вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"11" грудня 2025 р. Справа № 910/7982/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Сибіги О.М.
суддів: Гончарова С.А.
Тищенко О.В.
секретар судового засідання: Михайленко С.О.
за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 11.12.2025
Розглянувши матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Літос"
на рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2025
повний текст рішення складено 12.09.2025
у справі № 910/7982/25 (суддя Кирилюк Т.Ю.)
за позовом Акціонерне товариство "Укртранснафта"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Літос"
про стягнення 320 438,25 грн., -
Короткий зміст позовних вимог
Акціонерне товариство «Укртранснафта» (позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Літос» (відповідач) про стягнення 320 438,25 грн., з них: пені - 41 778,64 грн., штрафу (п. 9.1. договору) - 34 140,00 грн. та штрафу (п. 9.2. договору) - 244 519,61 грн.
Позовні вимоги мотивовано неналежним виконанням відповідачем зобов'язань за договором № 22/435 від 05.07.2022.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 30.06.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 у справі № 910/7982/25 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Літос" на користь Акціонерного товариства "Укртранснафта" 41 778,64 грн. пені, 34 140,00 грн. штрафу за прострочення виконання робіт, 244 519,61 грн. штрафу та 3845,26 грн. витрат зі сплати судового збору.
В обґрунтування прийнятого рішення судом першої інстанції зазначено, що відповідачем порушено договірні зобов'язання в частині дотримання строків виконання робіт та якості виконання робіт, що є підставою для покладення на нього обов'язку сплатити пеню у розмірі 41 778,64 грн., штраф за прострочення виконання робіт у розмірі 34 140,00 грн. та штраф за неякісно виконані роботи у розмірі 244 519,61 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з рішенням Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 у справі № 910/7982/25, 26.09.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "Літос" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційними скаргами, в яких просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 у справі № 910/7982/25 та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позову повністю.
Вимоги апеляційної скарги мотивовано тим, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції судом неправильно застосовано норми матеріального права та порушено норми процесуального права. Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що (1) судом першої інстанції не вірно з'ясовано обставини, що мають значення для справи; (2) АТ "Укртранснафта" не доведено обставини справи, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; (3) невідповідністю висновків, викладених в оскаржуваному рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями та протоколом передачі апеляційної скарги раніше визначеному складу суду від 29.09.2025 матеріали апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Літос" у справі № 910/7982/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Сибіга О.М., судді: Гончаров С.А., Тищенко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 витребувано з Господарського суду міста Києва матеріали господарської справи № 910/7982/25.
09.10.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 910/7982/25.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 відкрито апеляційне провадження у справі № 910/7982/25 за апеляційними скаргами Товариства з обмеженою відповідальністю "Літос" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 та призначено розгляд справи на 13.11.2025.
23.10.2025 до Північного апеляційного господарського суду від представника Акціонерне товариство "Укртранснафта" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечує та наводить власні на їх спростування, просить у задоволенні апеляційної скарги відмовити у повному обсязі. Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу зводяться до того, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом першої інстанції вірно застосовано норми процесуального та матеріального права, в повному обсязі з'ясовано обставини, що мають значення для правильного вирішення спору, надано належну оцінку доказам, ґрунтуючись на повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 розгляд справи відкладено на 11.12.2025.
10.12.2025 до Північного апеляційного господарського суду від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Літос" надійшло клопотання про призначення судової будівельно-технічної експертизи.
Розглянувши у судовому засіданні 11.12.2025 подане клопотання, колегія суддів дійшла висновку про залишення вказаного клопотання без розгляду, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 113 Господарського процесуального кодексу України строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, встановлюються судом.
Так, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 встановлено строк для подання заяв, клопотань, заперечень та відзивів на апеляційну скаргу, протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали.
Відповідно до ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є, зокрема день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.
Судом встановлено, що ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 доставлено до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю "Літос" 15.10.25, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про доставку електронного документа.
Тобто, строк на подання заяв, клопотань, заперечень та відзивів на апеляційну скаргу до 27.10.2025 (включно).
Згідно зі ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку (ч. 1). Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом (ч. 2).
З урахуванням викладеного, клопотання представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Літос" про призначення судової будівельно-технічної експертизи, яке подано після закінчення процесуального строку, встановленого судом в ухвалі про відкриття апеляційного провадження у даній справі, залишається судом без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України.
Розглянувши матеріали справи, апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Літос" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 у справі № 910/7982/25 без змін, з наступних підстав.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як вірно було встановлено Господарським судом міста Києва та перевірено судом апеляційної інстанції, 05.07.2022 між Акціонерним товариством "Укртранснафта" (надалі - позивач, замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Літос" (надалі - відповідач, підрядник) укладено договір № 22/435 на надання послуг з поточного ремонту об'єкта з використанням власних матеріально-технічних засобів підрядника (надалі - договір), відповідно до п. 1.1. якого замовник доручає, а підрядник забезпечує, відповідно до дефектного акта і умов договору, надання послуг: «Поточний ремонт будівлі гаражу на дві автомашини зі зварювальним постом ЛВДС «Кременчук», 39749, Полтавська обл., Кременчуцький район, с. П'ятихатки, вул. Світанкова, 1» (Інженерні та будівельні роботи, код 45220000-5 за ДК 021:2015).
Відповідно до п. 1.4. договору склад та обсяги робіт, що доручаються до виконання підряднику, визначені дефектним актом (додаток № 1), який є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п. 2.1. договору ціна є твердою та визначається на основі твердого кошторису та становить 2 445 196,13 грн.
За умовами п. 3.1. договору строки виконання робіт, передбачених пунктом 1.1. договору, становлять 90 календарних днів з дати початку виконання робіт. Строки виконання робіт визначаються на підставі Календарного графіка (додаток № 3).
Датою початку виконання підрядником робіт вважається дата, зазначена замовником у письмовій заявці про готовність до виконання договору (п. 3.2. договору).
Відповідно до п. 3.4. договору датою закінчення виконаних робіт підрядником вважається дата їх прийняття замовником. Виконання робіт може бути закінчено підрядником достроково за умови письмової згоди замовника.
Згідно з п. 4.1. договору передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних будівельних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.
Договір набирає чинності з моменту його укладання та діє до 31.12.2022 включно, а в частині розрахунків - до повного їх виконання (п. 14.1. договору).
На виконання умов договору № 22/435 від 05.07.2022 відповідачем виконано, а позивачем прийнято обумовлені договором роботи, що підтверджується підписаними сторонами без зауважень та заперечень актами приймання виконання будівельних робіт: № 1 від 05.09.2022 на суму 149 026,45 грн., № 2 від 20.09.2022 на суму 674 159,45 грн., № 3 від 17.10.2022 на суму 65 297,89 грн., № 4 від 27.10.2022 на суму 108 584,65 грн., № 5 від 14.11.2022 на суму 644 114,28 грн. та № 6 від 05.12.2022 на суму 487 714,32 грн.
За виконані роботи позивач розрахувався у повному обсязі, що підтверджується платіжними інструкціями: від 05.08.2022 на суму 733 558,64 грн., № 0000126735 від 16.09.2022 на суму 104 318,48 грн., № 0000127836 від 30.09.2022 на суму 471 911,62 грн., № 0000130035 від 27.10.2022 на суму 45 708,52 грн., № 0000130861 від 07.11.2022 на суму 76 009,25 грн., № 0000132614 від 25.11.2022 на суму 450 880,00 грн. та № 0000134792 від 21.12.2022 на суму 246 510,29 грн., та не заперечується відповідачем.
Як зазначає позивач, роботи за актами приймання виконання будівельних робіт № 4 від 27.10.2022 на суму 108 584,65 грн., № 5 від 14.11.2022 на суму 644 114,28 грн. та № 6 від 05.12.2022 на суму 487 714,32 грн. виконано з порушенням встановлених договором строків. Також позивач зазначає, що протягом гарантійного строку у виконаних роботах виявлено приховані недоліки, які відповідачем не усунуто.
16.01.2025 позивач звернувся до відповідача з претензію № 04-03/11/414-25 про сплату пені та штрафу за неналежне виконання умов договору № 22/435 від 05.07.2022.
Вказана претензія залишена відповідачем без відповіді та задоволення, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.
В свою чергу, відповідач проти позовних вимог заперечив, посилаючись на те, що прострочення виконання робіт за договором мало місце через несвоєчасне повідомлення відповідача про початок виконання робіт, а також через необхідність виконання додаткових робіт перед початком робіт, визначених у дефектному акті.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 4, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
За приписами статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором підряду.
Відповідно до частини 1 статті 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Як встановлено судом, 05.07.2022 між позивачем, як замовником, та відповідачем, як підрядником, укладено договір № 22/435 на надання послуг з поточного ремонту об'єкта з використанням власних матеріально-технічних засобів підрядника, за умовами якого замовник доручає, а підрядник забезпечує, відповідно до дефектного акта і умов договору, надання послуг: «Поточний ремонт будівлі гаражу на дві автомашини зі зварювальним постом ЛВДС «Кременчук», 39749, Полтавська обл., Кременчуцький район, с. П'ятихатки, вул. Світанкова, 1» (Інженерні та будівельні роботи, код 45220000-5 за ДК 021:2015) (п. 1.1. договору).
Частиною першою статті 846 Цивільного кодексу України визначено, що строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду.
Відповідно до п. 3.1. договору строки виконання робіт, передбачених пунктом 1.1. договору, становлять 90 календарних днів з дати початку виконання робіт. Строки виконання робіт визначаються на підставі Календарного графіка (додаток № 3).
В п. 3.2. договору визначено, що датою початку виконання підрядником робіт вважається дата, зазначена замовником у письмовій заявці про готовність до виконання договору.
Позивач зазначає, що 21.07.2022 АТ «Укртранснафта» надіслало на офіційну електронну адресу (yurtsiv@gmail.com) ТОВ «Літос» заявку № 22-02/5/3805-22 про готовність до виконання договору, в якій визначає датою початку робіт (послуг) 18.07.2022.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, доказів направлення ТОВ «Літос» заявки № 22-02/5/3805-22 від 21.07.2022 ані на поштову, ані на електронну адресу матеріали справи не містять.
Натомість відповідач стверджує, що заявку № 22-02/5/3805-22 від 21.07.2022 ТОВ «Літос» не отримувало, оскільки її направлено не офіційну електронну адресу, тому що офіційною електронною адресою ТОВ «Літос» згідно відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань Відповідача є litoskompany@gmail.com, а не yurtsiv@gmail.com. Крім того, відповідач наголошує, що використання електронної пошти yurtsiv@gmail.com при виконанні договору сторонами не погоджувалось.
У зв'язку з наведеним, ТОВ «Літос» вважає, що 18.07.2022 не є датою початку виконання робіт, а 17.10.2022 не є граничною датою закінчення виконання робіт за договором, тому що фактичною датою початку виконання робіт є дата підписання позивачем акту допуску у відповідності до п. 7.2.1. договору. Саме на підставі вказаного акту допуску працівників ТОВ «Літос» відповідач зміг приступити до виконання робіт за договором.
Колегія суддів відмічає, що в матеріалах справи відсутній акт допуску, на який має місце посилання у апеляційних скаргах ТОВ «Літос», при цьому у матеріалах справи міститься наказ від 18.07.2022 № 304 АТ «Укртранснафта» про допуск працівників ТОВ «Літос» до виконання робіт за договором від 05.07.2022 № 22/435. Саме на підставі наказу від 18.07.2022 № 304 АТ «Укртранснафта» було направлено заявку № 22-02/5/3805-22 від
Таким чином, датою початку виконання робіт слід вважати 18.07.2022, а датою закінчення виконання робіт - 17.10.2022.
Крім того, доводи відповідача, що електронна адреса yurtsiv@gmail.com не є офіційною електронною адресою ТОВ «Літос» колегією суддів оцінюються критично, оскільки в матеріалах справи містяться різного роду документи, складені на офіційному бланку ТОВ «Літос», зокрема, і документи, які було подано відповідачем для участі у процедурі закупівлі, за наслідком якої укладено договір від 05.07.2022 № 22/435, на яких вказано e-mail: Litoskompany@gmail.com, yurtsiv@gmail.com.
Отже, твердження відповідача про направлення заявки № 22-02/5/3805-22 від 21.07.2022 на неналежну електронну адресу не приймаються до уваги за встановлених судом вище обставин.
Відповідно до п. 4.1. договору передача виконаних робіт підрядником і прийняття їх замовником оформлюється актами приймання виконаних будівельних робіт, підписаними уповноваженими представниками сторін.
Матеріалами справи підтверджується, що на виконання умов договору № 22/435 від 05.07.2022 відповідачем виконано, а позивачем прийнято обумовлені договором роботи, що підтверджується підписаними сторонами без зауважень та заперечень актами приймання виконання будівельних робіт: № 1 від 05.09.2022 на суму 149 026,45 грн., № 2 від 20.09.2022 на суму 674 159,45 грн., № 3 від 17.10.2022 на суму 65 297,89 грн., № 4 від 27.10.2022 на суму 108 584,65 грн., № 5 від 14.11.2022 на суму 644 114,28 грн. та № 6 від 05.12.2022 на суму 487 714,32 грн.
З наведеного слідує, що роботи за актами № 4 від 27.10.2022 на суму 108 584,65 грн., № 5 від 14.11.2022 на суму 644 114,28 грн. та № 6 від 05.12.2022 на суму 487 714,32 грн. виконано з порушенням встановлених у п. 3.1. договору строків виконання робіт, а саме: за актом № 4 від 27.10.2022 - на 9 днів, за актом № 5 від 14.11.2022 - на 27 днів, за актом № 6 від 05.12.2022 - на 48 днів.
Відповідно до ч. 3 ст. 877 Цивільного кодексу України підрядник, який виявив у ході будівництва не враховані проектною документацією роботи і необхідність у зв'язку з цим проведення додаткових робіт і збільшення кошторису, зобов'язаний повідомити про це замовника.
Позаяк, доказів повідомлення позивача про необхідність проведення додаткових робіт перед початком робіт, визначених у дефектному акті, матеріали справи не містять, судом не встановлено.
За таких обставин, матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем робіт за договором.
Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
За змістом частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання, зокрема, може забезпечуватися неустойкою.
Відповідно до положень ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання (частина 1 статті 550 Цивільного кодексу України).
Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
В пункті 9.1. договору визначено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за договором, в тому числі порушення строків виконання підрядних робіт, встановлених календарним графіком, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі 0,1% вартості робіт, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення. Нарахування пені здійснюється протягом всього строку порушення зобов'язання. Якщо прострочення виконання зобов'язання перевищує 30 календарних днів, відповідач додатково сплачує штраф у розмірі 7% від ціни невиконаних зобов'язань.
Суд першої інстанції, перевіривши обставини, пов'язані з правильністю здійснення розрахунків штрафу та пені за порушення строків виконання робіт, дійшов обґрунтованого висновку про правомірність стягнення з відповідача на користь позивача пені у розмірі 41 778,64 грн. та штрафу у розмірі 34 140,00 грн.
Щодо позовних вимог про стягнення штрафу у розмірі 244 519,61 грн., то колегія суддів зазначає наступне.
В пунктах 10.1.-10.3. договору визначено, що підрядник гарантує якість використаних власних матеріалів і устаткування, зроблених робіт в цілому, а також їх відповідність нормам і вимогам, що пред'являються до робіт даного виду, встановленим чинним законодавством України та договором. Підрядник зобов'язується передати замовнику разом з результатом роботи інформацію щодо експлуатації об'єктів, які є предметом підрядних робіт. Гарантійний строк роботи об'єктів, що є предметом підрядних робіт за договором, складає 10 років. Початок дії гарантійних зобов'язань підрядника настає з моменту підписання сторонами акта приймання виконаних будівельних робіт і поширюється на всі випадки, які не дозволяють здійснювати експлуатацію об'єкта, за винятком випадків навмисного пошкодження об'єкта з боку третіх осіб.
У разі виявлення прихованих недоліків у виконаних роботах протягом гарантійного строку, встановленого договором, замовник зобов'язаний протягом 5 календарних днів письмово (телеграмою, факсограмою, листом) викликати представника підрядника для складання акта виявлених недоліків. Уповноважений представник підрядника зобов'язаний прибути в місце розташування об'єкту проведення робіт за договором протягом 3 робочих днів з моменту отримання виклику і взяти участь в обстеженні виявлених прихованих недоліків у роботах і складанні акта виявлених прихованих недоліків. Представник підрядника зобов'язаний мати при собі відповідну довіреність на проведення обстеження та підписання акта виявлених прихованих недоліків (п. 10.7. договору).
Як вказує позивач, після прийняття робіт, під час огляду готовності об'єкту до осінньо-зимового періоду 2023-2024, ним виявлено приховані недоліки у виконаних відповідачем роботах за договором, зокрема, руйнування піддашків, часткове руйнування захисних покриттів парапетів на покрівлі (відривання оцинкованих відливів), що спричинило потрапляння атмосферних опадів у середину приміщень та призвело до замокань стель, стін та відкосів.
Відповідно до п. 10.4. договору наявність прихованих недоліків, і строки їх усунення фіксуються двостороннім актом виявлених прихованих недоліків, підписаний уповноваженими представниками обох сторін.
У разі неприбуття представника підрядника у зазначений строк без попереднього узгодження додаткового строку для прибуття, замовник самостійно оформлює акт виявлених прихованих недоліків, в якому вказуються характер та обсяг виявлених недоліків, а також відповідний строк їх усунення та направляє один примірник акта виявлених прихованих недоліків на адресу підрядника для виконання. Якщо підрядник протягом строку, зазначеного в акті виявлених прихованих недоліків не усуне недоліки, то замовник має право усунути недоліки самостійно, або із залученням сил іншого підрядника. При цьому витрати замовника в такому випадку відшкодовує підрядник в повному обсязі.
Судом встановлено, що 29.01.2024 АТ «Укртранснафта» звернулося до відповідача з листом від 26.01.2024 № 22-02/5/623-24, в якому повідомило про виявлення прихованих недоліків та необхідність прибуття представника 09.02.2024 о 10:00 на об'єкт виконання робіт за договором для огляду та складання актів виявлених прихованих недоліків. Факт направлення вказаного листа підтверджується фіскальним чеком від 29.01.2024, описом вкладення від 29.01.2024 та накладною № 0100113212076.
Як стверджує позивач та не спростовано відповідачем, ТОВ «Літос» свого уповноваженого представника для виявлення та фіксування прихованих недоліків на об'єкті не направило, доказів повідомлення позивача про неможливість прибуття 09.02.2024 о 10:00 представника ТОВ «Літос» на об'єкт виконання робіт відповідачем до суду не представлено.
З наведеного підставним є висновок, що відповідач своїм правом здійснити обстеження виявлених позивачем прихованих недоліків у роботах, підтвердивши їх шляхом підписання акту виявлених прихованих недоліків або надавши свої заперечення щодо цих недоліків не скористався.
У зв'язку з неприбуттям уповноваженого представника ТОВ «Літос» на об'єкт виконання робіт, 22.04.2024 АТ «Укртранснафта» складено акт виявлених прихованих недоліків по об'єкту - будівля гаражу на дві автомашини зі зварювальним постом ЛВДС «Кременчук», Полтавська область, Кременчуцький район, село П'ятихатки, вулиця Світанкова, 1, в якому деталізовано виявлені приховані недоліки та встановлено відповідачу строк на усунення недоліків - 45 календарних днів з дня отримання акту від представника поштового відділення, що здійснював доставку ТОВ «Літос». Вказаний акт направлено ТОВ «Літос» супровідним листом від 10.05.2024 № 22-02/5/3623-24, що підтверджується фіскальним чеком від 10.05.2024, описом вкладення та накладною № 0100113213625.
З роздруківки з офіційного сайту АТ "Укрпошта" в мережі Інтернет за штриховим кодовим ідентифікатором № 0100113213625 вбачається, що зазначене поштове відправлення отримано відповідачем 15.05.2024.
У встановлений у акті строк відповідачем приховані недоліки не усунуто, зворотного судом не встановлено.
В п. 9.2. договору визначено, що за порушення умов зобов'язання щодо якості робіт, якщо підрядник не виправив неякісно виконані роботи, підрядник сплачує штраф у розмірі 10% від суми, визначеної у пункті 2.1. договору.
При перевірці розрахунку штрафу, колегією суддів встановлено, що вказане нарахування проведено позивачем у відповідності до умов укладеного між сторонами договору та вимог чинного законодавства, а відтак вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу є обґрунтованими та підлягають задоволенню в розмірі 244 519,61 грн.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судом першої інстанції зібраних у справі доказів, саме тільки посилання скаржника на те, що суд не в повному обсязі дослідив докази та не з'ясував дійсні обставини справи, без належного обґрунтування не можуть ставити під сумнів оскаржуване судове рішення. Натомість зміст апеляційної скарги переконливо свідчить про те, що доводи скаржника зводяться здебільшого до посилань на необхідність переоцінки наявних у справі доказів.
На переконання колегії суддів, зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції свідчить про дослідження наявних у справі доказів та встановлення судом обставин, що входять до предмету доказування у цій справі, а доводи скаржника фактично зводяться до незгоди з обставинами, що були встановлені судом при вирішенні спору, до незгоди з оцінкою доказів у справі, а також до незгоди з висновками суду, які покладені в основу оскаржуваного судового рішення у цій справі.
При цьому колегія суддів зазначає, що покладені в основу апеляційної скарги доводи скаржника, фактично дублюють його позицію викладену у відзиві на позовну заяву, яким суд першої інстанції надав належну оцінку при ухвалені оскаржуваного рішення.
Незгода скаржника з рішенням суду першої інстанції або з правовою оцінкою та правовими висновками, які містяться в рішенні, не свідчать про його незаконність.
Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права на підставі встановлених судом фактичних обставин справи та в межах наведених у апеляційній скарзі доводів, які стали підставою для відкриття апеляційного провадження, колегія суддів дійшла висновку про необґрунтованість апеляційних скарг та про відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Згідно з частиною 4 статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.
В пункті 53 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Федорченко та Лозенко проти України" від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
При винесені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи скаржника, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.
Щодо інших аргументів сторін колегія суддів зазначає, що вони були досліджені та не наводяться у судовому рішенні, позаяк не покладаються в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа Серявін проти України, § 58, рішення від 10.02.2010). Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.
Однією з засад здійснення господарського судочинства у відповідності до статті 2 Господарського процесуального кодексу України є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У відповідності з пунктом 3 частини 2 статті 129 Конституції України та частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Частиною 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Отже, в задоволенні апеляційних скарг Товариства з обмеженою відповідальністю "Літос" слід відмовити, а рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 у справі № 910/7982/25 залишити без змін.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Літос" на рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 у справі № 910/7982/25 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 08.09.2025 у справі № 910/7982/25 - залишити без змін.
3. Судовий збір за розгляд апеляційної скарги розподіляється відповідно до ст.ст. 129 та 282 Господарського процесуального кодексу України.
4. Матеріали справи № 910/7982/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено та підписано 11.12.2025.
Головуючий суддя О.М. Сибіга
Судді С.А. Гончаров
О.В. Тищенко