про залишення апеляційної скарги без руху
15 грудня 2025 року м. Харків Справа № 922/3128/25
Східний апеляційний господарський суд у складі судді-доповідача Крестьянінова О.О., розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи - підприємця Єременко Зої Іванівни (вх.№2620Х) на рішення Господарського суду Харківської області від 17.11.2025 у справі №922/3128/25
за позовом Харківської міської ради, 61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7
до фізичної особи - підприємця Єременко Зої Іванівни, АДРЕСА_1
про стягнення 597188,12 грн
Харківська міська рада звернулась до Господарського суду Харківської області із позовом до фізичної особи - підприємця Єременко Зої Іванівни про стягнення безпідставно збережених коштів у розмірі орендної плати у сумі 597188,12 грн. за використання земельної ділянки по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 6310138200:02:007:0012 за період з 02.04.2017 року по 31.12.2019 року.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 17.11.2025 у справі №922/3128/25 позов задоволено, стягнуто з фізичної особи - підприємця Єременко Зої Іванівни ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7, ЄДРПОУ: 04059243, платіжні реквізити: отримувач - ГУК Харків обл/МТГ Харків, код отримувача (ЄДРПОУ) - 37874947, рахунок (IBAN) - UA698999980314090611000020649, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету - 24062200) безпідставно збережені кошти у розмірі орендної плати у сумі 597188,12 грн. за використання земельної ділянки по АДРЕСА_2 з кадастровим номером 6310138200:02:007:0012 за період з 02.04.2017 року по 31.12.2019 року, стягнуто з фізичної особи - підприємця Єременко Зої Іванівни ( АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_1 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Харківської міської ради (61003, м. Харків, м-н. Конституції, буд. 7, ЄДРПОУ: 04059243, платіжні реквізити: рахунок (IBAN) - UA518201720344240012000032986, Банк: ДКСУ м. Київ, МФО 820172) 8 957,82 грн. судового збору.
Єременко Зоя Іванівна не погодилась з рішенням суду від 17.11.2025 та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права просить скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 17.11.2025 в повному обсязі та відмовити у задоволенні позовних вимог; звільнити (зменшити) судовий збір за подання апеляційної скарги на рішення Господарського суду Харківської області від 17.11.2025; стягнути судові витрати на користь відповідача, в тому числі судовий збір та витрати на правничу допомогу, докази про що будуть надані протягом 5 днів, після винесення судового рішення в порядку ч.8 ст.129 ГПК України.
Як на підставу звільнення/зменшення суми судового збору, відповідач посилається на положення пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», та зазначає, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою звільнити її від сплати судового збору.
Дослідивши апеляційну скаргу, суд дійшов висновку про залишення її без руху виходячи з такого.
Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 258 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено Законом України «Про судовий збір».
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру складає 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (пп.1, п. 2 ч. 2 ст. ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Ставка судового збору з апеляційних скарг на рішення суду складає 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги (пп. 6 п.2 ч.2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Згідно із ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
Апеляційну скаргу подано в електронній формі через систему «Електронний суд».
Отже, за подання апеляційної скарги відповідачка має сплатити 10749,38 грн судового збору (597188,12грн*1,5%*150%*0,8).
Проте, всупереч встановленим вимогам закону, заявником апеляційної скарги не надано доказів сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Відповідачка просить звільнити (зменшити) судовий збір за подання апеляційної скарги, посилаючись на положення статті 8 Закону України «Про судовий збір», та зазначає, що з початку війни приміщення не використовує, оскільки вони пошкоджені через неодноразові прильоти. Без її згоди в них були розміщені інші особи, а за час їх перебування їй були виставлені рахунки за електроенергію. Зараз вона не здійснює комерційну діяльність, знаходиться за кордоном як біженець та отримує пенсію в сумі 4108,32 грн (в рік 49299,84 грн), тому її фінансовий стан не дозволяє сплатити суму судового збору в розмірі 13436,73 грн за подання апеляційної скарги по даній справі, і дана сума складає більше 5% розміру річного доходу відповідачки.
До апеляційної скарги заявниця надає довідку про річні доходи Єременко З.І. починаючи з 2011 по 2021 рік включно, згідно з якою розмір її річного доходу, зокрема, за 2021-й рік складає 72500,00 грн; а також сріншот екрану з додатку «Приват24», з якого вбачається, що 24.11.2024 відбулося зарахування пенсії на картковий рахунок у розмірі 4108,32 грн, а залишок на карті становить 6210,59 грн.
Розглянувши вказане клопотання, суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу за попередній календарний рік фізичної особи, яка подає позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу; або 2) особами, які подають позовну заяву, іншу заяву, скаргу, апеляційну чи касаційну скаргу, є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю; або 4) заявником (позивачем) у межах справи про банкрутство (неплатоспроможність) є юридична або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, яка перебуває у судових процедурах розпорядження майном, санації або реструктуризації боргів, за клопотанням арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, керуючого реструктуризацією) або боржника.
Наведеними правовими нормами Закону України «Про судовий збір» встановлено чіткий і вичерпний перелік умов, а також суб'єктних та предметних критеріїв, за наявності яких, з огляду на майновий стан сторони, суд може, зокрема, звільнити, відстрочити сплату судового збору або зменшити його розмір.
Так, з аналізу статті 8 Закону України «Про судовий збір» вбачається, що законодавець, застосувавши конструкцію «суд, враховуючи майновий стан сторони, може…», тим самим визначив, що питання звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення сплати судового збору осіб, є правом, а не обов'язком суду навіть за наявності однієї з умов для такого звільнення, зменшення розміру, відстрочення чи розстрочення.
Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 у справі №0940/2276/18.
Для того щоб суд вирішив питання про можливість відстрочити чи розстрочити судовий збір фізичній особі, з урахуванням приписів пункту 1 частини 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір», необхідно надати суду довідки, інформацію про доходи за попередній календарний рік (рік, що передує перед зверненням до суду), в даному випадку за 2024 рік.
Проте, заявником апеляційної скарги надано довідку форми 7-ОК з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування за періоди з 2011 по 2021 рік включно. Інформації про розмір доходів відповідачки за 2024 рік зазначена довідка не містить.
В апеляційній скарзі відповідачка зазначає, що її сукупний дохід становить 49299,84 грн в рік і складається виключно із пенсії, проте доказів на підтвердження цього суду не надано.
Суд зазначає, що наданий скріншот екрану з додатка «Приват24» про зарахування коштів (пенсії) на картковий рахунок не дає можливості встановити, що цей картковий рахунок належить саме Єременко Зої Іванівни, свідчить лише про його поточний стан і не може характеризувати об'єктивний фінансовий стан відповідної особи.
Разом із тим, відповідачка повідомляє, що станом на момент подання апеляційної скарги вона перебуває за кордоном, на підтвердження чого надає суду посвідчення про тимчасовий захист іноземної країни. Дані обставини дають підстави вважати, що з високою долею вірогідності перебуваючи в іншій країні під тимчасовим захистом відповідачка отримує відповідні соціальні виплати, а відтак пенсія може бути не єдиним її доходом.
Визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану. Доказами рівня майнового стану можуть бути документи, які підтверджують скрутний майновий стан особи, що, відповідно, унеможливлює сплату нею судових витрат. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини можуть бути підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати (аналогічні висновки зроблені Верховним Судом у постановах від 20.02.2020 у справі № 420/1582/19, від 17.09.2020 у справі №460/3138/19 тощо).
Як зазначено у постановах Верховного Суду від 21.10.2022 у справі № 905/1059/21, від 30.11.2022 у справі № 905/1060/21, від 02.02.2023 у справі № 320/2083/21, оцінюючи фінансовий стан особи, яка звертається до суду з вимогою про звільнення її від сплати судового збору, зменшення його розміру, надання відстрочки чи розстрочки в його сплаті, національні суди повинні встановлювати наявність у такої особи реального доходу (розмір заробітної плати, стипендії, пенсії, прибутку тощо), рухомого чи нерухомого майна, цінних паперів, можливості розпорядження ними без значного погіршення фінансового становища (рішення ЄСПЛ у справах: «Княт проти Польщі» («Kniat v. Poland») від 26 липня 2005 року; «Єдамскі та Єдамска проти Польщі» («Jedamski and Jedamska v. Poland») від 26 липня 2005 року).
Колегія суддів приходить до висновку, що надані відповідачкою докази беззаперечно не доводять її незадовільного майнового стану, зокрема, не можуть підтвердити належним чином наявність/відсутність у Єременко З.І. вкладів або ж коштів на банківських рахунках (діючи добросовісно, заявник апеляційної скарги мав можливість надати інформацію щодо наявності/відсутності коштів на рахунках, в тих банківських або депозитних установах, які обслуговують відповідача), нерухомого та рухомого майна, цінних паперів, відсутності інших доходів, зокрема грошової допомоги та компенсацій, тощо. При дослідженні матеріалів апеляційної скарги судом не встановлено обставин, які б достеменно свідчили про існуюче складне матеріальне становище скаржника, яке б перешкоджало сплатити судовий збір при зверненні до суду з апеляційною скаргою.
У рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі «Пелевін проти України» зазначено, що право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг; оскільки право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб та ресурсів суспільства та окремих осіб.
У даному випадку, необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб'єктів, яке визначено Господарським процесуальним кодексом України і не може бути визнане обмеженням права доступу до суду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Відповідно до ч. 1 ст. 74, ст. 86 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.
Судом не встановлено обставин, які б достеменно свідчили про скрутний матеріальний стан заявника апеляційної скарги, а надані докази не є безумовною підставою для надання пільги для сплати судового збору за подання апеляційної скарги з підстав, наведених судом вище. А тому, суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про звільнення (зменшення) судового збору за подання апеляційної скарги.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що заявником апеляційної скарги не було виконано вимоги п. 2 ч. 3 ст. 258 ГПК України.
Відповідно до ч. 2 ст. 260 Господарського процесуального кодексу України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.
Статтею 174 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Відповідно ч. 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 174, 234, 260 Господарського процесуального кодексу України,
1. Апеляційну скаргу Єременко Зої Іванівни залишити без руху.
2. Встановити Єременко Зої Іванівни десятиденний строк з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом надання доказів сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі (10749,38 грн).
3. Наслідки не усунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, передбачені статтями 174, 260 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя О.О. Крестьянінов