1Справа № 317/5066/25 2-а/335/201/2025
про залишення позову без руху
15 грудня 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя Крамаренко І.А., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 1 роти 3 батальйону Курченка Костянтина Олександровича, УПП в Запорізькій області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, -
15.12.2025 до Вознесенівського районного суду міста Запоріжжя надійшли матеріали адміністративної справи за позовом ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 1 роти 3 батальйону Курченка Костянтина Олександровича, УПП в Запорізькій області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, на підставі ухвали судді Фортечного районного суду міста Кропівницького від 24.11.2025 про направлення справи за підсудністю.
Відповідно до п. 3 ч. 1 статті 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Ознайомившись з поданими матеріалами, суд приходить до висновку, що позовна заява не відповідає наступним вимогам КАС України.
Згідно з ч. 8 ст. 160 КАС України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.
Відповідно до ч. 3 ст. 161 КАС України, до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Постановою Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі №543/775/17 визначено, що у справах щодо оскарження постанов про адміністративне правопорушення у розумінні положень статей 287, 288 КУпАП, як і в інших справах, які розглядаються судом у порядку позовного провадження, слід застосовувати статті 2-5 Закону № 3674-VI, які пільг за подання позовної заяви, відповідних скарг у цих правовідносинах не передбачають. Разом з тим, з огляду на необхідність однакового підходу у визначенні розміру судового збору, який підлягає застосуванню у справах щодо накладення адміністративного стягнення та справляння судового збору, він складає за подання позовної заяви 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Документу на підтвердження сплати судового збору позивачем не додано, як і не надано документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Отже, позивачу необхідно сплатити судовий збір за подачу вказаного позову у розмірі 605,60 грн., про що надати відповідні докази, за наступними реквізитами:
Отримувач: ГУК у Запорізькій області/
м. Запоріжжя/Вознесенівс./22030101
Код отримувача: (ЄДРПОУ) 37941997
Номер розрахунку (IBAN): UA098999980313101206000008513
Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП)
Код класифікації доходів бюджету: 22030101.
Крім того, відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України, в позовній заяві зазначаються: повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) сторін та інших учасників справи, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштовий індекс, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України (для юридичних осіб, зареєстрованих за законодавством України), реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серія паспорта для фізичних осіб - громадян України (якщо такі відомості відомі позивачу), відомі номери засобів зв'язку, адреса електронної пошти, відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (п.2).
В порушення вищевказаних вимог позивачем не у повному обсязі зазначені такі відомості, а саме не зазначено необхідні відомості щодо зазначених у позові відповідачів: Відповідач 1 - не зазначено: повних даних, які передбачені вищевказаними вимогами статті 160 КАС України; Відповідач 2 - (як зазначено у позові «УПП у Запоріжській області» - такої юридичної особи не існує), та взагалі не зазначено відомостей, передбачених законодавством, щодо вказаного відповідача.
Відповідно до вимог п.9 ч.5 ст.160 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень - обґрунтування порушення оскаржуваними рішеннями, діями чи бездіяльністю прав, свобод, інтересів позивача.
Статтею 222 КУпАП визначено, що органи Національної поліції розглядають справи про такі адміністративні правопорушення, зокрема, про порушення правил дорожнього руху, правил, що забезпечують безпеку руху транспорту (частина перша статті 122 КУпАП) (ч. 1). Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень (ч. 2).
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 288 КУпАП, постанову іншого органу (посадової особи) про накладення адміністративного стягнення, постанову по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі може бути оскаржено у вищестоящий орган (вищестоящій посадовій особі) або в районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд, у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України, з особливостями, встановленими цим Кодексом.
Аналіз наведених норм права свідчить про те, що при розгляді справ про адміністративні правопорушення, зокрема, передбачених ч. 1 ст. 122 КУпАП, інспектори патрульної поліції діють не як самостійний суб'єкт владних повноважень, а від імені Національної поліції. Отже, відповідні інспектори не можуть виступати самостійним відповідачем у таких справах, оскільки належним відповідачем є саме відповідний орган, на який, зокрема положеннями статті 222 КУпАП покладено функціональний обов'язок розглядати справи про адміністративні правопорушення, передбачені, зокрема, ч. 2 ст. 122 КУпАП.
Саме така правова позиція закріплена в постанові Верховного Суду від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а.
З огляду на викладене, судом роз'яснюється право позивача ОСОБА_1 про можливість вірного визначення відповідача, з урахуванням останньої практики Верховного Суду, викладеної в постанові від 26.12.2019 у справі № 724/716/16-а.
Дані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття провадження у справі.
Відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до адміністративного суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 171 цього Кодексу.
Таким чином, позовну заяву слід залишити без руху, надати позивачу строк протягом п'яти днів з дня вручення (отримання) ухвали для усунення недоліків шляхом надання суду документів підтверджуючих сплату судового збору у розмірі 605,60 грн. та оновленої позовної заяви з урахування недоліків зазначених у цій ухвалі.
Керуючись ст.ст. 160, 161, 169 КАС України, суддя,-
Позовну заяву ОСОБА_1 до поліцейського 2 взводу 1 роти 3 батальйону Курченка Костянтина Олександровича, УПП в Запорізькій області, про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення, - залишити без руху.
Встановити позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви терміном 5 (п'ять) календарних днів з дня вручення (отримання) ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Роз'яснити позивачу, що у разі невиконання вимог цієї ухвали позовна заява буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
За правилами ст.294 КАС України, ухвала про залишення позовної заяви без руху окремо від рішення суду не оскаржується.
Суддя І.А. Крамаренко