослава Мудрого до обумовленого місця, автобусної зупинки, що на кругу з виїзду м.Красилів в напрямку м.Хмельницький. Коли особа покупець повернувся, в присутності понятих повідомив факт купівлі останнім в особи на ім'я ОСОБА_8 наркотичної речовини альфа-PVP, та двох таблеток “Метафін». Вказані наркотичні засоби положив в поліетиленовий пакет, який було вилучено, опечатано біркою, на якій поняті і всі учасники поставили свої підписи.
- даними протоколу за результатами проведення оперативно-розшукового заходу від 22.05.2024, згідно яких здійснено аудіо-відео контроль особи ОСОБА_4 за 17.05.2024, та зафіксовано здійснення легендованою особою оперативної закупки психотропної речовини “солі» та двох таблеток “Метафін» за 1000 грн.
Зокрема, о 20:22 особа покупець прямує в бік автобусної зупинки, що на кругу, виїзд з міста в напрямку м.Хмельницький. О 20:26 особа дійшла до автобусної зупинки, сів на лавку. О 20:29:52 до нього підійшов ОСОБА_9 , після короткої розмови передав згортки в руки. Особа, яка здійснює оперативну закупку, запитала, по чому, ОСОБА_10 відповів нерозбірливо. О 20:30:09 особа дістає грошові кошти, перераховує перед ОСОБА_11 1000 грн., та передає ОСОБА_11 . О 20:30:40 особа йде в напрямку виїзду, піднімаючись наверх; о 20:39:52 особа підійшла до працівника поліції та повідомила в присутності понятих про купівлю 2 таблеток «метафін» та «солей» у особи на ім'я ОСОБА_8 за 1000 грн. (ціну назвав ОСОБА_8 ).
- висновком експерта №СЕ-19/123-24/6316-НЗПРАП від 29.05.2024, згідно якого:
1. надана на експертизу речовина у вигляді двох таблеток містить наркотичний засіб метадон (фенадон), обіг якого обмежено, масою 0,0483084 г.;
2. надана на експертизу речовина містить особливо небезпечну психотропну речовину PVP, обіг якої заборонено. Маса PVP становить 0,160836 г.
У висновку також зазначається, що на експертизу надійшов прозорий пакет із синтетичного матеріалу, зав'язаний білою ниткою, кінці якої скріплено смужками паперу з відбитком печатки *№ 109 Для пакетів ВП №4 ХРУП... * з пояснювальними написами та підписами посвідчувачів. Цілісність упаковки не порушена.
Щодо другого епізоду (18.06.2024), зокрема:
-даними протоколу огляду грошових коштів від 18.06.2024, згідно яких уповноваженою особою ВП №4 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області для проведення оперативної закупки наркотичних засобів у особи згідно постанови про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки ( ОСОБА_4 ), було проведено у присутності понятих огляд грошових коштів - 4 купюри номіналом 500 грн. (серії АН №0781624, ЕЗ №4423582, ЕБ №1053076, БГ №2191543).
-даними протоколу огляду покупця з зміненими анкетними даними « ОСОБА_6 » від 18.06.2024, якому доручено проведення оперативної закупки наркотичних засобів у особи згідно постанови про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки ( ОСОБА_4 ), згідно яких у присутності понятих сторонніх речей у покупця не виявлено і останній отримав грошові кошти - 4 купюри номіналом 500 грн. (серії АН №0781624, ЕЗ №4423582, ЕБ №1053076, БГ №2191543).
-даними протоколу вилучення придбаного товару від 18.06.2024, згідно яких у присутності понятих у ОСОБА_6 вилучено (видав о 22:20) п'ять таблеток білого кольору, на одній з них з надписом “Метафін» , які він придбав за 1500 грн. у особи на ім'я ОСОБА_8 . ОСОБА_6 повідомив, що попередньо мав домовленість про купівлю 10 таблеток «Метафін» за 2000 грн. ОСОБА_8 дав 5 таблеток, за що він передав 1000 грн., ОСОБА_8 сказав ще додати 500 грн.; говорив, що немає поки в кількості 10 штук. Вказані таблетки були поміщені в сейф-упакування, який в присутності учасників заклеєно. Також особа, яка здійснювала закупку, видала 500 грн.
-даними протоколу про результати проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 19.06.2024, згідно яких 18.06.2024 о 21 год. 20 хв. в присутності понятих було здійснено огляд грошових коштів 2000 грн., призначених для закупки наркотичних засобів та психотропних речовин, які передано покупцю; о 21:40 покупець виїхав в сторону вул.Ярослава Мудрого, о 22:00 приїхав на обумовлене місце і в присутності понятих повідомив факт купівлі останнім у особи на ім'я ОСОБА_8 за 1500 грн. 5 таблеток “Метафін» на кругу неподалік автобусної зупинки. Вказані таблетки вилучено та поміщено у сейф пакет. Також ОСОБА_12 видав невикористані грошові кошти 500 грн.
- даними протоколу про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій від 26.06.2024, згідно яких здійснено аудіо-відео контроль особи ОСОБА_4 за 18.06.2024, та зафіксовано здійснення легендованою особою ОСОБА_6 оперативної закупки п'яти таблеток “Метафін» , які він придбав за 1500 грн..
Зокрема, о 19:28 особа покупець прямує в напрямок автобусної зупинки (круг) виїзд з м.Красилова в напрямку м.Хмельницький. О 19:55 до особи покупця підійшов ОСОБА_4 . ОСОБА_4 сідає на лавку і особа закуп сідає поруч з ним, починають розмову. Особа вказує про пластинку, ОСОБА_4 повідомив про залишок 5 штук. Також вказав, що якщо потрібно, завтра їде в Хмельницький і може заїхати взяти на програму. Далі особа покупець передає кошти, а ОСОБА_11 таблетки. О 20:06:10 особа покупець дістався на обумовлене місце, де його чекає оперативний працівник та поняті. Підубний повідомив про купівлю 5 таблеток «метафін» за 1500 грн., та наявність решти грошових коштів 500 грн. Також вказано про поміщення таблеток в сейф пакет, у присутності понятих, та решти грошових коштів 500 грн.
Також вказано, що відеозображення за 18.06.2024 має різницю з реальним часом здійснення проведення оперативної закупки наркотичних засобів у ОСОБА_4 із відображенням на камері. Програма дала невеликий збій.
- висновком експерта №СЕ-19/123-24/7646-НЗПРАП від 26.06.2024, згідно якого надана на експертизу речовина у вигляді таблеток містить наркотичний засіб метадон, обіг якого обмежено, масою 0,1146 г.
Щодо третього епізоду (29.06.2024):
-даними протоколу огляду грошових коштів від 29.06.2024, згідно яких уповноваженою особою ВП №4 ХРУП ГУНП в Хмельницькій області для проведення оперативної закупки у ОСОБА_4 , було проведено у присутності понятих огляд грошових коштів - 5 купюр номіналом 200 грн. (серії ЕГ №4676644, ЗВ №6608607, ЄЕ №2732231, ЕЖ 5888013, ЄЖ №3774031).
-даними протоколу огляду покупця із зміненими анкетними даними « ОСОБА_6 » від 29.06.2024 (у присутності понятих), якому доручено проведення оперативної закупки у ОСОБА_4 , згідно яких сторонніх речей у покупця не виявлено і останній отримав грошові кошти - 5 купюр номіналом 200 грн. (серії ЕГ №4676644, ЗВ №6608607, ЄЕ №2732231, ЕЖ 5888013, ЄЖ №3774031).
-даними протоколу вилучення придбаного товару від 29.06.2024, згідно яких у присутності понятих у ОСОБА_6 вилучено (видав о 17:31) паперовий згорток з кристалічною речовиною , які він придбав за 1000 грн. у ОСОБА_13 на прізвисько “ ОСОБА_14 », з подальшим поміщенням до сейф-пакету.
-даними протоколу про результати проведення контролю за вчиненням злочину шляхом проведення оперативної закупки від 29.06.2024, згідно яких 29.06.2024 о 16 год. 35 хв. в присутності понятих було здійснено огляд грошових коштів 1000 грн., призначених для закупки у ОСОБА_4 наркотичних засобів, які передано покупцю - ОСОБА_6 , проведено огляд покупця. Підубний попрямував в обумовлене місце на виїзд з міста. О 17:27 особа покупець повернувся на обумовлене місце і в присутності понятих повідомив факт купівлі останнім у ОСОБА_4 за 1000 грн. 1 граму психотропної речовини, яку було оглянуто, вилучено та поміщено до сейф-пакету.
-даними протоколу про результати здійснення негласних слідчих (розшукових) дій від 02.07.2024, згідно яких здійснено аудіо-відео контроль особи ОСОБА_4 за 29.06.2024, та зафіксовано здійснення легендованою особою Підубним оперативної закупки психотропної речовини “солі» за 1000 грн. Зокрема, о 16:49 особа покупець йде в обумовлене місце в напрямку виїзду з м.Красилів. О 17:15:35 до особи покупця підходить ОСОБА_4 , вони прямують в кущі в напрямку водонапірної башти. Відійшовши від дороги, зупинившись на відеозаписі о 17:16:25 зафіксовано обличчя ОСОБА_4 , який в лівій руці тримає паперовий згорток. О 17:17 особа покупець передає ОСОБА_4 грошові кошти. ОСОБА_4 , відірвавши шматок паперового згортка, відсипав собі частину наркотичного засобу, який збуває покупцеві. Після цього вони прощаються та розходяться, особа покупець повертається до оперативного працівника з понятими. Підубний розповідає обставини купівлі психотропної речовини «солі» у ОСОБА_4 . Паперовий згорток в присутності понятих вилучено до сейф пакету.
-висновком експерта №СЕ-19/123-24/7970-НЗПРАП від 04.07.2024, згідно якого надана на експертизу кристалічна речовина містить особливо небезпечну психотропну речовину PVP, обіг якої заборонено. Маса PVP становить 0,5854 г.
У судовому засіданні було також переглянуто відеозаписи негласних слідчих дій, на яких зафіксовано зустрічі легендованого свідка « ОСОБА_6 » (який перед цим прямує до обумовленого місця) з ОСОБА_4 у вказані три дати, передачу ОСОБА_4 легендованим свідком коштів, отримання від ОСОБА_4 легендованим свідком речовин, які він у подальшому, повернувшись, видає працівникам поліції у присутності понятих, вказуючи про обставини закупівлі.
Жодних доказів, які б викликали сумніви в об'єктивності вищевказаних матеріалів, їх фальсифікації, не надано.
Допитаний у судовому засіданні легендований свідок « ОСОБА_6 » суду пояснив, що є наркозалежною особою. ОСОБА_4 знайомий йому, у них є і спільні знайомі. ОСОБА_4 повідомив йому, що перебуває на замісній терапії, отримує там певні засоби. Вказав, що може їх продати. Запропонував також «солі». Ініціатором продажу був ОСОБА_8 . Підубний хотів придбати метадон, однак ОСОБА_8 частину замінював на «солі».
Вказав на факти продажу йому наркотичних засобів три рази - у середині травня 2024 року, середині червня 2024 року та вкінці червня 2024 року.
Щодо першої купівлі, ОСОБА_4 мав йому продати 5 таблеток метадону за 1000 грн, але у ОСОБА_4 було лише 2 таблетки метадону, та «солі». Перед цим працівники поліції йому ( ОСОБА_6 ) видали кошти. Він зустрівся з ОСОБА_4 у домовленому місці (круг у м.Красилів), і він купив у ОСОБА_4 наркотики. Після чого повернувся до працівників поліції і видав куплене.
Щодо другої купівлі, відбулась на тому ж місці (круг у м.Красилів). Перед цим працівники поліції йому видали кошти 2000 грн., він придбав у ОСОБА_4 5 таблеток метадону за 1500 грн. (мала бути закупка на усю суму, проте у ОСОБА_4 було тільки 5 таблеток). Після чого повернувся до працівників поліції і видав куплене.
Щодо третьої купівлі, то зустрілися з ОСОБА_4 на виїзді з м.Красилів біля водонапірної башти, купував у нього «солі» за 1000 грн., кошти перед цим видали працівники поліції. При продажу ОСОБА_4 буле зле, він, вирвавши у Підубного переданий згорток, частково залишив «солі» собі з згортка, відсипавши, решту віддав Підубному. Після купівлі Підубний повернувся до працівників поліції і видав куплене.
ОСОБА_6 повідомив про співпрацю з працівниками поліції на добровільних засадах, заперечив залежність від працівників поліції.
Допитаний свідок ОСОБА_15 (сусідка ОСОБА_4 ) повідомила, що їй відомо те, що ОСОБА_4 перебував на замісній терапії, приймав метадон. За вживання інших наркотичних речовин ОСОБА_4 їй невідомо. Щодо продажу ОСОБА_4 наркотичних чи психотропних речовин їй також невідомо.
Свідок ОСОБА_16 (сусід ОСОБА_4 ) підтвердив перебування ОСОБА_4 на замісній терапії, метадоновій програмі. Щодо продажу ОСОБА_4 наркотичних чи психотропних речовин йому невідомо.
Згідно листа директора КНП “ХОЗзНПД» ХОР від 10.07.2025 №4032, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , лікувався від наркотичної залежності на програмі замісної підтримувальної терапії міста Хмельницького з 22.09.2023 по 26.08.2024. Приймав препарат метадон гідрохлорид з 22.09.2023 по 11.10.2023 в дозі 40 мг в закладі охорони здоров'я під наглядом медичного персоналу. З 11.10.2023 по 03.07.2024 в дозі 80 мг для самостійного прийому терміном на 7-10 днів. З 03.07.2024 препарати для пацієнта отримував лікар СІЗО м.Хмельницького для подальшої видачі пацієнту.
Також, з метою оцінки допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД, досліджені документи про дозвіл на проведення НСРД.
Так, згідно постанови про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 08.05.2024 №99т, прокурор Хмельницької окружної прокуратури, розглянувши повідомлення по оперативно-розшуковій справі №24/10/01/0049 від 02.05.2024, стосовно документування злочинної діяльності за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, постановив, зокрема:
1.З метою отримання доказів та фіксування злочинної діяльності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснити контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичних засобів та психотропних речовин на суму до 5 (п'яти) тисяч гривень.
2.Контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки провести з використанням аудіо- та відео контролю особи, фотографуванням та застосуванням спеціальних технічних засобів для фіксації і спостереження.
Також, згідно постанови про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 13.06.2024 №119т, прокурор Хмельницької окружної прокуратури, розглянувши матеріали кримінального провадження №12024243800000155 від 18.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, постановив, зокрема:
1.З метою отримання доказів та фіксування злочинної діяльності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснити контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичних засобів та психотропних речовин на суму до 3 (трьох) тисяч гривень.
2.Контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки провести з використанням аудіо- та відео контролю особи, фотографуванням та застосуванням спеціальних технічних засобів для фіксації і спостереження.
Згідно постанови про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки від 27.06.2024 №137т, перший заступник керівника Хмельницької окружної прокуратури, розглянувши матеріали кримінального провадження №12024243800000155 від 18.05.2024 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України, постановив, зокрема:
1.З метою отримання доказів та фіксування злочинної діяльності ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , здійснити контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки наркотичних засобів та психотропних речовин на суму до 3 (трьох) тисяч гривень.
2. Контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки провести з використанням аудіо- та відео контролю особи, фотографуванням та застосуванням спеціальних технічних засобів для фіксації і спостереження.
Ухвалою слідчої судді Хмельницького апеляційного суду №1309т від 09.05.2024 дозволено здійснювати заходи на:
1.Зняття інформації з електронних комунікаційних мереж за абонентським номером, яким користується ОСОБА_4 , із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається, а також одержання, перетворення і фіксацію різних видів сигналів, які передаються зазначеним каналом зв'язку.
2.Аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_4 , його розмов або інших звуків, рухів, дій, пов'язаних із його діяльністю або місцем перебуванням.
3.Візуальне спостереження за особою ОСОБА_4 , з метою отримання відомостей про його поведінку або тих, з ким він контактує, з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження, -
терміном на 2 (два) місяці, починаючи з 09 травня 2024 року по 09 липня 2024 року включно.
Ухвалою слідчої судді Хмельницького апеляційного суду №1671т від 13.06.2024 дозволено здійснювати заходи на:
1.Зняття інформації з електронних комунікаційних мереж за абонентським номером, яким користується ОСОБА_4 , із застосуванням відповідних технічних засобів спостереження, відбору та фіксації змісту інформації, яка передається, а також одержання, перетворення і фіксацію різних видів сигналів, які передаються зазначеним каналом зв'язку.
2. Візуальне спостереження за особою ОСОБА_4 , з метою отримання відомостей про його поведінку або тих, з ким він контактує, з використанням відеозапису, фотографування, спеціальних технічних засобів для спостереження.
3. Аудіо-, відеоконтроль особи ОСОБА_4 , його розмов або інших звуків, рухів, дій, пов'язаних із його діяльністю або місцем перебуванням, -
терміном на 60 діб, починаючи з 13 червня 2024 року по 11 серпня 2024 року включно.
Відомості про кримінальне правопорушення, яке мало місце 17 травня 2024 року, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 18.05.2024 за №12024243800000155.
Відомості про кримінальне правопорушення, яке мало місце 18 червня 2024 року, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 19.06.2024 за №12024243800000181.
Постановою прокурора Хмельницької окружної прокуратури від 20.06.2024 матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях від 18.05.2024 за №12024243800000155 та від 19.06.2024 за №12024243800000181 об'єднано в одне кримінальне провадження №12024243800000155.
Відомості про кримінальне правопорушення, яке мало місце 29 червня 2024 року, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 29.06.2024 за №12024243800000188.
Постановою прокурора Хмельницької окружної прокуратури від 30.06.2024 матеріали досудових розслідувань у кримінальних провадженнях від 18.05.2024 за №12024243800000155 та від 29.06.2024 за №12024243800000188 об'єднано в одне кримінальне провадження №12024243800000155.
IV. Висновки суду, мотиви суду при призначенні покарання
Дії обвинуваченого були кваліфіковані за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання, перевезення та збут наркотичних засобів, особливо небезпечної психотропної речовини, вчинені повторно.
Вказаних обставин та їх кримінально-правову кваліфікацію за ч. 2 ст. 307 КК України сторони не оспорювали і під час судового розгляду.
Водночас, згідно обвинувального акту обвинуваченому також інкримінується кваліфікуюча ознака - “перевезення» наркотичних засобів, особливо небезпечної психотропної речовини.
Суд вважає необхідним виключити з обвинувачення таку кваліфікуючу ознаку (перевезення), виходячи з наступного.
Згідно п. 2 постанови Пленуму Верховного суду України №4 від 26.04.2002 незаконне перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів полягає в умисному переміщенні їх будь-яким видом транспорту в межах території України з порушенням порядку і правил, установлених чинним законодавством.
Від перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів слід відрізняти їх перенесення з одного місця в інше, під час якого транспорт не використовується. Такі дії мають розглядатись як зберігання цих засобів і речовин.
Незаконне пересилання наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів чи прекурсорів - це незаконне переміщення їх у просторі шляхом відправлення поштою, багажем, посильним або в інший спосіб з одного місця в інше в межах території України. При цьому злочин вважається закінченим з моменту оформлення і відправлення посилки, багажу, листа, бандеролі з цими засобами або речовинами незалежно від того, отримав їх адресат чи ні. Якщо злочин не було доведено до кінця з причин, що не залежали від волі винної особи (наприклад, у зв'язку із затриманням під час оформлення квитанції на відправлення посилки, бандеролі чи вантажного контейнера або при їх огляді в момент здачі для пересилання), дії останньої належить кваліфікувати як замах на вчинення цього злочину.
Досудовим розслідуванням не встановлено, що обвинувачений переміщував наркотичні засоби/психотропні речовини будь-яким видом транспорту.
Таким чином, суд кваліфікує дії обвинуваченого за ч. 2 ст. 307 КК України, як незаконне придбання, зберігання та збут наркотичних засобів, особливо небезпечної психотропної речовини, вчинені повторно.
Водночас, захисник подав клопотання, в якому просить визнати недопустимими доказами: постанову про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки №99т від 08 травня 2024 року; протокол огляду покупця від 17.05.2025; протокол вручення грошових коштів від 17.05.2024; протокол вилучення придбаного товару від 17.05.2024; протокол за результатами проведення оперативної закупки від 18.05.2024; висновок №СЕ-19/1123-24/6316-НЗПРАП від 29.05.2024 та інші матеріали по епізоду від 17.05.2024.
Клопотання мотивує тим, що постанова про проведення контролю за вчиненням злочину у формі оперативної закупки №99т від 08 травня 2024 року винесена прокурором на підставі матеріалів оперативно-розшукової справи №24/10/01/0049 від 02 травня 2024 року без зазначення в ній найменування кримінального провадження, його реєстраційного номеру, що свідчить про те, що вона винесена до відкриття кримінального провадження, а тому є незаконною, як і всі подальші слідчі (розшукові) дії та висновок експертизи.
Крім того, протокол за результатами проведення оперативної закупки від 18.05.2024 невідомо коли був складений, так як в протоколі не зазначено час його складення та не зазначено час проведення оперативної закупки, лише вказано, що оперативна закупка проводилась з 17.05.2024 по 17.05.2024. А вилучений наркотичний засіб - дві таблетки, було поміщено до звичайного прозорого пакету, а не до спеціального сейф пакету Національної поліції України, з спеціальною застібкою, яка унеможливлює доступ до нього сторонніх осіб; в протоколі не вказано, як саме його опечатали, щоб запобігти доступу сторонніх осіб до нього.
Під час першої закупки 17.05.2024 на відео не видно самої особи, в кого саме купляли наркотичні засоби. При вилучені наркотичний засіб не зважувався, в матеріалах кримінального провадження відсутні відомості про джерело походження коштів, які передавались закупнику. Згода самого покупця під вигаданими іменами жодним чином не була підтверджена, а матеріали ОРС в судах не вивчались.
Відомості про вчинення 17.05.2024 кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 307 КК, внесені до ЄРДР лише 18.05.2024 о 15 год. 05 хв..
Здійснення досудового розслідування, крім випадків, передбачених частиною 3 статті 214 КПК, до внесення відомостей до реєстру або без такого внесення не допускається і тягне за собою відповідальність, встановлену законом.
Більше того, вказує, що постанова про проведення оперативної закупки від 08 травня 2024 року була винесена прокурором па підставі оперативно-розшукової справи від 02 травня 2024 року та задля підтвердження вимог статті 271 КПК до матеріалів кримінального провадження не приєднана.
Таким чином, вказує захисник, не можна стверджувати про те, що виявлення кримінального правопорушення 17.05.2024 відбулося з дотриманням процесуального закону.
Суд звертає увагу, що питання недопустимості доказів, на яких захисник будував свою позицію, вже неодноразово вирішувались судами та по більшості з таких питань на даний час вже сформована стала судова практика.
Зокрема, Верховний Суд у п.26 постанови від 10 серпня 2023 року у справі №303/305/18 зазначив, що фактичні дані, отримані в результаті проведення оперативно-розшукових заходів до внесення відомостей в ЄРДР, можуть бути визнані належними і використані як докази, а саме як документи, у кримінальному провадженні за умови, якщо вони були отримані в порядку, передбаченому КПК України, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про оперативно-розшукову діяльність».
Суд зазначає, що НСРД - контроль за вчиненням злочину у формі оперативної закупки щодо фіксування всіх епізодів самостійних тотожних злочинів, передбачених ч.2 ст.307 КК України, здійснювався на підставі окремих постанов прокурора про контроль за вчиненням злочину. Крім того, НСРД - аудіо-відео контроль особи, здійснювався з дозволу суду, на підставі ухвал Хмельницького апеляційного суду. Відомості про кримінальні правопорушення, зокрема повторні, які мали місце 17 травня, 18 та 29 червня 2024 року, невідкладно (не пізніше 24 годин) вносились до Єдиного реєстру досудових розслідувань за кожним правопорушенням окремо.
Зокрема, відомості про кримінальне правопорушення, яке мало місце 17 травня 2024 року, зареєстроване у Єдиному реєстрі досудових розслідувань 18.05.2024 о 15:05.
Верховний Суд у постанові від 13 червня 2024 року у справі № 167/843/20 за подібних обставин дійшов висновку, що порядок збирання доказів за окремими повторними кримінальними правопорушеннями, передбаченими ч.2 ст.307 КК України, було дотримано.
Крім цього, Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2025 року у справі №161/15733/17 за подібних обставин також досліджував питання щодо того, чи є безумовною підставою визнання доказів недопустимими внаслідок проведення НСРД до внесення відомостей до ЄРДР.
Верховний Суд у цій постанові звернув увагу на те, що за правилами статей 86, 87 КПК доказ визнається допустимим, якщо його отримано в порядку, встановленому цим Кодексом. Недопустимими є докази, отримані внаслідок істотного порушення прав та свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, у тому числі внаслідок порушення права особи на захист та шляхом реалізації органами досудового розслідування чи прокуратури своїх повноважень, не передбачених КПК, для забезпечення досудового розслідування кримінальних правопорушень.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 99 КПК матеріали, в яких зафіксовано фактичні дані про протиправні діяння окремих осіб та груп осіб, зібрані оперативними підрозділами з дотриманням вимог Закону за умови відповідності вимогам цієї статті є документами та можуть використовуватися в кримінальному провадженні як докази.
Перед внесенням відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань були проведені оперативно-розшукові заходи, а саме: огляд покупця та вручення грошових коштів від 17.05.2024, вилучення товару та огляд покупця від 17.05.2024 та інші, про що були складені відповідні протоколи.
Згідно з п. 7-1 ч. 1 ст. 8 Закону України від 18.02.1992 № 2135-XII «Про оперативно-розшукову діяльність» (далі - Закон) оперативним підрозділам для виконання завдань оперативно-розшукової діяльності за наявності передбачених статтею 6 цього Закону підстав надається право з метою виявлення та фіксації діянь, передбачених статтями 305, 307, 309, 311, 318, 321, 364-1, 365-2, 368, 368-3, 368-4, 369, 369-2 КК проводити операції з контрольованого вчинення відповідних діянь.
З матеріалів кримінального провадження слідує, що проведення оперативної закупки фіксувалося на відео- та аудіо- записи. Фіксування механізму проведення та результатів цього заходу відповідає загальним правилам фіксування кримінального провадження, передбачених КПК. Вказані заходи були проведені з урахуванням вимог статей 104, 107, 252 цього Кодексу, про що складені відповідні протоколи.
Матеріали кримінального провадження не містять будь-яких даних про те, що протоколи за результатами проведення відповідних оперативних заходів були отримані внаслідок порушення прав і свобод особи чи істотного порушення вимог кримінального процесуального закону, що не дає підстав вважати ці докази недопустимими з огляду на вимоги статей 86, 87 КПК.
Суд з дотриманням вимог ч. 9 ст. 352 КПК у судовому засіданні 14.01.2025 допитав свідка ОСОБА_6 (особу зі зміненими анкетними даними), який підтвердив участь у проведених оперативних заходах на добровільних засадах, та вказав, що саме у ОСОБА_4 купував психотропні/наркотичні речовини.
Таким чином, Верховний Суд у постанові від 07 жовтня 2025 року у справі № 161/15733/17 у подібних правовідносинах підсумував, що висновок суду апеляційної інстанції про недопустимість усіх доказів, здобутих органами досудового розслідування в межах оперативно-розшукової справи та до внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань зроблений без належного урахування обставин провадження та вимог кримінального процесуального закону.
Щодо доводів захисника про те, що постанова про проведення оперативної закупки від 08 травня 2024 року була винесена прокурором па підставі оперативно-розшукової справи від 02 травня 2024 року та задля підтвердження вимог статті 271 КПК до матеріалів кримінального провадження не приєднана, суд звертає увагу на таке.
Так, відповідно до вимог ст.290 КПК України, визнавши зібрані під час досудового розслідування докази достатніми для складання обвинувального акта, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний повідомити підозрюваному, його захиснику, законному представнику та захиснику особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру, про завершення досудового розслідування та надання доступу до матеріалів досудового розслідування.
Частиною 3 ст.290 КПК України передбачено, що прокурор або слідчий за його дорученням зобов'язаний надати доступ та можливість скопіювати або відобразити відповідним чином будь-які речові докази або їх частини, документи або копії з них, а також надати доступ до приміщення або місця, якщо вони знаходяться у володінні або під контролем держави, і прокурор має намір використати відомості, що містяться в них, як докази у суді.
Отже, зі змісту вимог вказаної статті слідує, що орган досудового розслідування зобов'язаний надати доступ до матеріалів досудового розслідування, тобто зібраних під час досудового розслідування доказів, якими обґрунтовано обвинувачення, викладене у обвинувальному акті.
Натомість, зазначена норма не покладає на орган досудового розслідування обов'язок надання доступу стороні захисту до матеріалів ОРС, зокрема, постанови про її заведення, коли і ким вона була заведена, а також документів, які б підтверджували законність заведення ОРС.
Разом з тим, стороні захисту, окрім результатів проведених НСРД в ході оперативно-розшукових заходів, та отриманих у зв'язку із цим доказів, було відкрито також і процесуальні документи, які стали підставою для їх проведення, у тому числі і ухвали слідчого судді, що слідує з матеріалів кримінального провадження.
Таким чином, судом не встановлено порушень органом досудового розслідування вимог ст.290 КПК України, які б давали підстави для висновку про визнання недопустимими зібраних під час НСРД доказів.
Процесуальні документи про надання дозволу на проведення НСРД не є самостійним доказом у кримінальному провадженні. Документи про дозвіл на проведення НСРД досліджувались судом під час розгляду справи з метою оцінки допустимості доказів, отриманих в результаті НСРД.
Посилання сторони захисту про відсутність даних про походження грошових коштів, які використовувались для проведення оперативних закупок, суд вважає безпідставними, оскільки наявність постанов прокурора про проведення контролю за вчиненням злочину, у котрих він доручає провести оперативну закупку наркотичних засобів та психотропних речовин у визначеній ціні, а також протоколів огляду грошових коштів, у результаті яких вони були ідентифіковані, виключає обґрунтовані сумніви у законності походження коштів для використання оперативних закупок.
Законодавство не встановлює вимог про ідентифікацію відповідним фінансовим органом чи установою грошових коштів за номіналами і номерами купюр до або під час передачі правоохоронному органу, як не встановлює вимог здійснювати такі дії в момент отримання грошей у фінансовій установі і для органу досудового розслідування.
Аналогічні висновки викладено у постанові Об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 25.09.2023 у справі № 208/2160/18.
Наявність протоколу огляду покупця, огляду грошових коштів, у результаті якого вони були ідентифіковані, виключає у суду будь-які сумніви у джерелі походження цих коштів і законності їх використання. У цьому аспекті суд слідує позиції, висловленій у постановах Верховного Суду від 29 листопада 2021 року (справа № 654/3229/18), від 16 лютого 2022 року (справа № 613/1306/13-к), від 22 березня 2023 року (справа № 161/1921/20).
Щодо доводів захисника про те, що під час першої закупки 17.05.2024 на відео не видно самої особи, в кого саме купляли наркотичні засоби, то на відео не видно саме обличчя особи (відеозйомкою зафіксовано тіло нижче обличчя, зйомка закупки відбулась швидко та в динаміці).
Проте допитаний свідок у судовому засіданні підтвердив купівлю наркотичних/психотропних засобів саме у обвинуваченого; це і не заперечував у судовому засіданні і сам обвинувачений, зазначивши лише, що не пам'ятає детально цей епізод, проте зустріч і передачу наркотичних засобів та психотропних речовин Підубному пам'ятає.
В ході судового провадження також безспірно встановлено, що особа, яка була залучена до конфіденційного співробітництва (легендована особа) діяла добровільно, спираючись на свою громадянську позицію. Жодних даних про те, що працівники поліції могли у будь-який спосіб впливати на дії чи думку вказаної особи, стороною захисту не наведено. Крім того, як слідує з обставин справи, обвинувачений, маючи намір на збут наркотичних/психотропних засобів, самостійно прибував на зустріч із легендованою особою. Фактичні дані, які би свідчили, що роль поліції була надмірною і без її втручання ОСОБА_4 не вчинив би збуту наркотичних/психотропних засобів, відсутні.
Заслуговує на увагу і той факт, що суд допитував свідка ОСОБА_6 , який, крім інших обставин, повідомив, що він тричі приймав участь у проведенні оперативних закупок наркотичних засобів у ОСОБА_4 , які здійснювались під контролем правоохоронних органів.
Стосовно посилання захисника на те, що вилучений 17.05.2024 наркотичний засіб було поміщено до звичайного прозорого пакету, а не до спеціального сейф пакету Національної поліції України, з спеціальною застібкою, яка унеможливлює доступ до нього сторонніх осіб; в протоколі не вказано, як саме його опечатали, щоб запобігти доступу сторонніх осіб до нього, суд зазначає таке.
У протоколі за результатами проведення оперативно-розшукового заходу від 18.05.2024 вказано, зокрема, що коли особа покупець повернувся, в присутності понятих повідомив факт купівлі останнім в особи на ім'я ОСОБА_8 наркотичної речовини альфа-PVP, та двох таблеток “Метафін». Вказані наркотичні засоби положив в поліетиленовий пакет, який було вилучено, опечатано біркою, на якій поняті і всі учасники поставили свої підписи.
У висновку експерта №СЕ-19/123-24/6316-НЗПРАП від 29.05.2024 зазначається, що на експертизу надійшов прозорий пакет із синтетичного матеріалу, зав'язаний білою ниткою, кінці якої скріплено смужками паперу з відбитком печатки *№ 109 Для пакетів ВП №4 ХРУП... * з пояснювальними написами та підписами посвідчувачів. Цілісність упаковки не порушена.
Щодо інших доводів захисника, зазначених у його клопотанні, то суд вважає, що недотримання процесуальних формальностей, неточності, незначні невідповідності не можуть тягнути за собою недопустимість того чи іншого конкретного доказу, який прямо підтверджує причетність обвинуваченого до вчинення кримінального правопорушення.
У постанові від 01.12.2020 у справі № 318/2921/18 Верховний Суд зазначив, що норми ст.87 КПК України не передбачають, що будь-яке формальне недотримання вимог кримінального процесуального закону при отриманні доказу автоматично тягне необхідність визнання доказу недопустимим. Натомість, закон зобов'язує суд дати оцінку доказу з точки зору його допустимості з урахуванням того, чи було допущене порушення КПК істотним та яким чином воно перешкоджало забезпеченню та реалізації прав і свобод особи.
Крім цього, у постанові від 25.09.2018 у справі № 210/4412/15-к Верховний Суд зазначив, що перелік діянь, які передбачені у ст. 87 КПК України як підстави для визнання фактичних даних недопустимими як докази, не є вичерпним і становить собою порушення фундаментальних гарантій, що дає певний орієнтир для визначення змісту поняття «істотне порушення» у випадках, які не підпадають під цей перелік. У кожному конкретному випадку суд, оцінюючи допустимість того чи іншого доказу, повинен враховувати істотність допущених порушень кримінального процесуального закону та важливість кожного доказу для встановлення обставин кримінального провадження. Тому кожний доказ повинен оцінюватися автономно, оскільки його безумовне виключення може призвести до негативних наслідків, що виражатимуться в ухваленні незаконного, необґрунтованого та несправедливого судового рішення.
Суд звертає увагу, що всі доводи сторони захисту щодо недопустимості доказів судом взяті до уваги, однак такі не свідчать про необґрунтованість та безпідставність обвинувачення.
За таких обставин, суд вважає помилковими доводи сторони захисту щодо недопустимості вищевказаних доказів за обставин, наведених у відповідному письмовому клопотанні.
Відповідно до вимог статей 50, 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових кримінальних правопорушень.
Виходячи з вказаної мети й принципів справедливості та індивідуалізації, покарання повинно бути співмірним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про винувату особу.
Справедливість покарання має визначатися з урахуванням інтересів усіх суб'єктів кримінально-правових відносин, а також інших осіб з погляду підвищення рівня їх безпеки шляхом запобігання вчиненню нових злочинів і надання підстав правомірно очікувати відповідну протиправному діянню реакцію держави, що є важливим чинником юридичної захищеності людини.
Суворо індивідуальний підхід при призначенні покарання з урахуванням характеру і ступеню суспільної небезпеки вчиненого злочину, особи винного і обставин, які пом'якшують чи обтяжують покарання, забезпечує застосування оптимальної моделі кримінального покарання як щодо осіб, які раніше притягувались до кримінальної відповідальності, не стають на шлях виправлення, вчинили нові умисні злочини, так й щодо осіб, які вперше вчинили злочини.
Тобто, залежно від конкретних обставин справи, особи засудженого, дій, за які його засуджено, наслідків протиправної діяльності, суд вправі визначити такий вид та розмір покарання, який у конкретному випадку буде необхідним, достатнім, справедливим, слугуватиме перевихованню засудженої особи та відповідатиме кінцевій меті покарання в цілому.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття.
Усталена судова практика, висвітлена, з-поміж інших, у постанові Верховного Суду від 29 липня 2025 року у справі № 334/4325/23, вказує на те, що щире каяття - це певний психічний стан особи винуватого, коли він засуджує свою поведінку, прагне усунути заподіяну шкоду та приймає рішення більше не вчиняти злочинів, що об'єктивно підтверджується визнанням особою своєї винуватості, розкриттям всіх обставин справи, вчиненням дій, спрямованих на сприяння розкриттю злочину або відшкодуванню завданих збитків чи усуненню заподіяної злочином шкоди, тобто визнання винуватості є складовою частиною щирого каяття особи. Основною формою прояву щирого каяття є повне визнання особою своєї вини та правдива розповідь про всі відомі їй обставини вчиненого злочину.
Отже, щире каяття є відвертою негативною оцінкою винуватою особою своєї злочинної поведінки, визнанням тих обставин, які їй ставляться в провину.
Обвинувачений, визнавши вину, висловив самозасудження своєї кримінально караної поведінки. Зазначив, що шкодує про свої вчинки і розкаюється. Запевнив в намірі утримуватися від будь-яких протиправних дій у подальшому.
Емоційний стан обвинуваченого та його пояснення з приводу вчиненого призводять до висновку про можливе відчуття вини такого ступеню, яке притаманне саме “щирому каяттю».
Обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 , що передбачена ст.67 КК України, є рецидив злочинів.
У відповідності до ст. ст.34, 35, 65, 67, 90 КК України суд вважає доведеним наявність рецидиву злочинів як обставини, яка обтяжує покарання за скоєне.
Зокрема, згідно ст.34 КК України рецидивом кримінальних правопорушень визнається вчинення нового умисного кримінального правопорушення особою, яка має судимість за умисне кримінальне правопорушення.
Згідно ч.1 ст.88 КК України особа визнається такою, що має судимість, з дня набрання законної сили обвинувальним вироком і до погашення або зняття судимості.
Відповідно до ч.4 ст.90 КК України якщо невідбуту частину покарання було замінено більш м'яким покаранням, то строк погашення судимості обчислюється з дня відбуття більш м'якого покарання (основного та додаткового).
ОСОБА_4 вироком Красилівського районного суду Хмельницької області від 21.12.2020 у справі №677/1532/18 був засуджений ч. 1 ст. 389 КК України, призначено покарання у виді 1 рік обмеження волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, за даним вироком, більш суворим покаранням за вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 24.09.2020 (за ч. 2 ст. 186 КК України), остаточно призначено покарання у виді 4 роки позбавлення волі.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 липня 2023 року у справі № 686/18153/23 ОСОБА_4 замінено невідбуту частину покарання, за вироком Красилівського районного суду Хмельницької області від 21 грудня 2020 року, більш м'яким покаранням у виді виправних робіт строком на 1 рік 2 місяці 15 днів з відрахуванням 20% всіх видів заробітку за місцем роботи у дохід держави.
Засуджений ОСОБА_4 не відбув повністю пом'якшене йому покарання (лист Хмельницького РС №5 філії ДУ «Центр пробації» у Хмельницькій області від 01.07.2024).
Таким чином, захисник помилково зазначає, що відсутня обтяжуюча обставина - рецидив злочинів.
Також суд враховує, що обвинувачений є особою з інвалідністю третьої групи (загальне захворювання); одружений, є батьком ОСОБА_17 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Згідно довідки, виданої Красилівською міською радою 28.06.2024, заяв і скарг на ОСОБА_4 не надходило.
ОСОБА_4 на обліку лікаря-психіатра та нарколога протягом останніх п'яти років не перебуває (довідки від 01.08.2024). Водночас, потребує оперативного втручання у плановому порядку щодо видалення каміння у нирці.
Згідно висновку амбулаторної судово-психіатричної експертизи №616 від 31.07.2024, ОСОБА_4 :
- в період вчинення інкримінованого йому діяння виявляв органічний емоційно-лабільний розлад; психічні та поведінкові розлади внаслідок вживання опіатів, синдром залежності, перебував поза будь-яким тимчасовим розладом психічної діяльності.
- усвідомлював значення своїх дій та міг керувати ними в період вчинення інкримінованого йому правопорушення, усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними й на теперішній час. Не потребує застосування до нього примусових заходів медичного характеру.
Покарання завжди призначається як відповідний захід примусу держави за вчинене кримінальне правопорушення, виконує виправну функцію і водночас запобігає вчиненню нових кримінальних правопорушень як самим засудженим, так і іншими особами.
Санкція ч. 2 ст. 307 КК України передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк від 6 до 10 років з конфіскацією майна.
Отже, санкцією ч. 2 ст. 307 КК України передбачене покарання у вигляді позбавлення волі, тому саме таке покарання підлягає призначенню обвинуваченому.
Судом враховуються конкретні обставини вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 307 КК України (зокрема, що збут наркотичних засобів/психотропних речовин відбувався під наглядом та контролем працівників поліції). При цьому суд враховує не тільки мету й мотиви, якими керувався обвинувачений при вчиненні злочину, а також його поведінку під час та після вчинення злочинних дій тощо.
Обвинувачений та захисник просять призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України.
Статтею 69 КК України передбачено, що за наявності кількох обставин, які пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, з урахуванням особи винного суд, умотивувавши своє рішення, може, зокрема, призначити основне покарання, нижче від найнижчої межі, встановленої в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, або перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного в санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу за цей злочин.
Отже, частина 1 статті 69 КК України надає повноваження суду у виключних випадках призначити більш м'яке покарання, ніж мінімальне покарання, передбачене законом за відповідний злочин, лише «за наявності кількох обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину», тобто якщо певні обставини або сукупність обставин одночасно відповідають двом умовам, визначеним в законі: вони можуть бути визнані такими, що пом'якшують покарання відповідно до ч.ч.1,2 ст.66 КК України та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину. Крім того, ці обставини чи сукупність обставин мають знаходитися в причинному зв'язку з цілями та/або мотивами злочину, поведінкою особи під час вчинення злочину та іншими факторами, які безпосередньо впливають на суспільну небезпеку злочину та/або небезпечність винуватої особи.
При визначенні поняття та змісту обставин, що істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, суд має виходити з системного тлумачення ст.ст. 66, 69 КК України та тих статей Особливої частини Кодексу, що визначають певні обставини, як ознаки привілейованих складів злочину, що істотно зменшують їх суспільну небезпечність, наслідком чого є зниження ступеню тяжкості вчиненого злочину. Ці обставини в своїй сукупності повинні настільки істотно знижувати ступінь суспільної небезпечності вчиненого злочину, що призначення винному навіть мінімального покарання в межах санкції було би явно несправедливим.
Суд, застосовуючи положення ст. 69 КК України при призначенні покарання, зобов'язаний не лише перерахувати обставини, що його пом'якшують, а й обґрунтувати яким чином такі обставини істотно знизили чи мали би знизити ступінь тяжкості вчиненого злочину. Наведене кореспондується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в багатьох судових рішеннях, зокрема в постанові від 22 травня 2025 року у справі № 127/20725/21.
Відповідно до висновку Верховного суду від 27.04.2021 у справі №712/4384/20, однією з обов'язкових умов для застосування до винної особи положень ст. 69 КК України є наявність декількох (не менше двох) обставин, що пом'якшують покарання.
Судом взято до уваги щире каяття обвинуваченого. Проте інші обставини, які пом'якшують покарання, відсутні.
Так, зазначаючи про існування обставин, що пом'якшують покарання, захисник послався на те, що обвинувачений повністю визнав свою вину.
Дійсно, обвинувачений визнав свою вину у повному обсязі. Водночас, матеріали провадження свідчать, що така поведінка обвинуваченого не була послідовною.
Слід зазначити, що відповідно до ст.66 КК України визнання вини не є самостійною обставиною, що пом'якшує покарання. Зазначену обставину можливо визнати такою, що пом'якшує покарання лише в окремих випадках, навівши відповідне обґрунтування.
Визнання вини може бути визнане пом'якшуючою покарання обставиною лише у разі, коли воно сприяло завданням кримінального провадження, зокрема обвинувачений визнав вину та надав показання, що сприяли встановленню всіх обставин кримінального правопорушення. Лише самого формального факту визнання обвинуваченим своєї вини недостатньо для врахування даної обставини, як пом'якшуючої покарання.
В даному випадку матеріли провадження не містять жодних відомостей, що визнання обвинуваченим своєї вини сприяло виконанню завдань кримінального провадження.
Як свідчать матеріали провадження, зокрема зміст обвинувального акта, станом на момент пред'явлення ОСОБА_4 обвинувачення, під час досудового розслідування не встановлено добровільного визнання вини обвинуваченим, як обставини, що пом'якшує його покарання, як і активного сприяння в розкритті злочину.
Враховуючи викладене, з огляду на те, що визнання обвинуваченим вини в даному випадку не сприяло оперативному здійсненню кримінального провадження, вказана обставина не є такою, що може бути визнана пом'якшуючою покарання.
Разом з тим, судом хоча і не визнано визнання вини самостійною обставиною, що пом'якшує покарання, проте враховано його при призначенні покарання та при визнанні пом'якшуючою покарання обставиною щире каяття, обов'язковим елементом якого є визнання особою факту вчинення злочинних дій.
Щире каяття особи можливе на будь-якій стадії кримінального процесу, в тому числі й під час розгляду справи у суді. Для визнання щирого каяття обставиною, яка пом'якшує покарання, не має значення, на якій стадії воно відбулося, головне встановити фактори, які б свідчили про справжність, щирість каяття.
Аналогічно, щодо доводів обвинуваченого про наявність таких пом'якшуючих обставин, як наявність дружини та дитини, то відповідно до ст.66 КК України такі не є самостійними обставинами, що пом'якшують покарання. Зазначені обставини можливо визнати такими, що пом'якшують покарання лише в окремих випадках, навівши відповідне обґрунтування.
Наявність дружини та дитини сама по собі ще не означає автоматичного пом'якшення покарання. Суду не надано доказів, що дитина та дружина перебувають (перебували) на утриманні обвинуваченого, що особа реально бере участь у вихованні та забезпеченні дитини. Відсутні докази, що обвинувачений проживав з дружиною та дитиною. Водночас, такі обставини враховано при призначенні покарання як характеризуючи особу.
Враховуючи викладене, судом не встановлено додаткових обставин, що пом'якшують покарання обвинуваченого, у зв'язку із чим відсутні правові підстави для застосування положень ст.69 КК України.
Крім того, встановлені судом обставини жодним чином не впливають на суспільну небезпечність вчиненого діяння та, відповідно, не знижують ступінь тяжкості інкримінованого йому злочину; при цьому обвинувачений вчинив злочин, будучи засудженим та не відбувшим покарання (наявний рецидив злочинів), що об'єктивно свідчить про небажання останнього стати на шлях виправлення та змінити спосіб життя.
Враховуючи викладене, суд зазначає, що призначення обвинуваченому покарання за ч. 2 ст. 307 КК України у вигляді 6 років позбавлення волі, з конфіскацією належного йому на праві власності майна, крім житла, буде обґрунтованим та таким, що ґрунтується на положеннях ст.ст. 50, 65 КК України, та відповідатиме принципам співмірності й індивідуалізації покарання.
Дане покарання, на переконання суду, відповідатиме його меті, гуманності, справедливості і не потягне за собою порушення засад виваженості, що включає наявність розумного балансу між охоронюваними інтересами суспільства та правами особи, яка притягується до кримінальної відповідальності, адже втручання держави в приватне життя особи повинно спрямовуватись на досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та потребою захисту основоположних прав особи, - воно має бути законним (несвавільним), пропорційним (не становити надмірного тягаря для особи).
Щодо додаткового покарання, суд звертає увагу на те, що кримінальне правопорушення за ч.2 ст.307 КК України є тяжким злочином, за який передбачене обов'язкове додаткове покарання у виді конфіскації майна.
Згідно постанови Верховного Суду від 21.02.2024 у справі №686/11385/21, призначення додаткового покарання за ч.2 ст.307 КК у вигляді конфіскації майна допускається лише в разі, якщо особа вчинила це кримінальне правопорушення з корисливого мотиву. Касаційний кримінальний суд констатував, що застосування у цьому випадку додаткового покарання за ч.2 ст.307 КК України у виді конфіскації майна навіть за умови, що воно передбачене санкцією цієї частини статті як обов'язкове додаткове покарання, є безпідставним, адже суперечить положенням Загальної частини КК, зокрема, положенням ст.59 КК України. Викладена позиція узгоджується з практикою ККС ВС, зокрема у постанові від 07 грудня 2022 року у справі № 180/620/20.
Під користю (корисливими спонуканнями, корисливим мотивом) розуміється бажання винного одержати внаслідок вчинення злочину матеріальні блага для себе чи інших осіб, одержати або зберегти певні майнові права, уникнути матеріальних витрат, досягти іншої матеріальної вигоди.
Верховний Суд у постанові від 07.04.2021 у справі №203/337/19 зробив висновок про те, що про умисел на збут наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів може свідчити як відповідна домовленість із особою, яка придбала ці засоби чи речовини, так й інші обставини, зокрема: великий або особливо великий їх розмір; спосіб упакування та розфасування; поведінка суб'єкта злочину; те, що особа сама наркотичні засоби або психотропні речовини не вживає, але виготовляє та зберігає їх тощо. Якщо особа здійснює свідоме придбання наркотичних засобів, психотропних речовин чи їх аналогів у значному розмірі (шляхом купівлі, обміну, безоплатно), виготовляє їх, зберігає у відповідному фасуванні, що об'єктивно перевищує потреби такої особи у власному вживанні, то в такому випадку може мати місце умисел на збут.
Щодо наявності у діях ОСОБА_4 корисливого мотиву, суд враховує, що допитаний в судовому засіданні легендований свідок надав показання, що ініціатором продажу наркотичних/психотропних речовин був ОСОБА_4 , який йому повідомив, що перебуває на замісній терапії, отримує там препарати та може їх продати.
Отримання ОСОБА_4 коштів від легендованого свідка після передачі наркотичних/психотропних речовин підтверджується дослідженими матеріалами справи (щодо третього епізоду визнається і обвинуваченим; щодо інших епізодів обвинувачений не пам'ятає).
Обвинувачений не спростовує та не ставить під сумнів той факт, що він добровільно передавав легендованій особі ОСОБА_6 наркотичні/психотропні речовини, а також те, що у нього було виявлено та вилучено заздалегідь зафіксовані купюри коштів.
Об'єктивно підтверджує наявність в обвинуваченого корисливого мотиву збут за грошові кошти таблеток метадону, які він отримував по програмі замісної терапії.
Отже, досліджені судом докази доводять наявність в діях обвинуваченого ОСОБА_4 корисливого мотиву при кваліфікації його дій за ч.2 ст.307 КК України.
Крім того, суд звертає увагу на ту обставину, що ОСОБА_4 вироком Красилівського районного суду Хмельницької області від 21.12.2020 у справі №677/1532/18 був засуджений ч. 1 ст. 389 КК України, призначено покарання у виді 1 рік обмеження волі. На підставі ч. 4 ст. 70 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинення менш суворого покарання, за даним вироком, більш суворим покаранням за вироком Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 24.09.2020, остаточно призначено покарання у виді 4 роки позбавлення волі.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 липня 2023 року у справі № 686/18153/23 ОСОБА_4 замінено невідбуту частину покарання, за вироком Красилівського районного суду Хмельницької області від 21 грудня 2020 року, більш м'яким покаранням у виді виправних робіт строком на 1 рік 2 місяці 15 днів з відрахуванням 20% всіх видів заробітку за місцем роботи у дохід держави.
Засуджений ОСОБА_4 не відбув повністю пом'якшене йому покарання (лист Хмельницького РС №5 філії ДУ «Центр пробації» у Хмельницькій області від 01.07.2024).
Відповідно до ч.1 ст. 82 КК України невідбута частина покарання у виді обмеження, позбавлення волі або покарання у виді довічного позбавлення волі можуть бути замінені судом більш м'яким покаранням, строк якого обчислюється з дня заміни невідбутої частини покарання або покарання у виді довічного позбавлення волі більш м'яким.
Згідно з ч.7 ст. 82 КК України, якщо особа, відбуваючи більш м'яке покарання, вчинить нове кримінальне правопорушення, суд до покарання за знову вчинене кримінальне правопорушення приєднує невідбуту частину більш м'якого покарання за правилами, передбаченими у ст. 71 і 72 цього Кодексу.
Діяння, про яке йдеться у цьому вироку, було скоєне ОСОБА_4 в період відбування засудженим більш м'якого покарання.
Відповідно до ч.1 ст. 71 КК України, якщо засуджений після постановлення вироку, але до повного відбуття покарання вчинив нове кримінальне правопорушення, суд до покарання, призначеного за новим вироком, повністю або частково приєднує невідбуту частину покарання за попереднім вироком.
При складанні покарань за сукупністю кримінальних правопорушень та сукупністю вироків менш суворий вид покарання переводиться в більш суворий вид, виходячи з їх співвідношення, визначеного у ч.1 ст.72 КК України, зокрема, одному дню позбавлення волі відповідають три дні виправних робіт.
Отже, на підставі ч.1 ст.71 КК України, ст.72КК України за сукупністю вироків (з урахуванням ухвали Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 липня 2023 року у справі № 686/18153/23) обвинуваченому шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком необхідно визначити остаточне покарання у виді 6 (шести) років 2 (двох) місяців позбавлення волі з конфіскацією належного йому на праві власності майна, крім житла.
V. Інші питання, які вирішуються судом при ухваленні вироку.
Питання про речові докази підлягають вирішенню на підставі ч.9 ст.100 КПК України.
Так, наркотичні засоби та психотропні речовини підлягають знищенню.
Мобільні телефони, вилучені у обвинуваченого при затриманні, слід конфіскувати в дохід держави, оскільки підлягає застосуванню додаткове покарання у виді конфіскації належного обвинуваченому на праві власності майна, крім житла.
Зв'язку ключів в кількості 8 шт. слід повернути ОСОБА_4 , оскільки, як з'ясовано у судовому засіданні, такі стосуються його житла.
Грошові кошти в сумі 1000 грн. та 500 грн слід повернути ВнП №4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області за належністю.
Карти пам'яті, диск із відеозаписами слід зберігати з матеріалах кримінального провадження.
Процесуальні витрати на залучення експерта відповідно до ч.2 ст.124 КПК України підлягають стягненню з обвинуваченого.
Витрати на залучення експерта становлять:
-вартість експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/123-24/6316-НЗПРАП від 29.05.2024 в розмірі 2271,84 гривень;
-вартість експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/123-24/7646-НЗПРАП від 26.06.2024 в розмірі 1514,56 гривень;
- вартість експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/123-24/7970-НЗПРАП від 04.07.2024 в розмірі 1514,56 гривень;
-вартість експертизи наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів та прекурсорів №СЕ-19/123-24/7968-НЗПРАП від 17.07.2024 в розмірі 1514,56 гривень, -
які необхідно стягнути з обвинуваченого на користь держави (у загальному розмірі 6815,52 грн.), оскільки вони виникли в межах даного кримінального провадження.
Із урахуванням положень ч.5 ст.72 КК України ОСОБА_4 слід зарахувати у строк покарання термін його утримання під вартою з моменту фактичного взяття під варту (затримання), тобто з 29.06.2024 по 14.12.2025, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
Суд також вважає за необхідне запобіжний захід обвинуваченому до вступу вироку в законну силу залишити попередній - тримання під вартою.
На підставі наведеного, керуючись ст. 374 КПК України, суд,-
1. ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 307 КК України, та призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 6 (шість) років, з конфіскацією належного йому на праві власності майна, крім житла.
2. На підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків (враховуючи вирок Красилівського районного суду Хмельницької області від 21.12.2020 у справі №677/1532/18, ухвалу Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 липня 2023 року у справі № 686/18153/23) визначити ОСОБА_4 шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком остаточне покарання у виді 6 (шести) років 2 (двох) місяців позбавлення волі з конфіскацією належного йому на праві власності майна, крім житла.
3. До вступу вироку в законну силу запобіжний захід ОСОБА_4 залишити попередній - тримання під вартою.
4. Початок строку відбування покарання ОСОБА_4 рахувати з 15 грудня 2025 року (дня постановлення цього вироку), зарахувавши у строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 29.06.2024 (дати затримання, вказаної у протоколі затримання) по 14.12.2025 включно, з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі.
5. Речові докази по справі, а саме:
- наркотичний засіб метадон, обіг якого обмежено, масою 0,1146 г, який поміщений в сейф-пакет №5434092 та переданий на зберігання в камеру зберігання речових доказів ВнП №4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області - знищити;
- особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP», масою 0,5854 г, яка поміщена в сейф-пакет №5433415, та передана на зберігання в камеру зберігання речових доказів ВнП №4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, - знищити.
- особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP», масою 0,01975 г, яка поміщена в сейф-пакет №5433448, та передана на зберігання в камеру зберігання речових доказів ВнП №4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, - знищити.
- особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - «PVP», масою 0,0000102 г, яка поміщена в сейф-пакет № 5433414, та передана на зберігання в камеру зберігання речових доказів ВнП №4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області , - знищити.
- психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP, масою 0,160836 г та наркотичний засіб метадон (фенадон), обіг якого обмежено, масою 0,0483084 г, які знаходиться у сейф-пакеті №2879209, та передані на зберігання в камеру зберігання речових доказів ВнП №4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області, - знищити.
- мобільний телефон «Microsoft Lumia 640 LTE» IMEI НОМЕР_1 , який поміщений в сейф-пакет № FPS5014290; мобільний телефон «Redmi 4 А» ІМЕІ НОМЕР_2 , який поміщений в сейф-пакет № FPS5014288 - конфіскувати в дохід держави.
- зв'язку ключів в кількості 8 шт., яку поміщено в сейф-пакет № FPS5014293 та передано на зберігання в камеру зберігання речових доказів ВнП №4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області - повернути ОСОБА_4 .
- грошові кошти в сумі 1000 грн. купюрами номіналом 200 грн. серіями ЗВ6608607, ЄЖ3774031, ЕЖ5888013, ЄЕ2732231, ЕГ4676644, які поміщені в сейф-пакет №FPS5014289 та зберігаються в матеріалах кримінального провадження - повернути ВнП №4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області за належністю;
- грошові кошти купюрою номіналом 500 грн серії АН 0781624, які поміщені в поліетиленовий пакет, який опечатаний печаткою №109 та зберігаються в матеріалах кримінального провадження - повернути ВнП №4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області за належністю.
- карти пам'яті, диск із відеозаписами - зберігати в матеріалах кримінального провадження.
6.Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави процесуальні витрати за проведення експертиз у сумі 6815 (шість тисяч вісімсот п'ятнадцять) грн. 52 коп.
7.На вирок може бути подана апеляційна скарга до Хмельницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку. Апеляційна скарга подається через Красилівський районний суд Хмельницької області.
8.Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
9.Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
10.Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1