61022, м. Харків, пр. Науки, 5
про залишення позовної заяви без руху
15.12.2025 Справа № 905/1268/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Курило Г.Є.,
розглянувши матеріали позовної заяви
за позовом: Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь
до відповідача 1: Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, м.Москва
до відповідача 2: Державної корпорації розвитку «ВЕБ.РФ», м.Москва
про стягнення 50143935,37 грн
Позивач, Маріупольська міська рада Донецької області, м.Маріуполь звернувся до Господарського суду Донецької області з позовною заявою до відповідача 1, Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, м.Москва та відповідача 2, Державної корпорації розвитку «ВЕБ.РФ», м.Москва про солідарне стягнення збитків у розмірі 1188701,24 доларів США, що є еквівалентом 50143935,37 грн за курсом НБУ на дату формування позову.
Дослідивши матеріали позовної заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку, що позовна заява не відповідає вимогам Глави 1 Розділу ІІІ Господарського процесуального кодексу України за наступними підставами.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.
Позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов'язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу (ч.1 ст.172 Господарського процесуального кодексу України).
Суд звертає увагу, що матеріали позовної заяви надійшли через підсистему «Електронний суд».
Оскільки відповідачі є нерезидентами та не зареєстровані за законодавством України, обов'язок у останніх зареєструвати електронні кабінети відсутній, то позивач, у свою чергу, має обов'язок щодо направлення копії позовної заяви з доданими до неї документами листом з описом вкладення.
Будь-яких доказів в підтвердження направлення позовної заяви, з додатками, у тому числі на електронні адреси відповідачів, матеріали справи не містять.
У поданій позовній заяві позивач зазначив, що у зв'язку з широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти України, не має можливості для направлення копії позовної заяви разом із додатками ані безпосередньо на адресу відповідачам, ані іншими дипломатичними каналами.
За приписами ст.3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України «Про міжнародне приватне право», Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором України встановлено інші правила судочинства, ніж ті, що передбачені цим Кодексом, іншими законами України, застосовуються правила міжнародного договору.
Іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім винятків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України (ст.365 Господарського процесуального кодексу України).
Разом з тим, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» введено в Україні воєнний стан, який триває по теперішній час.
Відповідно до ч.1 ст.12-2 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» в умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України.
За зверненням Міністерства юстиції України Міністерство закордонних справ України повідомило депозитаріїв конвенцій Ради Європи, Гаазької конференції з міжнародного приватного права та ООН, а також сторони двосторонніх міжнародних договорів України про повномасштабну триваючу збройну агресією Росії проти України та неможливість у зв'язку з цим гарантувати у повному обсязі виконання українською стороною зобов'язань за відповідними міжнародними договорами та конвенціями на весь період воєнного стану.
Згідно з листом Міністерства юстиції України «Щодо забезпечення виконання міжнародних договорів України у період воєнного стану» №25814/12.1.1/32-22 від 21.03.2022 з урахуванням норм звичаєвого права щодо припинення застосування міжнародних договорів державами у період військового конфлікту між ними, рекомендується не здійснювати будь-яке листування, що стосується співробітництва з установами Російської Федерації на підставі міжнародних договорів України з питань міжнародно-правових відносин та правового співробітництва у цивільних справах та у галузі міжнародного приватного права.
Крім того, відповідно до повідомлення, розміщеного 25.02.2022 на офіційному веб-сайті Акціонерного товариства «Укрпошта», у зв'язку з агресією з боку Росії та введенням воєнного стану, АТ «Укрпошта» припинило поштове співробітництво з Поштою Росії та Білорусі; посилки та перекази в ці країни не приймаються.
За змістом листа Міністерства закордонних справ України від 11.08.2022 щодо можливості вручення документів Російській Федерації як стороні по справі, відповідно до якого у зв'язку із порушенням Російською Федерацією цілей та принципів статуту ООН, Гельсінського Заключного Акта, Паризької Хартії для Нової Європи та ряді інших документів ОБСЄ, у зв'язку із широкомасштабною збройною агресією Російської Федерації проти суверенітету та територіальної цілісності України, Міністерство закордонних справи України 24.02.2022 нотифікувало МЗЗ РФ про прийняте Україною рішення розірвати дипломатичні відносини з Росією, що були встановлені Протоколом про встановлення дипломатичних відносин між Україною та Російською Федерацією від 14.02.1992.
Відтак, діяльність дипломатичних представництв України в Росії та Росії в України, а також будь-яке дипломатичне спілкування припинені відповідно до Віденської Конвенції про дипломатичні зносини 1961 року.
Отже, на теперішній час застосування відповідного алгоритму з отримання згоди Російської Федерації на відмову від судового імунітету, а також подача будь-яких судових документів до російської сторони дипломатичними каналами не є можливим з огляду на розірвання дипломатичних відносин та евакуацію всіх співробітників дипломатичних та консульських установ України через повномасштабну агресію РФ проти України.
Проте, незважаючи на введення воєнного стану в Україні, дотримання процесуального механізму належного повідомлення учасників справи є необхідною і важливою умовою для забезпечення та реалізації завдань та принципів правосуддя, у зв'язку з чим процесуальний обов'язок позивача щодо направлення копії позовної заяви з додатками відповідачам є невід'ємною частиною процесуального механізму та не може бути скасовано в умовах можливості вжиття інших заходів на виконання норм процесуального закону.
Суд зазначає, що позивач не позбавлений можливості направити позовну заяву з додатками та відповідним перекладом на адресу посольств відповідача 1 у інших державах, на свій вибір та надати суду докази такого перекладу з належним чином оформленими доказами направлення (або іншим можливим шляхом, зокрема, щодо відповідача 2).
Вимога щодо надання доказів надсилання копії позову іншій стороні у справі, в першу чергу покликана на необхідність забезпечення дотримання принципів рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності сторін, а також надати рівну можливість з іншими особами представити свою позицію перед судом.
Водночас, згідно з п.2 ч.1 ст.164 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви додаються документи, які підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Матеріали позовної заяви не містять доказів в підтвердження сплати судового збору.
Позивач у позові зазначає, що звільнений від сплати судового збору, посилаючись на п.22 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до п.22 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування завданої майнової та/або моральної шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією, збройним конфліктом, що призвели до вимушеного переселення з тимчасово окупованих територій України, загибелі, поранення, перебування в полоні, незаконного позбавлення волі або викрадення, а також порушення права власності на рухоме та/або нерухоме майно.
Норма пункту 22 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» встановлює пільгу у вигляді звільнення від сплати судового збору для позивачів у справах за їх позовами до держави-агресора Російської Федерації про відшкодування шкоди у зв'язку з тимчасовою окупацією території України, збройною агресією або збройним конфліктом.
Норма пункту 22 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» регулює відносини між Державою Україна та позивачем щодо звільнення останнього від сплати судового збору та за своїм правовим регулюванням є виключною нормою, оскільки робить вилучення з загального правила сплати судового збору при зверненні до суду та надає пільгу для певної категорії позивачів.
Дія виключних норм права поширюється тільки на ті відносини, які чітко визначені в законі, вони не можуть тлумачитись розширено, та поширювати свою дію на схожі відносини.
Норма пункту 22 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» чітко встановлює, що від сплати судового збору звільняються позивачі у справах за позовами до держави-агресора Російської Федерації. Отже, відповідачем за такими позовами закон чітко визначає державу-агресора Російську Федерацію. Ця норма не може тлумачитись розширено та поширювати свою дію на інших відповідачів.
Позивач у якості відповідача 2 визначає юридичну особу - Державну корпорацію розвитку «ВЕБ.РФ», м.Москва, а не саму державу - агресора, будь-яких виключень щодо інших суб'єктів, пов'язаних з державою-агресором, як і таких що замінюють або доповнюють останню вказана стаття не містить, що свідчить про відсутність підстав для звільнення позивача від сплати судового збору щодо позовних вимог до відповідача 2, оскільки приписи пункту 22 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір» таких умов не передбачають.
Вказане узгоджується з висновком Верховного суду, зазначеним в постанові Верховного суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 13.11.2025 по справі №911/1595/25.
Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з приписами ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір» за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру сплачується 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору (ч.3 ст.4 Закону України «Про судовий збір»).
За приписами ст.6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» установлено у 2025 році прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня складає 3028,00 гривні.
Враховуючи, що позивачем подано цей позов до суду через підсистему «Електронний суд», позивач повинен сплатити судовий збір за подачу позову до відповідача 2, Державної корпорації розвитку «ВЕБ.РФ», м.Москва, у сумі 601727,22 грн (752159,03 грн х коефіцієнт 0,8).
Разом з тим, за змістом п.п.5, 8 ч.3 ст.162 Господарського процесуального кодексу України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову; перелік документів та інших доказів, що додаються до заяви; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності); зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ч.2 ст.80, ч.2 ст.164 вказаного нормативно-правового акту позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування; достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи (ч.1 ст.76, ст.78 Господарського процесуального кодексу України).
Згідно з ч.ч.1, 2 ст.91 Господарського процесуального кодексу України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
У поданій позовній заяві позивач в обґрунтування своїх вимог посилається на звіт про оцінку збитків, станом на дату оцінки 01.08.2025, складений суб'єктом оціночної діяльності, ТОВ «УВЕКОН ПАРТНЕРС». У переліку додатків доданих до позовної заяви позивачем визначено «ЗВІТ_ЗБИТКИ_ЦНАП_Маріуполь_Миру_107» без зазначення інформації про те, що надано оригінал чи копію означеного документу.
Суд зауважує, що звіт про оцінку збитків, станом на дату оцінки 01.08.2025 не містить фізичних підписів або протоколів створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису, якщо вказаний звіт надходив засобами електронного зв'язку.
Окрім того, в порушення п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України, подана позовна заява не містить посилань позивача на наявність у нього чи інших осіб оригіналів доказів, копії яких додано до заяви.
Відповідно до ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що Маріупольською міською радою Донецької області, м.Маріуполь не виконано вимоги статтей 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до вимог ч.1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись статтями 76, 78, 80, 91, 162, 164, 172, 174, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позовну заяву Маріупольської міської ради Донецької області, м.Маріуполь до Російської Федерації в особі Міністерства юстиції Російської Федерації, м.Москва та Державної корпорації розвитку «ВЕБ.РФ», м.Москва про солідарне стягнення збитків у розмірі 50143935,37 грн - залишити без руху.
2. Надати Маріупольській міській раді Донецької області, м.Маріуполь строк для усунення недоліків її позовної заяви протягом десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення її без руху шляхом надання суду: доказів направлення до будь-якого посольства Російської Федерації копії позовної заяви та доданих до неї документів з перекладом на російську мову для відповідачів; доказів сплати судового збору в розмірі 601727,22 грн; належним чином підписаний звіт про оцінку збитків або протоколи створення та перевірки кваліфікованого електронного підпису, якщо вказаний звіт надходив засобами електронного зв'язку; пояснень на виконання вимог п. 8 ч. 3 ст. 162 Господарського процесуального кодексу України.
3. Роз'яснити Маріупольській міській раді Донецької області, м.Маріуполь, що в разі не усунення всіх недоліків у встановлений судом строк, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулась з позовною заявою відповідно до п.п. 4, 5 ст.174 Господарського процесуального кодексу України.
4. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя Г.Є. Курило