61022, м. Харків, пр. Науки, 5
15.12.2025 № 905/1258/25
Господарський суд Донецької області у складі судді Аксьонової К.І., розглянувши матеріали
заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 )
про неплатоспроможність боржника - фізичної особи,
ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Донецької області з заявою про відкриття провадження у справі про неплатоспроможність боржника - фізичної особи.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Господарського суду Донецької області від 08.12.2025 матеріалам присвоєно єдиний унікальний номер № 905/1258/25 та передано на розгляд судді Аксьонової К.І.
Дослідивши матеріали заяви, суд дійшов висновку про наявність підстав для їх направлення до Господарського суду міста Києва з огляду на таке.
Відповідно до ст.125 Конституції України, ст.17 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Як встановлено ст.1 Господарського процесуального кодексу України цей Кодекс визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.
Згідно з ч.1 ст.2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Пунктом 8 ч.1 ст.20 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарські суди розглядають справи про банкрутство (неплатоспроможність) та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника.
Частиною 13 ст. 30 Господарського процесуального кодексу України визначено, що справи, передбачені п.8 ч.1 ст.20 цього Кодексу, розглядаються господарським судом за місцезнаходженням боржника. Вказаний припис кореспондується з положеннями ст.8 Кодексу України з процедур банкрутства, відповідно до якої справи про банкрутство (неплатоспроможність) розглядаються господарськими судами за місцезнаходженням боржника - юридичної особи, місцем проживання фізичної особи або фізичної особи - підприємця.
Як вбачається з поданих до заяви витягу з реєстру територіальної громади №2025/013230813 від 10.09.2025 та довідки про внесення відомостей до єдиного демографічного реєстру №1838702-2025 від 06.10.2025 ОСОБА_1 з 20.02.2015 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 . Поряд з тим заявник з 2022 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа та його фактичним місцем проживання є: АДРЕСА_2 (довідка №3005-5001727262/33140 від 09.06.2022).
Слід вказати, що відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України №309 від 22.12.2022 (чинний до 20.03.2025), Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Наказом Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 (набрав чинності 20.03.2025), місто Маріуполь Донецької області є тимчасово окупованим з 05.03.2022.
Положеннями Господарського процесуального кодексу України та Кодекса України з процедур банкрутства не надано визначення поняттю «місце проживання фізичної особи». Поряд з тим відповідно до ч. 1 ст. 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Також поняття «місце проживання» визначено в ст.2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні», згідно з якою місцем проживання є житло з присвоєною у встановленому законом порядку адресою, в якому особа проживає, а також апартаменти (крім апартаментів у готелях), кімнати та інші придатні для проживання об'єкти нерухомого майна, заклад для бездомних осіб, інший надавач соціальних послуг з проживанням, стаціонарна соціально-медична установа та інші заклади соціальної підтримки (догляду), в яких особа отримує соціальні послуги.
Відповідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Згідно з ч.1 ст.5 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.
У роз'ясненнях від 02.09.2022 року Верховний Суд зазначив, що якщо особа-переселенець зареєструвалася на новому місці як внутрішньо переміщена особа, то, маючи відповідну довідку про взяття на облік, переселенець може звертатись з позовом до суду у місці свого тимчасового перебування.
З огляду на викладене, оскільки фактичним місцем проживання заявника як внутрішньо переміщеної особи, зареєстрованим в установленому законом порядку, є місто Київ, суд дійшов висновку про направлення матеріалів заяви ОСОБА_1 про неплатоспроможність боржника - фізичної особи за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, суд передає справу на розгляд іншому суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 31 Господарського процесуального кодексу України передача справи на розгляд іншого суду за встановленою цим Кодексом підсудністю з підстави, передбаченої п.1 ч.1 цієї статті, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п'яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги не пізніше п'яти днів після залишення її без задоволення.
Керуючись ст. ст. 2, 8, 115 Кодексу України з процедур банкрутства, ст. ст. 20, 31, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
Передати матеріали заяви ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) про неплатоспроможність боржника - фізичної особи за підсудністю до Господарського суду міста Києва.
Повний текст ухвали суд склав та підписав 15.12.2025.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені Главою 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Суддя К.І. Аксьонова