61022, м. Харків, пр. Науки, 5
іменем України
15.12.2025р. Справа №905/1573/24
Розглянувши матеріали справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро
до відповідача Комунального закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені В.В. Балабана села Малоянисоль Кальчицької сільської ради Донецької області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі», м.Дніпро
про стягнення заборгованості в сумі 89377,57 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 70163,02 грн., 3% річних в сумі 3427,49 грн. та інфляційне збільшення в сумі 15787,06 грн.
Суддя Левшина Г.В.
без виклику сторін
1. Стислий зміст позовних вимог:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро, позивач, звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Комунального закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені В.В. Балабана села Малоянисоль Кальчицької сільської ради Донецької області про стягнення заборгованості в сумі 89377,57 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 70163,02 грн., 3% річних в сумі 3427,49 грн. та інфляційне збільшення в сумі 15787,06 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем зобов'язань за Договором про постачання (закупівлю) електричної енергії №101 від 10.02.2022р. в частині повної та своєчасної оплати поставленої електричної енергії за розрахунковий період лютий 2022р., квітень 2022р.
2. Пояснення третьої особи:
24.01.2025р. через підсистему "Електронний суд" від Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» надійшли письмові пояснення, за змістом яких третя особа підтвердила заявлені в позові обсяги спожитої відповідачем електроенергії у лютому 2022р., квітні 2022р.
3. Щодо порядку господарського судочинства під час розгляду справи судом:
Ухвалою суду від 16.12.2024р. прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №905/1573/24; справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи; залучено в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Акціонерне товариство «ДТЕК Донецькі електромережі»; встановлено третій особі Акціонерному товариству «ДТЕК Донецькі електромережі» протягом десяти днів з дня отримання позовної заяви надати суду належні та допустимі докази на підтвердження об'ємів постачання позивачем відповідачу та споживання Комунальним закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені В.В. Балабана села Малоянисоль Кальчицької сільської ради Донецької області електричної енергії за період лютий 2022р., квітень 2022р. в умовах активних бойових дій та окупації Маріупольського району Донецької області; встановлено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали та для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив; попереджено відповідача, що у разі ненадання відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи; встановлено строк для подання позивачем відповіді на відзив - протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позов.
Крім того, ухвалою суду від 16.12.2024р. зупинено провадження у справі №905/1573/24 до закінчення перегляду Об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду справи №908/1162/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатом такого розгляду.
Ухвалою суду від 03.11.2025р. поновлено провадження у справі №905/1573/24; запропоновано сторонам та третій особі протягом десяти днів з дня отримання ухвали суду надати письмові пояснення з урахуванням висновків, наведених у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025р. у справі №908/1162/23 (у разі подання пояснень/заяв/клопотань - долучити докази їх направлення іншій стороні).
Станом на дату винесення цього рішення відповідач правом на подання відзиву не скористався, будь-яких заяв та/або клопотань до суду не надав.
Одночасно, за висновками суду, відповідача було належним чином повідомлено про розгляд справи, враховуючи наступні обставини.
Відповідно до ч.5 ст.176 Господарського процесуального кодексу України ухвала про відкриття провадження у справі надсилається учасникам справи, а також іншим особам, якщо від них витребовуються докази, в порядку, встановленому статтею 242 цього Кодексу, та з додержанням вимог частини четвертої статті 120 цього Кодексу.
Частиною 11 ст.242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи має електронний кабінет, суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи чи її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами. У разі відсутності в учасника справи електронного кабінету суд надсилає всі судові рішення такому учаснику в паперовій формі рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
За допомогою підсистеми Автоматизованої системи "Діловодства спеціалізованого суду", судом встановлено, що у Комунального закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені В.В. Балабана села Малоянисоль Кальчицької сільської ради Донецької області не зареєстрований електронний кабінет в підсистемі ЄСІТС.
Адреса реєстрації відповідача на даний час: 87010, Донецька обл., Нікольський р-н, село Малоянисоль, вул. Миру, буд. 92.
Відповідно до постанови ВР України «Про утворення та ліквідацію районів» №807-IX від 17.07.2020р. у Донецькій області утворено зокрема Маріупольський район (з адміністративним центром у місті Маріуполь) у складі територій Кальчицької сільської, Мангушської селищної, Маріупольської міської, Нікольської селищної, Сартанської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України та ліквідовано у т.ч. Нікольський район.
Згідно Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, що затверджений наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025р. №376, територія Маріупольського району (за винятком с. Заїченко, м. Маріуполь, с. Пікузи) є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України з 05.03.2022р.
Згідно даних офіційного сайту ДП «Укрпошта» поштові відділення, які знаходяться на території Маріупольського району тимчасово не обслуговуються, як наслідок, направлення поштової кореспонденції є неможливим.
За змістом ч.1 ст.12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання. Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії. З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Відтак, з метою повідомлення відповідача про розгляд справи судом, на офіційному веб-порталі «Судова влада України» у розділі «Повідомлення для учасників судового процесу» були опубліковані оголошення зі змістом процесуальних документів суду по справі №905/1573/24.
У цьому випадку судом також враховано, що згідно з ч.ч.1, 2 ст.3 Закону України «Про доступ до судових рішень» для доступу до судових рішень судів загальної юрисдикції Державна судова адміністрація України забезпечує ведення Єдиного державного реєстру судових рішень. Єдиний державний реєстр судових рішень - автоматизована система збирання, зберігання, захисту, обліку, пошуку та надання електронних копій судових рішень.
Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України (ч.1 ст.4 Закону України «Про доступ до судових рішень»).
Враховуючи наведене, господарський суд зазначає, що відповідач мав право та дійсну можливість ознайомитись, з ухвалою суду в Єдиному державному реєстрі судових рішень (www.reyestr.court.gov.ua).
За приписами статті 129 Конституції України, статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч.4 ст.13 Господарського процесуального кодексу України).
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи (ч.9 ст.165, ч.2 ст.178 Господарського процесуального кодексу України).
З огляду на необхідність розгляду господарської справи впродовж розумних строків в контексті встановлених п.1 статті 6 ратифікованої Україною Конвенції про захист прав та основоположних свобод людини 1950 року гарантій, враховуючи вжиття судом всіх можливих заходів для належного повідомлення сторін про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без виклику їх уповноважених представників в умовах воєнного стану та достатність часу, наданого учасникам справи для висловлення своєї правової позиції по суті спору та подання доказів на підтвердження власних аргументів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені у статті 129 Конституції України та статтях 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що є підстави для розгляду справи по суті за наявними матеріалами згідно ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України.
4. Встановлені судом обставини справи:
Закон України "Про ринок електричної енергії" визначає правові, економічні та організаційні засади функціонування ринку електричної енергії, регулює відносини, пов'язані з виробництвом, передачею, розподілом, купівлею-продажем, постачанням електричної енергії для забезпечення надійного та безпечного постачання електричної енергії споживачам з урахуванням інтересів споживачів, розвитку ринкових відносин, мінімізації витрат на постачання електричної енергії та мінімізації негативного впливу на навколишнє природне середовище.
Згідно із частиною 1 статті 56 Закону України "Про ринок електричної енергії" постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 14.06.2018р. №429 ТОВ "Донецькі енергетичні послуги" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу.
Відповідно до п.1.2.8 Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. №312 "Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії" (далі - ПРРЕЕ) постачальник універсальних послуг здійснює постачання електричної енергії на підставі договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг, який є публічним договором приєднання та зміст якого визначається постачальником універсальних послуг на основі Типового договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг (додаток 6 до цих Правил), та укладається в установленому цими Правилами порядку. Постачальник універсальної послуги не може відмовити побутовому споживачу, малому непобутовому споживачу або іншому споживачу, який відповідно до законодавства має право на отримання універсальних послуг, електроустановки якого розташовані на території діяльності постачальника універсальної послуги, в укладенні такого договору за умови наявності у споживача чинного договору про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії.
Згідно п.3.1.7 ПРРЕЕ договір між електропостачальником та споживачем укладається, як правило, шляхом приєднання споживача до розробленого електропостачальником договору на умовах комерційної пропозиції, опублікованої електропостачальником. У разі офіційного оприлюднення комерційної пропозиції електропостачальник не має права відмовити споживачу у приєднанні до договору на умовах цієї комерційної пропозиції, якщо технічні засоби вимірювання та обліку електричної енергії забезпечують виконання сторонами умов комерційної пропозиції. На вимогу споживача електропостачальник має надати письмовий примірник договору, підписаний з його боку. Якщо сторони досягли згоди щодо укладення договору на інших умовах, відмінних від тих, які містяться у комерційних пропозиціях, розміщених на офіційному сайті електропостачальника, договір укладається у паперовій формі. При цьому сторони можуть за взаємною згодою оформлювати додатки до договору, в яких узгоджуються організаційні особливості постачання електричної енергії. Такі додатки оформлюються у паперовій формі та підписуються обома сторонами.
Як вбачається з матеріалів справи, 10.02.2022р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (далі - позивач, постачальник) та Комунальним закладом загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені В.В. Балабана села Малоянисоль Кальчицької сільської ради Донецької області (далі - відповідач, споживач) укладено договір №101 про постачання (закупівлю) електричної енергії споживачу (далі - договір).
Згідно з умовами п.1.1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купованої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.
Найменування товару: Електрична енергія (код згідно Національного класифікатора ДК 021:2015:09310000-5). Постачання товару за цим договором передбачає поставку електричної енергії для забезпечення потреб електроустановок споживача за допомогою технічних засобів розподілу електричної енергії (п.1.2 договору).
Відповідно до п.1.3 договору очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період до 31.12.2022р. становить 40805 кВт*год та відповідає очікуваному обсягу закупівлі послуг з розподілу (передачі) електричної енергії у оператора системи. Обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежно від реального фінансування видатків.
У розділі 2 договору сторони визначили умови постачання, зокрема строк (термін) поставки товару: до 31.12.2022р. Місце поставки (передачі) товару: 87010, Донецька область, с. Малоянисоль, вул. Миру, буд. 92. Споживач має право змінювати постачальника відповідно до процедури, викладеної в ПРРЕЕ, та положень цього договору. Постачальник не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції постачальника, яка є додатком до цього договору.
За змістом п.4.1 договору, вартість електричної енергії за цим договором визначається з урахуванням суми очікуваної вартості обсягів постачання електричної енергії протягом періоду, вказаного у п.1.3 договору, та становить: 219666,67 грн., крім того ПДВ 43933,33 грн., всього з ПДВ - 263600,00 грн. Ціна за 1 кВт*год електричної енергії за цим договором становить 5,3833272 грн. без ПДВ, ПДВ 1,0766654 грн., разом з ПДВ 6,4599926 грн.
Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником у рахунках про оплату електричної енергії (актах прийняття-передавання товарної продукції чи актах прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг) за цим договором. Розрахунковим періодом за цим договором є 1 календарний місяць (пункти 4.2, 4.3 договору).
За умовами п.4.4 договору оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника. Споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему та в інший, не заборонений чинним законодавством, спосіб. Оплата вважається здійсненою після того, як на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника зазнається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.
Відповідно до п.4.5 договору оплата рахунка постачальника за цим договором має бути здійснена споживачем у строк, визначений в рахунку, який не може бути меншим 5 робочих днів з моменту отримання його споживачем, або в строк, визначений у комерційній пропозиції, прийнятій споживачем. Всі платіжні документи, що виставляються постачальником споживачу, мають містити чітку інформацію про суму платежу, порядок та строки оплати, що погоджені сторонами цього договору, а також можуть містити інформацію щодо адреси, телефонів, офіційних веб-сайтів для отримання інформації про подання звернень, скарг та претензій щодо якості постачання електричної енергії та надання повідомлень про загрозу електробезпеки.
Згідно п.5.2 договору споживач зобов'язався забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії відповідно до умов цього договору згідно з умовами цього договору.
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену цим договором та чинним законодавством (п.8.1 договору).
Цей договір набирає чинності з дати його підписання сторонами та діє до 31.12.2022р., а в частині проведення розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором (п.12.1 договору).
Договір підписаний повноважними представниками сторін без зауважень та скріплений печатками.
У якості додатку 2 до договору до суду надано комерційну пропозицію «Фіксована Бюджет 2022» постачальника електричної енергії ТОВ «Донецькі енергетичні послуги» (далі - комерційна пропозиція).
Відповідно до п.3.2 комерційної пропозиції споживач надає згоду та доручає постачальнику здійснення зарахування грошових коштів, що надійшли в рахунок оплати електричної енергії (аванси, переплати тощо), між відповідними рахунками (розрахунковий та поточний із спеціальним режимом використання) таким чином, щоб забезпечити її коректне відображення, в тому числі у випадку помилкового перерахування споживачем, зарахування переплат в рахунок погашення заборгованості чи споживання майбутніх періодів, у випадку коригування обсягів оператором системи, та в інших випадках, в тому числі при зміні чинного законодавства.
У відповідності до п. 4.2 комерційної пропозиції оплата за спожиту електричну енергію має бути здійснена споживачем у строк не більше 5 робочих днів після закінчення розрахункового періоду.
Згідно п.5.1 комерційної пропозиції споживач самостійно формує розрахункові документи (рахунок, акт приймання-передавання) в сервісі «Особовий кабінет» не пізніше 24 годин після закінчення розрахункового періоду. В інших випадках, виставлення рахунків за спожиту електроенергію здійснюється не пізніше 20-го числа місяця наступного за розрахунковим, за умови отримання даних про обсяги споживання від споживача/оператора системи/адміністратора комерційного обліку. Виставлення рахунку здійснюється шляхом його формування в програмному комплексі постачальника з можливістю перегляду в сервісі «Особистий кабінет». Розрахункові документи можуть бути роздруковані постачальником та отримані споживачем у відповідному енергоофісі постачальника. У разі не отримання споживачем рахунку, споживач здійснює оплату за спожиту електричну енергію, у встановлені цією комерційною пропозицією строки, за платіжним документом, самостійно оформленим споживачем.
За змістом п.5.2 комерційної пропозиції у випадку не отримання споживачем акта прийняття-передавання або не повернення постачальнику отриманого та підписаного з боку споживача акта приймання-передавання протягом десяти днів з дня його формування, він вважається підписаним та узгодженим сторонами, якщо в цей же строк споживачем не буде надано обґрунтованих заперечень.
Долучена до матеріалів справи копія комерційної пропозиції не містить підпису уповноважених представників сторін. Згідно доводів позивача оригінал підписаного примірнику комерційної пропозиції до договору №101 від 10.02.2022р. не зберігся.
Позивач зазначає, що на виконання умов договору у період лютий 2022р., квітень 2022р. ним здійснювалось постачання електричної енергії відповідачу на загальну суму 70163,02 грн., на підтвердження чого в додатках до позовної заяви додано:
- акт про прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий 2022 року на суму 63963,05 грн. у кількості 9904 кВт*год;
- акт про прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за квітень 2022 року на суму 6199,97 грн. у кількості 960 кВт*год.
Вказані акти підписані лише з боку позивача.
Також позивачем додано до матеріалів справи сформовані рахунки за спожиту електричну енергію: №101 від 02.03.2022р. за лютий 2022 року на суму 63963,05 грн. та №101 за квітень 2022 року на суму 6199,97 грн.
На підтвердження направлення цих документів споживачу, позивачем надано роздруківки з електронної пошти представника позивача, за змістом яких останні було направлено на електронну адресу відповідача 23421520@mail.gov.ua, вказану в Реєстрі суб'єктів освітньої діяльності.
Як зазначено позивачем, відповідач в порушення умов договору своїх зобов'язань по оплаті фактично отриманої та спожитої за заявлений період електричної енергії в повному обсязі не виконав, внаслідок чого станом на момент звернення до суду заборгованість відповідача перед позивачем за договором про постачання електричної енергії споживачу №101 від 10.02.2022р. склала 70163,02 грн.
Несплата відповідачем боргу стала підставою для нарахування 3% річних та інфляційних втрат, а також звернення позивача до суду з даним позовом.
5. Оцінка суду і визначені відповідно до встановлених обставин правовідносини:
Відповідно до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частинами 1, 3, 5 ст.626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
У відповідності до положень ст.ст.6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст.628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено, позивачем було долучено до матеріалів справи копію договору про постачання (закупівлю) електричної енергії №101 від 10.02.2022р., яка містить підпис представника відповідача у відповідній графі, який засвідчений фірмовою печаткою комунального закладу.
Відповідачем факт підписання та укладання договору №101 від 10.02.2022р., в тому числі на умовах комерційної пропозиції «Фіксована Бюджет 2022», не спростовано, доказів оспорювання, визнання недійсними даних угод до матеріалів справи не надано.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що в даному випадку відносини між сторонами носять договірний характер, укладений між ними договір за своє правовою природою є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.
У відповідності до ч.1 ст.174 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін (ч. 2 ст. 714 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Електропостачальник зобов'язаний сплачувати своєчасно та в повному обсязі за електричну енергію, куплену на ринку електричної енергії, та послуги, що надаються на ринку електричної енергії (п.7 ч.2ст.57 Закон України «Про ринок електричної енергії»).
На виконання умов договору позивачем складено та направлено на електронну адресу відповідача акти прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) до договору №101 за лютий, квітень 2022 року на загальну суму 70163,02 грн. з ПДВ.
Споживачем не оспорюється факт надсилання позивачем на електронну пошту відповідних актів приймання-передачі та рахунків на оплату спожитої у спірний період електричної енергії, а також отримання їх відповідачем.
При цьому, позивач наполягав на тому, що рахунки на оплату фактично спожитої електричної енергії та акти прийняття передавання товарної продукції (електроенергії) сформовано відповідно до даних комерційного обліку, які надавалися оператором системи розподілу ПрАТ «ДТЕК Донецькі електромережі» у відповідності до вимог п.п.4.3, 4.12, пп.31 п.5.1.2 ПРРЕЕ, главою 9.14 Розділу ІХ, главою 12.4 Розділу ХІІ Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. № 311 та ст.53 Закону України «Про ринок електричної енергії».
За змістом пункту 38 частини 1 статті 1 Закону України «Про ринок електричної енергії» комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.
У відповідності до пункту 8 частини 1 статті 46 Закону України «Про ринок електричної енергії» оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.
Пунктом 4.3 ПРРЕЕ (тут і надалі - в редакції, що діяла у спірний період), встановлено, що дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.
Відповідно до п.4.12 ПРРЕЕ розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.
До запуску електронної платформи Датахаб адміністратора комерційного обліку функції адміністратора комерційного обліку на роздрібному ринку електричної енергії, у тому числі адміністрування процедури зміни постачальника електричної енергії у межах території ліцензованої діяльності, виконує відповідний оператор системи розподілу (п. 10 Постанови Про затвердження Правил роздрібного ринку електричної енергії).
Пунктом 8.6.1 Кодексу комерційного обліку електричної енергії, затвердженого Постановою НКРЕКП від 14.03.2018р. за №311, визначено, що зчитування показників з лічильників, встановлених у споживачів, може здійснюватися споживачем, а також оператором системи або ППКО (у ролі ОЗД) відповідно до цього Кодексу та умов договору.
Таким чином, оператор системи розподілу надає електропостачальнику дані щодо обсягів споживання електричної енергії споживачами, а електропостачальник, у свою чергу, на підставі отриманих від ОСР даних щодо обсягів споживання електричної енергії здійснює нарахування грошових коштів до сплати за спожиту електричну енергію.
На запит позивача, оператор системи розподілу, АТ «ДТЕК Донецькі електромережі», надав інформацію про обсяг спожитої відповідачем у спірний період електричної енергії (10864 кВт*год), який і було відображено Товариством з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» в актах прийняття-передавання товарної продукції (електроенергії) за лютий, квітень 2022 року.
Поряд із цим, суд акцентує увагу на тому, що пунктом 2.2 договору сторони погодили місце поставки (передачі) електричної енергії, а саме: 87010, Донецька область, с. Малоянисоль, вул. Миру, буд. 92.
Згідно з положеннями ч. 1, 2 ст. 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» положення цієї статті застосовуються до тимчасово окупованої території, передбаченої пунктами 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, надр під територіями, зазначеними у пунктах 1 і 2 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряного простору над цими територіями.
В умовах воєнного стану рішенням Кабінету Міністрів України положення цієї статті можуть бути поширені на тимчасово окуповані території, передбачені пунктом 3 частини першої статті 3 цього Закону, надра під територіями, зазначеними у пункті 3 частини першої статті 3 цього Закону, і повітряний простір над цими територіями.
На період тимчасової окупації переміщення товарів (робіт, послуг) з тимчасово окупованої території на іншу територію України та/або з іншої території України на тимчасово окуповану територію усіма видами транспорту, в тому числі автомобільним, залізничним, повітряним та трубопровідним транспортом, а також лініями електропередач та гідротехнічними спорудами, заборонено, за винятком випадків, передбачених частинами третьою та четвертою цієї статті.
Переміщення товарів, маркування (етикетування) яких свідчить про вироблення таких товарів на тимчасово окупованій території, забороняється, крім речей, які віднесені до особистих речей, що переміщуються у ручній поклажі та/або супроводжуваному багажі відповідно до частин третьої та четвертої цієї статті.
Відповідно до листа Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 21.04.2023р. №4316/20.5/7-23 у зв'язку з перебуванням певних територій у тимчасовій окупації (ОСР не контролює власні електромережі на час окупації), ОСР (в даному випадку АТ «ДТЕК Донецькі Електромережі») не має можливості відстежувати обсяги надходження електроенергії до мереж розподілу, а також, оскільки неможливо визначити від чиїх мереж здійснюється розподіл та куди надходить вироблена електроенергія під час окупації території, покази по об'єктах споживачів, розташованих на окупованих територіях, як щодо споживання, так і щодо генерації, мають прийматися рівними нулю.
Так, 25.04.2022р. Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України прийнято Наказ №75 «Про затвердження Переліку територіальних громад, які розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні)».
Вказаний Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022р. №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».
Згідно із затвердженим цим Наказом Переліком, територія Маріупольського району (за винятком с. Заїченко, с. Пікузи) є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України з 05.03.2022р.
В подальшому, Наказ від 22.12.2022р. №309 також втратив чинність на підставі Наказу Міністерства розвитку громад та територій України №376 від 28.02.2025 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», згідно положень якого територія Маріупольського району (за винятком с. Заїченко, м. Маріуполь, с. Пікузи) є тимчасово окупованою Російською Федерацією територією України з 05.03.2022р.
Крім того, Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду переглянув у касаційному порядку постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023р. у справі №908/1162/23 про стягнення боргу за спожитий у листопаді-грудні 2022 року обсяг електроенергії на об'єкті, який знаходиться у місті Мелітополі.
Предметом розгляду об'єднаної палати було питання застосування ч.2 ст. 13 та ч.2 ст. 131 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» до правовідносин, які виникли у період з лютого 2022 року по грудень 2022 року, тобто, до прийняття Кабінетом Міністрів України постанови від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» та затвердження Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України наказу №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією».
Так, у справі № 908/1162/23 Верховний Суд, залишаючи постанову суду апеляційної інстанції про відмову в позові без змін, зокрема виснував, що Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» щодо деяких питань визначення правового статусу тимчасово окупованих територій України в умовах воєнного стану від 16.11.2022р. №2764-ІХ ч.3 ст. 1 Закону №1207-VII було викладено в редакції, за якою дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, передбачених п.3 ч.1 ст. 3 цього Закону, визначаються Кабінетом Міністрів України.
Діюча редакція цієї норми (у відповідності до змін, внесених Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо звільнення від сплати екологічного податку, плати за землю та податку на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки, за знищене чи пошкоджене нерухоме майно» № 3050-IX від 11.04.2023) вказує, що дата початку і дата завершення тимчасової окупації територій, які передбачені у п.3 ч.1 ст. 3 цього Закону, визначаються у встановленому Кабінетом Міністрів України порядку.
Як зазначила об'єднана палата КГС ВС, з 07.05.2022р. ані п.7 ч.1 ст. 1-1, ані п. 1 ч. 3 ст. 3 Закону № 1207-VII не містили (і зараз також не містять) жодних посилань на те, що статус тимчасово окупованих вказані у них території набувають залежно від наявності чи відсутності (а так само і дати ухвалення) будь-якого рішення того чи іншого повноважного органу державної влади України - РНБО, Кабінету Міністрів України чи іншого органу в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Кабінет Міністрів України 06.12.2022р. затвердив постанову «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією», відповідно до якої перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій за формою згідно з додатком за погодженням з Міністерством оборони України з урахуванням пропозицій відповідних обласних, Київської міської військових адміністрацій.
Відповідно до наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022р. №309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23.12.2022р. за №1668/39004, датою окупації Мелітопольської міської територіальної громади визначено 25.02.2022р.
Однак, у відповідності до регулювання, запровадженого Законом України від 21.04.2022 № 2217-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання правового режиму на тимчасово окупованій території України» правовий статус тимчасово окупованої території РФ в розумінні п.1 ч.1 ст. 3 Закону № 1207-VII не залежить від того, чи ухвалив (і якщо ухвалив - то коли саме) той чи інший повноважний орган державної влади України (РНБО, Кабінет Міністрів України чи інший орган в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України) рішення про визнання певної частини території України тимчасово окупованою. Таке рішення повноважного органу державної влади України (зокрема - і Кабінету Міністрів України) для територій, визначених у п.1 ч.1 ст. 3 Закону № 1207-VII, має не конститутивне, а лише інформативне значення, з публічною достовірністю підтверджуючи конкретну дату, з якої фактична окупація певної частини території України почалася чи припинилася.
З огляду на викладене у постанові по справі №908/1162/23, об'єднана палата дійшла висновку про відсутність підстав для відступу від висновку, викладеного Верховним Судом у постанові по справі №910/9680/23 про поширення положень ст. 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» на території, тимчасово окуповані в період воєнного стану, лише з огляду на загальновідомий факт окупації таких територій за відсутності відповідного рішення Кабінету Міністрів України.
Об'єднана палата, залишаючи без змін постанову суду апеляційної інстанції у справі №908/1162/23 про відмову в позові, зазначила про те, що підставою для відмови в позові у цій справі, враховуючи положення ст. 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», є заборона передачі електроенергії відповідачу, оскільки факт тимчасової окупації міста Мелітополь є загальновідомим фактом, що не потребує окремого доказування у даному судовому провадженні.
Згідно положень ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Врахувавши висновки Об'єднаної палати Верховного Суду у наведеній вище постанові і встановлені обставини у цій справі щодо поставки електроенергії за актом прийняття-передавання електричної енергії у квітні 2022 року на суму 6199,97 грн. у кількості 960 кВт*год, за яким електрична енергія поставлялась на об'єкт відповідача на територію населеного пункту, який перебуває в тимчасовій окупації, що заборонено законом і дані по такому об'єкту мають дорівнювати 0, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в означеній частині.
Поряд із цим, суд вважає, що матеріалами справи доведений факт виконання позивачем своїх зобов'язань за договором №101 від 10.02.2022р. в частині надання відповідачу послуг з постачання електричної енергії в лютому 2022 року, тобто до початку окупації населеного пункту, в якому розташований об'єкт електропостачання.
Враховуючи викладене, а також те, що в матеріалах справи відсутні, а відповідачем не надані докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем за поставлену електричну енергію в лютому 2022р., суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення заборгованості в сумі 63963,05 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Розглядаючи позов в частині стягнення з відповідача на підставі ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України інфляційних втрат у сумі 15787,06 грн. та 3% річних у сумі 3427,49 грн., суд виходить з такого.
Статтею 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд зауважує, що у відповідності до положень ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України, нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Нарахування процентів та інфляційних втрат має компенсаційний, а не штрафний характер та, відповідно, особа не може бути звільнена від сплати процентів річних та інфляційних втрат у разі прострочення виконання грошового зобов'язання, зокрема на підставі статті 617 Цивільного кодексу України.
Відповідно до наданого розрахунку позивачем заявлено до стягнення 3% річних та інфляційні втрати, нараховані на суми заборгованості за поставлену електричну енергію в лютому та квітні 2022р.
Втім, приймаючи до уваги висновок суду про відсутність законодавчо визначених підстав для нарахування відповідачу та стягнення з нього плати за електричну енергію, поставлену у квітні 2022 року, судом розглядаються вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат, нарахованих виключно на суму заборгованості за лютий 2022 року.
Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон" розрахунок інфляційних втрат за простроченими зобов'язаннями відповідача по оплаті вартості електроенергії спожитої у лютому 2022 року за період з березня 2022р. по червень 2023р., суд встановив, що дійсна сума розрахунку за визначений позивачем період становить 18322,05 грн.
Враховуючи, що позивачем заявлена до стягнення за вказаний період сума інфляційних втрат в розмірі 14778,67 грн., зважаючи на те, що суд не може виходити за межі заявлених позовних вимог, позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат в сумі 14778,67 грн. підлягають задоволенню.
Перевіривши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості штрафних санкцій "Ліга. Закон" розрахунок 3% річних за простроченими зобов'язаннями відповідача по оплаті вартості електроенергії спожитої у лютому 2022 року за період з 11.03.2022р. по 31.03.2022р., судом встановлено, що обґрунтований розмір цих вимог складає 3154,31 грн.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині.
Як визначає ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст.74 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За змістом статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Проаналізувавши встановлені у справі обставини, оцінивши досліджені докази в їх сукупності та взаємозв'язку за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог у загальному розмірі 81896,03 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 63963,05 грн., 3% річних в сумі 3154,31 грн. та інфляційне збільшення в сумі 14778,67 грн.
У відповідності до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у вигляді судового збору покладаються на сторін пропорційно задоволених вимог.
На підставі викладеного, ст.ст.13, 42, 74, 76, 129, 178, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд,
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги», м.Дніпро до Комунального закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені В.В. Балабана села Малоянисоль Кальчицької сільської ради Донецької області про стягнення заборгованості в сумі 89377,57 грн., з яких: основна заборгованість в сумі 70163,02 грн., 3% річних в сумі 3427,49 грн. та інфляційне збільшення в сумі 15787,06 грн., задовольнити частково.
Стягнути з Комунального закладу загальної середньої освіти І-ІІІ ступенів імені В.В. Балабана села Малоянисоль Кальчицької сільської ради Донецької області (87010, Донецька обл., Нікольський р-н, село Малоянисоль, вул. Миру, буд. 92, код ЄДРПОУ 23421520) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Донецькі енергетичні послуги» (49001, м.Дніпро, вул. Січових Стрільців, буд. 4-Д; код ЄДРПОУ 42086719) основну заборгованість в сумі 63963,05 грн., 3% річних в сумі 3154,31 грн., інфляційне збільшення в сумі 14778,67 грн., всього заборгованість в сумі 81896,03 грн., судовий збір в сумі 2219,63 грн.
Видати наказ після набрання рішенням суду законної сили.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення складено та підписано 15.12.2025р.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст.241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено до Східного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст.256 Господарського процесуального кодексу України та в порядку, передбаченому ст.257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Г.В. Левшина