вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"26" листопада 2025 р. Справа№ 910/4127/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Андрієнка В.В.
суддів: Буравльова С.І.
Шапрана В.В.
секретар судового засідання - Король Д.А.
учасники справи:
від позивача: Абідов Р.Т.;
від відповідача: Барановський Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Консорціуму «Будівельно-дорожній консорціум»
на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 (Повне судове рішення складено 22.09.2025)
у справі № 910/4127/25 (суддя Ягічева Н.І.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумимостобуд"
до Консорціуму "Будівельно-дорожній консорціум"
про стягнення 7 665 112,35 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Сумимостобуд" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Консорціуму "Будівельно-дорожній консорціум" про стягнення 7 665 112,35 грн заборгованості по оплаті виконаних послуг за договором на закупівлю робіт № 255КС-2024-СУБ від 24.12.2024.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 по справі № 910/4127/25 позов задоволено повністю.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Консорціум "Будівельно-дорожній консорціум" звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 по справі № 910/4127/25 та ухвалити нове, яким у задоволенні позову відмовити повністю.
Апеляційна скарга обґрунтована неправильним застосуванням судом норм матеріального права. Зокрема апелянт стверджує про те, що Акт № 12-1-255КС-2024-СУБ та Акт № 12-2-255КС-2024-СУБ за грудень 2024, є повноцінними лише за наявності виконавчої документації. Відповідач стверджує, що він підписав Акти приймання виконаних будівельних робіт, але не отримав від ТОВ «Сумимостобуд» додатків до Актів приймання виконаних будівельних робіт в вигляді виконавчої документація, завірені Товариством копії документів (сертифікати тощо), які підтверджують якість використаних матеріалів, виробів і конструкцій для виконання Робіт. Оскільки ТОВ «Сумимостобуд» не передавав на підпис Консорціуму Акти прийняття прихованих робіт та тільки після проведення будівельного аудиту Консорціумом було встановлено, що приховані роботи відповідно до Актів взагалі не виконувались. Таким чином, за твердженням апелянта, даними діями ТОВ «Сумимостобуд» ввело в оману директора Консорціума, якій не перевіривши виконання Товариством прихованих робіт, не перевірив виконавчу документацію підписав Акт № 12-1-255КС-2024-СУБ та Акт № 12-2-255КС-2024-СУБ за грудень 2024 р. Відповідно до цього, що Акти прийняття прихованих робіт Консорціумом не були підписані, не будо надано виконавчу документацію, що згідно п. 16.4. Договору «У разі настання випадків, які передбачені підпунктом 16.2 цього Договору, та/або у разі невиконання чи неналежного виконання зобов'язань Виконавцем встановлених даним Договором, Генпідрядник має право застосувати до Субпідрядника такі оперативно-господарські санкції: 16.4.1. Відмову від прийняття робіт та/або оплати їх вартості, які виконані Субпідрядником з порушенням умов даного Договору». Апелянт стверджує, що до ТОВ «Сумимостобуд» було застосовано оперативно-господарські санкції, а саме відмова від прийняття робіт та оплати їх вартості.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Консорціуму "Будівельно-дорожній консорціум" на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 у справі № 910/4127/25, розгляд апеляційної скарги призначено на 26.11.2025.
25.11.2025 через систему «Електронний суд» від Консорціуму "Будівельно-дорожній консорціум" до суду надійшло клопотання про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору. У даному клопотанні заявник просить суд апеляційної інстанції залучити третю особу яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Сумській області та інженера технічного нагляду Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Сумській області.
Розглянувши вказане клопотання та заяву, колегія суддів відзначає наступне.
Відповідно до ст. 50 ГПК треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до закінчення підготовчого провадження у справі або до початку першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження, у разі коли рішення у справі може вплинути на їхні права або обов'язки щодо однієї із сторін. Їх може бути залучено до участі у справі також за заявою учасників справи. У заявах про залучення третіх осіб і у заявах третіх осіб про вступ у справу на стороні позивача або відповідача зазначається, на яких підставах третіх осіб належить залучити до участі у справі. Про залучення третіх осіб до участі у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначає, на які права чи обов'язки такої особи та яким чином може вплинути рішення суду у справі.
Отже, норми процесуального права передбачають можливість участі в судовому процесі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на предмет спору. Підставою для залучення судом до участі у справі осіб, які не є стороною у справі, в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, є обставини можливості впливу судового рішення зі спору на права та обов'язки цих осіб щодо однієї із сторін. При цьому учасники справи, звертаючись до суду із відповідним клопотанням про залучення особи, яка не є учасником справи, до участі у справі в якості третьої особи, мають обґрунтувати та довести можливість впливу судового рішення, ухваленого за результатом розгляду справи по суті спору, на права або обов'язки цієї особи щодо однієї із сторін.
Вирішуючи питання наявності юридичного інтересу у третьої особи, суд має з'ясувати, чи буде у зв'язку з прийняттям судового рішення у цій справі наділено таку особу новими правами чи покладено на неї нові обов'язки, або змінено її наявні права та/або обов'язки, або позбавлено певних прав та/або обов'язків у майбутньому.
Як вбачається з вищезазначеного клопотання, заявник зазначає, що в справі є докази, які є взаємно суперечливими та мають значення для справи, а саме для встановлення факту виконання робіт, дані докази знаходяться у Службі відновлення та розвитку інфраструктури у Сумській області. На думку заявника, наявні всі підставі для залучення до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - Службу відновлення та розвитку інфраструктури у Сумській області. Враховуючи, що Замовник наймав незалежний технічний нагляд, який прийняв роботи без зауважень та підписав Акти прийняття прихованих робіт. Вважаємо, що в даному випадку, залучити до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - інженера технічного нагляду Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Сумській області.
Колегія суддів відзначає, що принцип змагальності є одним з основних принципів господарського судочинства і полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення вимог. Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи, передбачає покладання тягаря доказування на сторони.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
Судова колегія відзначає, що предметом позову у цій справі є стягнення з Консорціуму "Будівельно-дорожній консорціум" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Сумимостобуд" заборгованості по оплаті виконаних робіт за договором на закупівлю робіт № 255КС-2024-СУБ від 24.12.2024.
Водночас, Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Сумській області та інженер технічного нагляду Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Сумській області не є сторонами за договором, правовідносини сторін за яким підлягають дослідженню у даній справі.
Дослідивши наведені відповідачем у вищевказаному клопотанні обставини в обґрунтування можливості впливу судового рішення, ухваленого за результатом розгляду цієї справи по суті спору, на права або обов'язки Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Сумській області та інженера технічного нагляду Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Сумській області, колегія суддів дійшла висновку про те, що вирішення спору у цій справі на користь будь-якої зі сторін не може вплинути будь-яким чином на права та обов'язки Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Сумській області та інженера технічного нагляду Служби відновлення та розвитку інфраструктури у Сумській області, з огляду на що правові підстави для залучення вказаних осіб до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, відсутні.
З огляду на вищевикладене, судова колегія дійшла до висновку про відмову у задоволенні клопотання Консорціуму "Будівельно-дорожній консорціум" про залучення третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору.
Також 25.11.2025 через систему «Електронний суд» від Консорціуму "Будівельно-дорожній консорціум" до суду надійшло клопотання про призначення експертизи.
У вказаному клопотанні апелянт просить суд апеляційної інстанції призначити судову експертизу у справі № 910/4127/25, на розгляд експертам поставити наступні запитання:
- Чи відповідають фактична вартість та обсяг виконаних будівельних робіт, зазначених в Актах приймання-передачі виконаних робіт № 1 та № 2 по Договору про закупівлю робіт № 255КС-2024 від 24.12.2024 р. та Договірній ціні?
- Чи відповідає якість фактично виконаних будівельних робіт вимогам державних будівельних норм та законодавчим актам в галузі будівництва? - Чи має закону силу Дозвіл Держгірпромнагляду на роботи підвищеної небезпеки №865.17.30 від 20.08.2017р. з продовженням терміну у серпні 2019 року на період до 20.08.2024 р.
Проведення експертизи просить доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
Розглянувши вказане клопотання колегія суддів відзначає наступне.
Статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" визначено, що судовою експертизою є дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.
Частиною 1 ст.99 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Проте, виходячи з предмету та підстав позовних вимог, з огляду на обставини, що входять до предмету доказування у справі, суд дійшов висновку про недоцільність призначення у справі запропонованої відповідачем судової експертизи, а отже, і про відмову в задоволенні такого клопотання відповідача.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом встановлено, що 24.12.2024 року між товариством з обмеженою відповідальністю "Сумимостобуд" (Субпідрядник) та Консорціумом "Будівельно-дорожній консорціум" (Генеральний підрядник) було укладено Договір на закупівлю робіт № 255КС-2024-СУБ (Договір), за яким Позивач прийняв на себе обов'язок виконати додаткові будівельні роботи за кодом класифікації ДК021:2015:45450000-6 (інші завершальні будівельні роботи) на об'єкті будівництва: Капітальний ремонт багатоквартирного житлового будинку (відновлення пошкоджень спричинених внаслідок збройної агресії) за адресою: Сумська область, Охтирський район, місто Тростянець, вулиця Благовіщенська, будинок 53, а Відповідач за пунктом 1.1. Договору зобов'язався прийняти та оплатити вказані роботи.
Загальна вартість робіт за Договором на закупівлю робіт № 255КС-2024-СУБ, визначена пунктом 3.3. Договору і становить 9 237 338,00 (дев'ять мільйонів двісті тридцять сім тисяч триста тридцять вісім) гривень.
Згідно підпункту 4.2.2. пункту 4.2. розділу 4 Договору на закупівлю робіт № 255КС-2024-СУБ від 24 грудня 2024 року, Відповідач (генеральний підрядник за договором) зобов'язаний прийняти від Позивача (Субпідрядника за договором) виконані роботи та оплатити їх.
26.12.2024 року між Позивачем та Відповідачем були підписані довідки про вартість будівельних робіт за формою КБ-3 на загальну суму 7 665 112.35 гривень, а також акт приймання виконання будівельних робіт № 12-1-255КС-2024-СУБ на суму 6 954 162,38 гривень та акт приймання виконання будівельних робіт № 12-2-255КС-2024-СУБ на суму 710 949,97 гривень.
Відповідно до пункту 12.1. Договору на закупівлю робіт № 255КС-2024-СУБ від 24 грудня 2024 року, оплата за роботи відбувається шляхом поточних платежів. Проміжні розрахунки за виконані роботи здійснюються Генпідрядником на підставі підписаних "Акту приймання виконаних будівельних робіт за укрупненими показниками вартості" (форми № КБ-2в (УПВ)) та "Довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" (форма № КБ-3) та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання. Акти приймання виконаних будівельних робіт за укрупненими показниками вартості (форми № КБ-2в (УПВ), довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (Форми КБ-3), акти приймання-передачі обладнання підписуються Генпідрядником за наявності у нього всіх необхідних виконавчих документів.
Пункт 12.1.2. Договору на закупівлю робіт № 255КС-2024-СУБ від 24 грудня 2024 року передбачає, що оплата робіт здійснюється Генпідрядником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Субпідрядника упродовж 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за укрупненими показниками вартості (форми № КБ-2в (УПВ)) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" (форма № КБ-3), та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання. Грошові кошти перераховуються в Національній валюті України.
Спір у даній справі виник у зв'язку із тим, що за твердженням позивача, всупереч взятим на себе зобов'язанням за договором на закупівлю робіт № 255КС-2024-СУБ від 24.12.2024 відповідач в обумовлений строк не здійснив повну та своєчасну оплату виконаних послуг, у зв'язку з чим виникла заборгованість у розмірі 7 665 112,35 грн. При цьому апелянт заперечуючи проти заявлених вимог, стверджує, що ним до позивача було застосовано оперативно-господарські санкції, відповідно до п.16.4.1 договору, нараховано пеню у розмірі 158794,73 грн за прострочення строків виконання робіт. Також відповідач вказує на неякісне та незавершене виконання будівельних робіт в зв'язку з чим до позивача було застосовано оперативно - господарські санкції, а саме відмова від прийняття робіт та оплати їх вартості.
Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Зазначена норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності з ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Приписами ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 837 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до приписів ст. 838 Цивільного кодексу України підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник. Генеральний підрядник відповідає перед субпідрядником за невиконання або неналежне виконання замовником своїх обов'язків за договором підряду, а перед замовником - за порушення субпідрядником свого обов'язку. Замовник і субпідрядник не мають права пред'являти один одному вимоги, пов'язані з порушенням договорів, укладених кожним з них з генеральним підрядником, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення. Якщо у договорі підряду не встановлено ціну роботи або способи її визначення, ціна встановлюється за рішенням суду на основі цін, що звичайно застосовуються за аналогічні роботи з урахуванням необхідних витрат, визначених сторонами. Ціна роботи у договорі підряду включає відшкодування витрат підрядника та плату за виконану ним роботу.
Статтею 844 Цивільного кодексу України визначено, що ціна у договорі підряду може бути визначена у кошторисі. Якщо робота виконується відповідно до кошторису, складеного підрядником, кошторис набирає чинності та стає частиною договору підряду з моменту підтвердження його замовником. Кошторис на виконання робіт може бути приблизним або твердим. Кошторис є твердим, якщо інше не встановлено договором. Зміни до твердого кошторису можуть вноситися лише за погодженням сторін. У разі перевищення твердого кошторису усі пов'язані з цим витрати несе підрядник, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до ст. 846 Цивільного кодексу України передбачено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Згідно зі ст. 882 Цивільного кодексу України встановлено, що замовник, який одержав повідомлення підрядника про готовність до передання робіт, виконаних за договором будівельного підряду, або, якщо це передбачено договором, - етапу робіт, зобов'язаний негайно розпочати їх прийняття. Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (ч. 1 ст. 854 Цивільного кодексу України).
Згідно з ч. 4 ст. 879 Цивільного кодексу України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об'єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.
Відповідно до умов п.13.2. договору, по мірі виконання робіт, але не пізніше як протягом 15 робочих днів після закінчення терміну виконання робіт, зазначеного в календарному графіку виконання робіт, субпідрядник передає генпідряднику Акт приймання виконаних будівельних робіт за укрупненими показниками вартості (форми №КБ-2в (УПВ)) та довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрат (форма №КБ-3) (п.13.2 договору).
Відповідно до п. 13.3 договору, генпідрядник протягом 10 робочих днів з дати отримання документів зазначених у п. 13.2. договору, повертає субпідряднику підписаний екземпляр або надає йому письмову мотивовану відмову від приймання виконаних робіт. Усунення недолік субпідрядник здійснює власними силами та за власний рахунок додатку.
Пункт 12.1.2. Договору на закупівлю робіт № 255КС-2024-СУБ від 24 грудня 2024 року передбачає, що оплата робіт здійснюється Генпідрядником шляхом перерахування грошових коштів на розрахунковий рахунок Субпідрядника упродовж 5 (п'яти) робочих днів з дати підписання актів приймання виконаних будівельних робіт за укрупненими показниками вартості (форми № КБ-2в (УПВ)) та довідок про вартість виконаних будівельних робіт та витрат" (форма № КБ-3), та/або підписаних актів приймання-передачі обладнання. Грошові кошти перераховуються в Національній валюті України. Тобто умовами договору передбачена процедура підписання/ відмови від підписання актів виконаних робіт у зв'язку із наявністю недоробок та/або недоліків, або дефектів в роботах, допущених виконавцем під час виконання робіт.
У договорі про закупівлю робіт № 255КС-2024-СБУ від 24.12.2024 сторони на свій розсуд погодили умови договору щодо оплати виконаних робіт на підставі підписаних сторонами актів приймання виконаних робіт за формою № КБ-2в та довідок про вартість виконаних робіт за формою № КБ-3, і зазначені умови є обов'язковими для виконання сторонами.
Суд звертає увагу, що акти виконаних робіт та довідки про вартість виконаних робіт підписані сторонами без жодних зауважень та заперечень, тобто Консорціум, підписуючи вказані акти та довідки, погодився з виконаними роботами за договором.
Колегія суддів критично ставиться до тверджень апелянта про те, що директора Консорціума було введено в оману, з огляду на те, що в матеріалах справи відсутні докази наявності відповідного кримінального провадження.
Також суд апеляційної інстанції відзначає, що на виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 01.07.2025 р. по справі №910/4127/25 Служба відновлення та розвитку інфраструктури у Сумській надала пояснення по справі, у яких вказано наступне.
Відповідно до умов договору №255-КС-2024 від 24.12.2024 р. укладеного між Службою, як Замовником та Консорціумом "Будівельно-дорожній консорціум" (Підрядник) приймання прихованих робіт, перевірка їх якості здійснюється у порядку, визначеному Договором. Приймання прихованих робіт проводиться Замовником в наступному порядку:
- Підрядник в письмовій формі повідомляє представника Замовника, Інженера-консультанта/фахівця (в разі залучення/призначення), відповідального за технічний нагляд, за два робочі дні до початку прийняття останнім окремих відповідальних конструкцій та прихованих робіт по мірі їх готовності.
- Готовність прихованих робіт, які приймаються, підтверджується підписанням Замовником, Інженером-консультантом/фахівцем (в разі залучення/призначення), особами, що здійснюють технічний та авторський нагляд, Підрядником Актів прийняття відповідних конструкцій та/або Актів прийняття прихованих робіт.
Слід зазначити, що акти прийняття прихованих робіт є невід'ємною частиною виконавчої документації та складаються по об'єкту будівництва в цілому (без прив'язки до договору).
Станом на 16.07.2025 р. виконавча документація (в тому числі і оригінали підписаних актів приймання прихованих робіт) Консорціумом "Будівельно-дорожній консорціум", як підрядником, до Служби не передана. Спірні роботи були прийняті та оплачені.
При цьому колегія суддів відзначає, що у разі, якщо генеральний підрядник не погоджується з якістю виконаних робіт або придатності результату роботи, останній має право на звернення до суду з відповідним позовом.
Враховуючи, що доказів належного виконання умов договору субпідряду про закупівлю робіт № 255КС-2024-СБУ від 24.12.2024 в частині повної оплати виконаних робіт (наданих послуг) матеріали справи не містять, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 7 665 112,35 грн.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному та повному і об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
У викладі підстав для прийняття рішення суду необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2020 у справі № 909/636/16.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія A, N303-A, п. 29).
Отже, з огляду на вищевикладене та встановлені фактичні обставини справи, суд надав вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмета доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин, як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
При цьому, слід зазначити, що іншим доводам апелянта оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.
Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується із висновками місцевого суду як законними, обґрунтованими обставинами й матеріалами справи, детальний аналіз яких, як і нормативне обґрунтування прийнятого судового рішення наведено місцевим судом, підстав для скасування його не знаходить. Доводи апелянта по суті його скарги в межах заявлених вимог, як безпідставні й необґрунтовані не заслуговують на увагу, оскільки не підтверджуються жодними доказами по справі й не спростовують викладених в судовому рішенні висновків.
Оцінюючи вищенаведені обставини, колегія приходить до висновку, що рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 у справі № 910/4127/25 обґрунтоване, відповідає обставинам справи і чинному законодавству, а отже, підстав для його скасування не вбачається, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Консорціуму «Будівельно-дорожній консорціум» на рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 у справі № 910/4127/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 16.09.2025 у справі № 910/4127/25 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору покласти на Консорціум «Будівельно-дорожній консорціум».
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст. ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 12.12.2025
Головуючий суддя В.В. Андрієнко
Судді С.І. Буравльов
В.В. Шапран