вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
15.12.2025м. ДніпроСправа № 904/5757/25
за позовом Фізичної особи-підприємця Омельяненко Олени Анатоліївни, смт. Чутове, Полтавська область
до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради, м. Дніпро
про стягнення 189 368,31 грн.
Суддя Ліпинський О.В.
Представники: справу розглянуто без повідомлення (виклику) учасників справи
Фізична особа-підприємець Омельяненко Олена Анатоліївна (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради (далі - Відповідач) про стягнення 189 368,31 грн., з яких: 156 145, 73 грн. - інфляційні втрати, 33 222, 58 грн. - 3% річних.
Заявлені вимоги обґрунтовані несвоєчасним виконанням Відповідачем рішення господарського суду по справі №904/130/19.
Ухвалою суду від 15.10.2025 року відкрито провадження у справі №904/5757/25, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) учасників, відповідно до ч. 5 ст. 252 ГПК України.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, за змістом якого проти задоволення заявлених вимог заперечував, посилаючись на те, що рішення суду у справі № 904/130/19 від 08.04.2019 року, фактично було виконано 18.09.2025 року. До цього, зважаючи на наявність рішень Дніпровської міської ради про затвердження відповідних Бюджетних програм по виконанню судових рішень, Департаментом гуманітарної політики Дніпровської міської ради не мав можливості виконати судове рішення. За наведених обставин, Відповідач вважає, що в його діях відсутня вина у невиконанні рішення суду по справі 904/130/19, що виключає підстави для нарахування інфляційних втрат та відсотків річних.
Враховуючи приписи ч. 4 ст. 240 ГПК України, у зв'язку з розглядом справи без повідомлення (виклику) учасників справи, рішення ухвалено без його проголошення.
Розглянувши матеріали справи, дослідивши подані докази, господарський суд, -
11.09.2017 між Позивачем (постачальником) та Відповідачем (замовник) укладено договір про закупівлю товару за державні кошти № ТМЦ-002-0917-3В (далі - Договір).
Постачальник зобов'язався поставити замовнику товар, а замовник - прийняти і оплатити цей товар (п. 1.1. договору).
Найменування товару: ДК 021:2015 22110000-4 Друковані книги (Книги шрифтом Брайля з СD-RОМ дисками для СЗШ № 126) (п. 1.2. договору).
На виконання умов Договору Позивач передав, а Відповідач прийняв товар на суму 144 000,00 грн., згідно видаткової накладної від 11.12.2017.
У свою чергу, Відповідач не виконав свої зобов'язання зі сплати за поставлений Товар.
Позивач звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою про стягнення з Відповідача суми 144 000,00 грн. основного боргу
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2019 року у справі №904/130/19 позовні вимоги задоволено в повному обсязі, стягнуто з Відповідача 144 000,00 грн. основного боргу, а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 2160,00 грн., витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2200,00 грн.
Зазначене рішення суду набрало законної сили 03.05.2019 року.
Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішення суду по справі № 904/130/19, фактично виконано Відповідачем лише 19.09.2025 року, що підтверджується платіжною інструкцією № 1 від 18.09.2025 року, яка проведена Державною казначейською службою 19.09.2025 року.
Згідно положень ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошових зобов'язань на вимогу кредитора, зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи приписи ст. 625 ЦК України, Позивач просить стягнути з Відповідача три проценти річних та інфляційні втрати від суми простроченого грошового зобов'язання, підтвердженого судовим рішенням, зокрема, 3% річних в розмірі 33 222, 58 грн. за період з 11.01.2018 року по 19.09.2025 року, а також, інфляційні втрати в сумі 156 145, 73 грн. за вказаний період.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання, в тому числі й грошове, припиняється його виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).
Саме лише прийняття господарським судом рішення про задоволення вимог кредитора, якщо таке рішення не виконано в установленому законом порядку, не припиняє зобов'язальних відносин сторін і не звільняє боржника від відповідальності за невиконання грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум.
Отже, оскільки судове рішення у справі №904/130/19 про стягнення з боржника коштів не виконано Відповідачем, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних до дати повного виконання грошового зобов'язання.
Відповідно до усталеної практики Верховного Суду день фактичної сплати суми заборгованості не включається в період часу, за який здійснюється стягнення інфляційних нарахувань та пені.
Отже, розрахунок інфляційних втрат та відсотків річних, мав бути проведений по 18.09.2025 року включно (дата фактичної оплати - 19.09.2025 року) та відповідно, за підрахунками суду становити: інфляційні витрати - 157 046,16 грн. (перевищує заявлену до стягнення суму); три проценти річних - 33 210,74 грн.
З огляду на викладене, в межах заявленого позову, задоволенню підлягають вимоги в частині стягнення з Відповідача суми 189 356,47 грн., з яких: 156 145,73 грн. - інфляційні втрати, 33 210,74 грн. - 3% річних, в решті позовних вимог слід відмовити..
Доводи Відповідача з посиланням на неможливість своєчасного виконання рішення суду через відсутності відкритих бюджетних асигнувань для Департаменту гуманітарної політики ДМР, не заслуговують на увагу, адже в силу положень ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75-79, 129, 165, 202, 233, 236-241, 247, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Департаменту гуманітарної політики Дніпровської міської ради (49000, м. Дніпро, пр. Дмитра Яворницького, буд. 75, код ЄДРПОУ 40506248) на користь Фізичної особи-підприємця Омельяненко Олени Анатоліївни ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_1 ) 156 145,73 грн. інфляційних втрат, 33 210,74 грн. 3% річних, 2422,45 грн. витрат зі сплати судового збору.
В решті позову відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили у відповідності до ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя О.В. Ліпинський